Звільняються від сплати податку на додану вартість:

1. Товари і послуги, передбачені для офіційного використання іноземними дипломатичними і прирівняними до них представни­цтвами, а також для особистого використання дипломатичним та адміністративно-технічним персоналом цих представництв, вклю­чаючи членів їх сімей, які живуть разом з ними, якщо такі звіль­нення для України передбачені іноземною державою.

2. Поштові марки (крім колекційних), конверти, листівки з поштовими марками, лотерейні білети, марки державного мита та інших знаків, а також інші цінні папери (акції, облігації, сертифі­кати, векселі).

3. Вугілля, вугільні брикети та електроенергія.

4. Продукти дитячого харчування та дитяче харчування, що імпортується тільки для реалізації через молочні кухні.

5. Дитячі журнали та газети, учнівські зошити та підручники.

6. Товари спеціального призначення для інвалідів (протезно-ортопедичні вироби, товари спеціального призначення для інва­лідів з вадами слуху та зору).

7. Лікарські засоби та вироби медичного призначення, які реа­лізуються через аптечні заклади (у тому числі ветеринарні) та ім­портуються лікувальними установами.

8. Товари та інші предмети, що тимчасово вивозились за межі митної території України та призначені для зворотного ввезення в установлені строки у незмінному стані.

9. Товари, що звільнені від сплати податку іншими законодав­чими актами.

10. Товари, що звільнені від сплати податку відповідними міжурядовими угодами за умови подання відповідної довідки Агентства координації та розподілу технічної допомоги.

11 Товари, що звільнені від сплати податку Указом Президента від ЗО червня 1995 р. № 499/95.

12. Товари, що звільнені від сплати податку Указом Президента від 12 серпня 1995 р. № 750/95.

13. Сировина, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться в Україну для потреб власно­го виробництва суб'єктами експериментальної економічної зони «Сиваш».

14. Сировина, матеріали, устаткування та обладнання, які вво­зяться в Україну в межах виробничої кооперації країн СНД від­повідно до Ашгабадської Угоди.

Звільняються від сплати акцизного збору:

1. Товари, які ввезені в Україну підприємствами — вироб­никами підакцизних товарів, за наявності підтвердження подат­кової інспекції, що це підприємство є виробником підакцизних товарів.

2. Легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів за наявності довідки органів соціального забезпечення про опла­ту ними вартості таких автомобілів.

3. Легкові автомобілі спеціального призначення (швидка до­помога, міліція тощо), які будуть використані за призначенням, за наявності відповідного документа.

4. Зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених в Україну з метою показу чи демонстрації, якщо вони залиша­ються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, увезених до України і призначених для показу чи демонстрації під час прове­дення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, про­пускаються через митний кордон за рішенням митного органу в Достатній кількості з урахуванням мети ввезення.

5. Підакцизні товари, які переміщуються через митну терито­рію України транзитом із застосуванням заходів гарантування їх Доставки у митницю призначення.

6. Товари, які ввозяться в Україну у режимі тимчасового вве­зення під зобов'язання про зворотне вивезення.

7. Конфісковане, спадкове майно, майно без господаря, скар­би та інші цінності, які перейшли за правом спадкоємності до Держави.

Товари, що не обкладаються митом:

1. Товари, які ввозяться з країн, що розвиваються, у межах товарних груп І—24.

2. Валюта України, іноземна валюта та цінні папери.

3. Товари та інші предмети, які внаслідок пошкодження ще до пропуску їх через митний кордон України стали непридатни­ми для використання як вироби або матеріали.

4. Транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів. Предмети матеріаль­но-технічного постачання, пальне, продукти харчування та інше майно, необхідне для їх нормальної експлуатації під час перебу­вання у дорозі, у пунктах проміжних зупинок, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поламки) даних транс­портних засобів.

5. Предмети, що ввозяться в Україну для офіційного або осо­бистого використання організаціями чи особами, які відповідно до міжнародних угод України та законів України користуються правом безмитного ввезення (вивезення) з України.

6. Товари та інші предмети, що походять з митної території України (а також товари походженням з території країн СНД та були вивезені за їх межі).

7. Товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну те­риторію України та походять з іншої території, за які було спла­чено мито при первинному ввезенні на митну територію України, та тимчасово вивозились за її межі.

8. Товари та інші предмети, що підлягають поверненню у власність державі у випадках, передбачених законами України.

9. Наукове, навчальне обладнання, що надходить на адресу наукових, навчальних закладів.

10. Предмети матеріально-технічного забезпечення та споря­дження, пальне, сировина для промислового перероблення, про­дукти харчування та інше майно, що вивозиться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українсь­ких та орендних (зафрахтованих) українськими підприємствами та організаціями суден, що ведуть морський промисел, а також про­дукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України.

11. Обладнання, матеріали та майно в рахунок внеску інозем­ного інвестора у статутний фонд підприємства з іноземними ін­вестиціями.

12. Інші товари та предмети, що визначаються законами України, постановами (розпорядженнями) Кабінету Міністрів України.

Ввезення деяких товарів дозволяється лише за наявності ліцен­зії Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Для отримання ліцензії необхідно подати такі документи:

• заяву на ліцензію;

• лист-звернення про оформлення ліцензії з гарантією сплати збору за її оформлення;

• копію контракту зі специфікаціями, завірену керівником підприємства;

• копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену керів­ником підприємства;

• акт експертизи товару, виданий Торговельно-промисловою палатою або її регіональним відділенням.

Увіз виставочних експонатів кваліфікується як тимчасовий увіз майна фірми на територію України на строк, що не переви­щує одного року з дня пропуску через митний кордон України за умови його зворотного вивозу. Установлений строк тимчасового ввезення майна зазначається у вантажній митній декларації.

За рішенням митного органу кількість експонатних зразків, рекламних матеріалів, сувенірів пропускається у кількості, достат­ній для забезпечення повних потреб організації виставки, семіна­ру, ярмарку, наради тощо.

Все майно (експонати) підлягає митному оформленню у внут­рішній територіальній митниці. Підставою для митного оформ­лення є договір про участь у виставці і заява. Для цього додають­ся такі документи:

• декларація;

• документи, указані в декларації;

• дозволи державних органів (міністерств), якщо предмети підлягають контролю цих органів.

При поверненні за кордон тимчасово ввезеного майна здійс­нюється звірка його фактичної кількості з даними, указаними в де­клараціях, специфікаціях, пакувальних листах або списках майна.

Імпортна сировина, матеріально-технічні ресурси, комплек­туючі вироби, обладнання, матеріали, техніка та інші товари, які ввозяться суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності, у тому числі посередниками (прямими постачальниками), і тільки на підставі договору комісії або договору-доручення Для виробничих і власних потреб (без подальшої реалізації"), а та­кож енергоносії (нафта і газ), які ввозяться для виробничих потреб, у тому числі за бартерними операціями, не оподатковуються податком на додану вартість під час перетинання митного кордону України.

Якщо на перелічені вище сировину, матеріали, комплектуючі при розмитненні було сплачено податок на додану вартість, то в момент оприбуткування їх податок на додану вартість має бути віднесений на Дт 641 «Розрахунки за податками». Але тільки тоді, коли суму податку на додану вартість у вантажній митній декларації показано окремим рядком і фактично сплачено до бюджету.

При нецільовому використанні (продажу) імпортних товарів на які відповідно до чинного законодавства встановлені пільгі при розмитненні (не був нарахований ПДВ), податок на додану вартість нараховується з усієї ціни продажу, але не нижче за митну вартість з урахуванням мита і митних зборів.

Сплачений податок на додану вартість, акцизний збір, мито та митні збори входять до вартості імпортованого товару і відобра­жаються на Дт рахунку 28 «Товари».

При обліку імпортних товарів за закупівельними цінами опри­буткування їх здійснюється за закупівельними цінами, які вклю­чають: митну вартість, перераховану за курсом НБУ на день по­дання вантажної митної декларації митним органам, та фактичне сплачені суми мита, митних зборів, акцизного збору (на підакцизні товари), податок на додану вартість на імпортні товари.

Якщо імпортні товари обліковуються за цінами продажу, оприбуткування їх здійснюється за цими самими цінами, що включають митну вартість, перераховану за курсом НБУ на день подання митної декларації, фактично сплачені суми мита, митних зборів, акцизного збору (на підакцизні товари), податку на дода­ну вартість на імпортні товари, суми торговельної надбавки (що включає податок на додану вартість).

