- •Міністерство освіти і науки України
- •Перелік умовних позначень
- •1 Аналіз обєкта автоматизації та постановка
- •1.1 Характеристика підприємства
- •1.2 Організаційна структура підприємства кп "дпцк"
- •1.3 Постановка задачі
- •2 Розробка проекту локальної мережі навчального центру кп "дпцк"
- •2.1 Вибір типу управління мережею
- •2.2 Характеристика та вибір топології мережі
- •2.3 Вибір мережного стандарту для реалізації проекту
- •2.4 Структурна схема мережі
- •2.5 Розміщення робочих місць в приміщенні навчального центру
- •2.6 Вибір устаткування для проекту
- •2.6.1 Вибір серверів
- •2.6.2 Вибір конфігурації робочих станцій для навчального центру
- •2.6.3 Вибір комутаційного обладнання для навчального центру
- •2.6.4 Організація каналів зв’язку
- •2.6.5 Організація підключення до глобальної мережі Інтернет
- •100BaseT bsdu (цт) bsr spr(ат) sda
- •3 Програмне забезпечення кп "дпцк"
- •3.1 Вибір мережної ос
- •3.2 Вибір ос робочих станцій
- •4 Організація захисту інформації в лом кп "дпцк"
- •4.1 Загрози безпеки інформації
- •4.2 Засоби захисту інформації в лом
- •4.3 Вибір засобів захисту інформації в лом кп "дпцк"
- •5 Розрахунок надійності лом навчального центру кп "дпцк"
- •5.1 Основні характеристики надійності апаратних засобів обчислювальної техніки
- •5.2 Методика розрахунку надійності не відновлювальних виробів і систем
- •5.3Методика розрахунку надійності відновлювальних виробів і систем
- •5.4 Розрахунок надійності лом навчального центру кп "дпцк"
- •6 Техніко-економічне обґрунтування проекту мережі навчального центру кп "дпцк"
- •6.1 Визначення трудовитрат на побудову мережі
- •6.2 Розрахунок матеріальних витрат на побудову лом
- •6.3 Розрахунок економічного ефекту від впровадження комплексу технічних засобів лом кп "дпцк"
- •7 Охорона праці користувачів кп "дпцк"
- •7.1 Вступна частина
- •7.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при експлуатації локальної мережі навчального центру
- •7.3 Технічні, гігієнічні та організаційні заходи щодо зменшення рівня впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •8 Організація Цивільної оборони на кп "дпцк"
- •8.1 Організаційна структура цивільної оборони підприємства кп "дпцк"
- •8.2 Права начальника цивільної оборони
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.4 Структурна схема мережі
Комп’ютерна мережа складається з п’яти сегментів. Кожен сегмент підключається до комутуючого пристрою. Окремий сегмент мережі – Інтернте-зал не підключається до загальної мережі, відповідно до вимог захисту інформації. Структурну схему мережі зображено на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Структурна схема мережі КП "ДПЦК"
2.5 Розміщення робочих місць в приміщенні навчального центру
План приміщення впливає на розміщення робочих місць. Приміщення навчального центру КП "ДПЦК" має площу 90 м2, п’ять вікон розмірами 1,3 х 1,4 м. Більшість вікон виходить на захід, але щоб уникнути небажаного сліпучого світла, на вікнах встановлені жалюзі. Поверхня підлоги рівна, не слизька, зручна для вологого прибирання, є покриттям з антистатичного лінолеуму. Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту шкідливих речовин, іонного вмісту повітря приміщення містить систему витяжної вентиляції та кондиціювання. Вона не граничить з приміщеннями, в яких рівень шуму і вібрації перевищує допустимі значення.
Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їх взаємного розташування ергономічним умовам ГОСТ 12.2.032-778 "Робоче місце при виконанні роботи сидячи. Загальні ергономічні вимоги"
При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких правил:
робочі місця з ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стіни з світловими отворами;
відстань між бічними поверхнями відео терміналів повинна бути не менше 1,2 м;
відстань між тильною поверхнею одного відео терміналу і екраном іншого не менше 2,5 м;
прохід між рядами робочих місць не менше 1 м.
