Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МетодРек_ост_11.2014.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
144.73 Кб
Скачать

Основні напрями наукових досліджень та зразки тем атестаційних робіт кваліфікаційного рівня «магістр», за спеціальністю 8.18010018 «Адміністративний менеджмент»

5

Морально-етичні аспекти сталого розвитку суспільства

6

Антикризове державне управління в контексті концепції сталого розвитку

Зміст, структура і обсяг магістерської дисертації

Магістерська дисертація – це результат дослідження певного об’єкта (системи, процесу, технології, програмного продукту, інформаційної технології, явища тощо), його характеристик, властивостей (що є предметом дослідження). Об’єкт дослідження (база) має належати до класу узагальненого об’єкта діяльності фахівця спеціальності 8. 18010018 «Адміністративний менеджмент».

МД є кваліфікаційною роботою з певної спеціальності, її зміст має розкрити наявність у автора компетентностей, які зазначені у відповідній освітньо-кваліфікаційній характеристиці стандарту вищої освіти. Змістом МД є розкриття сутності певної проблеми на основі ґрунтовного вивчення теоретичних джерел, проведення необхідних досліджень, систематизації і аналізу отриманих даних, обґрунтування власних висновків та розробка пропозицій та рекомендацій.

Магістерська дисертація виконується на базі теоретичних знань і практичного досвіду, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи.

Зміст МД передбачає:

  • формулювання наукової (науково-технічної) проблеми, визначення об’єкта, предмета та мети дослідження, аналіз стану рішення проблеми за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій (у тому числі періодичних), обґрунтування цілей дослідження;

  • аналіз можливих методів та методик досліджень, обґрунтований вибір (розробку) методу (методики) дослідження або апаратурного забезпечення;

  • науковий аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, який використовується в процесі дослідження;

  • викладення отриманих результатів та оцінювання їхнього теоретичного, прикладного чи науково-методологічного значення;

  • перевірку можливостей практичної реалізації отриманих результатів;

  • апробацію отриманих результатів і висновків у вигляді патентів на винахід, корисну модель, промисловий зразок та інше, або відповідних заявок, доповідей на наукових конференціях (не нижче факультетського рівня) або публікацій у наукових журналах і збірниках (за результатами виконання магістерської дисертації має бути опубліковано не менше двох праць).

Зміст дисертації має бути цілком присвячений темі роботи, досягненню мети, вирішенню поставлених завдань. Неприпустимі будь-які відступи, що не мають відношення до завдань дослідження.

Загальний обсяг МД має бути в межах 100-120 сторінок. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки.

Магістерська дисертація має наступну структуру:

  1. вступна частина, що включає:

    1. титульний аркуш;

    2. завдання на МД;

    3. реферат;

    4. зміст;

    5. перелік умовних скорочень (за потреби);

  1. основна частина:

    1. вступ;

    2. теоретико-методологічний розділ;

    3. аналітико-дослідний розділ;

    4. практична (проектна) частина;

    5. висновки та рекомендації;

    6. список використаних джерел

  1. додатки (за необхідності).

Титульний аркуш МД оформляється виключно за зразком, наведеним у додатку А. На титульному аркуші обов’язково має бути бібліографічний індекс УДК, який підбирається під кожну тему за ключовими словами МД. Спеціальний довідник-покажчик для складання УДК можна знайти в бібліотеці, зокрема, в залі бібліографії НТБ НТУУ «КПІ».

Допуск студента до захисту МД здійснює завідувач випускової кафедри на підставі висновків за результатами попереднього захисту МД, ознайомлення з рефератом МД, відгуком наукового керівника і рецензією.

Завдання на МД оформлюється за формою, наведеною у додатку Б, та затверджується завідувачем випускової кафедри. Завдання видається студенту не пізніше завершення першого тижня після проходження переддипломної практики. У завданні зазначаються:

  1. тема МД та наказ по університету, яким її затверджено;

  2. термін здачі студентом закінченої МД, який встановлюється рішенням випускової кафедри або вченої ради факультету з урахуванням часу, необхідного для отримання відгуку;

  3. об’єкт дослідження (визначається об’єкт наукового дослідження та його кількісні/ якісні показники (характеристики);

  4. предмет дослідження (визначаються предмет наукового дослідження у вигляді системи властивостей об’єкту, які мають бути досліджені із зазначенням кількісних/ якісних обмежень);

  5. перелік питань, які мають бути розроблені (їх формулювання починається словами: «Провести аналіз...», «Обґрунтувати...», «Оптимізувати...», «Дослідити...», «Визначити...» тощо);

  6. орієнтовний перелік ілюстративного матеріалу;

  7. орієнтовний перелік публікацій;

  8. консультанти з розділів роботи;

  9. дата видачі завдання.

