2.5. Суд Першої Інстанції

Суд Першої Інстанції утворено 1986 р. Він не є самостійним органом чи інститутом Співтовариства або ЄС. Суд Першої Інстанції є органом підлеглим ЄСП і у своїй діяльності допов­нює його. Суд Першої Інстанції створено з метою посилення захисту прав та інтересів осіб шляхом запровадження другого рівня судової влади, що дозволило ЄСП зосередитись на своєму головному завданні щодо забезпечення одноманітного тлума­чення та застосування права Співтовариства.

Склад. Суд Першої Інстанції складається з 15 суддів, які обираються з числа осіб, незалежність яких не підлягає сум­ніву, і які мають кваліфікацію, необхідну для призначення на найвищі судові посади у своїх країнах, або які є компетентними юристами. Вони призначаються за спільною згодою урядів держав-членів строком на 6 років. Кожні 3 роки відбувається часткова заміна суддів (ст. 224 Договору про Співтовариство).

Повноваження. Суд Першої Інстанції в основному розглядає позови проти Співтовариства від фізичних та юридичних осіб, а саме:

а) розгляд спорів між Співтовариством і його службовцями;

б) позови в межах процедури судового контролю, з якими звертаються фізичні або юридичні особи (але не інститути Спів­товариства і не держави-члени);

в) позови про притягнення до позадоговірної відповідаль­ності та відповідальності за контрактами, укладеними з фізич­ними та юридичними особами.

Ніццький Договір розширив юрисдикцію Суду Першої Інстанції. Відповідно до цих змін Суд Першої Інстанції має юрисдикцію розглядати та виносити рішення у судових спра­вах першої інстанції або у справах, визначених ст.ст. 230, 232, 235, 236 та 238 Договору про Співтовариство, за винятком справ, що належать до компетенції судових палат, та тих, що віднесені Статутом Суду до компетенції ЄСП. На рішення Суду

Першої Інстанції на підставі питань права може бути подано апеляцію до ЄСП.

Крім того, Суд Першої Інстанції має розглядати справи про оскарження рішень судових палат, створених на підставі ст. 225 (а) Договору про Співтовариство, а також може прий­мати попередні рішення щодо запитів національних судів дер­жав-членів відповідно до ст. 234 Договору про Співтовариство у сферах, визначених Статутом Суду Першої Інстанції.

2.6. Судові палати Європейського Суду Правосуддя / Суду Першої Інстанції

Через розширення ЄС очікується значне збільшення кількості звернень до судових інституцій Союзу, які є досить переванта­жені. Тому Ніццький Договір передбачив можливість створення спеціалізованих палат ЄСП в окремих сферах правового регу­лювання для розгляду певних видів справ у першій інстанції. Такі судові палати можуть створюватися за рішенням Ради Міністрів. Рішення про створення таких палат має відповідно зазначати правила їх організації, юрисдикцію та повноваження (ст. 250 (а) Договору про Співтовариство).

Члени судових палат мають обиратися з осіб, чия неза­лежність t безсумнівною, іа шо відповідають вимогам для призначення суддею. Вони призначаються Радою Міністрів одностайно. Рішення, прийняті судовими палатами, можуть бути оскаржені лише на підставі питань права та, тільки якщо це прямо зазначено у рішенні про створення судової палати, на підставі фактичних питань до Суду Першої Інстанції. Лісабон­ський Договір передбачає існування аналогічних органів— спеціалізованих судів, які мають створюватись за рішенням Європейського Парламенту та Ради Міністрів на подання Євро­пейської Комісії та за згоди ЄСП або на подання ЄСП та за згоди Європейської Комісії.