- •Тема 1. Сутність , принципи і класифікація страхування
- •1. Необхідність та сутність страхового захисту суспільного виробництва
- •2. Виникнення та розвиток страхування
- •3. Страхова діяльність як різновид підприємництва
- •4. Сутність та основні функції страхування
- •5. Принципи страхування
- •6. Сутність, види та ознаки класифікації страхування
- •7. Класифікація страхування за об’єктами
- •8. Класифікація страхування за формами здійснення
- •9. Класифікація страхування за видами ризиків
- •10. Класифікація страхування за статусом страхувальника і страховика
- •11. Франшиза. Умовна та безумовна франшиза
- •12. Системи страхового забезпечення
- •Тема 2. Страховий ринок
- •1. Страховий ринок: зміст та структура
- •2. Посередницька діяльність на ринку страхових послуг
- •3. Внутрішній страховий ринок України
- •4. Асортимент страхового ринку в Україні
- •5. Проблеми та перспективи становлення страхового ринку в Україні
- •Тема 3. Державне регулювання страхової діяльності
- •1. Необхідність і значення державного регулювання страхової діяльності
- •2.Уповноважений орган нагляду за страховою діяльністю в Україні та його функції.
- •3.Порядок реєстрації та ліцензування страховиків
- •Тема 4. Особисте страхування
- •1. Економічний зміст , підгалузі та види особистого страхування
- •2. Обов’язкові види страхування від нещасних випадків
- •3. Порядок здійснення добровільного страхування від нещасних випадків
- •4. Умови здійснення обов’язкового медичного страхування
- •5. Організація добровільного медичного страхування
- •6. Страхування додаткової пенсії
- •Тема 5. Майнове страхування
- •1. Страхування майна фізичних осіб
- •2. Страхування майна юридичних осіб
- •3. Страхування технічних ризиків
- •4. Страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •5. Страхування транспортних засобів
- •6. Страхування домашнього майна громадян
- •Тема 6. Страхування відповідальності
- •1. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •2. Страхування відповідальності за неповернення кредитів
- •3. Страхування професійної відповідальності
- •4. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •5. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •Тема 7. Перестрахування і співстрахування
- •1. Співстрахування та механізм його застосування
- •2. Необхідність , суть та функції перестрахування
- •3. Основні форми проведення перестрахованих операцій
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії
- •1. Поняття фінансової надійності страховика і методи її забезпечення
- •2. Види резервів страховиків та порядок їх утворення
- •3. Платоспроможність страхової компанії
2. Необхідність , суть та функції перестрахування
Перестрахування як явище виросло зі страхування морського транспорту. Кожне морське перевезення було ризиковим. З поширенням використання позик під здійснення високоризикових морських перевезень позичальники домовлялися між собою про авансування вантажу судновласникові за високий процент, який згодом набрав форми страхової премії. Через певний проміжок часу деякі підприємці стали постійно, повністю або частково брати на себе відповідальність за перевезення, здійснюючи їх перестрахування. У XIX столітті перестрахування почало розвиватися в галузі покриття ризиків, пов'язаних з пожежами.
Перестрахування — це страхування особливого виду. Зміст його полягає у передачі частини ризику (ризиків) у відповідальність іншому спеціалізованому страховику, тобто перестраховику. Страховика, котрий безпосередньо працює зі страхувальниками щодо взяття на себе їхніх ризиків, називають "прямим страховиком", або страховиком, що передає ризики. Процес передачі частини взятих на себе ризиків іншим страховикам з метою створення такого страхового портфеля, який би забезпечував стійкість і рентабельність страхових операцій, називають перестрахуванням.
Перестраховик — це страховик, котрий надає страхову послугу "прямому страховику". У свою чергу перестраховик може передати частину взятих на себе ризиків іншому страховику і т. д.
Процес передачі ризику називається цедуванням ризику або страхувальною цесією. Страховик, який передає ризик, називається цедентом, а той, що приймає цей ризик, — цесіонарієм. Наступна передача цесіонарієм (частково або повністю) ризику наступному перестраховику називається рет-роцесією. Страхове товариство, яке передає третьому учаснику ризик у наступне перестрахування, називається ретроцедентом, а товариство, яке бере на себе ретроцедований ризик, називається ретро-цесіонарієм.
Цесіонарій немає ніяких зобов'язань щодо укладених цедентом договорів страхування. Це означає, що страховик (цедент), котрий уклав договір із перестраховиком (цесіонарієм), залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі. Він навіть не зобов'язаний інформувати страхувальника про передачу ризику в перестрахування.
Перестраховик зобов'язаний виплатити відшкодування цеденту пропорційно до його участі за умови, що цедент виплатив це відшкодування страхувальнику. Цедент зобов'язаний інформувати цесіонарія про цедований ризик так само, як страхувальник зобов'язаний інформувати страховика про всі зміни, що відбуваються в ризику, який він передав страховику.
Розрізняють активне та пасивне перестрахування.
Активне перестрахування полягає у прийнятті іноземних ризиків для покриття або продажу страхових гарантій.
Пасивне перестрахування — це передача ризиків іноземним страховикам (купівля страхових гарантій). Головна його мета — передача відносно дрібних ризиків великій кількості перестраховиків у різних країнах. Завдяки цьому досягається стабільність страхового портфеля та встановлюються широкі контакти на ринку перестрахування.