Методика "Референтометрія"

Референтна група — це ті школярі, які обумовлюють стиль класного життя, репрезентують ті моральні норми і людські якості, які панують в групі. У психології під референтною групою розуміють коло значущих для особистості людей, думки яких є провідними для неї і з якими вона чи то в безпосередньому контакті чи в уявному — співвідносить свої оцінки, дії, вчинки. Визначення референтного кола важливе для прогнозу

психологічного розвитку підлітків. Визначити референтів, які

знаходяться за межами шкільного класу можна за допомогою методики " Референтометрія".

Мета: виявлення основних референтних груп особистості.

Хід виконання:

Учням пропонується 10 питань-ситуацій (1- А) та список людей, які оточують досліджуваного (1- Б).

Школярам потрібно здійснити вибір по кожному питанню-ситуації не менше двох осіб: при цьому другою особою повинен бути той, хто є менш значущий, ніж перша особа.

Після здійсненого школярами вибору в них забирають список І - Б і просять по п'ятибальній шкалі (5, 4, 3, 2, 1) оцінити кожну з обраних осіб.

1-А

1. З ким ви поїдете на екскурсію в інше місто?

2. З вами трапилась неприємність. Кому ви про це розповісте?

3. Ви хочете відсвяткувати свій день народження. З ким ви його відсвяткуєте?

4. Чи є у вас людина, з якою ви намагаєтеся проводити більше часу?

5. Хто може вказати вам на ваші недоліки, кого ви більше послухаєте?

6. Ви зустріли людину, що вам подобається. Хто може вам допомогти вірно оцінити її?

7. Ви хочете змінити своє життя. З ким ви порадитеся про це?

8. Хто може бути для вас прикладом у житті?

9. Кому ви хотіли б найбільш сподобатися ?

10. З ким ви найбільш відверті?

1-Б

1. Батьки (батько, мати).

2. Родичі (дідусь, бабуся, дядько, тітка).

3. Брат, сестра.

4. Дорослий знайомий.

5. Знайомий батьків.

6. Друзі.

7. Кращий друг (подруга).

8. Компанія, приятелі.

9. Знайома дівчина, знайомий юнак.

10. Товариші по навчанню, роботі.

11. Товариші по гуртку, секції, студії і т.п.

12. Історична особистість.

13. Відома усім людина.

14. Людина, про яку ви знаєте від інших.

15. Літературний пеонаж.

16. Герой кінофільму, телесеріалу.

Обробка результатів. Всі особи, згадані даним школярем, записуються в окремий список без повторень, потім "оцінки" особи заносяться в список і додаються для кожного з них. Після порівняння дві - три особи, що мають найбільшу кількість балів, виносяться на окремий листок у порядку зменшення кількості балів. Ці люди і складають референтну групу даного школяра.

Тест "Заради кого?"

Учням пропонується пригадати три свої недавні вчинки, коли доводилося поступатися власними інтересами заради іншої людини, і поставити в таблиці відповідні позначки.

Зразок таблиці.__

Ті, заради кого поступився бажанням	Мотивація вчинку
	за особистою ініціативою	за проханням	за вимогою
Рідні	+
Друзі, товариші, однокласники		+
Молодші за віком діти		+
Люди похилого віку			+

Обробка результатів.

Якщо вчинки розходяться в мотивації, як показано в таблиці, можна говорити про нестійкість моральних настанов учня.

Відмова від власних бажань заради інших людей, зумовлена у всіх чотирьох випадках особистою ініціативою, свідчить про гуманістичну налаштованість особистості.

Якщо школяр відмовляється в чомусь поступатися іншим, можна говорити про егоїстичну налаштованість особистості .

Методика "Референтометрія" — 2

Мета: виявлення референтної групи школяра в класі.

Хід виконання

Учитель повинний скласти план індивідуальної бесіди зі школярем, основний зміст якої полягає в наступному. Учитель вказує школяреві, що він може познайомитися з деякими оцінками, що йому дали однокласники. Учитель запитує, з чиєю би оцінкою (єдиною) піддослідний хотів познайомитися. Після того як учень назвав одного з однокласників, учитель пропонує йому зробити ще один вибір однокласника. І нарешті, уже зовсім остаточний, третій вибір. Ці три однокласники і складають ядро референтної групи для даного школяра.

