2. Методика спеціального огляду хворого

Огляд – це перший і без сумніву важливий метод обстеження хворого із хворобою шкіри. Огляд проводиться при розсіяному денному або достатньо яскравому електричному світлі, краще лампі денного світла. Температура в кімнаті (кабінеті) повинна бути 22-23°С, адже низька температура викликає спазм судин (шкіра блідне), а більш висока розширює їх (настає гіперемія), що викривлює справжній колір шкіри. Бажано, щоб хворий 3-5 хвилин до огляду був оголений з метою адаптації шкіри до температури кімнати.

Оглядати необхідно весь шкірний покрив, звертаючи увагу і на обличчя хворого, яке може виражати різні емоції і стани (дратівливість, страждання, втомленість, байдужість тощо), що властиве хворим на різні дерматози. Якщо язик є дзеркалом шлунково-кишкового тракту, то шкіра обличчя - є дзеркалом здоров'я людини.

Форма і деформація носа має значення при діагностиці сифілісу (“сідлоподібний ніс”^:), туберкульозного вовчака (''баранячий ніс"), ринофіми ("шишкоподібний ніс").

Іноді при огляді необхідно користуватися збільшувальним склом (лупою), краще із збільшенням не більше, ніж у 3-5 разів. Найбільш зручною є бінокулярна лупа, яку одягають на чоло. При цьому обидві руки є вільними, що дозволяє поєднати огляд з пальпацією, гратажем.

При огляді шкіри за допомогою лупи краще розрізняти характер лусок, кірок, петехіальний та розеольозний висипи. Молодим лікарям слід спочатку навчитися оглядати шкіру неозброєним оком.

Звертають увагу на забарвлення шкіри, що в нормі може бути блідою, рожевою, смуглою, “тілесного” кольору. У здорових людей вона матова, не має жирного блиску, відсутні поширені протоки сальних залоз, при деяких хворобах шкіра змінює свій природній колір. Вона може бути синюшною при застійних явищах, синьо-бурою при акродерматиті, коричневою - при початковій стадії грибовидного мікозу, жовтою - при жовтяниці, сірувато-чорною - при іхтіозі, меланодермії, бронзовою - при адісоновій хворобі.

При дерматозах, де порушена функція вегетативного відділу нервової системи, шкіра буває вологою: при свербці, нейродерміті, іхтіозі - сухою.

Під час огляду шкіри визначають морфологічні елементи: первинні (пляма, папула, горбик, вузол, міхурець, міхур, гноячок), вторинні (вторинна пляма, луска, кірка, ерозія, виразка, розчух, ліхенізація, вегетація, рубець, тріщина). При огляді можна мати уявлення про локалізацію і колір елемента, але для повної його характеристики необхідно застосувати пальпацію і пошкрябування. Наприклад, візуально не можна визначити точні розміри горбика чи вузла, адже на поверхні шкіри контурується лише верхня частина елемента. Без пошкрябування важко оцінити наявність лусок (приховане лущення), ступінь їх прикріплення до елемента (фолікулярний гіперкератоз), характер лу­щення.

При огляді визначають мономорфізм (псоріаз, червоний плоский лишай, вульгарна пузирчатка, кропивниця) або поліморфізм висипу, коли спостерігаємо декілька морфологічних елементів. Справжній поліморфізм буває тоді, коли є декілька первинних елементів (герпетиформний дерматоз Дюринга), несправжній (еволюційний), коли є і первинні, і вторинні елементи (екзема, фурункульоз).

Особливу увагу звертають на взаєморозташування висипань: фокусне (елементи не зливаються, між ними є здорова шкіра), дифузне (злиття елементів у великі вогнища), їх розповсюдженість: обмежена (вогнищевий нейродерміт, вогнищева склеродермія, невус, простий міхурцевий лишай, бородавчастий туберкульоз), розповсюджена (псоріаз, токсикодермія, рожевий і червоний плоский лишаї); тотальна (еритродермія); інші особливості: симетрична (справжня екзема, псоріаз), асиметрична (дерматофітія, бородавчастий туберкульоз, кільцеподібна гранульома, контактний дерматит); пов'язана з нервовими закінченнями (оперізуючий лишай, лінійний червоний плоский лишай, лінійний невус), судинами (ангіїти), фігурна (псоріаз, мігруюча еритема), повзуча (туберкульозний вовчак, лепра, горбковий сифіліс).

Оглядають волосся, нігті, зовнішні статеві органи, шкіру заднього проходу.

При огляді червоної облямівки губів звертають увагу на її колір, сухість, наявність лусочок, тріщин, ерозій, виразок, кірок. Оглядають слизову оболонку ротової порожнини, при цьому можна спостерігати висипи, зміну кольору, ерозії, виразки, наліт (кандидоз, сифіліс, червоний плоский лишай, справжня пузирчатка тощо).