- •Міністерство охорони здоров’я України
- •1. Конкретні цілі
- •2. Базовий рівень підготовки
- •3. Організація змісту навчального матеріалу Вогнищевий туберкульоз легень (втб)
- •Інфільтративний туберкульоз легень (ітб)
- •Казеозна пневмонія (кп)
- •Туберкульома легень (тл)
- •Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень(ФкТб)
- •Циротичний туберкульоз легень (цтб)
- •Ускладнення туберкульозу легень Кровохаркання і легенева кровотеча
- •Патогенез
- •Фактори, що сприяють виникненню кровохаркання та легеневої кровотечі
- •Основні ознаки кровохаркання, легеневої кровотечі
- •Лікування
- •3. Підвищення згортання крові :
- •Спонтанний пневмоторакс (сп)
- •Хронічне легеневе серце (хлс)
- •Патогенез хлс
- •Фактори розвитку гіпертензії малого кола кровообігу
- •Лікування хлс
- •Групи ліків, що їх вживають для лікування хлс
- •4. Засоби для покращення інотропної функції серця та обмінних процесів в міокарді -
- •Амілоїдоз внутрішніх органів
- •4. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни
- •7. Рекомендована література
Лікування хлс
проводиться в залежності від його стадії
ХЛС у стадії компенсації ХЛС у стадії декомпенсації
вимагає застосування додаткових
Потребує лікування тільки ТБ заходів: дотримання
Це пояснюється тим, що оптимального режиму,
компенсаторні механізми призначення певних груп
достатні для забезпечення лікарських препаратів,
нормальної роботи серця. оксигенотерапія.
Групи ліків, що їх вживають для лікування хлс
1. Препарати для покращення бронхіальної прохідності і порушень газообміну.
2. Діуретики.
3. Антиагреганти та гіпокоагулянти.
4. Засоби для покращення інотропної функції серця та обмінних процесів у міокарді.
5. Засоби для корекції тонусу судин.
1. Для покращення бронхіальної прохідності призначають бронхолітики і відхаркувальні препарати. Бронхолітики:
- Еуфілін(амінофілін) - ліквідує спазм легеневих судин, що негативно впливає на вентиляційно-перфузійні співвідношення. Але водночас еуфілін викликає розширення бронхів. Цей позитивний ефект усуває негативну дію препарату. Призначають в/в або в/м, бо вживання препарату досередини є малоефективним.
- Інгаляційні бронхолітики: - атровент (іпратропіуму бромід), спіріва – діють на рівні крупних і середніх бронхів;
- фенотерол (беротек), сальбутамол, сальметерол, формотерол – розширюють середні і дрібні бронхи;
- комбіновані препарати – беродуал (атровент+беротек), комбівент (атровент+сальбутамол).
– Відхаркувальні засоби: лазолван, амброксол, бронхолітин, мукалтин тощо.
2. Діуретини – їх призначення передбачає ліквідацію або зменшення застою у великому колі кровообігу.
- фуросемід - призначають найчастіше (добова доза 40-80мг досередини; дозу поділяють на 2-3 прийоми). В/м або в/в - 1,0мл.
- осмотичні діуретики - забезпечують дегідратацію тканин за рахунок підвищення осмолярності крові: - манітол (шестиатомний спирт) - вводять в/в крапельно 5-10-20% розчин з розрахунку 0,5-1,5 г/кг.
3. Антиагреганти та гіпокоагулянти – гепарин в добовій дозі 20-30 тис. ОД (5-7,5 тис. ОД 3 рази підшкірно);
- ацетилсаліцилова кислота - в малих дозах (80мг на добу) пригнічує агрегацію тромбоцитів.
4. Засоби для покращення інотропної функції серця та обмінних процесів в міокарді -
у разі потреби таким хворим призначають строфантин в дозі 0,05% - 0,5мл в/в;
- рібоксин, оротат калію, анаболічні гормони (ретаболіл, неробол), вітаміни - покращують метаболічні та енергетичні процеси в серці.
5. Засоби для корекції тонусу судин – периферичні вазодилятатори, основні коректори у хворих з декомпенсованим ХЛС. Знижують тонус вен. Також зменшують в’язкість крові і агрегаційну здатність тромбоцитів. Нітрогліцерин, пролонговані нітрати (нітронг, тринітролонг, сустак), молсідомін (корватон, сиднофарм).
Новий напрямок у лікуванні хворих з ХЛС:
а) призначення препаратів, що містять омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК). Ці препарати мають антиагрегантний, протизапальний, бронхо- та судиннорозширювальний ефект. Епадол (містить 45% ПНЖК). Ефект спостерігається через 2 тижні від початку його вживання, тому його застосовують разом з ацетилсаліциловою кислотою, яка теж має здатність пригнічувати агрегацію тромбоцитів, але тільки в малих дозах (80мг на добу). Теком (містить до 43% ПНЖК);
б) призначення препарату фенспірид, якому властива протизапальна, бронхолітична та антиагрегантна дія. Застосовуують тривалим курсом по 80 мг 2 рази на добу.
Оксигенотерапія – сприяє зменшенню задишки, поліпшує стан хворих. Зменшує легенево-судинний опір і знижує тиск у легеневій артерії. Проводиться тривала, не менш 15 годин, оксигенотерапія. Періодичне дихання киснем по 10-15 хвилин декілька разів на день неефективно.