Розміри столів вибрані за вимогами державних стандартів. Робоче місце кожного користувача займає площу завдовжки 1 м, шириною 2 м (ширина столу 0,8 м, повністю висунута клавіатура 0,4 м, стілець 0,6 м і 0,2 м запасу). План приміщень шостого поверху КП "ДПЦК" зображено на рисунку 2.5. Розташування робочих місць та мережного обладнання в навчальному центрі приведено на рисунку 2.6.
Рисунок 2.5 – План приміщень шостого поверху КП "ДПЦК"
Рисунок 2.6 – Розташування робочих місць та мережного обладнання в навчальному центрі КП "ДПЦК"
2.6 Вибір устаткування для проекту
2.6.1 Вибір серверів
Сервер (англ. server – служка) – у комп'ютерній термінології окремий комп'ютер чи програма. Головною ознакою в обох випадках є здатність машини чи програми переважну кількість часу працювати автономно, без втручання людини реагуючи на зовнішні події згідно установленого програмного забезпечення. Втручання людини відбувається під час встановлення серверу і під час його сервісного обслуговування. Часто це роблять окремі адміністратори серверів з вищою кваліфікацією.
Сервер як комп'ютер – це службовий комп`ютер у локальній чи глобальній мережі, що забезпечує функціонування мережі, всі або частину її функцій. Також його виконання може бути у вигляді спеціальній модульній конструкції.
Блейд-сервер - сервер спеціальної конструкції "леза", що використовує спільну інженерну і мережеву інфраструктуру, звану "шасі".
Блейд-сервер дозволяє:
зменшити вартість і підвищити надійність систем енергоживлення і охолоджування;
зменшити займаний об'єм серверного приміщення (центру обробки та зберігання даних, ЦОЗД);
зменшити енергоспоживання і виділення тепла;
підвищити зручність управління системою;
використовувати в одному шасі сервери-леза різної архітектури (х86 - Intel, AMD; RISC).
Для даного проекту обирається модульна система IBM BladeCenter H, яка є спільним корпусом, в який встановлюється до 14 серверних модулів – "лез". У корпусі встановлені спільні для всіх серверів компоненти: блоки живлення, вентилятори, модуль управління, модулі введення-виводу.
Основні технічні характеристики корпусу системи IBM BladeCenter H приведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Характеристики корпусу системи IBM BladeCenter H
Характеристика |
Значення |
Формфактор |
9U/RACK |
Відсіки для Blade-серверів |
До 14 двох-процесорних серверів |
Стандартне медіа-устаткування |
- DVD-ROM; - два зовнішніх USB- під’єднання. |
Світч-модулі |
до восьми світч-модулей |
Блоки живлення |
до чотирьох БЖ по 2900 Вт, функції балансування навантаження і відмовостійкості, забезпечення «гарячої» заміни і надмірності |
Апаратура управління системою |
До двох модулів управління АММ |
Порти вводу/виводу |
- KVM; - Ethernet; - USB. |
Програмне забезпечення для управління системою |
IBM Director з вбудованими інструментами розгортання системи |
Predictive Failure Analysis |
- жорсткі диски (HDD); - процесори; - оперативна пам'ять. |
Продовження таблиці 2.2
Light path diagnostics |
- Blade-сервери; - процесори; - оперативна пам'ять; - блоки живлення; - світч-модулі; - модулі управління; - жорсткі диски (HDD); - карти розширення. |
Зовнішнє сховище |
Підтримує вирішення IBM System Storage (включаючи сімейства DS і NAS) і багато інших адаптованих систем зберігання даних, не виготовлені IBM |
Зовнішній вигляд обраного корпусу системи IBM BladeCenter H приведений на рисунку 2.7.
а) |
б) |
а) фронтальна панель; б) задня панель.
