Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3_s_sulm_ispit.docx
Скачиваний:
292
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
90.07 Кб
Скачать

1.Морфеміка як мовознавча дисципліна, її завдання.

Переважна кількість слів української мови членується на морфеми. Вони мають певну морфемну будову, склад, структуру.

Морфемну структуру вивчає морфеміка.

Морфеміка — розділ мовознавства, що вивчає поділ слова на морфеми, вичленування морфів у слові, аломорфію морфеми, межі аломорфії, перетворення на морфеми, швах, спрощення, перерозклад у морфемі, ідентифікацію морфем, їхню структурну, дистрибутивність, функціональну класифікацію.

Ця наука виділилася в окремий розділ у 2 пол. ХХ ст.. До цього морфемну будову слів вивчали у складі морфології або у складі словотвору.

Завдання – морфемний аналіз слова, тобто членування на морфеми, виходячи з наявності у сучасній мові співвідношень з іншими однокорінними словами, що мають певні відмінності і подібні у будові.

Цьому завданню підпорядковуються часткові:

-Загальна хар-ка морфеми та класифікація морфем за різними ознаками;

-Вивчення морфемної варіантності (морфів та аломорфів);

-Аналіз явищ, які відбуваються на морфемному шві;

-Хар-ка основ і різних видів основ;

-Вияв закономірності смислової і формальної сполучуваності морфем;

-Встановлення принципів,за якими вичленовуються морфеми.

Морфеміка має тісні зв’язки з морфологією, яка має справу з морфемами, які утворюють граматичні форми слова; зі словотвором, у якому вивчаються морфеми, що служать засобом утворення нових слів; з морфонологією, яка вивчає фонемний склад морфем,їх порядок у слові та правила морфемо сполучень при словотворенні.

2.Визначення морфеми; її характеристика.

Поняття «морфеми» у слов`янському мовознавстві ввів у 1881р Бодуен де Куртене.

Під морфемою він розумів таке родове поняття, яке об’єднувало у собі корінь, префікс, суфікс, закінчення (видові поняття).

В сучасному мовознавстві під морфемою розуміють найменшу значеннєву одиницю мови. Вона має двосторонню природу – план вираження і план змісту.

План вираження – фонеми.

План змісту – загальне значення, яке має морфема.

Морфема складається із фонем, які є односторонніми одиницями, тобто не мають змісту. Служать засобом розрізнення подібним за фонемним складом слів.

Морфеми – значущі частини слова, виділяються тільки в складі слова і не можуть більше членуватися на значущі відрізки.

3.Різні класифікації морфем в українській мові.

Морфеми – значущі частини слова, виділяються тільки в складі слова і не можуть більше членуватися на значущі відрізки.

Класифікація морфем:

1)За характером значення:

А) кореневі – виражають предметне, речове (понятійне) значення. Носій – корінь (основна морфема, формує лексичне ядро слова, виступає носієм лексичного значення). Значення кореня конкретизують службові морфеми (зим-а – вираження найхолоднішої пори року, зим-овий – ознака).

Б) афіксальні – які утворюють слова з новим значенням, виражають дериваційне або словотвірне значення. Утворюють граматичні форми одного слова, виражають релятивне значення.

2)За позицією у структурі слова:

У складі простого слова української мови передбачаються позиції для 4 типів морфем:

А) префікс;

Б) корінь;

В) суфікс;

Г) закінчення.

Центральне місце в слові – корінь.

Всі інші – препозитивні (лівобічні), постпозитивні (правобічні).

Суфікс виражає словотвірне або граматичне значення.

Префікс виражає дериваційне значення.

Флексія виражає граматичне значення, виділяється тільки у змінних словах, може бути матеріально-вираженою або нульовою.

Постфікс – це суфікс, здатний займати в слові місце після закінчення (-ся, -сь, -небудь).

Інтерфікс – морфема, яка в складних словах займає місце між двома основами або коренями. Роль – можуть виконувати И, І (собівартість), Е. Термін не однозначний, в науковий обіг його ввела О.А. Земська, в її розумінні інтерфікс – звуковий комплекс, що допомагає словотворчому форманту приєднуватися до твірної основи. Практично в морфемній будові слова такі інтерфікси приєднуються до суфікса і виділяються як допоміжні суфікси.

Конфікс, біморфема, циркунфікс – службова морфема, яка походить з двох морфем і виконує єдину функцію.

Афіксоїди – морфеми перехідного типу, колишні корені в складних словах, які починають виконувати функцію службових морфем-префіксів, суфіксів, поділяються на префіксоїди та суфіксоїди.