- •23. Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.
- •24. Демократичні процедури. Вибори, виборчі системи.
- •25.Нація як етап соціально-політичної еволюції етносу, етно-національні процеси в сучасному світі.
- •26.Об'єктивні та суб'єктивні чинники формування нації.
- •27. Націоналізм, його різновиди.
- •28. Напрями етнополітики, загальнодемократичні принципи національної політики.
- •29.Типи міжнаціональних конфліктів та шляхи їх вирішення.
- •30. Панівна еліта: поняття і структура. Сучасні концепції політичних еліт.
- •31. Сутність, функції політичної еліти.
- •32.Типи та ознаки політичної еліти .
- •33. Соціальна природа, функції політичного лідерства.
- •34. Вимоги до політичних лідерів у демократичному суспільстві.
- •35. Типи політичного лідерства.
- •36. Поняття політичної свідомості, її функції.
- •37. Структура, типи і види політичної свідомості.
- •38. Поняття політичної культури, її функції.
- •39. Структура, типи політичної культури.
- •40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.
- •41. Політична доктрина консерватизму.
- •42. Політична доктрина лібералізму.
- •43. Політична доктрина соціал-демократизму.
- •44. Політична доктрина комунізму.
- •56. Класифікація громадських організацій і рухів.
- •57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.
- •58. Типи політичних партій.
- •59. Типи партійних систем.
- •60. Партійна система в сучасній Україні.
- •61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти:
- •62. Основні принципи сучасної міжнародної політики.
- •63. Україна в системі міжнародних відносин:
- •64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій.
- •65. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація.
- •66. Соціально-політичні перспективи розвитку людства.
57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.
Політична партія - це найбільш активна та організована частина населення, якогось класу, класів, соціальної верстви, верств, яка виражає їхні інтереси.
Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально класових, національних, релігійних, регіональних інтересів, потреба ведення виборчої боротьби.
Політичні партії утворюються:внаслідок об’єднання гуртків і груп одного ідейно - політичного спрямування, які виникли та існували розрізнено в різних місцях країни;через розкол однієї партії на дві та більше, чи об’єднання двох чи більше партій в одну;в надрах масових рухів;під впливом міжнародної партійної системи;як своєрідне відродження партії, які існували раніше, що підвищує їхню легітимацію;як наслідок діяльності лідерів, які організували партії "під себе";на базі регіональних організацій партій;ініціативи профспілок.
Давно помічено, що політичним партіям властиві й істотно негативні риси; вони можуть спричиняти деструктивний вплив на суспільство.
До негативних рис політичної партії належить, за визначенням одного із засновників теорій політичних партій – Р. Міхельса, тенденція до олігархізації її структури й діяльності. Суть її полягає в тому, що в партії, як і вбудь-якій іншій великій організації, влада поступово зосереджується в руках керівників, утворюється розрив і протиставлення інтересів керівників і рядових членів, відбувається зосередження зусиль на реалізації проміжних, а не кінцевих цілей.
Важливі соціально значущі функції партій:
виявлення, формування та обґрунтування інтересів суспільних груп;
активізація та об’єднання великих суспільних груп;
формування ідеології та політичних доктрин;
участь у формуванні політичних систем, їхніх суспільних принципів, компонентів;
участь у боротьбі за владу в державі формування програм її діяльності;
участь у здійсненні державної влади;
формування громадської думки;
політичне виховання всього суспільства або його частини;
рекрутування й соціалізація нових членів партії;
підготовка й висунення кадрів для апарату держави професійних спілок.
58. Типи політичних партій.
Політична партія - це найбільш активна та організована частина населення, якогось класу, класів, соціальної верстви, верств, яка виражає їхні інтереси.
Традиційно поділяють на лівих і правих. Такий поділ започатковано в часи Французької революції 1789 р., коли на засіданнях Національної асамблеї праворуч від спікера розташувались консерватори, які виступали за збереження монархії, а ліворуч - радикали, котрі обстоювали ідеї загальної рівності, помірковані ж займали місця в центрі залу. Після цього правими стали називати послідовників збереження існуючого ладу, а лівими - прихильників радикальних змін.
За класовою визначеністю:
буржуазні; селянські; робітничі; зокрема комуністичні; соціалістичні; соціал -демократичні.
За ставленням до суспільного прогресу:
радикальні; реформіські; консервативні; реакційні; контрреволюційні.
За ставленням до влади:
правлячі; опозиційні; нейтральні або центриські.
За формами методами правління:
ліберальні; демократичні; диктаторські.
За принципом організації та членства:
кадрові; масові.
За місцем у системі влади:
моральні; неморальні.
За ідеологічним спрямуванням:
комуністичні; соціалістичні; фашистські; неофашистські;
ліберально – демократичні; націоналістичні; анархістські.
За віросповіданням:
християнські; мусульманські.
За певними критеріями можна класифікувати і політичні партії в Україні. Такими критеріями можуть бути:
ставлення до державного суверенітету;
соціально - економічні пріоритети;
і ідейно - політичні засади.
За ідейно - політичним спрямуванням в Україні можна вирізнити такі типи партій:
національно - радикальні;
національно - демократичні;
загально - демократичні;
соціалістичного спрямування;
національних меншин.