До завдання додається Календарний план-графік роботи студента над МД (див. додаток В).

Анотації українською та англійською (німецькою) мовами обсягом до 1 сторінки кожна містять коротку інформацію про дисертаційне дослідження магістранта.

Текст анотації викладають стисло, точно та інформативно з використанням синтаксичних конструкцій, притаманних мові ділових документів, уникаючи складних граматичних зворотів та маловідомих термінів. Текст анотації рекомендується подавати в наступній послідовності:

  • прізвище та ініціали магістранта;

  • назву магістерської дисертації;

  • спеціальність (шифр і назва);

  • назву випускаючої кафедри;

  • відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань

  • коротку характеристику МД та її основних результатів;

  • перелік ключових слів (словосполучень) – від 5 до 15.

Ключові слова друкують прописними буквами в називному відмінку, відділяючи одне від одного комами.

Зразок оформлення анотації наведено в додатку Г.

Зміст має відбивати конкретний поетапний план реалізації роботи, її структуру. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок) основної частини роботи, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків та ін. (додаток Д).

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

Якщо в дисертації вживається специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в дисертації у вигляді окремого списку.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх розшифрування.

Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

ОСНОВНА ЧАСТИНА МД містить вступ, чотири розділи та висновки з них, а також загальні висновки.

Вступ, як і кожний новий розділ, починається з нової сторінки.

У вступі на основі огляду вітчизняних і зарубіжних джерел наукового характеру розкривають стан наукової проблеми (задачі) та актуальність даної роботи. Стисло, критично висвітлюючи роботи провідних вчених і спеціалістів, які мають розробки з цієї проблеми, магістрант зазначає ті питання, що залишились невирішеними, тим самим визначаючи свій внесок у розв’язання проблеми. Необхідно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно доцільності проведення дослідження. Загальний обсяг вступу складає 3-5 сторінок. Назви структурних елементів вступу виділяються напівжирним шрифтом, а їх зміст розкривається у тому ж рядку (без абзацу).

Вступ МД містить наступні структурні елементи.

  1. Актуальність теми. Розкриття сутності та стану розв’язування наукової проблеми (задачі) та її актуальності й значущості для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, обґрунтування доцільності проведення дослідження.

Приклади

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових управлінських механізмів забезпечення конкурентоспроможного розвитку підприємства в умовах загострення конкуренції на ринку та активізації загроз зовнішнього середовища.

Актуальність теми дослідження обумовлена підвищенням значущості довготермінових чинників розвитку підприємства, які формують потенціал його стратегічної конкурентоспроможності, а відтак і адаптаційні можливості в цілому.

  1. Стан наукової розробленості проблеми. Оцінка сучасного стану розробленості проблеми здійснюється на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних напрямів, вчених і спеціалістів у предметних галузях, що стосуються теми дослідження.

  2. Об’єкт дослідження. Об’єкт дослідження – це певна система, процес, технологія, програмний продукт, інформаційна технологія, інтелектуальний твір, явище, економічна діяльність тощо, що породжує проблемну ситуацію.

Приклади

Об’єктом дослідження є початок трудової діяльності випускників ВНЗ.

Об’єктом дослідження є система розвитку кадрового потенціалу підприємства.

Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації політики розвитку підприємства в сучасних умовах господарювання.

Об’єктом дослідження є процес управління персоналом підприємства.

Об’єктом дослідження є процес управління інвестиційною діяльністю підприємства.

Об’єктом дослідження є корпоративна культура організації.

Об’єктом дослідження є процес мотивації праці персоналу організації.

  1. Предмет дослідження знаходиться в межах об’єкта. Саме на предмет дослідження спрямована основна увага дослідника.

