Урок №7 взаємозв’язок елементів музичної мови.

Мета: Акцентувати увагу учнів на значенні взаємодії музичного ми-

стецтва та літератури, зокрема в пісенному жанрі. Розгляну­ти можливість вокального виконання музики за відсутності слів. Дати учням визначення поняття «вокаліз» та нагадати (уточнити) поняття «жанр». Поглибити знання учнів про твор­чість Сергія Рахманінова. Розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні тво­ри. Виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

ПЛАН УРОКУ:

• Бесіда про значення музичного мистецтва та літератури в житті людини.

• «Посміхайтесь» - розучування.

• «Рапсодія » Ференц Ліст - слухання.

• Узагальнення.

• Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, спробувати виконати її вокалізом, розповісти про її зміст та звучання.

Світ романтичних образів

Якби все, що відбувається в душі

людини, можна було б передати

словами, музики не існувало б на світі.

Олександр Серов

К. Сен-Санс (1835—1921)

Після вивчення цієї теми :

• наводити приклади ліричних і драматичних образів у творчості композиторів XIX століття;

• порівнювати романтичні образи, контрастні за характером звучання;

• розповідати про особливості музичного стилю Р. Шумана і К. Сен-Санса.

Світ романтичних образів у музиці композиторів XIX століт­тя дуже різноманітний — від глибоко зосередженого ліризму до надзвичайно сильного вирування пристрастей. Саме з такими крайніми проявами душевного стану людини ми зустрічаємося в музиці двох видатних представників романтичного напрямку — Каміля Сен-Санса та Роберта Шумана.

Французький композитор Каміль Сен-Санс народився в Па­рижі в 1835 році. З п'яти років він уже створював танцювальні фрагменти й мелодичні мініатюри, які виконував на концертах. Один із друзів родини подарував маленькому Камілю ноти опери В.-А. Моцарта «Дон Жуан». «Це була надзвичайно щаслива дум­ка, — розповідав потім композитор. — Кожного дня з вражаючою легкістю, що властива дитинству, я вбирав у себе ці чарівні звуки».

Творча діяльність К. Сен-Санса була дуже напруженою й плідною. Він писав симфонії та концерти, сюї­ти, хорові та камерно-інструментальні твори, опери. Виконавська діяльність К. Сен-Санса започаткувала відродження французької фортепіанної музики, що в XVII — XVIII століттях була широко відомою всій Європі завдяки таким старовинним майстрам, як Ф. Куперен, Ж.-Б. Люллі, Ж.-Ф. Рамо.

Цікавий задум написати зоологічну фантазію «Карнавал тварин» (для двох фортепіано, двох скрипок, альта, віолончелі, контрабаса, флейти, фісгармонії та ксилофона) композитор реалізував 1886 року. Але К. Сен-Санс недооцінював свій твір, він вважав його жартом (ноти цієї фантазії були опублі­ковані лише після смерті композитора у 1928 році).

«Лебідь»

Лебідь» — це яскраве тор­жество музичної лірики, одна з найкращих мелодій (віолон­чель у супроводі фортепіано). З її прохолодною й чистою, зворуш­ливою поезією мало що можна порівняти. Зрозуміла й блискуча доля «Лебедя» — твір швидко ві­докремився від «Карнавалу тва­рин» і став жити самостійно як концертна п'єса.

Творчість видатного німецького композитора Роберта Шумана значно розширила межі музичного мистецтва XIX століття. їй притаманні новизна, гли­боке проникнення у внутрішній світ лю­дини. Фортепіано виявилось ідеальним інструментом для втілення головних рис його стилю: яскравої емоційності та ім­провізаційності. Взагалі специфіка фор­тепіано якнайкраще відповідала вимогам композиторів-романтиків для розкриття розмаїття почуттів і настроїв людини.

Р. Шуман

«Порив»

Так з'явилися художні образи фортепіанного циклу «Фантастичні п'єси». Вони мають суто реалістичну основу. Але життя в цих п'єсах роз­кривається через роздуми про нього, через особисті переживання й уявлен­ня. «Порив» — це вираження сильного почуття, яке має характер напру­женості, бурхливого драматичного спалаху.