не введення 5 тис. ОД хоріонального гонадотропіну в період стате- вої охоти.

Існуючі оперативні методи лікування кіст (роздавлювання, пун- кція, оперативне видалення) малоефективні. Кращою є техніка трансвагінальної пункції — введення руки в черевну порожнину через вертикальний розріз верхнього склепіння піхви з підтягуван- ням до рани яєчника і подальшою пункцією кісти; симптоматичне лікування — як при ендометритах.

В усіх випадках необхідно поліпшити умови утримання та годів- лю тварин, поєднувати активний моціон з дозованим «спілкуванням» з бугаями-пробниками.

10.6. Заходи боротьби з неплідністю та яловістю

За даними акушерської та гінекологічної диспансеризації маточ- ного поголів’я тварин їх поділяють на групи: 1) вагітні; 2) ті, що пе- ребувають у післяродовому періоді; 3) до 2 місяців після отелення (вагітність ще не підтверджена); 4) з ознаками патологічних проце- сів у статевих органах; 5) неплідні. В кожній групі проводять від- повідні заходи. Для вагітних тварин створюють умови, які забезпе- чують збереження вагітності і нормальну підготовку корів до оте- лення; за осімененими тваринами ведуть спостереження на випа- док появи (чи непояви) у них чергової тічки та охоти (через 18 – 22 дні); серед корів, що недавно розтелилися, проводять акушерську диспансеризацію, що спрямована на швидше завершення у них ін- волюції статевих органів і відновлення відтворної здатності; хворих тварин лікують; неплідних — піддають гінекологічній диспансери- зації і проводять відповідні профілактичні та терапевтичні заходи.

Оскільки причин яловості худоби багато, то заходи з її профі- лактики мають бути комплексними — організаційно-господарські, зоотехнічні, ветеринарні. Їх треба чітко виконувати, щомісяця ана- лізувати їх результативність.

Організаційно-господарські заходи: створення міцної кормової бази; застосування прогресивних методів заготівлі, зберігання та використання кормів; забезпечення повноцінної годівлі тварин, особливо у сухостійний період; підтримання у тваринницьких приміщеннях оптимального мікроклімату, дотримання ветерина- рно-санітарних вимог до тваринницьких ферм; організація (на за- садах контракту з ветеринарними установами) диспансеризації тварин.

Зоотехнічні заходи: цілеспрямоване вирощування телиць із за- безпеченням середньодобових приростів 700 – 800 г до 6-місячного віку, 700 – 750 г — з 6 до 12 міс і 600 – 650 г у телят старше 12-мі-

259

сячного віку, з досягненням у віці 16 – 18 міс живої маси 380 – 400 кг. Недодержання цих вимог призводить не лише до запізнілого статевого й фізіологічного дозрівання телиць, а й до сповільнення у них ритму статевої циклічності, недостатнього розвитку геніта- лій, ускладненого перебігу вагітності та родів, сповільнення піс- ляродової інволюції статевих органів; періодичні визначення по- живності кормів із внесенням відповідних змін у раціони годівлі, для компенсування нестачі вітамінів у зимово-стійловий період потрібно вводити сухостійним та післяотельним коровам вітамінні препарати; диференційовану фазову годівлю корів відповідно до їх фізіологічного стану; зоогігієнічний контроль за мікрокліматом у тваринницьких приміщеннях: у стійловий період температура пові- тря в корівнику має бути на рівні 8 – 10 °С, відносна вологість 80 – 85 %; освітлення 1 : 10 – 1 : 15, кількість газів у повітрі: вуглекис- лого газу не більше 0,25 – 30 %, аміаку 0,01 –0,02 мг/л, сірководню 0,01 мг/л при швидкості руху повітря 0,2 –0,5 м/с; практикувати у стійловий період ультрафіолетове опромінення тварин, надавати щодня моціон коровам та телицям; своєчасний запуск корів, окре- ме утримання їх та повноцінна годівля у сухостійний період; чітке додержання інструктивних вимог в роботі пункту штучного осіме- ніння, своєчасне виявлення тварин в охоті і осіменіння їх в опти- мальні строки при забезпеченні високого рівня асептики та анти- септики.

Ветеринарні заходи. При постановці тварин на стійлове утри- мання треба провести планову акушерську та гінекологічну диспан- серизацію маточного поголів’я із взяттям на облік усіх вагітних тва- рин, корів із незавершеним післяродовим періодом, хворих і неплі- дних і розробити план ветеринарних заходів щодо кожної з цих груп. Оскільки відтворення стада є безперервним процесом, то й акушерська та гінекологічна диспансеризація має бути безперерв- ною і здійснюватися поетапно як комплекс діагностичних, ліку- вальних та профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів та післяродового періоду у самок, збереження життєздатності отриманого від них приплоду. Необхідно здійснювати постійний контроль за ветеринарним станом тваринницьких приміщень та пункту штучного осіменіння; забез- печити своєчасне проведення планових ветеринарно-профілактич- них заходів, своєчасне виявлення та ізоляцію хворих тварин, квалі- фіковане їх лікування, дослідження крові контрольних груп корів, особливо у другій половині тільності, на вміст білка, вуглеводів, кальцію, фосфору, каротину тощо; проводити ранню діагностику вагітності серед осіменених тварин.

