3. Значення інших видів зовнішніх економічних зв’язків у господарстві країни

Прийом «Слово вчителя»

Ви вже знаєте, що економічні зв’язки між країнами здійснюються завдяки не тільки торгівлі, але й ввезенню капіталу (інвестиції), науково-технічному співробітництву, створенню спільних підприємств, підготовці кадрів, міжнародному туризму. Інвестиційна діяльність полягає в переміщенні фінансових ресурсів з однієї країни до іншої для одержання прибутку шляхом вкладення їх у різні підприємства. Іноземні інвестиції позитивно впливають на економічне зростання, сприяють покращенню якості товарів і збільшенню експорту. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну перевищив 25 млрд дол. США. Зростання надходжень іноземного капіталу пов’язують із досягненням економічної стабільності, збільшенням купівельної спроможності жителів країни, контролем над інфляцією, розвитком середнього й малого бізнесу. У той самий час, на думку фахівців, потреба України в іноземних інвестиціях становить 80—100 млрд дол. Головними причинами, що стримують їхнє надходження, залишаються недосконалість законодавчої бази й неможливість точно прогнозувати в ній зміни; використання тіньових механізмів у боротьбі за контроль над підприємствами; висока частка тіньового сектору економіки, що робить неконкурентоспроможною продукцію офіційної економіки.

Прямі іноземні інвестиції надійшли в Україну зі 118 країн світу. При цьому близько трьох чвертей їхнього загального обсягу припадає на такі країни: Німеччина, Кіпр, Австрія, Велика Британія, Віргінські острови (Велика Британія), Нідерланди, Франція, США, Швейцарія та Росія.

З окремих галузей господарства спочатку найбільш привабливою для іноземців була харчова промисловість. Потім основні потоки інвестицій спрямовувалися в оптову торгівлю, громадське харчування, зв’язок, фінанси, кредитування та страхування, а також в організації, які здійснюють операції з нерухомістю. Переважна більшість іноземних компаній здійснює невеликі здійснення проектів в тих сферах економіки, де більшою є швидкість обігу капіталу. Поряд із проектами, які швидко окуповуються, вони вкладають кошти в машинобудування, інформаційні технології, мережу Інтернет, розробку програмного забезпечення, сферу послуг. При цьому використовується недорога праця висококваліфікованих українських інженерів і програмістів.

Зростає значення обміну науково-технічною інформацією. Багато дослідних організацій різних країн установили контакти з Національною академією наук України. Налагоджено співробітництво в галузі охорони здоров’я й медицині, сільському господарстві, видобутку й переробці корисних копалин, охороні навколишнього середовища, створенні й застосуванні нових матеріалів, мирному освоєнні космосу. Але в цілому Україна належить до країн, що переважно отримують наукові послуги. Хоча науковий потенціал країни є досить значним, структура наукового комплексу недостатньо ефективна, а матеріально-технічна база є застарілою.

Важливою формою зовнішніх економічних зв’язків єстворення спільних підприємств(СП). Вони не тільки сприяють надходженню іноземних інвестицій, але й упровадженню сучасних технологій, збільшенню експорту. Головна перевага СП — орієнтація на довгострокове співробітництво в різних сферах господарської діяльності, у тому числі придбанні й переробці сировини, виробництві кінцевої продукції, наукових дослідженнях, збуті продукції. Найбільша кількість СП працює в місті Києві, Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Львівській і Луганській областях.

В Україні створено кілька спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР). Особливо перспективно це в прикордонних регіонах. Перша СЕЗ «Сиваш» була організована в 1995 р. на території Красноперекопського району й міста Армянська. Вона спеціалізується на виробництві продукції хімічної промисловості й вирощуванні рису. Серед інших СЕЗ: «Яворів», «Закарпаття», «Донецьк», «Курортополіс Трускавець» (туристично-рекреаційного типу). За рахунок економічних, податкових і митних пільг, які оцінюються у 2 млрд дол. США, сюди вдалося залучити значні обсяги іноземних капіталів. Однак діяльність більшості спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку виявилася не досить ефективною, тому в 2005 р. багато пільг було скасовано.

Прийом «Географічна лабораторія»

1) Якими є особливості географії прямих інвестицій в економіку країни?

2) У яких галузях здійснюється співробітництво з іноземними дослідницькими організаціями?

3) Із якою метою створюються спільні підприємства?