Приклади

Предметом дослідження є способи формування та використання соціального капіталу особистості на початку кар’єри.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та прикладні аспекти формування управлінських механізмів забезпечення конкурентоспроможного розвитку ТОВ «ХХХ» в умовах дефіциту власних фінансових ресурсів.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади активізації інвестиційної діяльності ТОВ «ХХХ».

Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади забезпечення економічної стійкості ТОВ «ХХХ» в умовах активізації загроз зовнішнього середовища.

Предмет дослідження – науково-методичні засади та прикладні аспекти формування системи мотивування працівників ТОВ «ХХХ».

Предмет дослідженняпринципи, методи і інструменти фінансового забезпечення розвитку ТОВ «ХХХ.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та практичні аспекти забезпечення ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «ХХХ.

  1. Мета і задачі дослідження. Мету роботи формулюють без використання слів: «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета – це запланований результат дослідження. Виконуючи наукову роботу слід пам’ятати, що метою будь-якої наукової праці є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніш, але недостатньо досліджених.

До формулювання завдань необхідно підходити якомога ретельніше, оскільки точне їх вирішення становить зміст підрозділів кожного з розділів МД.

Приклади

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є узагальнення теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможного розвитку підприємства в умовах активізації загроз зовнішнього середовища.

Метою роботи є узагальнення теоретичних засад та обґрунтування управлінських механізмів удосконалення мотиваційної системи промислового підприємства.

Метою роботи є обґрунтування теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо забезпечення активізації інвестиційної діяльності підприємства в умовах нестабільності зовнішнього середовища.

Метою роботи є розкриття і систематизація теоретичних положень управління виробничим потенціалом підприємства та обґрунтування організаційно-економічних механізмів забезпечення його розвитку в умовах ресурсних обмежень.

Приклад задач

Досягнення поставленої мети зумовлює вирішення наступних задач:

  • розглянути сутність та основні підходи до розгляду корпоративної культури підприємства;

  • охарактеризувати чинники ефективності корпоративної культури підприємства;

  • розкрити методологічні принципи формування системи управління корпоративною культурою промислового підприємства;

  • розглянути методичні основи оцінки та аналізу ефективності функціонування системи управління корпоративної культури підприємства;

  • здійснити діагностику системи управління корпоративної культури підприємства;

  • визначити потенціал розвитку корпоративної культури підприємства та проаналізувати чинники її формування;

  • ідентифікувати проблеми реалізації стратегії розвитку корпоративної культури підприємства;

  • обґрунтувати напрями удосконалення корпоративної культури підприємства;

  • оцінити ефективність реалізації запропонованих заходів.

  1. Методологія та методи дослідження. Важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Приклад

Методологія та методи дослідження. У процесі виконання дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» було використано сукупність загальних та специфічних наукових методів. У процесі дослідження підходів до управління розвитком промислових підприємств застосовувалися: системний підхід, який дозволив….., метод порівняння, – з метою виявлення….., методи систематизації та узагальнення, – для визначення…. З метою оцінки особливостей розвитку підприємства використовувалися: статистичний метод, який забезпечив виявлення....., аналітичний і структурно-логічний, – для побудови…., метод графічного аналізу, – для представлення…, методи математичного моделювання – для…. Для вибору та обґрунтування стратегії розвитку підприємства було використано: метод порівняльного аналізу, для виявлення…., метод SWOT-аналізу, який дав змогу….., метод експертних оцінок використовувався для розробки…

Методологія та методи дослідження. У процесі дослідження даної теми були використані загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволили всебічно вивчити теоретичні основи та практично розглянути способи формування та використання соціального капіталу випускниками ВНЗ.

У роботі використовувались такі загальнонаукові методи, як метод аналізу, методи індукції та дедукції. В основі роботи лежить системно-структурний метод, за допомогою якого соціальний капітал розглядається у системі працевлаштування, аналізується вплив та взаємодія між елементами системи та способами її функціонування. Для уточнення наукових понять з тематики соціального капіталу та способів його використання під час працевлаштування був використаний метод теоретичного узагальнення та порівняння.

У практичній частині роботи був використаний метод глибинного інтерв’ю, за допомогою якого було проаналізовано та визначено основну роль соціального капіталу, виділені ключові способи його формування та шляхи використання випускниками ВНЗ.