Складовою частиною диспансеризації є контроль за штучним осіменінням. Корів, у яких післяродова ациклія та анафродизія за-

260

тягнулися довше 45 днів, піддають гінекологічній диспансериза- ції — проводять комплексне дослідження з детальною оцінкою ста- ну геніталій і призначенням відповідного лікування. При відсутно- сті патологічних змін в геніталіях і задовільній годівлі тварин мож- на застосувати стимулюючу терапію, починаючи від загальнотоні- зуючих та уретонічних препаратів і аж до використання засобів специфічної дії.

Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є прави- льна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5- хвилинний масаж матки та яєчників через пряму кишку, згодову- вати тваринам протягом 8 – 15 днів по 20 – 30 мл екстрактів елеуте- рококу чи маралячого кореня; вводити підшкірно з інтервалом 5 – 7 днів по 20 – 30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В. П. Філатова, 20 – 50 мл біостимульгіну. В зимово-стійловий період можна вводити внутрішньом’язово вітамінні препарати — масля- ний розчин вітаміну А (250 – 500 тис. МО), тривітамін (15 мл), тет- равіт (5 – 6 мл) з інтервалом 5 – 7 днів, застосовувати 3-разову ін’єкцію 10 %-ої суспензії АСД – Ф2 на тетравіті, 7 %-го розчину іх- тіолу по 10 мл з інтервалом 48 год. Добрі наслідки дає підшкірне введення 30 мл останньої порції свіжоздоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.

Проводячи заходи профілактики неплідності (табл. 16), треба пам’ятати про тісний функціональний зв’язок між маткою і яєчни- ком, що невід’ємним компонентом стимуляції статевої функції є ви- кликання розсмоктування жовтого тіла. Тваринам з функціональ- ними розладами відтворення при безрезультатних осіменіннях мо- жна вводити через 14 – 20 год після останнього осіменіння неомі- цин-сульфат (0,5 г), левоміцетин-сукцинат натрію (0,5 – 1,0 г), полі- міксин-М сульфат (0,5 – 1,0 г) у 5 – 10 мл фізіологічного розчину. Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривіта- міну в день осіменіння і повторно на 4 – 6-й день після осіменіння. Усіх корів, у яких не відновилася статева циклічність протягом 60 днів після отелення, треба виділити в окрему групу («проблемні ко- рови»), старанно дослідити і вжити відповідних заходів щодо понов- лення відтворної здатності.

Потрібно пам’ятати, що будь-яка стимуляція статевої функції до- пустима лише після акушерського і гінекологічного обстеження ко- жної тварини і визнання її клінічно здоровою. При наявності пато- логічних процесів у статевих органах чи при незадовільній вгодова- ності тварин стимуляція протипоказана. Безсистемні масові обробки без урахування фізіологічного стану тварин можуть викликати у

261

них аборти, неповноцінні статеві цикли, вихід біологічно не- повноцінних статевих клітин, що не запліднюються або швидко пе- реривають свій розвиток. Тобто керувати статевою функцією слід кваліфіковано.

16.Науково обґрунтована система профілактики неплідності худоби та захворювань новонароджених телят

	Організаційні заходи,	Зоотехнічні заходи,		Ветеринарні заходи,
	які проводить керівниц-	які проводить		які проводить
	тво господарства
		керівництво	зоотехнічна	керівництво	зоотехнічна
		господарства	служба	господарства	служба
	Створення групи	Зооветеринарна	інвентаризація	маточного поголів’я при
	аналізу стану відтво-	постановці на стійлове утримання, на початку року, в кінці
	рення поголів’я	зимово-стійлового періоду
	Створення оптималь-	Складання	Суворе дотри-	Ветеринар-	Проведення
	них умов утримання	плану підбо-	мання вста-	ний контроль	планових про-
	та догляду тварин	ру тварин,	новлених пра-	за роботою	тиепізоо-
	для повноцінного	графіка оте-	вил і техноло-	пункту штуч-	тичних захо-
	формування і нор-	лень та осіме-	гічних вимог у	ного осіменін-	дів
	мального прояву від-	нінь і забез-	роботі пункту	ня
	творної здатності	печення його	штучного
		виконання.	осіменіння
		Ведення чіт-
		кого обліку
	Створення міцної	Забезпечення	Своєчасне ви-	Рання діагно-	Контроль за
	кормової бази, впро-	повноцінної	явлення у	стика вагітно-	ветеринарно-
	вадження прогресив-	годівлі тва-	тварини стадії	сті осімене-	санітарним
	них методів заготівлі,	рин	статевого	них тварин	станом тва-
	зберігання та вико-		збудження і		ринницьких
	ристання кормів		перевірка її		приміщень
			фізіологічної
			повноцінності
	Організація літньо-	Періодичні	Цервікальне	Акушерська	Нормалізація
	табірного утримання	дослідження	осіменіння ко-	диспансери-	порушень об-
	тварин	поживності	рів і телиць з	зація сухо-	міну речовин
		кормів із вне-	ректальною	стійних корів	у сухостійних
		сенням відпо-	фіксацією	із вибірковим	корів
		відних корек-	шийки матки	досліджен-
		тив у раціони		ням їх крові
	Організація родиль-	Роздільне	Ведення стен-	Кваліфікова-	Застосування
	них відділень	утримання	да стану від-	на родова до-	засобів неспе-
		технологіч-	творення та	помога з дис-	цифічної про-
		них груп тва-	календаря	пансеризацією	філактичної
		рин та дифе-	техніка штуч-	роділь і про-	терапії для
		ренційована	ногоосіменіння	філактикою у	підвищення
		їх годівля від-		них післяро-	імунологічної
		повідно до фі-		дових усклад-	реактивності
		зіологічного		нень	та активізації
		стану			відновних про-
					цесів у ге-
					ніталіях

