Методичка баскетбол

41

Відволікаюча дія на кидок м'яча в кошик

Зазначена відволікаюча дія вимагає від баскетболіста швидкого виконання ряду послідовних дій, що припускає прояв спортсменом його фізичних і координаційних здібностей. З метою виконання відволікаючої дії на кидок м'яча в кошик гравець, опанувавши м'ячем, прицілюється для кидка в кошик, викликаючи тим самим рух захисника вперед. Потім нападаючий швидко опускає м'яч униз, закриваючи його тулубом, а далі проходить у притул повз захисника й атакує кошик. Цей прийом виконується найбільш успішно, якщо нападаючий зумів застати захисника в русі вперед. Його можна виконувати в сполученні з відволікаючими діями на прохід. Варто підкреслити, що уміле володіння відволікаючими діями – неодмінна умова підвищення технічної майстерності баскетболістів.

42

Заслін

Сутність заслону полягає в наступному: гравець стає поблизу захисника, що опікує його партнера, вибираючи місце таким чином, щоб перекрити захиснику найкоротший шлях, по якому він може переслідувати підопічного суперника, що уходить від нього. Гравець затримує просування захисника чи змушує його рухатися по більш довгому шляху, чим шлях партнера. Маневр дає можливість партнеру на короткий час звільнитися від опіки й атакувати кошик. При цьому гравець, що поставив заслін, не залишається нерухомим: зустрівши захисника, він повертається і виходить до щита для підтримки атаки. Гравець з м'ячем завжди повинен враховувати, що партнер, що включився в атаку відразу після постановки заслону, часто буває більш небезпечний для супротивника. Заслін буває декількох видів: зовнішній, внутрішній і в русі.

43

Взаємодія нападаючих при атаці з одним центровим

Система нападу "через центрового гравця" детально розроблена і є найбільш раціональною. Дії команди, що застосовує цю систему, базуються на ведучій ролі центрового гравця, що розташовується, як правило, спиною до щита, обличчям до своїх партерів, щоб у будь­яку хвилину мати можливість одержати м'яч. Центровий гравець стає як би стрижнем підготовки атаки кошика. Ведуча роль центрового підтримується активними погодженими діями всіх інших партнерів, що прагнуть передати йому м'яч у найбільш зручному положенні.

Одержавши м'яч у вигідній позиції, центровий може спробувати відразу кинути м'яч у кошик, обіграти захисника, що його опікує, у боротьбі, пройти до щита і закинути м'яч у кошик, передати м'яч кому­небудь з минаючих повз нього партнерів.

Центровий без м'яча широко взаємодіє з крайніми нападаючими, використовуючи заслони, наведення й інші способи взаємодії.

44

Взаємодія нападаючих при атаці з двома центровими

У залежності від індивідуальних можливостей центрових гравців і їхніх партнерів, а також від загальних тактичних задумів команди в змаганнях застосовують різні схеми вихідних розміщень (позицій). Так, якщо команда має двох центрових високого зросту і прагне краще використовувати їхні сильні сторони в боротьбі біля щита команди суперника, то є всі підстави використовувати розміщення 2–3 із двома центровими чи 3­2 зі здвоєним центром. Основною задачею двох центрових гравців є: взаємодія з іншими партнерами по команді й один з одним; постановка заслонів, наведення й

45

активна участь їх у заздалегідь розучених тактичних комбінаціях, заснованих на послідовному сполученні знайомих типових взаємодій двох чи трьох гравців в органічному зв'язку з головним вихідним розміщенням команди для наступного нападу. Крім того, гравці, що грають у центрі, завжди прагнуть ввійти в область штрафного кидка для завершення атаки, і, що особливо важливо, для боротьби за м'яч, що відскочив.

Взаємодія захисників у зоні 2 – 3 і 3 – 2

46

Система зони захисту передбачає зосередження гравців команди, що захищається, навколо області штрафного кидка. Кожен гравець охороняє визначену ділянку площадки (зону) поблизу щита, опікуючи протягом усієї гри кожного з нападаючих, які входять у його зону. Застосовується такий захист в основному проти порівняно повільної високорослої команди, що прагне використовувати своїх центрових у щита і не відрізняється великою точністю кидків м'яча в кошик із середніх і далеких дистанцій.

