Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсач).docx
Скачиваний:
73
Добавлен:
30.05.2015
Размер:
1.09 Mб
Скачать
  1. Басейни для вирощування райдужної форелі

Для високоінтенсивного промислового розведення форелі використовуються басейни — сучасної конструкції. Їх переваги полягають в наступному:

  • завдяки частій заміні води вдається досягти високої густини посадки риби на невеликій площі;

  • басейни не вимагають великих площ;

  • є хороші передумови для циркуляційного використання води;

  • у басейнах полегшений контроль за змістом риби, можна наперед виявити і вилікувати захворювання;

  • при оптимальній конструкції басейнів вдається уникнути нерівностей і застійних зон;

  • при необхідній проточності не виникає небажаного мулоутворення (басейни можуть самоочищатися);

  • до мінімуму знижуються втрати від хижаків і рибоїдних птахів; при невеликих групах басейнів легше створити необхідне освітлення, завдяки чому може бути полегшена вся робота по обслуговуванню;

  • є хороші можливості для автоматизації годівлі;

  • правильно побудовані басейни легше обслуговувати, ніж земляні ставки;

  • у басейнах легко проводити облов риби.

Як матеріал для басейнів можна використовувати бетон і пластик. Розрізняють наступні типи басейнів: прості жолоби або довгі басейни, круглі басейни, прямокутні басейни з круговою циркуляцією, спіральні басейни, вертикальні установки (силоса).

Прості жолоби або довгі басейни широко поширені у форелівництві. Ці басейни служать в основному для вирощування посадочного матеріалу (рис. 2 і 3), причому їх ширина не перевищує 1—2 м, а довжина 8—10 м. При використанні витягнутих басейнів для вирощування форелі їх розміри повинні бути великі. Зміна води повинна відбуватися кожні 5—20 хв. Залежно від розмірів риб і водного режиму в них можна одержувати до 50 кг/м³ кінцевої продукції, а за особливо сприятливих умов — навіть більше 100 кг/м³.

Особливою формою витягнутих басейнів є проточні канали, поширені в США. Йдеться про дрібних, в ширину максимум декілька метрів, каналах з бетону і завдовжки до декількох стільників метрів. Ухил складає 10—20 см на 30 м. Для розведення в них риби необхідно 2—3-кратну заміну води в 1 год. Часто канали за допомогою сіток поділені на окремі ділянки завдовжки по 30 м. Рибопродуктивність таких каналів коливається від 24 до 32 кг/м². Оскільки вміст кисню у воді поступово знижується, а біогенне навантаження зростає, то воду між деякими ділянками аерують. Часто ділянки розміщують ступенево.

У таких каналах можна вирощувати велику кількість риби при невеликій кількості води, якщо її якість і швидкість подачі задовільні. Недоліком каналів є їх підвищена забрудненість в кінці і труднощі очищення.

Круглі басейни мають центральний стік; подачу води в них доцільно здійснювати через трубу, що повертається на осі, з отворами. При цьому швидкість течії можна регулювати шляхом зміни кута падіння струменя води. Діаметр круглого басейну коливається від 2 до 12 м. Заміна води повинна здійснюватися кожні 30 хв. або ще частіше.

Круглі басейни служать перш за все для вирощування.

Прямокутні басейни з круговою циркуляцією можуть використову-ватися для промислового форелівництва, але форма їх досить дорога і трудомістка. Звичайний розмір басейну 16X5X0.75 м, корисний об'єм 60 м³. Неповною стінкою басейн ділять по повздовжній осі на дві половини. Притока води здійснюється в двох розміщених по діагоналі кутах під тиском; стік знаходиться в центрі басейну. У кожному кутку розміщені 5 зігнутих направляючих, сприяючих циркуляції. Осідаючі речовини збираются в центрі на решітці, закриваючи отвір стоку, завдяки чому басейн самоочищається (рис. 6).

У басейні з круговою циркуляцією можна при температурі нижче 15 °С залежно від розміру риби.

Спіральні басейни — спіральної форми — ще не вийшли із стадії експерименту. Притока води в них здійснюється в центрі, а стік — в кінці спіралі, яку можна легко збільшити.

Вертикальні установки (силоси) створені за принципом личинкових інкубаційних апаратів. У досвідчених цілях спочатку використали бензинові бочки, потім перейшли на циліндрові резервуари із склопластика, заввишки 4,9 м і діаметром 2,3 м. Притока води із швидкістю 15—30 л/с здійснюється знизу, а стік відбувається зверху. Додатково вода в резервуарі аеруєтся ерліфтом. Одержані результати багатообіцяючі. Оскільки витрата площі при використовуванні цих установок незначна і резервуари само очищаючі, вони матимуть в майбутньому важливе значення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]