Методичка баскетбол

21

Стійка баскетболіста

Вихідним положенням для виконання будь­якого прийому є стійка. Баскетболіст знаходиться на злегка зігнутих у колінних і тазостегнових суглобах ніг, розставлених на ширину плечей. Стопи рівнобіжні, одна з них виставлена трохи вперед (ледве вліво – ліва чи вправо ­ права).

Вага тіла рівномірно розподіляється на обидві ноги, з деяким зсувом у бік стопи, що знаходиться спереду. Руки зігнуті в ліктьових суглобах (приблизно під прямим кутом) і знаходяться біля тулуба. Погляд спортсмена спрямований у бік м'яча. Таке положення баскетболіста дає можливість гравцю добре бачити поле інших гравців, контролювати м'яч. Завдяки стійкому положенню спортсмен може швидко почати переміщення в потрібному напрямку, успішно виконати будь­який прийом гри.

22

Тримання м'яча

Для міцного володіння м'ячем баскетболіст широко розставляє пальці обох рук, утворивши лійку, що трохи перевищує окружність м'яча. При цьому необхідно домагатися, щоб відстань між великими пальцями обох рук не перевищувала 3­4 см, а широко розставлені пальці були не напружені. М'яч повинен щільно прилягати до поверхні пальців і до долоні. Спортсмен повинний стежити, щоб між м'ячем і долонями, що утримують м'яч, не було просвіту. М'яч можна утримувати й однією рукою з незначною участю (підтримуванням) пальців іншої руки. При цьому м'яч щільно лягає на долоню із широко розставленими пальцями однієї руки.

23

Ведення

Ведення м'яча здійснюється за рахунок активного згинання та розгинання руки в ліктьовому суглобі. У момент торкання м'яча у руці, що веде м'яч, пальці широко розставлені, що дозволяє більш надійно керувати напрямком виштовхування м'яча. Завдяки веденню м'яча гравець переміщається по площадці. Цей прийом використовується для активної атаки кошика команди суперника, при швидкому переході від захисту до нападу, при перебудові гравців для наступної атаки, для розтягування фронту захисту при атаці кошика.

Розрізняють високе і низьке ведення м'яча. Варто пам'ятати, що зловживання цим прийомом знижує швидкість дій команд, що атакує.

24

Передача м'яча двома руками від грудей

Цей спосіб передачі найпоширеніший і надійний. Він дозволяє швидко і точно, без додаткових зусиль, передати м'яч на відстань до 6 м. З вихідного положення руками описують невелику дугу вниз до тулуба ­ на гору до грудей і потім розгинають їх уперед від себе і повністю випрямляють. Закінчується передача м'яча активним розгинанням кистей. Замах може бути виконаний одними кистями, що набагато важливіше, тому що значно скорочується час на виконання цієї передачі. При навчанні цьому способу передачі м'яча варто звертати увагу на роботу ніг. У момент замаху ноги злегка згинають у колінному і тазостегновому суглобах, у момент активного випрямлення рук швидко випрямляють. Передача може виконуватися з кроком у перед.

25

Передача м'яча двома руками зверху

Цей спосіб передачі застосовується в основному при активній протидії гравців команди суперника, при передачі м'яча гравцю високого зросту, при необхідності активізувати дії гравців у нападі й у зв'язку з незначними витратами часу на його виконання.

У вихідному положенні м'яч піднятий вище рівня голови. Спортсмен за рахунок розгинання рук у ліктьових суглобах і незначному згинанні в плечових суглобах виконує передачу м'яча. Закінчується передача м'яча розгинанням кистей, що посилають м'яч у потрібному напрямку. Варто враховувати, що при передачі м'яча в різні сторони (вліво ­ вправо) необхідно звертати увагу на поворот тулуба баскетболіста у бік передачі, що підвищить точність виконання.

26

Передача м'яча зігнутою рукою зверху

Розглянута передача дозволяє точно послати м'яч на будь­яку відстань. Приймаючи вихідне положення для виконання передачі, баскетболіст, згинаючи руки, наближає м'яч до однойменного плеча (ледве вище нього) так, щоб права рука була позад м'яча, а ліва підтримувала його попереду. Закінчуючи замах, гравець опускає ліву руку вниз, після чого швидко випрямляючи праву руку, посилає м'яч у напрямку свого партнера.

Ця передача відрізняється гарним контролем м'яча та можливістю змінити спочатку обраний напрямок передачі за рахунок активного руху кисті. При передачі м'яча на далеку відстань прийом можна виконати з великим замахом і навпаки.

27

Передача м'яча однією рукою знизу назад

Передача м'яча однією рукою знизу назад відноситься до передач, які виконуються без центрального зорового контролю. Такі передачі в процесі гри найбільш частіше створюють умови для виконання кидка м'яча в кошик. Оволодіння цими передачами в досконалості набагато збільшує потенціал

28

команди, що атакує. Як правило, така передача застосовується в процесі єдиноборства із суперником і спрямована партнеру, що знаходиться позад гравця, що володіє м'ячем. Гравець опускає руки з м'ячем униз назад і одночасно перекладає м'яч на кисть руки, що кидає, розвертаючи її у середину назад. Потім у стегна відпускає руку, що підтримує м'яч, і маховим рухом плеча, передпліччя та кисті випускає м'яч.

29

Ловля м'яча

Ловлю м'яча виконують однією і двома руками. Основним способом є ловля м'яча двома руками. Для виконання цього прийому гравець випрямляє злегка зігнуті руки на зустріч м'ячу, який летить. Як тільки м'яч торкнеться кінчиків пальців, гравець щільно захоплює його і, згинаючи руки в ліктьових суглобах, гасить швидкість польоту м'яча. Це вихідне положення для наступних дій.

Розрізняють ловлю м'ячів, що летять на різній висоті: вище голови, на рівні грудей, пояса і нижче. Усі види ловлі м'яча можуть виконуватися на місці й у русі.

30

Зупинки

Зупинка ­ прийом, що дозволяє швидко припинити рух у перед. Існують два способи зупинки: двома кроками (і як різновид одним кроком) і стрибком. При зупинці двома кроками баскетболіст останній крок розбігу робить трохи ширше. Опорна нога ставиться на площадку перекатом з п'яти на носок і трохи згинається в колінному і тазостегновому суглобах, чим забезпечується погашення швидкості бігу. Величина згинання опорної ноги залежить від швидкості бігу. Тулуб трохи зміщується у бік, протилежний напрямку руху. Інша нога виконує крок вперед і, торкаючись площадки всією стопою, забезпечує упор. Кінцевим положенням зупинки є стійка баскетболіста. У момент зупинки потрібно прагнути до того, щоб удержати тіло над опорною ногою. Виведення загального центра ваги за опору веде до втрати рівноваги.