5 Розрахунок надійності лом навчального центру кп "дпцк"

Надійність усякої системи визначається надійністю складових її елементів. А надійність елементів задається часом наробітку на відмову або ймовірністю відмови за обговорений період часу. Надійності різних елементів можуть відрізнятися істотно. У результаті як усереднені значення надійності, так і розподіли ймовірності відмов різних мережних пристроїв можуть варіюватися в дуже широких межах. У багатьох випадках надійність і розподіли надійності визначаються емпірично.

Сучасна персональна ЕОМ – досить складний прилад, що містить кілька зовнішніх пристроїв, один або більше процесорів, оперативну пам'ять, мережний інтерфейс, ОС і т.д. Відмовою робочої станції варто вважати вихід з ладу джерела живлення, зависання ОС, руйнування системного диска, відмову мережної карти та ін. або щось ще, наприклад, помилку в прикладній програмі або висмикування прибиральницею кабелю з розетки

Поліпшенню надійності мережі із практичної точки зору буде сприяти використання RAID-систем жорстких дисків, стійкої системи дублювання резервних копій дисків у вилучених вузлах, розміщених у різних будівлях, і т.д. У середині локальної мережі підвищенню надійності може сприяти застосування протоколу STP, що може автоматично забезпечити обхід ділянки, що відмовила, LAN (якщо застосування динамічного протоколу внутрішньої маршрутизації неможливо або не бажано, наприклад, з міркувань безпеки). У багатьох випадках надто важливо дублювати шлюз мережі, що веде до Інтернету, тому що його відмова залишить всіх користувачів мережі без зв'язку. Компанія CІSCO і багато інших фірм розробили протоколи резервування маршрутизаторів. У цих протоколах два або більше пристроїв спільно використовують віртуальні ІP і Мас-адреси, які зазначені в мережному сегменті для шлюзу за замовчуванням. Для реалізації такої схеми існує три протоколи: HSRP (Hot Standby Router Protocol – протокол гарячого резервування маршрутизаторів) компанії CІSCO; IPSTB (IP Standby Protocol) - компанії DEC; VIRP (Virtual Router Redundancy Protocol – протокол надлишкового віртуального маршрутизатора).

При розгляді мережної надійності мережа звичайно описується графом, де ребра відображають мережні канали, а як вузли виступають робочі станції, сервери, повторювачі, перемикачі, маршрутизатори або інші пристрої.

Вихід з ладу робочої станції (термінальний вузол) створює проблеми її користувачу, але відмова сервера позначиться на роботі всіх клієнтів Інтернету, у тому числі й вилучених, тобто окремі вузли можуть по-різному впливати на роботу мережі в цілому. Навіть у класі серверів можна виділити групи різного впливу на рівень надійності. Вплив на надійність мережі може робити не тільки обладнання або ОС, але й прикладні програми.

Якщо користувач не може одержати доступ до певного мережного ресурсу, це дуже часто зв'язано не з відмовою обладнання або програми, а просто з перевантаженням однієї з ділянок мережі на шляху до зазначеного ресурсу. Тут мається на увазі не тільки обмеження пропускної здатності, але й можливе збільшення затримки доставки. Таким чином, параметри надійності часто залежать від вектора завантажень (список значень завантажень каналів, що впливають на доступ і якість обслуговування). Із цієї причини, формулюючи завдання оцінки надійності, потрібно визначити, які з параметрів важливі: сумісність, пропускна здатність, час відновлення сумісності або мінімізація затримок обслуговування.

Мережна надійність містить ряд аспектів, що стосується проектування й аналізу мереж, які залежать від випадкових відмов їхніх компонентів. На прикладі порівняно простих і в той же час узагальнених мережних моделей можна розглядати більшість мережних збоїв, які виникають на практиці. Мережні класи й моделі охоплюють мережі передачі даних і голоси, комунікаційні мережі, архітектури ЕОМ, мережі електропередачі й системи керування.

Основною метою досліджень в області мережної надійності є прагнення розробити методи для інженерів-проектувальників, що спрощують проектування мереж, які вимагають підвищеної надійності. В ідеалі, бажано сформувати моделі проектування мереж і алгоритми, які використовують за вхідні дані характеристики мережних компонентів, а також критерії проектування, і видають на виході оптимальну структуру мережі.