- •Міністерство освіти і науки України
- •Перелік умовних позначень
- •1 Аналіз обєкта автоматизації та постановка
- •1.1 Характеристика підприємства
- •1.2 Організаційна структура підприємства кп "дпцк"
- •1.3 Постановка задачі
- •2 Розробка проекту локальної мережі навчального центру кп "дпцк"
- •2.1 Вибір типу управління мережею
- •2.2 Характеристика та вибір топології мережі
- •2.3 Вибір мережного стандарту для реалізації проекту
- •2.4 Структурна схема мережі
- •2.5 Розміщення робочих місць в приміщенні навчального центру
- •2.6 Вибір устаткування для проекту
- •2.6.1 Вибір серверів
- •2.6.2 Вибір конфігурації робочих станцій для навчального центру
- •2.6.3 Вибір комутаційного обладнання для навчального центру
- •2.6.4 Організація каналів зв’язку
- •2.6.5 Організація підключення до глобальної мережі Інтернет
- •100BaseT bsdu (цт) bsr spr(ат) sda
- •3 Програмне забезпечення кп "дпцк"
- •3.1 Вибір мережної ос
- •3.2 Вибір ос робочих станцій
- •4 Організація захисту інформації в лом кп "дпцк"
- •4.1 Загрози безпеки інформації
- •4.2 Засоби захисту інформації в лом
- •4.3 Вибір засобів захисту інформації в лом кп "дпцк"
- •5 Розрахунок надійності лом навчального центру кп "дпцк"
- •5.1 Основні характеристики надійності апаратних засобів обчислювальної техніки
- •5.2 Методика розрахунку надійності не відновлювальних виробів і систем
- •5.3Методика розрахунку надійності відновлювальних виробів і систем
- •5.4 Розрахунок надійності лом навчального центру кп "дпцк"
- •6 Техніко-економічне обґрунтування проекту мережі навчального центру кп "дпцк"
- •6.1 Визначення трудовитрат на побудову мережі
- •6.2 Розрахунок матеріальних витрат на побудову лом
- •6.3 Розрахунок економічного ефекту від впровадження комплексу технічних засобів лом кп "дпцк"
- •7 Охорона праці користувачів кп "дпцк"
- •7.1 Вступна частина
- •7.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при експлуатації локальної мережі навчального центру
- •7.3 Технічні, гігієнічні та організаційні заходи щодо зменшення рівня впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •8 Організація Цивільної оборони на кп "дпцк"
- •8.1 Організаційна структура цивільної оборони підприємства кп "дпцк"
- •8.2 Права начальника цивільної оборони
- •Висновок
- •Список використаної літератури
8.2 Права начальника цивільної оборони
Свої обов'язки начальник цивільної оборони КП "ДПЦК" виконує шляхом безпосередньої діяльності, а також через начальника штабу ЦО та з НС, якому надається право:
видавати накази, розпорядження і вказівки з питань цивільної оборони, обов'язкові для виконання посадовими особами адміністрації об'єкту;
здійснювати контроль за роботою управлінь, відділів, структурних підрозділів і посадових осіб адміністрації об'єкту, що спрямована на виконання завдань ЦО;
розробляти і втілювати вжиття заходи з захисту робітників і службовців від можливих наслідків НС;
здійснювати керівництво діями органів управління та сил ЦО в умовах ліквідації наслідків НС, а також залучати до дій у НС робітників і службовців об'єкту;
одержувати від управлінь, відділів, керівників структурних підрозділів та інших посадових осіб адміністрації об'єкту відомості і матеріали, необхідні для організації та координації робіт, пов'язаних з запобіганням і ліквідацією можливих наслідків надзвичайних ситуацій.
Функціональні обов'язки штатних працівників ЦО підприємства, визначаються начальником ДО суб'єкта господарської діяльності.
Для проведення заходів цивільної оборони штабом ДО та з НС на підставі рекомендацій відділу з питань HС та ЦЗН (цивільного захисту населення) району (міста обласного підпорядкування) розробляються плани:
розвитку й удосконалення цивільної оборони;
цивільної оборони (дій органів управління та сил у разі надзвичайної ситуації).
Всі плани (за винятком тих, що стосуються мобілізаційних заходів) розробляються як документи відкритого користування.
Суб'єкт господарської діяльності, чисельний склад працівників якого не перевершує 30 чоловік, за винятком радіаційних, хімічно, пожежо- і вибухонебезпечних об'єктів, розробляє інструкцію дій у разі надзвичайної ситуації.
Плани цивільної оборони затверджуються керівником адміністрації суб'єкта господарської діяльності після погодження з відділом з питань НС та ЦЗІІ району (міста обласного підпорядкування).
Плани цивільної оборони вводяться в дію у разі виникнення надзвичайної ситуації H ДО об'єкту або вищим органом управління.
Для надійного і сталого управління процесами захисту робітників, службовців та населення, яке попадає в зони ураження об'єкта, у надзвичайних ситуаціях і виконанням інших функцій, передбачених планами па воєнний час, може використовуватися пункт управління, що створюється в одному зі сховищ, а також можуть використовуватися рухомі пункти управління на автомобілях.
Режим роботи, а також чисельність особового складу, який має працювати на зазначених пунктах управління, визначається в порядку, що встановлюється HЦО об'єкту.
Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони, які включають спеціалізовані і невоєнізовані формування.
Для ліквідації наслідків НС допускаються сили ЦО об'єкта, які мають відповідну підготовку, підтверджену в атестаційному порядку, і під керівництвом відповідних органів управління у сфері цивільної оборони.
Структуру спеціалізованих формувань, їхній штат і чисельність затверджує орган, що прийняв рішення про створення формування. Спеціалізовані формування створюються як за рахунок бюджету суб'єкта господарської діяльності, так і на госпрозрахунковій основі.
Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Невоєнізовані формування ЦО створюються підприємством, установок) або організацією відповідно до завдань, що встановлені відділом з питань НС та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування).
До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі НС.
Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законодавством порядку з урахуванням завдань відділів з питань НС та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування).
Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання визначають органи управління, які прийняли рішення про створення вказаних формувань.
Для забезпечення захисту робітників, службовців і населення, що мешкає на прилеглій території, попередження та проведення спеціальних робіт щодо ліквідації наслідків НС на базі структурних підрозділів об'єкту можуть створюватися служби ЦО за відповідним призначенням: енергетики, інженерна, комунально-технічна, матеріального забезпечення, медична, оповіщення і зв'язку, протипожежна, торгівлі і харчування, транспортна, технічна та інші.
Для проведення евакуаційних заходів в умовах НС і життєзабезпечення потерпілого населення на базі адміністрації об'єкта створюються евакуаційні органи (евакуаційні комісії, збірні та приймальні пункти).
Організаційні засади створення служб ЦО і евакуаційних органів визначаються наказами НЦО району (міста) та у відповідних положеннях про ці служби та органи.