  1. Наукова новизна. Подають коротку анотацію нових здобутків (рішень, висновків), одержаних магістрантом особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, підкреслити ступінь новизни.

Приклади формулювання наукової новизни

Наукова новизна дослідження полягає у наступному:

  • визначено характерні особливості розвитку сучасних підприємств, що дозволило обґрунтувати управлінський механізм забезпечення їх конкурентоспроможності, який передбачає……;

  • удосконалено методичний підхід до оцінювання корпоративної культури підприємства, який передбачає………. і дозволяє……;

  • розширено та доповнено класифікацію …, яка на відміну від інших передбачає….;

  • обґрунтовано механізм ефективного управління розвитком підприємства, який передбачає………;

  • поглиблено … в частині ……., які дозволяють………;

  • набув подальшого розвитку методичний підхід до …, який передбачає….. і дозволяє……..;

  • виявлено та узагальнено проблеми управління розвитком сучасного підприємства та обґрунтовано практичні рекомендації щодо…..…, які доповнюють відому систему…;

  • запропоновано модель управління розвитком …, яка враховує …….. і дозволяє реалізувати………

  • удосконалено систему показників оцінки ефективності …, яка включає систему … критеріїв, які дозволяють…..…

  1. Практичне значення отриманих результатів. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень та/або можливості їх практичного використання.

Приклад

Практичне значення отриманих результатів полягає у вивченні особливостей формування та використання соціального капіталу випускниками українських ВНЗ та визначенні способів використання віртуальних соціальних мереж на етапі виходу на ринок праці. Крім того, розроблені рекомендації для ефективного використання соціальних контактів та віртуальних соціальних мереж у процесі пошуку та здобуття роботи.

Запропонований механізм ... дозволить активізувати …; розроблений алгоритм оцінювання … створить нові можливості для своєчасного контролювання …., а відтак, підвищить ефективність…..; здійснені розрахунки щодо оцінювання альтернативних варіантів інвестиційної політики підприємства показали, що …; рекомендації, розроблені в ході дослідження можуть бути використані в практичній діяльності підприємствами сфери…. з метою обґрунтування і вибору найбільш ефективних інструментів управління їх розвитком … .

Розроблені рекомендації щодо вдосконалення механізму розвитку підприємства були представлені на розгляд керівництву ТОВ «ХХХ», яким визнано можливість практичного застосування в майбутньому окремих пропозицій в частині ….. (акт впровадження №... від ....).

  1. Апробація результатів. Вказується, на яких наукових конференціях, семінарах оприлюднені результати досліджень, що включені до дисертації;

Приклади

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені на 4 міжнародних конференціях, зокрема на XVII Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми управлінської науки» (17-21 березня 2013 р., м. Прага).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки були представленні на Міжнародній науково-практичній конференції з соціології «Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія» (м. Київ, 28-29 жовтня 2010р.), ​​наХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Творчість як основний ресурс відродження України» (м. Київ, 12 травня 2011р.) та на ХІV науково-практичній конференції студентів і аспірантів Дні Науки ФСП НТУУ «КПІ» (м. Київ, 20-21 квітня 2011р.).

  1. Публікації. Подається бібліографічний опис опублікованих праць магістранта за темою дисертаційного дослідження.

  2. Інформація про структуру роботи, її загальний обсяг, кількість опрацьованих джерел та додатків.

Приклад

Структура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та рекомендацій, списку використаних джерел та 2 додатків. Загальний обсяг роботи становить 121 сторінку, в тому числі список використаних джерел на 9 сторінках, що містить 109 найменувань, та додатки на 5 сторінках.

В наступних розділах, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань дослідження і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дисертаційного дослідження, з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Магістрант має давати оцінку повноти розв’язування поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Теоретична частина містить огляд сучасного стану розробки і практичної реалізації проблем, які є предметом дослідження. Її розробляють на підставі вивчення спеціальної загальнотеоретичної монографічної літератури, нормативно-законодавчої бази, методик проведення соціологічних досліджень та експериментів. Цей розділ є теоретико-методологічною основою дослідження, в ньому студент розробляє теоретичну модель пошуку шляхів розв’язання проблеми. Ця модель використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, дослідницького пошуку та обґрунтування рекомендацій, пропозицій і висновків у дослідницькій (проектній) частині.

