4. Зміст навчального матеріалу.

Диспансеризація дітей у стоматолога як основний метод впровадження первинної профілактики. Принципи, організаційні форми, етапи диспансеризації.

На сучасному етапі розвитку стоматології вищою формою профілактики є диспансеризація дітей.

Диспансеризація - це метод медико-санітарного обслуговування населення, що включає необхідний комплекс соціально-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я населення, запобігання розвитку захворювань, зниження захворюваності та підвищення працездатності диспансеризованого контингенту на основі динамічного спостереження за станом здоров'я населення.

Диспансеризація дітей у стоматолога передбачає обов'язкове у всі вікові періоди проведення планової санації порожнини рота, планове проведення профілактичних заходів відносно карієсу зубів і аномалій прикусу, створення сприятливих умов формування і дозрівання тканин зуба, пародонту, всієї зубо-щелепної системи і виховання правильних гігієнічних навичок. Необхідними умовами для переходу на диспансерний метод обслуговування дітей у стоматолога є дільничний принцип роботи кожного стоматолога зі списком дітей ділянки, індивідуальне планування роботи лікаря на ділянці та облік ефективності роботи за показниками: охоплення диспансерним наглядом дітей ділянки; відсоток санованих і здорових на ділянці; кількість випадків ускладненого карієсу на 1000 дітей ділянки: а) тимчасових зубів; б) постійних зубів; кількості відсутніх постійних зубів на 1000 дітей ділянки.

Практичне впровадження диспансеризації зазнає в своєму розвитку наступні основні етапи:

Перший етап - знайомство з ділянкою: складається по прізвищах список дітей ділянки у відповідності з основними віковими групами: діти до року, студенти, школярі початкової групи (7-10 років), середньої (11-14 років) і старшої (15-18 років); визначаються дитячі дошкільні установи і школи, прикріплені до ділянки; приводиться у відповідність до обладнання робочих місць стоматолога в кожному дитячому закладі.

Другий етап полягає в спеціалізованому огляді кожної дитини і проведенні за необхідністю санації порожнини рота. Санація порожнини рота передбачає лікування всіх захворювань органів порожнини рота і складається з комплексу заходів: лікування карієсу, усунення дефектів тканин зуба іншої етіології, пломбування, видалення зруйнованих зубів, що не підлягають консервативному лікуванню, видалення зубного каменю, протизапальна терапія захворювань крайового пародонту, підготовка порожнини рота до протезування або ортодонтичного лікування.

Виділяють санацію порожнини рота за зверненнями, коли вона здійснюється за ініціативою пацієнта, і планову санацію порожнини рота. Планова санація порожнини рота проводиться всім дітям в організованих колективах: дитячих садах, дитячих установах, школах, інтернатах, санаторіях, педіатричних стаціонарах.

Децентралізована форма санації здійснюється одним і тим же лікарем протягом ряду років. Ця форма санації може проводитися бригадним методом і в пересувних стоматологічних кабінетах. Однак при такому варіанті роботи знижується якість лікування, погіршуються умови роботи лікаря стоматолога і падає відповідальність за санацію.

Показники ефективності планової санації порожнини рота повинні враховуватися при досягненні максимального охоплення санацією всього контингенту, високого відсотка санованих і дотриманні кратності санації за ступенем активності карієсу.

Першу групу диспансеризації складають:

1. здорові і практично здорові діти (1 і 2 групи здоров'я), що не мають захворювань зубів, пародонту, аномалій прикусу;

2. здорові і практично здорові діти;

Другу групу диспансеризації складають: 1) діти з хронічними захворюваннями внутрішніх органів, які не мають захворювання зубів, пародонту, аномалій прикусу; 2) здорові і практично здорові діти, що мають вищевказані вади; 3) діти, що знаходяться на ортодонтичному лікуванні (за домовленістю і списком, поданим ортодонтом).

Цю групу дітей оглядають і санують два рази на рік; Третю групу диспансеризації складають: 1) діти з хронічними захворюваннями внутрішніх органів (4 і 5 групи здоров'я з суб - або декомпенсованою формою карієсу); 2) здорові і практично здорові діти, що мають декомпенсовану форму карієсу.

