- •23. Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.
- •24. Демократичні процедури. Вибори, виборчі системи.
- •25.Нація як етап соціально-політичної еволюції етносу, етно-національні процеси в сучасному світі.
- •26.Об'єктивні та суб'єктивні чинники формування нації.
- •27. Націоналізм, його різновиди.
- •28. Напрями етнополітики, загальнодемократичні принципи національної політики.
- •29.Типи міжнаціональних конфліктів та шляхи їх вирішення.
- •30. Панівна еліта: поняття і структура. Сучасні концепції політичних еліт.
- •31. Сутність, функції політичної еліти.
- •32.Типи та ознаки політичної еліти .
- •33. Соціальна природа, функції політичного лідерства.
- •34. Вимоги до політичних лідерів у демократичному суспільстві.
- •35. Типи політичного лідерства.
- •36. Поняття політичної свідомості, її функції.
- •37. Структура, типи і види політичної свідомості.
- •38. Поняття політичної культури, її функції.
- •39. Структура, типи політичної культури.
- •40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.
- •41. Політична доктрина консерватизму.
- •42. Політична доктрина лібералізму.
- •43. Політична доктрина соціал-демократизму.
- •44. Політична доктрина комунізму.
- •56. Класифікація громадських організацій і рухів.
- •57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.
- •58. Типи політичних партій.
- •59. Типи партійних систем.
- •60. Партійна система в сучасній Україні.
- •61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти:
- •62. Основні принципи сучасної міжнародної політики.
- •63. Україна в системі міжнародних відносин:
- •64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій.
- •65. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація.
- •66. Соціально-політичні перспективи розвитку людства.
61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти:
Міжнародні відносини — це сукупність різноманітних відносин (політичних, економічних, дипломатичних, ідеологічних) між національними державами або групами національних держав, а також створеними ними світовими й регіональними організаціями, у процесі взаємодії яких складається певний світовий або регіональний правовий порядок.
Головними суб'єктами міжнародних відносин на сучасному етапі є національні держави, які для вироблення певних форм, моделей взаємодії об'єднуються у всесвітні й регіональні міжнародні організації (ООН, МВФ, НАТО та ін.).
Типи таких організаційних структур мають різну мету, різні межі компетенції та різні правила гри. Вони поділяються за геополітичним простором — на всесвітні (МВФ, ООН) й регіональні (Рада Європи, Європейський Союз); за рівнем суспільного розвитку — високорозвинуті (наприклад, США, Гонконг, Сінгапур, Канада та ін.), середньорозвинуті (наприклад, країни Східної Європи і Латинської Америки) і слаборозвинуті, або бідні (наприклад, країни СНД, Африки та ін.); за ступенем інтегрованості — сильно інтегровані (наприклад, країни Європейського Союзу, які мають спільні представницькі та урядові структури і прямують до єдиної валютної та митної систем згідно з Маастрихтськими угодами) і слабо інтегровані (наприклад, країни СНД). Сучасні процеси інтеграції залежать від створення гомогенних політичної, правової, економічної та культурної систем.Міжнародні відносини за сферами суспільної діяльності поділяють на політичні, дипломатичні, правові, культурно-гуманітарні. Слід зазначити, що нинішня національна держава охоплює одночасно весь спектр міжнародних відносин: є учасницею багатьох міжнародних політичних, економічних і культурно-гуманітарних організацій, підтримує дипломатичні відносини і має дипломатичне представництво у більшості країн світу, підписує міжнародні договори і дотримується певних міжнародних принципів та норм у контексті як світових, так і регіональних організацій.
Основними формами міжнародної взаємодії є співпраця, суперництво і конфлікт.
Співпраця здійснюється через участь у різних міжнародних організаційних структурах, через двосторонні й широкомасштабні договори про дружбу і співробітництво.
Суперництво передбачає мирний характер боротьби між державами за вигідну реалізацію свого національного інтересу, починаючи від поширення своїх капіталів і технологій до розміщення військових баз. Конфлікти на міжнародному рівні виникають, коли не вдається врегулювати несумісні інтереси двох держав або їх груп. Суб'єктами міжнародних відносин виступають також недержавні організації: транснаціональні корпорації, партії, релігійні організації, туристичні групи і т. ін.
Міжнародні відносини грунтуються на двох основних принципах: сили і права.Принцип сили незалежно від зміни співвідношення в його структурі тих чи інших елементів залишається найважливішим чинником геополітики. Принцип права передбачає, що національна держава у міжнародних відносинах має спиратися не тільки на свою силу, а й дотримуватися норм міжнародного порядку.