- •23. Принципи демократичного влаштування суспільно-політичного життя.
- •24. Демократичні процедури. Вибори, виборчі системи.
- •25.Нація як етап соціально-політичної еволюції етносу, етно-національні процеси в сучасному світі.
- •26.Об'єктивні та суб'єктивні чинники формування нації.
- •27. Націоналізм, його різновиди.
- •28. Напрями етнополітики, загальнодемократичні принципи національної політики.
- •29.Типи міжнаціональних конфліктів та шляхи їх вирішення.
- •30. Панівна еліта: поняття і структура. Сучасні концепції політичних еліт.
- •31. Сутність, функції політичної еліти.
- •32.Типи та ознаки політичної еліти .
- •33. Соціальна природа, функції політичного лідерства.
- •34. Вимоги до політичних лідерів у демократичному суспільстві.
- •35. Типи політичного лідерства.
- •36. Поняття політичної свідомості, її функції.
- •37. Структура, типи і види політичної свідомості.
- •38. Поняття політичної культури, її функції.
- •39. Структура, типи політичної культури.
- •40. Поняття, функції, критерії класифікації політичних ідеологій.
- •41. Політична доктрина консерватизму.
- •42. Політична доктрина лібералізму.
- •43. Політична доктрина соціал-демократизму.
- •44. Політична доктрина комунізму.
- •56. Класифікація громадських організацій і рухів.
- •57. Соціально-політична сутність, функції політичних партій.
- •58. Типи політичних партій.
- •59. Типи партійних систем.
- •60. Партійна система в сучасній Україні.
- •61. Міжнародні відносини та їх суб'єкти:
- •62. Основні принципи сучасної міжнародної політики.
- •63. Україна в системі міжнародних відносин:
- •64. Поняття цивілізаційного розвитку людства. Типи та види цивілізацій.
- •65. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства та їх класифікація.
- •66. Соціально-політичні перспективи розвитку людства.
31. Сутність, функції політичної еліти.
ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА (франц. elite – краще, відібране, вибране) – самостійна, вища, відносно привілейована група людей, наділена особливими психологічними, соціальними і політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні і здійсненні рішень, пов’язаних з використанням державної влади або впливом на неї.
ЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ – відіграє надзвичайно важливу роль у досягненні політичного успіху і соціально позитивної спрямованості політичних процесів. Зумовлено це тим, що вона уособлює найважливіші риси політики: владу, авторитет, вплив, керівництво, представництво і відображення суспільно-політичних інтересів.
ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ – є багатоманітними й тісно переплітаються з тими, які виконують політична система суспільства в цілому, її підсистеми та окремі інститути. Головними функціями політичної системи є політичне цілепокладання, владно-політична інтеграція суспільства і регулювання режиму соціально-політичної діяльності. Наперсоналізованому рівні ці функції виконує політична еліта.
Функції:Насамперед це участь в управлінні суспільними справами в усіх сферах суспільного життя. Політична еліта бере на себе функції, пов’язані з прийняттям і організацією виконання політичних рішень. Поряд з цим еліта, як активний суб’єкт політичного життя, причетна до виконання усіх тих функцій, які здійснюються політичною системою суспільства, державою, партіями та усіма іншими соціальними, інституціональними та функціональними політичними суб’єктами.
32.Типи та ознаки політичної еліти .
За критерієм добору К. Мангайм та Р. Даль виділили такі історичні типи еліт:
еліта за кров’ю – аристократи, патриції. Їх становище визначалося як авторитетом, так і багатство. Це еліта аграрної стадії;
еліта за багатством («грошові мішки»). Це підприємці – представники великого бізнесу, які мають гроші, але не мають престижу. Це еліта індустріальної стадії;
еліта за інтелектуальною продуктивністю (експлебеї). Її головна, визначальна риса – не походження і не багатство, а високий соціальний престиж і популярність.
За статусом у політичній системі суспільства розрізняють: - правлячу еліту, яка здійснює владу;
Конреліту, яка протистоїть правлячій та намагається відібрати у неї владу.
33. Соціальна природа, функції політичного лідерства.
Провідні ознаки підпорядковані функціям політичного лідара:
консолідування громадян навколо спільних цілей і цінностей;
визначення та прийняття оптимальних політичних рішень;
соціальний патронаж, тобто заступництво, протегування, захист мас від беззаконня, бюрократії тощо;
забезпечення, політичного, інформаційного, емоційного зв’язку влади та мас;укорінення у свідомості мас оптимізму, надихання на досягнення проголошення цілей.
Типологія політичного лідерства
Лідерство – багатогранне поняття. Розглядаючи його прояви, слід брати до уваги:
1. Характер самого лідера.
2. Властивості його конституентів.
3.Взаємозв’язок між лідером і його конституентами.
Лідер – (історична)особистість. Це людина широких можливостей, що дозволяють йому успішно здійснювати провід на кожному з етапів боротьби. У цьому мінливому процесі такі люди не тільки максимально самореалізовуються, але й дуже активно розвиваються: політично, організаційно, інтелектуально, духовно.
За стилем прийняття рішень і керування є два типи провідників: лідери –“солісти” (автокритичні) і лідери – “колективісти”. Перші схильні до автокритизму, вони часто ризикують, але за те й авторство успіху, якщо такий випаде, належить тільки їм. Невдачі завжди можна списати на щось чи на когось. Правда, якщо лідер – “соліст” є ще й особистістю, то й провину він бере на себе, часто – без прямої вини.