1.13 Розробити та описати конструкцію вимірювального інструмента або пристосування для зубофрезерної операції

Розроблене контрольне пристосування - штангензубомір - призначений для вимірювання товщини зуба. Перевірку товщини зуба відповідно до ГОСТ 1643-81 виконують по постійній хорді, тобто по хорді між крапками торкання вихідного контуру з обома профілями зуба в перетині, перпендикулярному до напрямку зуба.

Товщина зуба по постійній хорді нормується за ГОСТ 1643-81 відхиленням товщини зуба (для забезпечення бічного зазору в передачі) і допуском на товщину зуба.

Пристосування влаштоване в такий спосіб. По штанзі у двох взаємно- перпендикулярних напрямках переміщаються дві рамки з ноніусами. Одна рамка з'єднана з висотною лінійкою, а інша має губку, що переміщується щодо нерухомої губки й штанги.

Для виміру висотну лінійку встановлюють на розмір у такий спосіб, щоб контакт вимірювальних губок із зубом контрольованого колеса був по ділильній окружності. Похибка пристрою становить 0,02 мм.

1.14 Оформити технологічні карти механічної обробки з виконанням операційних ескізів

Технологічна документація дипломного проекту включає:

• маршрутна карта технологічного процесу;

• операційні карти технологічного процесу;

• карти ескізів.

2 Виробничі розрахунки та планування дільниці

2.1 Режим роботи дільниці

Для дільниці призначаємо 2-х змінний режим роботи з 40 годинною робочою неділею. Число календарних днів у році – 365, число святкових днів у році – 10, число вихідних днів у році – 104, число робочих днів у році – 251. Тривалість робочої зміни – 8 годин.

Дійсний річний фонд часу роботи обладнання розраховуємо в залежності від габаритних розмірів верстата з урахуванням 3 –7% втрат часу на ремонт та технічне обслуговування за формулою (2.1).

, (2.1)

де -число календарних днів у році, дн.;

- число святкових днів у році, дн.;

- число вихідних днів у році, дн.;

- кількість змін роботи;

- тривалість зміни, годин;

- коефіцієнт, враховуючий 3 –7% втрат часу на ремонт та технічне обслуговування за формулою

Таким чином:

для малих верстатів

Fд = 251·2·8·0,97 = 3895 годин

для середніх верстатів

Fд = 251·2·8·0,95 = 3815 годин

для великих верстатів

Fд = 251·2·8·0,93 = 3735 годин

Дійсний річний фонд часу роботи робочого з урахуванням 12 % втрат часу у зв’язку з хворобами складає

Fд = 251·1·8·0,88 = 1767 годин

2.2 Визначення потрібної кількості обладнання на програму і

коефіцієнту завантаження

Розрахунок потрібної кількості металорізальних верстатів «В_РОЗ» виконуємо за формулою (2.2):

, (2.2)

де ∑T_шк – сума штучно-калькуляційного часу операції, годин;

N – річна програма, шт;

K_т = 1,2 – 1,4 - коефіцієнт збільшення штучно-калькуляційного часу для типорозмірів деталей, які входять до групи;

K_н – коефіцієнт виконання норм К_н = 1,2;

n - кількість типорозмірів деталей , які входять до групи n=25 шт.

Коефіцієнт завантаження обладнання "К_ЗО" у відсотках визначаємо за формулою (2.3):

, (2.3)

де В_пр – прийнята кількість верстатів, шт.

Для токарно - гвинторізного верстата моделі 16К30 ∑T_шк= 0,64 г., тоді:

Прийняту кількість верстатів «В_пр» отримуємо округливши «В_роз» до цілого числа в більший бік.

В_пр = 2 шт.

Завантаження верстата

Аналогічно розраховуємо обладнання по іншим операціям технологічного процесу і результати заносимо до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Відомість потрібної кількості обладнання

Найменування обладнання	Мо дель верста та	Fд	∑Tшк	Кт	n	N, шт	Вроз	Впр	Кз	Кз доз.
Токарно- гвинторізний	16К30	3815	0,64	1,2	25	400	1,7	2	0,85	-
Токарний з ЧПК	16К30Ф3	3815	0,9	1,2	25	400	1,9	2	0,95	-
Радіально - свердлильний	2Р55	3815	0,06	1,2	25	400	0,2	1	0,2	0,8
Зубофрезерний	5К328А	3815	1,4	1,2	25	400	3,8	4	0,95	-
Довбальний	7Д450	3815	0,35	1,2	25	400	0,95	1	0,95	-
Внутришліфувальний	3К229А	3815	0,36	1,2	25	400	0,98	1	0,98	-
Зубошліфувальний	5853	3815	0,23	1,2	25	400	0,6	1	0,6	0,8
Всього			3,94					12	0,78

2.3 Визначення потрібної кількості виробничих робітників

Виробничі робітники:

–– верстатники;

–– розмітники.

Допоміжні робітники:

–– кранівники;

–– стропальники;

–– чергові слюсарі, електрики та ремонтники.

Керівники та спеціалісти:

–– майстр.

Розрахунок потрібної кількості виробничих робітників "Рвр" виконуємо за формулою (2.4):

, (2.4)

де ∑T_шк – сума штучно-калькуляційного часу операції, годин;

N – річна програма, шт;

K_т = 1,2 – 1,4 - коефіцієнт збільшення штучно-калькуляційного часу для типорозмірів деталей, які входять до групи;

K_н – коефіцієнт виконання норм К_н = 1,2;

n - кількість типорозмірів деталей , які входять до групи;

Fд – дійсний річний фонд часу роботи одного робітника, годин Fд= 1767 годин

Визначаємо кількість токарів "Р_пр" для токарно – гвинторізного верстата мод. 16К30:

Приймаємо Р = 4 чоловік.

