2.3.Аналіз факторів впливу на рівень продуктивності праці у рослинництві

Фактори , що впливають на рівень продуктивності праці на СТОВ “Людмила”, за характером дії на цей показник можна обєднати в три групи.

До першої групи належать фактори, що сприяють збільшенню виробництва продукції, до другої - скороченню затрат живої праці, до третьої - соціальні фактори, що спонукають працівників до ефективної праці.

Збільшення виробництва продукції досягається завдяки підвищенню культури землеробства, впровадженню нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, раціональної хімізації виробництва і меліорації землі. Так від родючості землі залежать кінцеві результати сільськогосподарського виробництва, ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів. Звідси одна й та сама кількість праці за різних природних умов буває представлена більшим або меншим обсягом вироблених продуктів, або збільшення (зменшення) кількості продукції, або під одночасним впливом обох цих факторів.

Серед другої групи факторів важливе значення мають такі, як впровадження нових технологій і способів обробітку ґрунту, раціональної організації праці і виробничих процесів, досягнення обґрунтованої спеціалізації виробництва й ефективного співвідношення між основними та допоміжними галузями. Але радикальним фактором, що впливає на скорочення затрат живої праці, є заміна її капіталом. Результатом такої заміни є механізація й автоматизація виробництва, завдяки чому не лише підвищується продуктивність праці, а й зростає прибутковість підприємств.

При заміні живої праці капіталом закономірно постає питання: яку суму інвестицій підприємство може дозволити собі вкласти у виробництво, щоб заощадити таку кількість живої праці, завдяки вивільненню якої досягається вища ефективність виробництва. Відповідь на це запитання може бути вичерпною за умови обґрунтованого визначення необхідної вихідної інформації і правильного використання відомого в економічній теорії принципу: заміна живої праці минулою доцільна лише тоді, коли вартість машини нижча за вартість робочої сили, яку вона заміщує.

Розрахована таким способом сума зрівноважених капітало вкладень означає, що підприємство матиме економію, інвестиції на заміну працівників будуть менші, ніж ця сума. Зрозуміло, що економія буде тим більшою, чим меншим будуть фактичні капіталовкладення порівняно з показником КВз, і навпаки. Підприємство нестиме збитки, якщо фактичні капіталовкладення перевищуватимуть зрівноважені.

Серед третьої групи факторів підвищення продуктивності праці особливу роль відіграють такі, як підвищення кваліфікації працівників і рівня їх матеріальної заінтересованості, матеріальне стимулювання кращої праці. Працівники з вищою кваліфікацією швидше та якісніше виконують свої функції. Тому раціональна організація навчання кадрів є важливою умовою зміцнення економіки підприємств. Це тим більш важливо, що заміна живої праці капіталом, перехід до використання більш продуктивних машин і знарядь вимагає для їх експлуатації кваліфікованіших працівників з іншим рівнем матеріального стимулювання: успіх досягається лише тоді, коли кожний працівник буде чітко розуміти, що, коли, чому і як йому потрібно робити, а також яка матеріальна винагорода його очікує.

Важливим соціальним фактором підвищення продуктивності праці є взаємовідносини між управлінським апаратом і виконавцями, роботодавцями і виконавцями. Менеджери повинні турбуватися про працівників, прислуховуватися до їх порад щодо поліпшення організації виробництва, вдосконалення його технічної бази, об'єктивно оцінювати роботу кожного члена трудового колективу. Етика взаємовідносин між керівниками і підлеглими вимагає взаємоповаги. Менеджери повинні спокійно реагувати на помилки виконавців, виправляти їх, не роблячи зауважень винним у присутності інших працівників.

Таблиця2.3.11. Аналіз факторів впливу на рівень продуктивності праці у рослинництві

Показники	пшениця			Ячмінь			горох			соняшник			соя
	2009	2010	2011	2009	2010	2011	2009	2010	2011	2009	2010	2011	2009	2010	2011
1.Вироблено продукції,ц	24859	11639	6873	59014	4555	1174	7135	3533	2588	2569	2004	2721	2065	-	1267
2.Оплата праці,грн..	2.5	3.9	4.2	2.5	3.9	4.2	2.5	3.9	4.2	2.5	3.9	4.2	2.5	3.9	4.2
3.Прямі затрати праці	61000	29000	9800	37000	3300	3000	3000	6500	1300	5000	6500	5000	10000	-	2900
4.Виручка від реалізації,грн.	994600	794000	345000	3014200	91000	120000	591900	104000	123000	237700	671000	774000	146800	-	238000
5.Прибуток від реалізації,грн.	961300	767000	306000	1577100	103000	140000	252500	244000	74000	217500	611000	400000	153300	-	105000
6.Витрати на виробництво продукції	1063700	483000	529000	3596200	364000	77000	1611300	245000	224000	214800	122000	362000	195300	-	254000
7.Витрати на оплату праці 1ц	9943.6	2984,36	1636,43	23605.6	1167,95	279,52	2854	905,89	616,19	1027.6	513,85	647,86	826	-	301,67
8.Трудомісткість вир. 1ц	2.45	2,49	1,43	0.63	0,72	2,56	0.42	1,84	0,50	1.95	4,49	1,84	4.84	-	2,29
9.Ціна реалізації 1ц	46.96	68,54	76,39	51.69	58,79	74,4	82.96	98,67	107,9	92.53	371,9	290,2	90.1	-	246,63
10.Витрати на в-во 1ц	42.79	41,49	76,97	60.94	49,91	65,59	225.83	69,35	86,55	83.61	60,88	133,04	94.58	-	200,47
11.Прибуток на 1ц продукції	45.39	53,95	67,76	27.04	67,67	86,79	4.33	231,49	64,91	84.66	338,69	149,98	94.05	-	108,81

Висновок:Проаналізувавши таблицю ми бачим що на продуктивність праці впливають такі показники як:оплата праці, прямі затрати праці, виручка від реалізації,прибуток від реалізації та інші.

Ми бачимо що найбільше вироблено продукції у 2010 році пшениці, ячмінь,горох, а найменше у 2011 році. Оплата праці за продукцію становить у 2009 році 2.5грн. , 2010 році 3.9грн., а у 2011 році 4.2грн.

Прибуток від реалізації показує що у 2009 році він найбільший, витрати на оплату праці виробництва 1ц також у 2009 році найбільші це показує про негативний вплив на виробництво.