Майно підприємств, придбане за іноземну валюту, враховується без зміни курсу в початковій оцінці.

Якщо договором (контрактом) на поставку товарів передбачено що постачальник зобов'язується усунути дефекти (замінити браковані вузли чи деталі, відремонтувати вироби тощо) в період гаранттійного строку експлуатації таких товарів, то митне оформлення операцій, пов'язаних з рекламаціями, здійснюється у такий спосіб.

1. Підставою для заміни деталей, вузлів чи ремонту виробу є належним чином оформлений акт про рекламацію, при цьому на предмети, що переміщуються через митний кордон з метою усу­нення в іншій країні дефектів, установлюється мито як на майно.

2. Якщо повернення в Україну бракованих товарів недоцільно з економічної точки зору (товари повністю непридатні для подальшого використання чи ремонту), митному органу подається на­лежним чином оформлений акт про знищення таких товарів під контролем місцевого митного органу (акт обов'язково має бути завірений митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться споживач товарів).

3. У разі необхідності відправлення дефектного товару на ре­монт за межі України чи ввезення для ремонту до підприємства-виробника в Україну (якщо це передбачено контрактом) митне оформлення здійснюється у порядку, передбаченому для тимча­сового вивезення (ввезення) майна під зобов'язання про його зворотне ввезення (вивезення).

Розрахунки, пов'язані з імпортом товарів, здійснюються рези­дентами України тільки через уповноважені банки.

Підставою для придбання валюти підприємством на УМВБ або на КМВБ для перерахунку за кордон за імпортними контрак­тами за фактично одержані товари, роботи, послуги є:

• зовнішньоекономічний контракт;

• ввізна вантажна митна декларація (акт виконаних робіт);

• довідка державної податкової інспекції, згідно з якою рези­дент зареєстрований як платник податків і в якій зазначено: по­точний рахунок у національній валюті, визначений як основний, та поточний рахунок в іноземній валюті, визначений як основний. Крім того, у довідці подається інформація про відсутність заборгованості перед бюджетом та відповідні дані бухгалтерсь­кого обліку про взяття товарів (робіт, послуг) на баланс підпри­ємства і наявність кредиторської заборгованості підприємства з оплати даного товару (робіт, послуг). При цьому термін дії довідки не може перевищувати 15 днів.

Індивідуальна ліцензія (дозвіл) НБУ необхідна при проведенні імпортних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за умови перенесення терміну поставки на строк, що перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу відкриття акредитиву чи виставлення векселя на користь поста­чальника імпортних товарів (робіт, послуг). Моментом здійснення авансового платежу (відкриття акредитива або виставлення векселя) на користь іноземного партнера вважають дату списання коштів з валютного рахунку резидента чи дату виписки векселя. Для отримання індивідуальної ліцензії (дозволу) на відстрочку поставки товарів суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на­дають комісії облуправління НБУ такі документи:

• заява довільної форми із обгрунтуванням необхідності про­довження законодавчо визначених термінів відстрочки поставки товарів в Україну за умови здійснення авансового платежу (відкриття акредитива, виставлення векселя) на користь імпортера;

• згода управління зовнішньоекономічних зв'язків обласної Державної адміністрації на продовження законодавче визначено­го терміну відстрочки поставки товарів в Україну за умови здійснення авансового платежу (відкриття акредитива, виставленні векселя) на користь імпортера;

• нотаріально завірені копії установчих документів;

• копії контрактів з нерезидентами з обов'язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів (якщо контракти були укладені іноземною мовою, необхідно надати нотаріально засвідчений письмовий переклад документа; мови оригіналу на українську мову, виконаний особою, що має відповідну кваліфікацію, та зареєстрований в Україні дозвіл на здійснення перекладів);

• наявність висновків відповідних міністерств і відомств, які підтверджують належність контрактів резидентів з іноземною фірмою до порядку, установленого постановою Кабінету Міністрів України.

