66. Соціально-політичні перспективи розвитку людства.

футурологічні прогнози соціально-політичних перспектив розвитку людства, як правило викликають особливий інтерес у людей, оскільки, на даний час все, що стосується „передбачення” і „прогнозування” стає популярним і актуальним. 1. Оптимістичні футурологічні концепції виражають віру у майбутнє, причому найкраще майбутнє. Це концепції: „народний капіталізм”, „теорія росту”, „суспільство всезагального добробуту”, „постіндустріальне суспільство”, „технотронне суспільство”, „інформаційне суспільство” та інші. Автори-оптимісти: Р.Арон, Д.Белл, стверджують, що сучасна західна цивілізація (капіталізм), використовуючи досягнення науково-технічною революцією, суттєво підвищить ефективність своєї економіки і тому отримає „друге дихання”. У зв’язку з чим майбутнє уявляється ними як еволюційний розвиток оновленого, омоложенного НТР капіталізму або абсолютно зміненого капіталізму, який навіть отримає нову назву.

2. Песимістичні концепції футурології.концепції, що проголошують відсутність віри у майбутнє. Вони обґрунтовують причини неминучості катастрофи людської цивілізації у різноманітних варіантах. При цьому провину при зростанні глобальної загрози світовій цивілізації вони закидають науці, техніці, технології, тотальній термоядерній війні.

3. Альтернативістські футурологічні концепції також характеризуються неспокоєм і хвилюванням за майбутній розвиток людської цивілізації. Автори цих концепцій доводять необхідність трансформації існуючої західної цивілізації наступними поколіннями. Концепції „суспільство, що самопідтримується”, „екологічно збалансоване суспільство”, „гуманістичне суспільство”. Ще у 1982 р. Джон Несбіт у своїй книзі „Мегатенденції: десять нових напрямків, перетворюючих наше життя” майже безпомилково спрогнозував подальше посилення у 80-ті рр. ролі передових технологій і інформатизації суспільного розвитку, інтеграційних сил у світовій економіці і центробіжних сил у світовій політиці. Ось як виглядали 10 мегатенденцій на 80-ті роки:

1.Від індустріального суспільства – до інформаційного(глобальний економічний бум. Його сутність у заміщенні політичних пріоритетів економічними, в зміцненні міжнародних економічних зв’язків)

2.Від форсованого технологічного розвитку – до передових технологій.(відродження забутого в „індустріальному суспільстві” „художнього життя”: помітно збільшиться відвідуваність музеїв, залучення у спорт з елементами мистецтва, зросте інтерес до класичного театру і музики;)

3.Від національних економік – до світової економіки(Економічна перебудова буде передбачати політичні реформи, а останні – індивідуальні свободи.)

4.Від короткочасних тенденцій – до довготривалих(нове співвідношення стилю життя, що поширюється в глобальних масштабах і культурного націоналізму, що посилюється; націоналізм може породити реакцію відчуження глобальних цінностей)

5.Від централізації – до децентралізації

6.Від інституціональної допомоги – до управління своїми силами(виникнення подібності „Римської імперії” у країнах Тихоокеанського регіону;

7.Від представницької демократії - до демократії співучасті.( залучення жінок на провідні посади в економіці, політиці, науці, різко підвищується їхня кількість та рівень значущості у бізнесі

8.Від ієрархічних структур – до сітьових структур(XXI ст. – це століття біології, що заміщає століття фізики; воно знаменує пріоритети інформаційної інтенсифікації перед енергетичною, мікропроцесів над макропроцесами, внутрішньої орієнтованості перед механічною нав’язуваністю;

9.Від безумовного примату Півночі – до вирівнювання Півдня.( невпинно зближуються релігія і наука, аж до створення специфічної „релігії науки”, падає авторитет старих церков і одночасно зростає тяга до спіритуалізму)

10.Від вузького вибору з двох можливостей (або-або) – до вибору з декількох можливих варіантів.( – найважливіша кінця XX ст. – тріумф індивідуума, особистісного начала у всіх сферах життя.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З „ПОЛІТОЛОГІЇ”

1. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Предмет політології.

2. Методологічні засади та методи політології.

3. Поняття, категорії та закономірності політології.

4. Наука про політику в системі інших суспільних наук (соціологія, філософія, психологія, історія, географія, правознавство, антропологія).

5. Функції, зростання ролі і значення політології в сучасному світі та Україні.

6. Сутність і структура політики, як суспільного явища.

7. Соціальна структура суспільства. Теорія стратифікації.

8. Суб'єкти та об'єкти політики, їх класифікація і роль.

9. Зміст та структура влади, її функції у політичній системі суспільства.

10. Джерела, типи легітимності влади.

11. Етапи розвитку світової політичної думки. Найвизначніші мислителі.

12. Етапи розвитку української політичної думки. Найвизначніші імена.

13. Поняття політичної діяльності.

14. Типи і види політичної діяльності.

15. Поняття політичної взаємодії. Типи і види політичної взаємодії.

16. Орієнтації та позиції в політичній діяльності

17. Поняття політичного конфлікту, його функції.

18. Типи і види конфліктів,

19. Етапи наростання конфлікту. Криза. Типи криз.

20. Способи і технології розв'язання політичних конфліктів.

21. Концептуальні підходи до витлумачення поняття демократії.

22. Багатоаспектність демократії:

23. Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.

24. Демократичні процедури. Вибори, виборчі системи.

25. Нація як етап соціально-політичної еволюції етносу, етно-національні процеси в сучасному світі.

26. Об'єктивні та суб'єктивні чинники формування нації.

27. Націоналізм, його різновиди.

28. Напрями етнополітики, загальнодемократичні принципи національної політики.

29. Типи міжнаціональних конфліктів та шляхи їх вирішення.

30. Панівна еліта: поняття і структура. Сучасні концепції політичних еліт.

31. Сутність, функції політичної еліти.

32. Типи та ознаки політичної еліти .

33. Соціальна природа, функції політичного лідерства.

34. Вимоги до політичних лідерів у демократичному суспільстві.

35. Типи політичного лідерства.

36. Поняття політичної свідомості, її функції.

37. Структура, типи і види політичної свідомості.

38. Поняття політичної культури, її функції.

39. Структура, типи політичної культури.

40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.

41. Політична доктрина консерватизму.

42. Політична доктрина лібералізму.

43. Політична доктрина соціал-демократизму.

44. Політична доктрина комунізму.

45. Політична доктрина фашизму.

46. Поняття політичної системи. Структура та функції політичної системи.

47. Типи політичних систем.

48. Політичні режими та їх типи.

49. Особливості формування політичної системи в Україні при переході від тоталітаризму до демократії.

50. Основні концепції походження держави..

51. Держава, її ознаки та функції.

52. Форми державного правління та державного устрою.

53. Поняття громадянського суспільства. Шляхи його формування.

54. Сутність та характеристики правової держави.

55. Поняття і функції громадських організацій і рухів.

56. Класифікація громадських організацій і рухів.

57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.

58. Типи політичних партій.

59. Типи партійних систем.

60. Партійна система в сучасній Україні.

61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти:

62. Основні принципи сучасної міжнародної політики.

63. Україна в системі міжнародних відносин:

64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій.

65. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація.

66. Соціально-політичні перспективи розвитку людства.