Урок №5 героїчні образи в музиці.

Мета: Акцентувати увагу учнів на значенні взаємодії музичного ми-

стецтва та літератури, зокрема в пісенному жанрі. Розгляну­ти можливість вокального виконання музики за відсутності слів. Дати учням визначення поняття «увертюра» та нагадати (уточнити) поняття «жанр». Поглибити знання учнів про твор­чість Л.В.Бетховена . Розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні тво­ри. Виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

ПЛАН УРОКУ:

• Бесіда про значення музичного мистецтва та літератури в житті людини.

• «Україно» - розучування.

• «Егмонт» Л.В.Бетховен - слухання.

• Узагальнення.

• Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, спробувати виконати її вокалізом, розповісти про її зміст та звучання.

Великий тріумфатор л. Бетховен (1770—1827)

Бетховен — це слава і гордість

усього цивілізованого людства.

Його помисли і почуття

близькі й дорогі всім народам світу.

Дмитро Шостакович

Після вивчення цієї теми:

• розповідати про твори Л. Бетховена, що насичені герої­ чними образами;

• пояснювати особливості жанру «увертюра»;

• спостерігати за інтонаційним розвитком героїко-драма- тичного образу графа Егмонта в увертюрі Л. Бетховена до трагедії Й.-В. Ґете «Егмонт».

Ти вже неодноразово зустрічався з музикою німецького компо­зитора Людвіґа ван Бетховена, творчим девізом якого був власний вислів: «Музика повинна викарбовувати вогонь із людських сердець». Які твори митця справили на тебе враження?

Людвіґ ван Бетховен, сучасник Ве­ликої Французької революції 1789 року, народився в епоху, яка найкраще відпові­дала складу його обдарування, його веле­тенській натурі. З надзвичайною творчою силою та емоційним загостренням Л. Бет­ховен оспівував велич і напруженість сво­го часу, радощі та скорботи народних мас. Мистецтво композитора у створенні образів громадянського героїзму залишається неперевершеним й в XXI столітті.

Ще в молоді роки доля завдає композиторові жор­стокого удару. Він майже перестає чути звуки навко­лишнього світу. Глухота про­гресувала з кожним днем. Для композитора втрата слу­ху — це найжахливіша тра­гедія. Л. Бетховен стояв на межі самогубства, але він був сильніший за долю! «Я візьму долю за горло, вона мене не зломить». Страшна хвороба загартувала компо­зитора — він став на ща­бель вищим, він переміг. І ось одну за одною Л. Бетхо­вен створює «Героїчну» (Тре­тю симфонію), фортепіанну сонату «Апасіоната», яка вті­лила силу людського духу, що не зломився під тиском

страждань, революціино-героїчну єдину свою оперу «Фіделіо» і музику до трагедії свого великого сучасника і співвітчизника — поета Й.-В. Ґете — «Егмонт». Трагедія «Егмонт» висвітлює одну зі сторінок героїчної бо­ротьби фламандського народу (Нідерланди) проти іспанських завойовників XVI століття. Сміливий і мужній граф Егмонт очолює народне повстання й гине в жорстокій боротьбі (він був підступно захоплений ворогами і засуджений до страти). Але не вмирає ідея боротьби за свободу! Вона живе, вона торжествує свою перемогу!

Увертюра до трагедий.-В. Ґете «Егмонт»

Увертюра до трагедії «Егмонт» — це узагальнена картина бо­ротьби мужнього фламандського народу. Багато в чому Л. Бетховен навіть підсилив революційне звучання твору Й.-В. Ґете. Хоча увер­тюра була написана до театрального спектаклю, вона має само­стійне значення й посідає гідне місце поряд з кращими творами композитора.

Увертюра починається важкими, повільними акордами в рит­мі іспанського танцю сарабанди, що характеризують іноземних завойовників. їм протистоять жалібно-скорботні інтонації пригніче­ного народу. Таким чином, у вступі створюється історико-драматичний образ зіткнення протилежних сил.

Протистояння посилюється й набуває розвитку в основ­ній частині увертюри. З інтонації плачу народжується новий об­раз — образ боротьби, героїчного пориву до свободи. А образ во­рога набуває більшої агресивності. Результат цього напруженого зіткнення — перемога світла над темрявою.

Три образи увертюри: зіткнення, боротьба і перемога — це одночасно й єдиний героїко-драматичний образ Егмонта.

Драматична п'єса Й.-В. Ґете вже давно зійшла зі сцени. Бетховенська ж увертюра живе й донині. З великою силою ця музи­ка стверджує думку, яка пронизує найкращі бетховенські твори: «Смертна людина, смертний герой, але народ, людство безсмертні!».

Контрольні запитання та завдання

1. Як ти розумієш слова з епіграфу до теми «Великий тріумфатор»?

2. У чому полягають особливості жанру «увертюра»?

3. Які образи втілено в увертюрі «Егмонт»? Як вони взаємо­ діють між собою?