Для інших верстатів розраховуємо аналогічно і результати заносимо до таблиці 2.2.

Визначаємо кількість розмітників за формулою (2.4):

Приймаємо Р = 2 чоловік.

Таблиця 2.2 – Відомість потрібної кількості виробничих робітників

Найменування професій	Fд верстата	Fд робітника,	Розрах. кількість робочих	Прийнята. кількість робочих	Прийнята кількість верстатів
Токарі	3815	1767	3,8	4	2
Оператори верстатів з ЧПК	3815	1767	4,3	5	2
Свердлильники	3815	1767	0,35	1	1
Зубофрезерувальники	3815	1767	8,3	9	4
Довбальники	3815	1767	1,98	2	1
Шліфувальники	3815	1767	1,98	2	1
Зубошліфувальники	3815	1767	1,36	2	1
Всього верстатників	-	-	-	25	12
7. Розмітники	-	1767	1,81	2	-
Всього виробничих робітників				27	-

2.4 Визначення потрібної кількості допоміжних робітників, керівників

Кількість допоміжних робітників залежить від характеру та об’єкту робіт, що виконуються на основі розрахунків і практичних даних.

Визначаємо кількість допоміжних робітників "Р_ДОП" у розмірі 30% від чисельності виробничих робітників.

Р_ДОП = 27·0,3 = 8,1 чол.

Приймаємо загальну чисельність допоміжних робітників - 9 чоловік та складаємо відомість допоміжних робітників у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 –– Відомість допоміжних робітників

Наіменування професії	Всього чоловік	В тому числі за розрядами							Середній тарифний розряд
		1	2	3	4	5	6
Кранівники	3	—	—	—	2	1	—	4,5
Стропальники	2	—	—	1	1	—	—	3,5
Сл.-електрики	2	—	—	—	2	—	—	4,0
Сл.-ремонтники	2	—	—	—	2	—	—	4,0
Всього	9	—	—	1	7	1	—	4,0

Чисельність керівників і спеціалістів складає 6% від загального числа робочих

Р_КЕР = (27+9)0,06 =2,16 чол.

Приймаємо чисельність керівників - 3 чоловіка. Складаємо відомість чисельності керівників у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 –– Відомість керівників і спеціалістів

Наіменування посади	Кількість людей	Посадовий оклад, грн	Сума посадових окладів, грн
Майстер дільниці	3	4000	12000
Всього	3	4000	12000

2.5 Розрахунок площі та розміщення обладнання на дільниці

Площа дільниці за своїм призначенням поділяється на виробничу, допоміжну та на площу службово-побутових приміщень.

Для розрахунку площі дільниці необхідно визначити площу верстатного парку за питомими площами.

Рекомендовані наступні значення питомої площі для металорізальних верстатів:

— для малих верстатів S = 10 – 15 м²;

— для середніх верстатів S = 15 – 25 м²;

— для великих верстатів S = 30 – 150 м²;

— для особливо великих S = 300 м².

Визначаємо площу необхідну для розміщення верстатів на дільниці.

З відомості обладнання маємо:

— малих верстатів – 0;

— середніх верстатів – 12;

— великих верстатів - 0.

Загальна площа верстатної дільниці "Sверст" в метрах квадратних складає:

S_верст = 1225= 300 м²

Визначаємо допоміжні площі. До них відносяться: склад матеріалів і заготовок, відділення переробки стружки, площі під залізничні під’їзди, розмітні та контрольні плити і т.д.

Площа складу матеріалів і заготовок "Sзаг" в метрах квадратних визначається з розрахунку 10 – 15 % від площі верстатного парку.

S_заг = 3000.1 = 30,0 м²

Площа під залізничні під’їзди визначається виходячи з:

— ширини колії 1,52 м;

— відстані від колії до найближчого предмету не менш 2 м;

— кількості під’їздів. Приймаємо 2 залізничних під’їзди.

Приймаємо попередньо ширину дільниці "В" = 12 м, тоді

S_зал = (1,52 + 3 + 3) ·2 ·12= 181 м²

Визначаємо площу для розміщення розмітних і контрольних плит. На дільниці приймаємо одну розмітну плиту з загальною площею 12 м² і одну контрольну плиту площею 6 м².

S_пл = 12 + 6 = 18 м²

Площу для місця майстра приймаємо 9 м².

Загальна площа дільниці "Sд" в метрах квадратних дорівнює:

S_Д = 300 + 30,0 + 181 + 18 + 9 = 538 м²

З урахуванням ширини дільниці 12 м, її довжина "L" в метрах визначається за формулою (2.5):

, (2.5)

Визначаємо висоту будівлі. Приймаємо найбільш розповсюджену висоту будівель для даного виду продукції Н = 12,6 м.

Визначаємо об’єм внутрішній будівлі "V_вн" у метрах кубічних за формулою (2.6):

V_вн = Sд·Н, (2.6)

V_вн = 538·12,6 = 6778,8 м³

Визначаємо зовнішній об’єм будівлі "V _зов" у метрах кубічних за формулою (2.7):

V_зов = V_вн·1,1, (2.7)

де 1,1 – коефіцієнт, який враховує товщу стін

V_зов = 6778,8 · 1,1 = 7456,68 м³

Зображення плану участка приведено в графічній частині дипломного проекту згідно ДСТУ Б.А 2.4 – 7:2009.