- •1. Загальна характеристика укр.Літератури 19-го століття
- •2. Іван Котляревський зачинатель нової укр. Літератури . Його життєвий і творчий шлях.
- •4. Сюжетно-композиційні особливості «Енеїди».
- •5. Класицизм в укр. Літературі. Ознаки класицизму у «Наталці Полтавці» та в «Енеїді»
- •6. Синтементалізм у творах Квітки-Основ’яненка
- •7. Романтизм. Що це за напрям. Де і як виник.
- •8. Творчість українських поетів-романтиків.
- •9. Ранні балади Шевченка: риси романтизму
- •10. Загальна характеристика творчості Шевченка. Які є в нього періоди творчості.
- •11. Доля жінки у творчості Шевченка «Катерина»
- •12. Поема «Гайдамаки» . Сюжетно-композиційні особливості.
- •13. Загальна характеристика творчості Марко Вовчок.
- •14. Реалізм укр. Літератури
- •15. Загальна характеристика творчості п. Куліша
- •16. Історична основа роману «Чорна рада» Куліша.
- •17. Загальна характеристика творчості і. Франка
- •18. Філософські поеми і. Франка
- •19. Особливості сонетів Франка: традиції і новаторство
- •20. Загальна характеристика творчості п. Мирного
- •21. Засоби психологізму у романі «Повія»
- •22. Морально-етична проблематика повістей і.
- •23. Загальна характеристика творчості і. Нечуя-Левицького
- •25. («Баба Палашка і баба Параска», «Старосвітські батюшки і матушки», «Афонський пройдисвіт»)
- •26. Загальна характеристика творчості ю. Федьковича
6. Синтементалізм у творах Квітки-Основ’яненка
Світова література пережила багато змін: ці зміни стосувалися і погляду на мету мистецтва, і жанрових змін, і стилістичних вподобань.Важливо, що зміна літературних напрямів і течій відбувається через зміну мислення людей у певну культурну й історичну епоху. Змінюється світогляд, думка щодо ролі та сутності людини, змінюються культурні акценти. Це призводить і до суттєвих змін в річищі літератури. Так, у Європі приблизно у другій половині XVIII століття виникає принципово новий мистецький та суто літературний напрям — сентименталізм. Що ж зумовило його виникнення? Попередня епоха класицизму, безкомпромісний позитивізм у сприйнятті і зображенні світу й людини зазнали серйозної кризи. Бо люди усіх часів розуміли, що не тільки і не стільки розум зумовлює людину, її дії, її вчинки та прагнення, скільки почуття, емоції, захоплення та пристрасті. Саме це розуміння змістило акцент з однозначного раціонального розуміння світу на почуттєве сприйняття, ліричність та емоційність.Але сентименталізм розвивається не тільки на терені європейської літературної традиції — українські письменники, надихнувшись природною чуттєвістю українців як чи не провідної риси нашої ментальності, намагаються і в творах зобразити почуття людей, показати їх силу і красу.Г. Квітка-Основ'яненко є найяскравішим представником українського сентименталізму. Його повість «Маруся» відома багатьом читачам в Україні та за її межами. Які ж прикметні риси сентименталізму письменник втілив на практиці?По-перше, як вже говорилося, головним предметом зображення автора стають не події, а почуття персонажів. Маруся, Василь, батьки Марусі глибоко і щиро переживають усе, що з ними відбувається, саме на почуття і спрямовує увагу письменник. Розкрити внутрішній світ персонажів йому допомагають пейзажні картини. Саме картини природи відіграють велику роль в сентименталістському творі, бо «настрій» природи є суголосним настроєві героя, підкреслюючи його, або ж навпаки — вони контрастують, і це також допомагає розкрити настрій, психологію персонажа.Я помітив, що почуття передаються не тільки через висловлювання самих героїв, не тільки через природу, але й через стиль мови самої повісті і мови персонажів. Використання пестливих слів, відповідних фразеологізмів, поетичної і ліричної мови створює неповторну атмосферу ліризму в епічному творі. Так, поєднання ліричного і епічного в межах одного тексту — дуже типове для сентименталізму явище, бо почуття героїв стають настільки важливими, що часто затьмарюють розвиток події або ж просто конкурують із ним. Почуття головних героїв-часто дещо гіпертрофовані: навряд чи ми можемо уявити, що в наш час чоловік стільки плакатиме і буде настільки емоційним, але зважмо як на епоху створення твору, на особливий спосіб мислення людей в добу сентименталізму, так і на «закони жанру» сентиментальної повісті.Мені дуже сподобалось, що Г. Квітка-Основ'яненко обирає за героїв своєї повісті звичайних селян. Я думаю, цим письменник підкреслює, що звичайна людина здатна на не менш глибокі почуття, ніж освічені та забезпечені люди. Крім того, саме єднання з природою, із рідною землею, опоетизована народною творчістю щоденна праця заради добробуту власної родини — усе це робить людину здатною відчувати настільки сильно і настільки чисто.Повість «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка привнесла в нашу літературу зрілий сентименталізм (ознаки його ми бачимо в «Наталці Полтавці»), зробивши нашу літературу багатшою та емоційнішою, додавши до скарбниці рідного слова ще один неоціненний перл.