ЭИ_ПОСОБИЕ_ЧАСТЬ_1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Т.Є. ГРИШКО, Т.М. КРАПЛІНА

ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

Частина 1

Дніпропетровськ НМетАУ 2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Т.Є. ГРИШКО, Т.М. КРАПЛІНА

ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

Частина 1

Затверджено на засіданні Вченої ради академії як навчальний посібник з самостійної роботи

Дніпропетровськ НМетАУ 2008

УДК 33: 004.4

Гришко Т.Є., Крапліна Т.М. Економічна інформатика. Ч.1: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. - 72 с.

Включає три частини, у яких пропонуються методичні вказівки до виконання самостійної роботи по підготовці до аудиторних занять, опрацюванню розділів програми, що не викладаються на лекціях, надаються рекомендації з підготовки до контрольних заходів, наведені контрольні питання та тести для самоперевірки. Матеріал першої частини посібника допоможе студентам в засвоюванні системного забезпечення інформаційних процесів, мережних технологій та основ WEB – дизайну.

Призначений для студентів спеціальностей: 6.050104 – фінанси, 6.050106 – облік і аудит, 6.050107 – економіка підприємства.

Відповідальна за випуск Л. М. Савчук, канд. екон. наук, проф.

Рецензенти: Б.А. Кіор, канд.екон. наук, доц.. (УДХТУ)

Б.І. Мороз, д-р техн. наук, проф. (Академія митної служби України)

©Національна металургійна академія України, 2008

ВСТУП

За умов становлення інформаційного суспільства одним з найцінніших ресурсів стає інформація. Постійне зростання її обсягів, удосконалення методів обробки є важливим чинником поліпшення якості управління на підприємствах і фірмах.

Методи економічної інформатики дозволяють автоматизувати змістовну обробку економічних документів як у формі показників, так і у текстовій формі.

Мета вивчення дисципліни «Економічна інформатика» – формування базових знань у студентів про організацію обчислювальних процесів та їх алгоритмізацію, програмне забезпечення персональних комп’ютерів і комп’ютерних мереж, а також ефективне використання сучасних інформаційнокомунікаційних технологій у професійній діяльності.

Формування сучасного фахівця вимагає від нього уміння і навичок з самостійного здобуття знань.

Основним методом освоювання навчального матеріалу після планових аудиторних занять є самостійна робота студентів. Істотну допомогу студентам мусять надавати викладачі, цілеспрямовано і безупинно контролюючи самостійну роботу по ходу її виконання. Питання організації і методики виконання самостійної роботи студентів (СРС) особливо важливі на молодших курсах, у нелегкий період адаптації студентів до умов навчання у вузі.

Самостійна робота підрозділяється на наступні види:

підготовка до аудиторних занять;

опрацювання розділів програми, що не викладаються на лекціях;

підготовка до контрольних заходів.

На всі види самостійної роботи студентів відведено 100 годин на п’ять модулів згідно з структурою дисципліни.

Завдання для самостійної роботи студентів першої частини посібника охоплюють два модулі.

Впровадження кредитно-модульної системи навчання змістило акцент на самостійну роботу студентів за рахунок скорочення часу, що відводиться на аудиторні заняття. Таким чином студент повинен бути більш підготовленим до лекційних та лабораторних занять. Для цього йому потрібна інформація, викладена у тій послідовності, яку пропонує програма навчальної дисципліни,

зразки завдань, перелік питань для самоконтролю. В продажу є багато літератури з комп’ютерної тематики, але студенту буває важко в ній зорієнтуватися. Мета цього посібника розв’язати цю проблему за допомогою надання необхідної методичної інформації, практичних завдань, а також завдань для самоперевірки, тобто допомогти студентам у опануванні теоретичним матеріалом та здобутті практичних навичок під час самостійної роботи при вивченні дисципліни «Економічна інформатика». Викладач допомагає студентам впоратися з цією роботою, знайти вірне рішення та вірні відповіді на запитання. Все це сприяє якісному засвоєнню учбового матеріалу, а отже формуванню глибоких знань.

1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Підготовка до аудиторних занять включає самостійне пророблення лекційного матеріалу з даної дисципліни.

Самостійна робота студентів при підготовці до лекцій передбачає 0,5 години на годину лекції. Головне в цій роботі – систематичність.

Лабораторні роботи – це форма навчання, метою якого є закріплення окремих теоретичних положень дисципліни та придбання практичних умінь і навичок. На цей вид самостійної роботи студентів передбачається 0,5 години на 1 годину занять.

При підготовці до аудиторних занять студенти повинні, поряд з лекційним матеріалом, використовувати матеріали даного посібника та методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Економічна інформатика». Під час консультацій студент може отримати додатковий матеріал щодо конкретної лекції або лабораторної роботи.

Самостійна діяльність студентів повинна носити творчий характер і бути спрямована на придбання навичок у рішенні таких задач, як:

організація роботи у середовищі Wіndows ХР, включаючи альтернативні вибори засобів навігації, настроювання властивостей папок, настроювання робочого середовища Wіndows тощо;

використання різних засобів створення простих і комплексних документів;

використання різних підходів до створення презентацій;

створення WEB-документів;

5

використання можливостей функціонування локальної комп'ютерної мережі й організацію пошуку в мережі Інтернет.

