15.4. Види уяви та їхня класифікація
Існує декілька основ для класифікації видів уяви: за змістом, характером психічної активності, характером цілей діяльності, ступенем реальності, ступенем новизни й оригінальності, просторовими характеристиками об'єктів, характером образів, провідною роллю психічних процесів.
За змістом вирізняють художню, наукову, технічну та інші подібні види уяви. Характерним для художньої уяви є перевага тих чи інших чуттєвих образів (наприклад, зорових, слухових тощо), їхня надзвичайна яскравість і детальність. Наукова уява виявляється під час планування наукового дослідження, у формулюванні гіпотез, у побудові нової теорії. Особливо важливу роль вона відіграє на ранніх стадіях вивчення наукової проблеми, однак на наступних етапах пізнання слід підключати строго наукове
мислення. Для технічної уяви характерне створення образів просторових відношень у вигляді геометричних фігур та споруд.
За характером психічної активності виділяють активну та пасивну уяву. Образи активної уяви спонукають людину до діяльності й знаходять реальне втілення у житті. Вона контролюється волею і може бути відтворюючою і творчою. Пасивна уява не спонукає людину до діяльності й не знаходить реального втілення у житті. У цьому випадку відбувається втеча від життєвих реалій, важких умов, нерозв'язаних задач. Заплановані програми не реалізуються часто через те, що вони не можуть бути реалізованими. Пасивна уява може виникати як ненавмисно, так і навмисно. Ненавмисні образи виникають, наприклад, під час сновидінь, у стані афекту, при патологічних розладах свідомості (наприклад, галюцинації). Образи пасивної уяви, викликані навмисно, і не пов'язані з зусиллям волі, яка скеровувала б їхнє втілення у життя, називають маренням. У мареннях відображено незадоволені потреби людини. Значна частота марень свідчить про певні проблеми у розвитку особистості.
Залежно від характеру цілей діяльності уяву поділяють на мимовільну та довільну. Мимовільна уява виникає в тих випадках, коли образи уяви з'являються без заздалегідь поставленої мети і для цього не прикладаються зусилля волі. Вона активізується потребами і почуттями людини і формується під час читання художніх творів, в результаті творчої діяльності, під час намагання зрозуміти зміст сприйнятого, в емоційно забарвленій ситуації. Довільна уява скеровується спеціальною метою створити образ того чи іншого об'єкта, і людина для цього прикладає зусилля волі. Наприклад, викладач, пояснюючи матеріал, просить уявити за описом ситуацію досліду чи певну історичну подію.
За ступенем реальності вирізняють реалістичну та фантастичну уяву. У реалістичній уяві відображається об'єктивна дійсність; у фантастичній відображення дійсності відхиляється від реальності.
За ступенем новизни й оригінальності (характером діяльності людини) виокремлюють репродуктивну та творчу уяву. Репродуктивна (відтворююча) уява є процесом створення людиною образів нових предметів чи явищ на підставі опису, креслення, карти, схеми, графічного чи музичного зображення, моделі тощо. Вона є
необхідним компонентом навчальної діяльності. Неможливо засвоїти географію, фізику, хімію чи біологію, не уявивши вигляду ландшафту чи хіміко-фізичні процеси, які відбуваються в організмі. Якщо уява включається в творчу діяльність людини, допомагаючи створити нові, оригінальні образи, її називають творчою уявою. Вона відхиляється від звичного потоку асоціацій і підкоряється тим емоціям, думкам, прагненням, які наявні у конкретний момент у психіці людини. Цінність творчої уяви визначається двома показникам: по-перше, наскільки близька до об'єктивної реальності; по-друге, наскільки нові та оригінальні її образи. Якщо уява одночасно не відповідає цим двом умовам, вона є творчо безплідною. У практичній діяльності людини репродуктивна і творча уява взаємопов'язані: творча включає елементи репродуктивної, а репродуктивна — творчої.
Залежно від просторових характеристик об'єктів, які уявляються, існує просторова та непросторова уява. У просторовій уяві вибудовуються образи, які мають чіткі просторові характеристики, наприклад, різноманітні геометричні тіла, деталі машин тощо. У непросторовій уяві виникають образи явищ, які не мають чітких просторових характеристик, наприклад, відображаються переживання, звуки тощо.
За характером образів, якими оперує людина, розрізняють конкретну уяву, у якій домінують конкретні образи, та абстрактну уяву, у якій перевагу мають абстрактні, вищою мірою узагальнені образи, наприклад, символи, схеми.
На підставі провідної ролі психічних процесів розрізняють інтелектуальну та емоційну уяву. В інтелектуальній уяві провідну роль відіграють пізнавальні процеси. Діяльність уяви у цьому випадку синтезована з роботи мислення. В емоційній уяві характер образів регулюється почуттями людини (моральними, естетичними тощо). Під впливом емоцій та почуттів у людини часто виникає бажаний образ. Нерідко це стає причиною гірких розчарувань закоханих.
Особливим видом уяви, який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього, є мрія. Мрія виникає тоді, коли людина не може протягом певного часу перейти безпосередньо до дій, спрямованих на задоволення її прагнень, потреб, інтересівУ своїх мріях людина випереджає реальний хід подій, уявляє здійсненим те, чого вона прагне.
Мріяти означає створювати образи майбутнього, приємні для нас, образи того, що людина хотіла б здійснити, однак в даний момент не може. Існують реальні та нереальні мрії. У випадку реальних мрій людина повинна чітко уявляти собі зміст діяльності і шляхи досягнення мети. Реальні мрії завжди активні і є спонукальною силою, мотивом діяльності, результат якої з певних причин виявився відтермінованим. Для нереальної мрії характерний лише її зміст; шляхи ж реалізації мрії або відсутні, або неможливі. Нереальні мрії практично невіддільні від марення і дають змогу компенсувати життєві проблеми людини в плані уяви.
Мрія відіграє дуже велику роль у житті людини. Особливо велике її значення у творчості, де мрія виступає спонукальною силою. Значна, але не завжди помітна роль мрії в практичній виробничій діяльності людини. Здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. Так забезпечується прогрес людства.