2.2 Маємо те, що маємо

Основні технічні характеристики діючої в Україні Київської та трьох запроектованих ГАЕС подано в табл.1. Для порівняння в табл. 2 наведені деякі аналогічні дані щодо ряду найбільших у світі зарубіжних ГАЕС.

Київська ГАЕС була побудована в 1962 — 1965 pp. на правому березі Дніпра, трохи вище від створу Київської ГЕС. Котлован верхового водосховища викопано на природному підвищенні правого берега Дніпра. Було встановлено три оборотні агрегати потужністю по 33.4 МВт у генераторному або 43,0 МВт у насосному режимі та три необоротні генератори потужністю по 41.5 МВт.

У 1987 — 1989 pp. станцію було реконструйовано з підвищенням потужності оборотних агрегатів у генераторному режимі до 37,0 МВт, а в насосному — до 45,2 МВт. Значним досягненням того часу стала повна автоматизація пуску ГАЕС у разі зниження частоти до уставки спрацювання автоматики частотного пуску (АЧП). Відкриття затворів, розворот турбін, автоматична синхронізація та підняття потужності до номіналу відбуваються за 35—40 с. Ця технічна можливість суттєво підвищила ефективність використання ГАЕС у разі аварійного дефіциту потужності ОЕС України.

Таблиця 3

Сумарна потужність реконструйованої Київської ГАЕС у генераторному режимі — 235,5 МВт.

Показник	ГАЕС
	Київська		Канівська		Дністровська	Ташлицька
Корисна місткість верх, водойми, млн м^3	3,7		46,0		26,2	14,4
Робочий напір, м: мінімальний максимальний	66,5 74		89 115		133 157	70,5 77.6
Довжина водоводів, м			711		220-250
Діаметр робочого колеса, м	3-4,65'		6,3		7,3	І6.3
Потужність оборотного агрегату в режимі, МВт: насосному генераторному	45,2 37		250 225		410 350	207 150
Установлена потужність в генераторному режимі, МВт	235,5		1800		2450	900
Енергетичний еквівалент акумульованого водоресурсу, млн кВт -год	0,52				9.56	2,52
Час спрацювання акумульованого водоресурсу, год	2,37				3.9	0,5-2,8
Показник	ГАЕС
	Загорська (Росія)	Кайшя-дорська (Литва)		Ладинг-тонська (США)
Корисна місткість верх, водойми, млн м^3	22,17	37,46		66,5
Розрахунковий напір, м	100	100		108
Довжина водоводів, м	764	660		400
Діаметр робочого колеса, м	6,3	6,3		8,37
Потужність оборотного агрегату в генераторному режимі, МВт	200	200		312
Установлена потужність в генераторному режимі, МВт	1200	1600		1872
Енергетичний еквівалент акумульованого водоресурсу, млн кВт -год	4,18	9,23		19,2
Розрахункова річна потреба електроенергії в насосному режимі, млн кВт -год	1643	3300		2700
Розрахунковий річний виробіток електроенергії, млн кВт -год	1200	2400		2025
Розрахунковий коефіцієнт корисної дії. %	73,0	72.7		75.0
Час спрацювання акумульованого водоресурсу, год	3,48	5,77		10,26

Будівництво Канівської ГАЕС, заплановане в 70-х роках, почалося в 1984 p., але роботи були призупинені в зв'язку з введенням мораторію в період проведення надзвичайних заходів стабілізації економіки України. У квітні 1999 р. мораторій на будівництво Канівської ГАЕС було скасовано.

Спочатку було запроектовано спорудження чотирьох опускних колодязів 94,4x65,2 м. У кожному планувалося розмістити чотири оборотних агрегати потужністю в генераторному режимі по 225 МВт. Котлован для верхового водосховища мав бути розташований у природному заглибленні урочища Кам'януха. Напірні трубопроводи для кожного агрегату в межах греблі (протягом 258 м) намічалось утворити у монолітному залізобетоні товщиною стінок 1,25 м з металевим облицюванням товщиною 14 мм, далі протягом 453 м — із сталебетону з опорою на пальові фундаменти. Внутрішній діаметр кожного напірного трубопроводу — 7,5 м.

З метою здешевлення будівництва число опускних колодязів було зменшено до двох. Сумарна проектна потужність Канівської ГАЕС у здешевленому варіанті - 1800 МВт.

Будівництво Дністровської ГАЕС було заплановане також у 70-х pp., великомасштабні роботи почалися в 1985 р. Через відсутність фінансування роботи призупинялися, потім відновлювалися. Проектна потужність одного агрегату — 350 МВт у генераторному або 430 МВт у насосному режимі — найбільша у світі.

Сім гідроагрегатів мають бути розташовані в окремих опускних колодязях діаметром 26 м, оточених монолітним залізобетоном і заглиблених у скельну породу. В 1999 р. один такий колодязь вже було опущено на повну глибину 136,5 м, ще чотири — на глибину м'якого грунту. Практично завершено оточення площадки майбутнього верхового водосховища кільцевою дамбою висотою до 26 м і довжиною 7,35 км. За числом агрегатів пробито напірні водоводи вертикальними штольнями висотою близько 100 м та похилими тунелями довжиною 120—150 м. Внутрішній діаметр кожної штольні — 7,5 м, кожного тунелю — 8,2 м.

Пропонується завершити будівництво у два етапи: на першому ввести в дію три агрегати сумарною потужністю в генераторному режимі 1050 МВт, на другому — ще чотири агрегати сумарною потужністю 1400 МВт. Орієнтовна вартість завершення робіт першого етапу — 454 млн дол..

Надвисока потужність Дністровської ГАЕС вимагає значних капіталовкладень для забезпечення її електричного зв'язку з магістральною електромережею ОЕС України. На першому етапі необхідні три лінії 330 кВ довжиною близько 120 км, на другому — ще дві лінії 750 кВ довжиною 140 км з підстанцією 750 кВ.

Сумарна проектна потужність Дністровської ГАЕС — 2450 МВт [4]. Крім ГАЕС, в один гідровузол з нею входить буферна ГЕС потужністю 40,8 МВт, запроектована для запобігання розмиву русла та для регулювання рівня води в нижньому б'єфі, її будівництво в основному закінчене, залишилося виконати монтаж останнього агрегату.

Сказане переконливо ілюструє співвідношення капіталовкладень у будівництво та масштабів екологічної шкоди у разі спорудження відомих найпотужніших ГЕС у гірських районах СРСР, де були вибрані підходящі природні утворення для водосховищ (наприклад, Чиркейської в Дагестані або Нурекської в Таджикистані), та трьох надпотужних середньонапірних ГАЕС в Україні, де необхідне проведення гігантських земляних та бетонних робіт для створення верхової водойми та напірних водоводів. Тут можна згадати сповнений сарказму коментар іноземних фахівців з приводу будівництва Дністровської ГАЕС: «От ті сім дір у горі обійшлися Україні майже в 200 мільйонів доларів!».

Навіть якби запроектовані українські ГАЕС не витрачали електроенергію на свій заряд, а виробляли її з «відновлюваного джерела», як звичайні ГЕС, не так легко було б компенсувати цим виробітком електроенергії надвисокі капітальні витрати.