Після того, як завершено формування диспансерних груп дітей на наступний рік, лікар проводить аналіз своєї роботи і заповнює графік-календар з вихідними даними для планування роботи на наступний навчальний рік, дотримуючись періодичності оглядів диспансерних груп. Третій етап - здійснення плану диспансеризації: огляд і санація порожнини рота дітям у відповідності зі строками диспансеризації, проведення індивідуальних та масових заходів профілактичного характеру.

На четвертому етапі роботи при зміні у дитини стоматологічного або загального статусу його переводять з однієї групи в іншу. Крім того, цей етап диспансеризації поряд з повним обсягом лікувальної роботи, диференційованим за ступенем активності карієсу, характеризується впровадженням профілактичних заходів на груповому або індивідуальному рівні.

П'ятий етап включає в себе вивчення ефективності диспансеризації і висновки. Критерії оцінки ефективності диспансеризації.

Оцінка ефективності програми комплексної профілактики повинна проводитися з урахуванням наступних принципів:

1. Обстеженню на початку і в кінці програми підлягають одні і ті ж вікові групи населення. 2. При порівнянні результатів повинні використовуватися адекватні контрольні групи. 3. Обстеження повинне проводитися добре відкаліброваною командою спеціалістів. 4. Повинні бути використані одні і ті ж індекси для епідеміологічного обстеження та оцінки ефективності. 5. Оцінку ефективності слід проводити не рідше, ніж через 5 років. Організація комплексної профілактики карієсу зубів. Державний, груповий, індивідуальний рівні впровадження.

Програми профілактики захворювань ротової порожнини є багаторівневими. Вони реалізуються як на індивідуальному, так і на груповому рівні.

Принципи проведення програм профілактики стоматологічних захворювань

Особа (інстанція), відповідальна за впровадження і реалізацію програми	Цільова група	Час проведення заходів	Профілактичні заходи	Стоматологічні захворювання, для яких доведена профілактична ефективність цих заходів
Міністерство охорони здоров'я	Населення територій, дефіцитних за вмістом фтору в питній воді	Постійно	Фторування питної води або молока	Карієс
Керівництво дитячих дошкільних, шкільних установ.	Діти, які відвідують дошкільні і шкільні установи	Від 3 років до прорізування всіх постійних зубів	Фторування молока	Карієс
		Постійно	Санпросвітробота	Карієс, захворювання пародонту
Лікарі-стоматологи	Пацієнти, які прийшли на прийом	Під час відвідування	Санація порожнини рота	Карієс, захворювання пародонту
			Навчання навичкам правильної гігієни порожнини рота	Кариес, заболевания пародонта
			Місцеві аплікації фторидсодержащими і іншими препаратами реминерализующими	Карієс
			Герметизація фіссур	Карієс
Медичні сестри	Особи, які мають фактори ризику стоматологічних захворювань	У період між відвідуваннями лікаря стоматолога	Місцеві аплікації ремінералізуючих препаратів, у відповідності з рекомендаціями лікаря	Карієс
			Навчання навичкам правильної гігієни порожнини рота	Карієс та захворювання пародонту
Пацієнт	Пацієнт	Постійно	Зниження споживання цукру і нормалізація споживання фтору	Карієс
			Гігієна порожнини рота	Карієс, захворювання пародонту

Роль лікаря стоматолога в профілактиці захворювань порожнини рота.

Відомо, що раннє виявлення стоматологічних захворювань, зокрема карієсу, сприяє більш ефективному лікуванню і перешкоджає розвиток інших, більш серйозних, стоматологічних захворювань і пов'язаних з ними системних захворювань.

Необхідно, щоб огляди лікарем-стоматологом проводилися: • не рідше 1 разу на рік, якщо людина не висуває ніяких скарг на стан порожнини рота і не має факторів, що спричиняють розвиток стоматологічних захворювань; • не рідше 1 разу на 6 місяців, якщо є хоча б один фактор, що призводить до розвитку стоматологічних захворювань; • у момент початку прорізування тимчасових зубів; • після прорізування постійних зубів у дітей; • при виникненні будь-яких проблем в ротовій порожнині. Крім лікування лікар - стоматолог може і повинен проводити наступні профілактичні заходи: • навчання правильним навичкам особистої гігієни порожнини рота; • підбір зубної щітки і зубної пасти; • герметизація фіссур, що знижує ризик виникнення і розвитку карієсу; • регулярне покриття зубів ремінералізуючими препаратами, що знижують ризик виникнення і розвитку карієсу; • професійна гігієна ротової порожнини, що сприяє запобіганню захворювань пародонту.