Перед студентами ставляться і постановка, і формулювання навчальних проблем, пропонується виконати аналіз способів їхнього рішення, формулювання висновків і узагальнень. При захисті виконаного завдання студент мусить продемонструвати не тільки уміння повторити окремі етапи рішення, але й орієнтуватися в аналогічних ситуаціях, бути готовим відповісти на питання типу: "Що змінилося б у рішенні, якби умови завдання були трохи іншими?" З характером питань, що мають бути обговорювані при захисті завдання, студенти знайомляться завчасно. Тому самостійна діяльність студентів повинна бути спрямована не тільки на виконання конкретних дій, пов'язаних з рішенням поставленої задачі, але і на розвиток творчого підходу до рішення професійних навчальних проблем. При цьому зросте творча активність студентів, виробляться навички самоосвіти, уміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях.

Організація і керівництво самостійною роботою студентів здійснюється й на групових або індивідуальних консультаціях. Консультації використовуються також як засіб оперативного контролю СРС і при вивченні теоретичних питань дисципліни, служать зворотним зв'язком у процесі навчання.

Згідно з модульною структурою дисципліни завдання для самостійної роботи студентів першої частини посібника охоплюють два модулі і включають питання з наступних тем:

Системне забезпечення інформаційних процесів.

Мережні технології. Застосування Інтернету в економіці.

Основи Web – дизайну.

Кожній групі завдань передує короткий теоретичний матеріал з посиланнями на джерела літератури, якими студенти можуть додатково скористатися одночасно з лекційним матеріалом при підготовці до самостійної роботи і при її виконанні.

Завдання для самостійної роботи включають рекомендації з їх виконання і закінчуються контрольними питаннями.

Результативність самостійної роботи студентів визначається оптимальною організацією її як протягом навчального тижня, так і протягом усього навчального семестру.

6

1.1. Системне забезпечення інформаційних процесів

Для ефективної роботи користувача потрібна певна керуюча система, яка забезпечує зручну і стабільну роботу всіх апаратних пристроїв комп’ютера, перерозподіляє ресурси між усіма прикладними програмами, здійснює зручний діалог між користувачем та комп’ютером. Такою системою є операційна система (ОС).

Існують декілька основних класів ОС: система MS DOS, системи Windows, багатозадачні, багатокористувальницькі системи Unix, Linux тощо. Операційна система Windows ХР є вдосконаленням попередніх версій

Windows.

Головна функція всіх операційних систем – посередницька, тобто забезпечення взаємодії, інтерфейсу, між різними компонентами. Поняття інтерфейс і визначає дещо, що щось з'єднує. Є багато видів інтерфейсів – апаратні, програмні, інтерфейси користувача. За типом інтерфейсу користувача ОС поділяються на графічні та неграфічні, тобто інтерфейси командного рядка. В ОС сімейства Windows реалізовано графічний тип інтерфейсу користувача з використанням графічного маніпулятора миша і клавіатури, хоча є можливість роботи і з інтерфейсом командного рядка [1].

Операційна система Windows. Інтерфейс користувача. Навігація в

Windows

1. Файли і папки. Файлова структура. Файлова система Файл – це іменована послідовність будь-якої кількості байтів. Файл може

мати нульову довжину, тобто бути «порожнім». Створення файлу складається з присвоєння йому імені і реєстрації у файловій системі.

Ім'я файла в Windows може мати довжину до 256 символів і включати будь-які символи, крім спеціальних: / \ : * ? " < > |. Ім'я файлу складається з двох частин – власне імені і розширення, що відокремлюється від імені крапкою.

Розширення – від одного до трьох символів після останньої крапки. Розширення визначає тип файлу, або програму, що з ним працює (.doc, .txt,

.xls).

Імена файлів реєструються на носіях даних у спеціально відведених областях, що звуться директоріями, каталогами або папками.

Папка – це теж файл, тільки особливий, у якому зберігаються імена інших файлів і папок, дані про розміри файлів, час їхнього створення й останнього відновлення, власників, атрибути (властивості) файлів і т.д. Каталог

7

(папка), з яким у даний момент працює користувач, називається робочим, або поточним. Імена каталогів утворюються за тими же правилами, що й імена файлів, але, зазвичай, не мають розширень. Якщо в папці зберігається ім'я файлу, то говорять, що файл знаходиться у цій папці. На кожнім носії може бути багато папок (каталогів), у кожній папці (каталозі) може бути багато файлів. Імена файлів в одному каталозі завжди унікальні.

Файлова структура – ієрархічна структура, у виді якої операційна система відображає файли і папки. Каталоги низьких рівнів входять у каталоги більш високих, утворюючи перевернену деревоподібну структуру. При цьому каталог верхнього рівня називається батьківським або надкаталогом, а вкладений каталог називається підкаталогом. У вершині файлової структури знаходиться ім'я носія, на якому зберігаються файли. Воно позначається латинською буквою з двокрапкою. Імена A: та B: призначаються для дисководів гнучких дисків, а починаючи з C: – для жорстких та з'ємних. На кожному пристрої є єдиний каталог верхнього рівня вкладеності або кореневий каталог. Він не має імені і позначається «\». Кореневий каталог не

може бути знищений.