Рисунок 2.7 – Корпус системи IBM BladeCenter H
Для проекту локальної мережі обрано шість серверів "леза" IBM HS21 XM, технічна характеристика яких приведена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Технічні характеристики сервера – "Лезо" IBM HS21 XM
Характеристика |
Кількість, од |
HS21 XM, Xeon Quad-Core E5450 80 W/3.0GHz/ 1333 MHz/12MbL2, 2x512Mb, O/Bay SAS |
1 |
2 Gb(2x1 Gbkit) Single Rank PC2-5300 CL5 ECC Low Power |
4 |
IBM 73Gb10000 rpm2,5in Non Hot-Swap SAS SFF HDD |
1 |
QLogic Ethernet and 4 Gb Fibre Channel Expansion Card (CFFh) for IBM BladeCenter |
1 |
Зовнішній вигляд обраного сервера – "Лезо" IBM HS21 приведений на рисунку 2.8.
Рисунок 2.8 – Сервер – "Лезо" IBM HS21
Для проекту локальної мережі обрано дисковий масив СЗД IBM DS4700 Model 72, технічні характеристика яких приведена в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Технічні характеристики СЗД IBM DS4700 Model 72
Характеристика |
Значення |
Формфактор/висота |
RACK/3U |
RAID контролер |
Подвійний активний |
Об'єм кеш-пам'яті |
2 Гб на кожен контролер (сумарно 4 Гб) |
Host-інтерфейс |
8 host-портів, за стандартом FC Switched і FC Arbitrated Loop (FC-AL) (підтримується 1 Gbt/2 Gbt/4 Gbt) |
Drive-інтерфейс |
4 drive-порта, за стандартом FC Switched і FC Arbitrated Loop (FC-AL) (підтримується 1 Gbt/2 Gbt/4 Gbt) |
Підтримувані HDD |
SATA 7200 rpm -1 (500 Гб, 750 Гб, 1 Тб) FC 15,000 rpm(73 Гб, 146 Гб і 300 Гб) |
Рівні RAID |
RAID-0 -1, -3, -5, -10 |
Кількість дискових зон, од |
4, 8, 16, 32, 64, 128 |
Максимальна кількість підтримуваних HDD |
До 112 дисків FC або Serial ATA HDD (з використанням шести дискових полиць DS4000 EXP810 Expansion Units) |
Блоки живлення і вентилятори |
Подвійні з надмірністю і можливістю «гарячої» заміни |
Підтримка Rack |
Стандартна шафа 19" |
ПО управління |
IBM System Storage DS4000 Storage Manager |
Підтримка SAN |
Підтримує FC-світчі |
Розміри |
В – 130,3 мм (5,13") Ш – 447,0 мм (17,6") Г – 563,8 мм (22,2") |
Зовнішній вигляд СЗД IBM DS4700 Model 72 приведений на рисунку 2.9.
Рисунок 2.9 – СЗД IBM DS4700 Model 72
Для проекту локальної мережі обрано роботизовану стрічкову бібліотеку IBM TS3100 технічні характеристика яких приведена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Технічні характеристики роботизованої стрічкової бібліотеки IBM TS3100
Характеристика |
Значення |
Форм-фактор/висота |
RACK/2U |
Стрічковий привід |
IBM LTO Ultrium 4 або IBM LTO Ultrium 3 |
Кількість приводів |
1 од |
Кількість картриджів |
До 24 од |
Кількість mail-слотів |
1 од |
Фізична ємкість (нестиснутих/стиснутих даних) |
LTO 4 – 800 Гб/1,6 Тб; LTO 3 – 400 Гб/800 Гб |
Швидкість передачі даних |
LTO 4 – 120 Мб/с; LTO 3 – 80 Мб/с |
Вага |
15 кг |
Зовнішній вигляд роботизованої стрічкової бібліотеки IBM TS3100 приведений на рисунку 2.10.
Рисунок 2.10 – Роботизовано стрічкова бібліотека IBM TS3100