«Концепції та принципи біологічного природознавства»

1. Об'єкти біологічного пізнання і структура біологічних наук

Історично біологія розвивалася як описова (феноменологічна) наука про різноманітних формах, видах і взаємозв'язках рослинного і тваринного світу. Це дозволяє на початку XXI століття визначити її як сукупність наук про живу природу, різноманітті існували й існують живих організмів, їх будову і функції, походження, поширення і розвитку, зв'язках один з одним і з неживою природою. Біологія встановлює закономірності, що виникають в живих системах у всіх їх проявах (метаболізм або обмін речовин, спадковість, мінливість, ріст, подразливість, рухливість, пристосовуваність та ін.)

У біології, як ні в якій іншій науці, найважливішу роль відігравали і відіграють методи аналізу, систематизації та класифікації емпіричного матеріалу, закладені вперше Аристотелем, потім продовжені К. Ліннеєм (1707-1778 рр..), Ж. Бюффон (1707-1788 рр.. ), Ж. Ламарком (1744-1829 рр..), Е. Сент-Ілером (1772-1844 рр..) та великим Ч. Дарвіном (1809-1882 рр.).. Структуру біології як науки, як великої сукупності наук сьогоднішнього дня, можна розглядати з декількох точок зору класифікації та систематизації: по об'єктах, за властивостями, за рівнями організації живого, виділяти в ній основні етапи та біологічні парадигми.

По об'єктах дослідження біологію підрозділяють на вірусологію, бактеріологію, ботаніку, зоологію, антропологію.

За властивостями, проявам живого допускається наступна класифікація біологічних наук: морфологія - наука про будову живих організмів; фізіологія - наука про функціонування організмів; молекулярна біологія - наука про мікроструктурі живих тканин і клітин; біоекологія - наука про спосіб життя спільнот рослинного і тваринного світу, їх взаємозв'язках з навколишнім середовищем; генетика - наука про спадковість і мінливість.

За рівнем організації живих організмів виділяють: анатомію - науку про макроскопічному будову тварин і людини; гістологію - науку про будову тканин; цитологію - науку про будову живих клітин.

Історично в біології здійснилися три етапи: 1-й - систематики (К. Лінней); II-й - еволюційний (Ч. Дарвін); III-й - біології мікросвіту (Т. Мендель, 1822-1884 рр..), Кожен з яких породжував відповідну біологічну парадигму (науково-дослідну програму).

Виявлені в ході вивчення живого масштаби дозволяють дати наступну ієрархію (структуру) рівнів організації живих систем, в якій відображені їх складність і закономірності функціонування:

Біосферний - розглядає цілісність всіх живих організмів і навколишнього середовища, що породжує глобальну екологію планети.

Рівень біогеоценозів - структурний рівень єдності флори і фауни (біоценозу) з населяється географічною областю планети.

Дане визначення біогеоценозу запропонував видатний радянський біолог В. Н. Сукачов; вживається як синонім екосистеми)

Популяційно-видовий рівень - утворюється вільно перехресними між собою особами однієї й того ж виду.

Організменний або органо-тканинний рівень, - усе про окремі особини: будова; фізіологія; поведінка; функції органів і тканин.

клітинному і субклітинному рівні - що відображають особливості функціонування та спеціалізацію клітин, внутрішньоклітинних особливостей.

Молекулярний рівень, на якому вирішуються проблеми генетики, генної інженерії та біотехнологій.

Не маючи можливості висвітлити всі аспекти біологічних структур і концепцій, зупинимося лише на особливо значущих.