Аналітично-дослідницька частина містить поглиблений аналіз проблеми відповідно до теми МД. Її зміст і структура визначаються темою і спрямовані на детальне вивчення певного явища, процесу, об’єкта, на виявлення напрямів удосконалення об’єкта і предмета дослідження. Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна, графічна, таблична, у вигляді моделей, блок-схем тощо), але обов’язково повинна кореспондувати з моделлю, відображеною у теоретичній частині.

Аналітично-дослідницька складова є обов’язковою для всіх магістерських робіт. Вона поряд з проектною частиною є основою магістерської роботи. Використовується для і є завершенням аналітичної частини. Результатами досліджень можуть бути соціальні рішення, методики тощо.

Аналітична частина має завершуватися висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного аналізу і формулюються напрями проектних розробок.

Практична або Проектна частина містить матеріал, який обґрунтовує розроблені проектні рішення, рекомендації та методики спрямовані на розв’язання проблеми, визначеної у темі магістерської роботи, на конкретному соціальному об’єкті.

Четвертий розділ присвячений питанням охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Між структурними частинами роботи повинний прослідковуватися чіткий логічний зв’язок, тобто розділи мають бути пов’язані між собою і починатися з короткого опису питань, що розкриваються в даному розділі у їхньому взаємозв’язку з попередніми і наступними розділами.

Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки із стислим викладенням наукових і практичних результатів тієї частини дослідження, що була розглянута у розділі. У висновках до розділів не слід переказувати те що було зроблено в самому розділі, а сформулювати те, що з цього випливає.

Висновки є завершальною й особливо важливою частиною магістерської дисертації, що має продемонструвати результати дослідження, ступінь реалізації поставленої мети та завдань. У висновках підводяться підсумки дослідження, робляться теоретичні узагальнення, оцінюються отримані результати, надаються рекомендації та пропозиції щодо їх використання. Тут викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі). У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках отриманих результатів та обґрунтувати їх достовірність. На підставі отриманих висновків у роботі можуть надаватися рекомендації щодо їх наукового та практичного використання. У рекомендаціях визначають необхідні, на думку автора, подальші дослідження проблеми; подають пропозиції щодо ефективного практичного використання результатів дослідження.

Висновки розміщують на окремому аркуші. Текст висновків можна подавати у вигляді послідовно пронумерованих абзаців. При цьому кожний абзац має містити окремий логічно завершений висновок чи рекомендацію.

Будь-які бібліографічні посилання у висновках недоречні, оскільки тут подається виключно авторський текст.

Список використаних джерел містить бібліографічний опис всіх використаних джерел та складається в алфавітному порядку відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, зокрема з урахуванням вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Приклади оформлення списку джерел наведені у «Бюлетені ВАК України», № 5, 2009 р.

Список використаних джерел складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної, зарубіжної наукової літератури, фахових видань, джерел, які містять фактологічну інформацію та інформацію стосовно досліджуваного об’єкта, інформаційних ресурсів Інтернету. До списку джерел можуть бути включені власні публікації магістранта. Оскільки МД є науковою роботою, кількість навчальної літератури у списку джерел має бути зведена до мінімуму (не більше 15 відсотків від загальної кількості). Кожне джерело, що включено до списку використаних джерел, має фігурувати у тексті дисертації.

Список джерел має налічувати не менше 80 найменувань.

Додатки (за необхідності) оформлюють як продовження МД після списку використаних джерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті МД. Кожний із додатків починають з нової сторінки та позначають великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т.д., вирівнюючи по центру. Якщо додаток лише один, то він позначається як «Додаток А». Кожному додатку дають заголовки, що друкуються у наступному рядку з першої великої літери з вирівнюванням за центром.

Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи та підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. В.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка В.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дисертації:

– додаткові ілюстрації або таблиці (наприклад, з статистичними даними);

– матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини (фотографії, розрахунки, програми соціологічного дослідження, бланки анкети, проміжні математичні розрахунки, методики та ін.);

– копії документів, окремі витяги із положень (інструкцій) тощо.

На всі додатки обов’язково повинні бути зроблені посилання в основному тексті МД.

Типову структуру дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» наведено у табл. 1.

Таблиця 1