262

Продовження табл. 16

Обладнання ското-		Організація			Післяродова	Ізоляція хво-
прогінних доріжок		активного мо-			диспансери-	рих тварин і
для моціону тварин		ціону тварин			зація корів із	їх лікування
					визначенням
					у кожної з них
					стану геніта-
					лій на 2 – 3-й,
					5 – 7-й, 14 –
					15-й день і в
					кінці післяро-
					дового періоду
		Повноцінні			Гінекологічна	Виділення ко-
		утримання та			диспансери-	рів, що не
		годівля поро-			зація корів,	приходили в
		діль			які не заплід-	охоту довше 60
					нилися про-	днів після оте-
					тягом 30 днів,	лення, в окре-
					із проведен-	му групу, ста-
					ням відповід-	ранне їх до-
					ної терапії	слідження і
						проведення
						заходів щодо
						відновлення їх
						плодючості
Вирощування новонароджених телят у багатосек-
ційних профілакторіях з дотриманням принципу
«все зайнято — все пусто» або в індивідуальних
будиночках на відкритому повітрі
	Цілеспрямоване			Своєчасна	Профілакти-	Комплекс за-
	вирощування ре-			нумерація і	ка захворю-	ходів стосовно
	монтного молод-			оприбутку-	вань молоч-	профілактики
	няку з одержан-			вання при-	ної залози	колібактеріо-
	ням середньодо-			плоду		зу, сальмоне-
	бового приросту					льозу й інших
	700 – 800 г до 6-					захворювань
	місячного віку,					новонародже-
	700 – 750 г — від					них телят
	6 до 12 міс., 600 –
	650 г — старше
	12-місячного віку
	з досягненням у
	16 – 18 міс живої
	маси 380 – 420 кг

Потрібно також пам’ятати, що навіть при добрій організації від- творення близько третини, а то й половина тварин приходять в охо- ту повторно; з них частина — втретє. Кожне з цих осіменінь є імуні- зацією, що приводить до підвищення титру сперміоантитіл. Опти- мальним варіантом є, коли тварина запліднюється від першого-дру- гого осіменіння, бо наступні осіменіння є малоефективними. Ко- рови, що не заплідняться протягом 80 днів післяотельного періоду, не дадуть протягом року приплоду. Щоб не допустити в господарстві яловості і забезпечити необхідне відтворення поголів’я, потрібно

263

добиватися поновлення у всіх корів репродуктивної здатності про- тягом 30 – 45 днів післяотельного періоду і запліднення їх не пізні- ше 60 – 80 днів після родів.

Не можна забувати, що період з 30 по 90-й день після отелення є також періодом роздоювання корів. У недостатньо підготованих до цього в сухостійний період корів під впливом потоку імпульсів з мо- лочної залози виникають зрушення гормональної рівноваги та об- міну речовин на користь лактогенезу з розвитком дисфункції яєч- ників. При цьому сповільнюється дозрівання фолікулів, погіршуєть- ся якість овоцитів. Отже, повноцінна годівля та належний догляд за коровами в сухостійний та післяродовий період є одночасно підго- товкою їх до якнайшвидшого поновлення відтворної здатності і пов’язаної з нею лактації.

При організації відтворення м’ясних тварин виходять з потреби народження нащадків в оптимальний час (у лютому-квітні) з тим, щоб потім можна було випасати молодняк разом з матерями. Тут основні осіменіння проводять у травні-липні. Для синхронізації охоти можна застосовувати аніпрост (через 48 годин після ін’єкції препарату в 75 % тварин настає охота) або введення під шкіру вуха на 9 днів імплантанта інтервенту.

Паралельно з профілактикою неплідності слід проводити заходи щодо збереження новонароджених телят.

264