Розділ 1. Основи виробництва

1.1. Підприємство як виробничо-ринкова система

Виробництво - процес створення матеріальних і нематеріальних благ необхідних для існування і розвитку людини. Створюючи певні блага люди вступають у зв’язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним. Фактори виробництва - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (вже існуючі/вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал). Четвертим фактором вважається підприємливість, яка об'єднує попередні три фактори. Критерій це головна відмінна ознака і визначальна міра вірогідності пізнання суть ефективності виробництва, у відповідності з якими здійснюють кількісну оцінку її рівня. Правильно сформульований критерій повинен найбільш повно характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути спільним для усіх ланок суспільного виробництва - від підприємства до народного господарства в цілому. Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, що на кожну одиницю витрат - трудових, матеріальних, фінансових - досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу.

1.2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі

Виробнича функція - залежність кінцевого виходу продукції чи її вартості від використання різних факторів виробництва, конкретних видів ресурсів і затрат, подана в математичній формі. Вона відображає технічний закон, суть якого тому, що для кожного рівня технічних знань існує відповідне числове співвідношення виробничих витрат і обсягів продукції. За допомогою цієї функції можна визначити технологічно ефективний спосіб виробництва.

Використання живої праці при незмінності витрат капіталу у виробничому процесі можна описати такими категоріями:

Сукупний продукт ТР змінного фактора виробництва - це кількість продукції, що виробляється при певній кількості фактора (L) і при незмінності інших факторів (ТPL – сукупний продукт праці ).

Середній продукт АР змінного фактора виробництва - це співвідношення обсягу сукупного продукту змінного фактора (L) і використаної кількості цього фактора (АРL - середній продукт праці ). (1.1)

Граничний продукт МР змінного фактора виробництва - це зміна (при інших рівних умовах) (∆ТPL)сукупного продукту цього фактора (L) у відповідності зі зміною його кількості (∆L), що використовується. _(1.2)

MPL - граничний продукт праці;

∆TPL - зміна обсягy випуску, відповідає зміні L одиниць

спожитої праці при поcтiйній кількості інших Факторів виробництва.

Рис. 1.1.

1.3. Однофакторна виробнича функція

Однофакторну модель використовують у короткостроковому періоді, коли змінним є тільки один ресурс, а останні лишаються незмінними. І в цьому випадку виробнича функція характеризує залежність обсягу випуску продукції від зміни цього фактора (наприклад, праці).

Отже, спробуємо розглянути залежність показників сукупного (ТР), середнього (АР) та граничного (МР) продуктів від змінного фактора на прикладі їх графіків (Рис. 1.2.)

У нашому випадку буде розглядатись випадок, коли обсяги використання всіх факторів виробництва, окрім одного, є фіксованими.

Отже, даний графік можна проаналізувати наступним чином. Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням змінного фактора Х і досягає у точці А найбільшого значення, потім збільшення припиняється. Середній продукт збільшується, досягає найбільшого значення у точці В, потім спадає. Граничний продукт збільшується, досягаючи найбільшого значення у точці С, потім спадає.

Характер зміни показників означає, що, починаючи з певного моменту, кожна додаткова одиниця змінного фактору стає все менш результативною. Більш того, додаткові витрати фактора можуть негативно вплинути на випуск продукції. Цей факт означає не лише зниження граничного продукту (граничної продуктивності) фактора, а й порушення оптимальної комбінації залучених факторів (використовуваної технології виробництва).

Цілком закономірним також вважається і те, що криві АР і МР перетинаються в точці В, де середня продуктивність змінного фактора є максимальною, тобто в цьому випадку досягається найефективніше використання ресурсу.