3) За функцією:

А) Словотворчі – морфеми, які використовуються для утворення нових слів з новим лексичним значенням і виступають словотворчими засобами.

Приєднання словотворчого афіксу може призвести до зміни частиномовної приналежності та денотат них відносин.

Б) Формотворчі – морфеми, за допомогою яких утворюються граматичні форми,граматична зміна слів.

Граматичні морфеми:

-Словозмінні;

-Несинтаксичні.

4) За способом вираження:

А) матеріально – виражені (позитивні)

Б) нульові – матеріально- не виражена морфема, яка виділяється у слові на основі зіставлення співвідносних форм, які мають матеріально-виражені морфеми того ж типу.

5) За формою:

А)прості – зберегли у мові первісну структуру. Прості морфеми – прості, не похідні.

Б) складні – утворюються в результаті злиття двох морфем в одну (префікси і суфікси). Однією з причин появи складних афіксів стирання міжморфемних слів.

В) складені – мають 2 частини, розташовані дистантно.

6) За ступенем повторюваності:

Повторюваність властива усім морфемам.

А) регулярні – повторюються у великих групах слів.

Б) нерегулярні – зустрічаються лише в одному (рідко двох) слові, тобто мають нульовий ступінь повторюваності (патронат, поетеса).

Унікальні суфікси – уніфікси.

В) продуктивні – афікси, здатні брати активну участь у творенні нових слів.

Г) непродуктивні – можуть бути як регулярні, так і не регулярні морфеми.

7) За походженням:

А) споконвічні ( питомі) – спільнослов’янські морфеми (-ство, -ище, -иця, -ба, -тель, па-, пра-, су-, уз-, пре-, най-, -щина-, -иха-, -ок-; власне українські - -інь-, -ощ-, -ань-, -омах-, -епа-, -онути-, над-, від-, спів-, поза-, понад-, попо-)

Б) запозичені - -ент-, -ант-, -унок-, міні-, макро-, екс-, віце-, -лог-, -філ-.

4.Поняття про інтерфікси в сучасному мовознавстві.

Iнтерфiкс — структурна частина слова, яка не має значення, виражається одним або кількома звуками, перебуває між морфемами і використовується для їхнього з'єднання.

У будові слова виділяються сегменти, які не мають ні граматичного, ні лексико-граматичного значення, але виконують суто структурну функцію – вони з`являються тоді, коли твірна основа і твірний суфікс чи префікс у процесі словотворення не можуть поєднатися з фонетико-орфоепічних чи інших причин.

У таких випадках між твірною основою і твірним суфіксом виникає такий звуковий сегмент, який сприяє поєднанню твірних компонентів: кіно-ш-ник, під-і-брати.

Інтерфікси виникають у таких позиціях:

1)Між твірною основою і твірним суфіксом: бож-е-ство;

2)Між двома твірними коренями у складних словах: земл-е-роб;

3)Між закінченням і формотворчою основою: неб-ес-а;

4)Між твірною основою і твірним префіксом: від-і-спатися.

Характерні особливості інтерфіксів:

1.Відсутність будь-якого граматичного чи лексико-граматичного значення, тому їх називають асемантичними елементами;

2.Наявність конститутивної функції, тобто вони є будівельним матеріалом слова;

3.Несамостійний статус їх у слові, вони не є окремими складниками слова, як морфеми, і тому прилягають або до твірного суфікса чи префікса, або до твірної основи.

До твірної основи прилягають:

1)Сполучні голосні О, Е (пар-о-плав, пол-е-захисний);

2)Консонантні інтерфікси К,Ш, Й, якщо твірною основою є невідмінювані слова, що закінчуються на голосний (петеу-ш+ник);

3)Консонантні інтерфікси В,Н, якщо твірною є основа інфінітива на голосний: жи-т+ель (від жити);

До твірного суфікса прилягають морфо подібні інтерфікси: -ів (вуз – вуз+ів-ський), -ин- (Алушта – алушт+ин-ський), -ен- (Русе – рус+ен-ський), -ан- (Тараща - таращ+ан-ський), -аль- (суфікс+аль-ний).

До твірного префікса прилягають інтерфікси –і-, -б-, -бі- ( від-і+спатися).

Конститутивна функція інтерфіксів виявляється виявляється в тому, що вони:

1.Усувають можливий збіг трьох або чотирьох приголосних у слові;

2.Усувають можливий збіг двох голосних, тобто зіяння;

3.Усувають непотрібні чергування;

4.Усувають важковимовні звукосполуки приголосних;

5.Перетворюють вокалічну твірну основу на консонантну.