31. Програми розвитку туризму

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА розвитку туризму на 2002-2010 роки

Ця Програма покликана стимулювати ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, стимулювати розвиток ринкових відносин у туристичній сфері, визначити перспективи подальшого розвитку туризму на основі аналізу його сучасного стану.

Основними завданнями Програми є:

• забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в макроекономічних показниках;

• підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць;

• збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у державному бюджеті;

• підвищення іміджу держави на міжнародному рівні.

• Програмою визначаються такі напрями розвитку туризму:

• удосконалення системи управління галуззю;

• удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяльності;

• зміцнення матеріальної бази туризму;

• розширення міжнародної співпраці у туристичній галузі;

• підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;

• поліпшення транспортного обслуговування;

• підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів культурної спадщини;

• поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення;

• провадження ефективної інноваційної діяльності та створення наукової бази туризму;

• поліпшення кадрового забезпечення.

На сучасному етапі розвиток системи управління туристичною галуззю повинен охоплювати такі питання, як удосконалення структури управління, реалізація державної політики у цій галузі шляхом координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та суб'єктів підприємництва. Важливе значення має вдосконалення державної статистики з питань туризму з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду інших країн.

КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової програми розвитку туризму і курортівна 2011-2015 роки

Розвиток сфери туризму та курортів України впродовж останніх років характеризується позитивною динамікою. Однак, незважаючи на значний ресурсний потенціал, туризм і курорти не є однією з провідних галузей національної економіки. Місце України на світовому туристичному ринку залишається незначним.

Програмою передбачається здійснення комплексу заходів щодо удосконалення системи управління туристичною та курортною галузями, розроблення відповідних нормативно-правових актів, формування конкурентоспроможного національного туристичного та санаторно-рекреаційного продукту, розвитку кадрового потенціалу сфери туризму та діяльності курортів, формування позитивного іміджу держави, розвитку міжнародного співробітництва, розбудови туристичної та санаторно-курортної інфраструктури.

32. Організаційно-правовий механізм регулювання туристичної діяльності

Державний механізм управління в туристичній сфері це виважена система прийомів, важелів та методів впливу державних органів влади на діяльність усіх суб'єктів туристичного ринку, а також способів практичного застосування їх за тієї чи іншої ситуації, якою обумовлюються цілі та завдання розвитку галузі.

Процес державного регулювання сфери туризму потребує здійснення комплексу організаційних, економічних, фінансових, управлінських та інших заходів як складових ефективної реалізації державної політики. Враховуючи зазначене, державне регулювання сфери туризму можна розглядати через дію основних механізмів регулювання на всіх рівнях управління, до переліку яких віднесено: правовий (адміністративно-правовий), організаційний, соціальний, економічний та екологічний.

Механізм правового регулювання — це система правових засобів (способів і форм), за допомогою яких забезпечується впорядкування суспільних відносин, їхня відповідність вимогам правових норм.

Механізм правового регулювання утворюють:

1. Норми права і принципи права, об'єктивовані в законах та підзаконних нормативно-правових актах.

2. Акти тлумачення права (інтерпретаційні акти).

3. Акти застосування норм права (правозастосувальні акти).

4. Правовідносини, суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин. Правове регулювання являє собою процес послідовного використання правових засобів для розвитку суспільних відносин, шляхом врегулювання поведінки їхніх учасників, тобто механізм правового регулювання складається з ряду стадій.

Отже, до правових механізмів туризму відносять законодавчі та нормативні акти, розроблення правил та регулювання діяльності турагентств і туроператорів.

Основою державного регулювання є організаційний механізм. Тому він потребує найбільшого удосконалення. До основних засобів реалізації організаційного механізму відносяться:

- розмежування повноважень центрального та місцевих органів виконавчої влади у сфері туризму;

- створення структурних підрозділів з питань туризму і курортів на всіх рівнях управління та координаційних консультативно-дорадчих органів;

- удосконалення взаємовідносин органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарчої діяльності, пов’язаної з наданням туристичних послуг;

- створення туристсько-інформаційних центрів; удосконалення системи підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з розвитку туризму.