Виявлення за допомогою зазначених методів референтної групи дає вчителю можливість визначити не тільки відношення кожного учня до своїх однолітків, але і його ціннісні орієнтації: встановити ті якості його особистості, в оцінці яких він має потребу в більшій мірі. Нарешті, референтометрія дозволяє до деякої міри прогнозувати поведінку учня у визначених ситуаціях. Припустимо, наприклад, що референтну групу для дитини складають учні з його ж класу. Отже, у колективі існує група хлопців, думка яких дуже багато значить для цього школяра. Спираючись на їхню підтримку, учитель зможе впливати на його поведінку, що особливо важливо в підлітковому віці, коли думка однолітків має для підлітка велику цінність.

Отже, описана вище система соціометричних і референтометричних методів є досить надійним засобом вивчення міжособистісних відносин у колективі. За допомогою цих методів можна визначити положення кожного учня в класі, ступінь його задоволеності своїм положенням і відношенням однолітків.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ОКР«магістр»)

Педагогічну практику студенти VІ курсу біологічного факультету проходять у 12 семестрі для спеціальності «Біологія» (8 тижнів); для спеціальності «Хімія» (2тижня); для спеціальності «Екологія» (2тижня) – денного відділення та 3 тижня для магістрів заочного відділення.

Головний зміст практики полягає у залученні студентів-магістрантів до самостійної дослідницької роботи. Предметом психолого-педагогічного компоненту практики є поглиблення навичок самостійної наукової роботи, дослідження проблем виховних проблем вищого навчального закладу.

Метою психолого-педагогічного компоненту практики є формування вмінь і навичок використання методів дослідження психолого-педагогічних проблем виховної роботи зі студентами, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел.

Завдання психолого-педагогічного компоненту практики :

• вивчення виховної системи вищого навчального закладу/ факультету/ групи;

• оволодіння методикою обробки та аналізу виховних проблем навчального закладу/ факультету/ групи.

Педагогічний процес здійснюється в рамках певної виховної системи. Виховна система - це сукупність взаємопов'язаних цілей і принципів організації виховного процесу, методів і прийомів їх поетапної реалізації в межах певної соціальної структури (сім'ї, школи, вузу, держави) в логіці виконання соціального замовлення. Людству відомі різноманітні виховні системи, найбільш відомі у світі спартанська і афінська виховні системи, системи виховання лицаря і джентльмена, система виховання людини в колективі і через колектив. Кожна виховна система несе на собі відбиток часу і соціально-політичного ладу, характеру суспільних відносин.

В основі ефективного функціонування виховної системи освітньої установи лежать наступні принципи:

• системності і планомірності діяльності;

• єдиного для освітнього закладу підходу до планування виховного процесу в цілому;

• співпраці куратора зі студентами в досягненні виховних результатів;

• орієнтації виховної роботи у вузі на інтереси, потреби і можливості кожного студента.

Виділяють наступні компоненти:

• цілі, виражені в вихідній концепції;

• діяльність, яка забезпечує її реалізацію;

• суб'єкт діяльності, її організуючий і той, що бере в ній участь; народжувані в діяльності та спілкуванні відносини, інтегруючі суб'єкт у якусь спільність; середовище системи, освоєна суб'єктом;

• управління, що забезпечує інтеграцію компонентів у цілісну систему, і розвиток цієї системи.

Таким чином, описати виховну систему означає: сформулювати мету і завдання виховання, які вирішуються педагогічним колективом; розкрити зміст виховання, охарактеризувати форми, методи та засоби досягнення поставленої мети, встановити характер взаємодії суб'єктів виховання; описати зовнішнє середовище (особливості міста, мікрорайону) та її вплив на характер виховної роботи в групі і на факультеті, простежити зовнішні зв'язки факультету, групи.

Нагадаємо, що мета виховання: у глобальному виразі - ідеал досконалого, з точки зору даного суспільства, людини, на реалізацію якого спрямоване виховання; в локальному плані - передбачуваний результат виховної діяльності.