У сучасному баскетболі широко використовуються варіанти зони захисту при розміщенні 2 – 3 (у лінії щита три гравці, попереду ­ два). При такому розміщенні необхідно, щоб під щитом завжди знаходилися гравці високого зросту, що володіють високою стрибучістю і вміють ефективно боротися за відскік; у передній лінії розташовуються найбільш швидкі гравці, що вміють перешкоджати проходам і кидкам у стрибку. Якщо суперник має у своєму складі рухливих гравців, що добре кидають із середніх і далеких дистанцій, то застосовується зонний захист 3 ­2, що передбачає розташування попереду трьох гравців, у щита ­ двох. Вихідне розміщення гравців може бути різним і залежати від складу своєї команди та способу нападу команди суперника.

47

Персональний захист

При персональному захисті кожному гравцю команди доручається опікувати визначеного гравця суперника. Принцип особистої опіки "гравець ­ гравця" сприяє вихованню почуття відповідальності за якість індивідуальних оборонних дій, дозволяє розподілити гравців захисту відповідно до індивідуальних особливостей гравців нападу. Недолік даної системи полягає в тім, що ті хто нападають користаються певною свободою дій, мають досить часу і можливостей для підготовки заздалегідь запланованих і розучених атак. Персональний захист спрямований у першу чергу проти гравця з м'ячем і сковує дії центрових суперника, тоді як інших гравців, що знаходяться поза областю штрафного кидка, щільно не опікують.

Як різновид персонального захисту використовують особистий пресинг – саму активну систему захисту. Сутність цієї системи полягає в тім, що з моменту переходу м'яча в руки суперників кожний із гравців команди, що захищається, відразу ж починає щільно опікувати "свого" гравця по всій площадці, не даючи йому можливості вільно виконувати прийоми гри.

48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Артюх В.М. Баскетбол / В.М.Артюх. ­ Львів:Магнолія,2001.­ 201с.

2.Баскетбол / за ред. Н.В. Семашко. ­К.: Знання,2008.­ 155с.

3.Баскетбол. Броски по кольцу: мастера советуют // Физкультура в школе. – 1998. ­ №7. – с.15­17.

4.Баскетбол: Підручник для ун­тів фізичної культури / за ред.

Ю.М.Портнова. – К.: Знання,2007. – 350с.

5.Бондарь А.И. Учись играть в баскетбол / А.И.Бондарь. – Минск: Полынья,1999. – 111с.

6.Би К., Нортон К. Упражнения в баскетболе / К.Би, К.Нортон. – М.: Фис, 2012. – 150с.

7.Пат. 17082. Україна. Спосіб прогнозування техніко­тактичної майстерності в баскетболі; заявл. 10.08.2005; опубл. 15.09.2006. Бюл.№9.

8.Джон Р.Суден. Современный баскетбол / Суден Р.Джон. – М.: ФИС, 2009.

–200с.

9.Мозола Р.С. Індивідуальне тренування баскетболістів / Р.С. Мозола, Є.Н. Приступа, О.М.Вацеба. – Львів: Магнолія, 2000. – 175с.

10.Пинхолстер Г. Энциклопедия баскетбольных упражнений / Г.Пинхолстер.

–М.: ФИС, 2009. – 155с.

11.Суетнов К.В. Обучение школьников игре в баскетбол: учеб. Пособие /

К.В. Суетнов. – М.: ФИС, 2002.­ 92с.

12.Суетнов К.В.Баскетбол: техническая и тактическая подготовка школьников 9­11 кл.: учеб. пособие / К.В. Суетнов. – М.: ФИС, 2006. – 175с.

13.Суетнов К.В., Солошеев С.А. Подготовка центровых игроков в юношеском баскетболе / К.В.Суетнов, С.А. Солошеев. – М.: ФИС, 2006. – 159с.

49

14.Суетнов К.В. Баскетбол в 5­8 кл. общеобразов. школы / К.В.Суетнов. –

М.: ФИС,2007. – 135с.

15.Юный баскетболист / под. ред. Е.Р. Яхонтова. – М.: ФИС, 2001.­ 180с.

16.Яхонтов Е.Р., Кит Л.С., Индивидуальные упражнения баскетболиста / Е.Р.

Яхонтов, Л.С. Кит. – М.: ФИС, 2001. – 150с.

17.Яхонтов Е.Р., Генкин В.А. Баскетбол./ Е.Р. Яхонтов, В.А. Генкин. – М.:

ФИС ,2010. – 201с.