У разі порушення терміну поставки товару і відсутності індивідуальної ліцензії (дозволу) стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від митної вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованій за курсом НБУ на день нарахування пені. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості. Пеня стягується з резидентів податковими органами за результатами документальних перевірок.

При укладанні контрактів на імпорт товарів в Україну резидент повинен використовувати такі форми розрахунків з нерезидентами які передбачені міжнародною практикою, з урахуванням чинного законодавства України на момент здійснення розрахунків.

Вибір конкретної іноземної валюти та форми розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом визначається за згодою сторін та фіксується в умовах контракту.

Найбільш безпечні форми розрахунків при імпорті товарів — це документарне інкасо (без гарантії) та документарний акредитив.

Аналітичний облік імпорту товарів необхідно будувати у розрізі країн-постачальниць, номерів контрактів та за постачальниками.

Приклад. Від іноземного постачальника 9 квітня 2003 р. надійшли імпортні товари. Контрактна ціна — 10 000 дол. США. Курс НБУ на момент подання ввізної вантажної митної декларації — 3,55 грн.

Митна вартість імпортних товарів — (10000дол. США х 3,55) =35 500 грн.

Ввізне мито (10 000 дол. США х 3,55) х 20% = 7 100 грн.

Митний збір (10 000 дол. США х 3,55) х 0,20% = 71 грн.

Акцизний збір — товар не підакцизний.

ПДВ (10000 дол. США х 3,55 + 7100 + 71) х 20% = 8534 грн.

15 квітня 2003 р. підприємство придбало 10000 дол. США за кур­сом 3,63 грн. за 1 дол. США на суму 36 300 грн. (10000 дол. США х 3,63).

Комісійна винагорода банку — 200 грн.

Курс НБУ на 30 квітня 2002 р. — 3,61 грн.

Перераховані кошти постачальнику 4 травня 2003 р. (курс НБУ — 3,61 грн.).

Форми безготівкових розрахунків — документарне інкасо і бан­ківський переказ.

1. При проведенні розмитнення імпортних товарів нараховано ПДВ—8534 грн.:

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», Кт 641 «Розрахунки за податками» — 8534 грн.

2. Перераховано ПДВ — 8534 грн.:

Дт 641 «Розрахунки за податками», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — 8534 грн.

3. Сплачено митним органам мито і митні збори за ввезені ім­портні товари - 7100 + 71 = 7171 грн.:

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — 7171 грн.

4. На підставі ввізної вантажної митної декларації оприбуткова­но і включено до складу валових витрат імпортні товари — 10 000 дол. США х 3,55 = 35 500 грн.:

Дт 28 «Товари», Кт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» — 35 500 грн.

5. Збільшено вартість імпортних товарів на суми мита і митних зборів, сплачених митним органам — 7171 грн.:

Дт 28 «Товари», Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» — 7171 грн.

6. Перераховано постачальнику іноземну валюту за придбані то­вари за курсом НБУ 3,61 грн. за дол. США (10 000 дол. США х 3,61) =

Дт 362 «Розрахунки з іноземними постачальниками», Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».

7. Курсову різницю, нараховану на суму кредиторської заборго­ваності, відображено як збиток — 10 000 дол. США х (3,61 - 3,55) = 600 грн.:

Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці», Кт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» — 600 грн. На підприємствах роздрібної торгівлі, де обліковою ціною є про­дажна ціна, додатково відображають суму торговельної надбавки (умовно 25%):

(35 500 + 7171) = (42 671 грн. х 25%): 100% = 10 668 грн. У тому числі і суму податку на додану вартість (20%):

(10668 грн. х 20%): 100% = 2134 грн.:

Дт 28 «Товари», Кт 285 «Торгова націнка».

Облікова вартість імпортного товару відображається в аналі­тичному обліку у національній та іноземній валютах під час складання прибуткової накладної.

Підприємства усіх форм власності мають право на початок кожного місяця проводити дооцінку залишків товарів імпортова­них (ввезених) на митну територію України, до нової вартості з урахуванням попиту і пропозиції на них, але не вищу за їх митну вартість (включаючи мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ, спла­чені при розмитненні товарів) в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ на дату дооцінки. Суми дооці­нок зараховуються на поповнення оборотних коштів, не вважаються прибутком і не оподатковуються податком на прибуток.