Основними завданнями, на вирішення яких сконцентровані зусилля всіх соціальних інститутів виховання, є: виявлення і розвиток природних задатків і творчого потенціалу зростаючої людини в різних сферах соціально корисної та особистісно значущої діяльності; формування самосвідомості, почуття власної гідності, ціннісного ставлення до власного життя, здатності до самопізнання, самовизначення, самореалізації, саморегуляції, і об'єктивної самооцінки; формування моральної культури особистості, досвіду суспільного поводження, що відповідає гуманістичним моральним нормам; виховання громадянських почуттів і якостей, громадянської поведінки; естетичне виховання, прилучення особистості до системи загальнолюдських і національних культурних цінностей і традицій; розумове виховання, формування досвіду пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок, здатності до творчості, потреби в безперервній освіті та самоосвіті; емоційне виховання, розвиток культури почуттів і досвіду міжособистісного спілкування; формування основ сімейно-побутової культури; екологічне виховання та освіта; розвиток потреби у здоровому способі життя, залучення до занять фізичною культурою і спортом; формування позитивного ставлення до праці, готовності до трудової діяльності.

Програма формування базової культури особистості відображає зміст виховання, що включає в себе культуру життєвого самовизначення, сімейних відносин, економічну культуру і культуру праці, політичну, правову, інтелектуальну, моральну, екологічну, мистецьку та фізичну культуру, культуру спілкування, гендерну культуру.

Форми виховання - це поняття, що використовується для визначення характеру виховної взаємодії обумовленого числа учасників (Махмутов М.І.). Виділяють фронтальну, групову та індивідуальну роботу. Не слід змішувати дане поняття з формами організації виховання. Організаційні форми виховання: масові (КТД; свята, вечори, ранки; конференції, збори, диспути; фестивалі, олімпіади; огляди художньої творчості; виставки, спортивні, військово-спортивні, трудові змагання та турніри; походи, експедиції); групові (трудові об'єднання; художньо-творчі об'єднання; клуби за інтересами, предметні гуртки; дитячі та юнацькі громадські об'єднання та організації; наукові товариства); індивідуальні (допомога в розробці та реалізації індивідуальної програми самовиховання; допомога в плануванні і виконанні організаторської діяльності, індивідуальна науково-пізнавальна, творча і трудова діяльність; громадські доручення).

Методи виховання - способи розв'язання виховних завдань і здійснення виховної взаємодії. Методичний прийом - складовий елемент методу, що входить в його структуру і підлеглий йому. Виділяють: методи формування свідомості особистості (переконання, бесіди, лекції, дискусії, приклад і т.д.); методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, привчання, вправа, доручення, створення виховуючих ситуацій); методи стимулювання поведінки і діяльності (змагання, заохочення, покарання, створення ситуації успіху).

Засоби виховання: слово ("живе" слово, аудіо записи, друковане слово); образ (ілюстрації, макети, відеопродукція, натуральні об'єкти); знаряддя і пристосування (будівлі, меблі, обладнання; ЕОМ, аудіо-, відеотехніка; лабораторно-технічне обладнання, матеріали та інструменти).

Суб'єкти виховання: студенти, викладачі, всі співробітники університету.

Завдання, передбачені програмою асистентської практики, спрямовані на формування психолого-педагогічних компетенцій магістрів як кураторів студентської групи.

Завдання 1.

З дозволу адміністрації факультету познайомтеся з планом виховної роботи (факультету, групи, гуртожитку) узагальніть матеріал, представлений у пресі університету, на сайті університету, на дошках оголошень, в університетських рекреаціях, в бібліотеці; в гуртожитку, спортивному залі, на території університету, подивіться розклад клубів і секцій, що функціонують в освітньому закладі, на факультеті.

Встановіть безпосередніх організаторів виховної роботи в навчальному закладі (на факультеті, в групі, гуртожитку). Який статус куратора студентської групи (традиційний, звільнений ...)?

Узагальнивши зібраний матеріал, відповідно до запропонованої в додатку логіки викладу, опишіть виховну систему освітнього закладу (факультету, групи) і зобразіть схематично зв'язки внутрішніх і зовнішніх факторів виховної системи.

Завдання оцінюється в 10 балів

Завдання 2.

Проведіть обговорення зі студентами впливу соціально-психологічного клімату в групі на самопочуття студентів.

Дане завдання виконується в кілька етапів.

• Поспостерігайте в ході навчально-виховного процесу за міжособистісними стосунками студентів в групі.

• Запропонуйте студентам заповнити анкету.

• Обробіть результати для юнаків і дівчат окремо.

• Проведіть обговорення результатів методики зі студентами.

• Розробіть рекомендації щодо «успішної взаємодії» студентів у групі при проведенні колективної бесіди .

Завдання оцінюється в 10 балів