Повне ім'я файлу включає шлях до нього і має вид:

шлях\ім'я_ файлу

Шлях або маршрут – перелік імен каталогів, розділених символом «\», що утворюють шлях доступу до файлу. За допомогою маршруту вказується точне місце розташування файлу від кореневого або поточного каталогу. Якщо шлях починається з ім'я носія, за яким стоїть символ «\», то маршрут заданий від кореневого каталогу (абсолютний шлях), при відсутності цього – від поточного (відносний шлях).

Таким чином, повне ім'я файлу може бути або абсолютним (якщо шлях зазначений від кореневого каталогу), або відносним (якщо шлях зазначений від поточного каталогу).

Файлова система призначена для збереження даних на магнітних носіях і забезпечення доступу до них. Принцип організації файлової системи – табличний. Дані про те, у якому місці диска записаний файл (дискова адреса), зберігаються в системній області диска в спеціальних таблицях розміщення файлів (FAT-таблицях). Існують різні файлові системи, наприклад, FAT, FAT32, NTFS, CDFS, UDF тощо.

8

2. Робочий стіл. Панель задач і меню Пуск – призначення, використання, настроювання

Стартовий екран Windows являє собою системний об'єкт, що зветься Робочим столом – Desktop. Це графічне середовище, у якому відображаються об'єкти й елементи управління Windows. Об'єкти – папки, файли, ярлики – відображаються у вигляді значків, або піктограм. Ярлик – це не сам об'єкт (файл, папка), а посилання на нього, тобто шлях до об'єкта. Використовується для забезпечення швидкого доступу до об'єкта. Видалення ярлика не приводить до видалення об'єкта. Значок ярлика має стрілку у нижньому лівому куті.

Одним з основних елементів управління є Панель задач. Як правило, панель задач відображається в нижній частині екрана, на ній знаходиться кнопка Пуск, що відкриває головне меню Windows, яке забезпечує зручний доступ до елементів системи, що використовуються найчастіше. Панель задач можна не відображати, перемістити до верхнього або бокового краю робочого столу тощо. На цій панелі відображаються в згорнутому виді всі задачі, що запускаються - додатки (програми), вікна, тому вона і називається «панель задач». За допомогою кнопок на панелі задач можна переключатися між програмами, що запущені.

На панелі задач може також знаходитися панель швидкого запуску. Це панель, яку можна настроювати, додаючи кнопки для запуску потрібних програм. У подальшому програму можна запустити одним щигликом на кнопці

(наприклад, Internet Explorer, Word, Excel).

Крім того, на панелі задач можуть знаходитися індикатори, що відображають дату і час, мовну панель і інші.

Таким чином, призначення Панелі задач – забезпечення доступу до головного меню Windows (меню Пуск), можливість швидкого запуску програм, можливість переключення між вікнами, використання індикаторів для зручності роботи.

Список програм у меню Пуск розділений на дві частини: програми, що розташовані вище лінії розподілу (список закріплених елементів), і програми, які розташовані нижче цієї лінії (список програм, які найбільш часто використовуються). Фіксований список програм незмінний, програми в ньому завжди доступні для запуску. Є можливість додавати програми в даний список.

9

У список програм, що найбільш часто використовуються, програми додаються в міру їхнього використання. Кількість програм у списку задається настройкою меню Пуск. Коли список заповнюється, програми, що використовувались раніше, заміняються такими, що використовувались останніми.

В меню Пуск можна додати папку Недавние документы, яка містить файли, що відкривалися в останній час. Крім того, в меню Пуск можна задати, що об'єкти відкриваються при затримці на них покажчика миші – це найбільш простий спосіб перегляду вмісту даного об'єкта.

Для одержання початкових відомостей про використання Windows, усунення неполадок і одержання технічної підтримки використовується кнопка

Справка и поддержка.

Для пошуку файлів і папок використовується кнопка Поиск Головного меню. При вводі імен файлів і папок можна використовувати символи заміщення «*» і «?». Символ «*» заміщує будь-яке число будь-яких символів в імені файлу (папки) або в розширенні імені файлу. Символ «?» заміщує один символ або відсутність символу в імені файлу (папки) або в розширенні імені файлу.

Приклади:

*.* - усі файли;

*.doc – усі файли з розширенням doc;

с*.d* - усі файли з ім'ям, що починається з «с» і розширенням, що починається з «d»;

?B?C???.* - усі файли, у яких 2-я буква імені B, четверта «C», довжина імені не перевищує, 7 символів.

Кнопка Выполнить дозволяє запустити на виконання будь-яку програму. Кнопка Все программы відкриває список програм, що встановлені на

даному комп'ютері.

Для настройки панелі задач і меню Пуск потрібно клацнути правою кнопкою миші на вільному місці панелі задач і вибрати пункт Свойства. У вікні, що відкрилося, Свойства панели задач и меню Пуск, вибрати потрібну вкладку й установити необхідні властивості.

10