- •Урок №1 образний зміст музики
- •Народні образи в операх м. В. Лисенка
- •Урок №2 Образний зміст музики
- •Ф.-п. Шуберт (1797—1828)
- •Урок №4 взаємозв’язок елементів музичної мови.
- •Славетний син Угорщини
- •Ф. Ліст (1811—1886)
- •Урок №5 героїчні образи в музиці.
- •Великий тріумфатор л. Бетховен (1770—1827)
- •Дмитро Шостакович
- •Урок №6 розкриття образного змісту твору.
- •Урок №7 взаємозв’язок елементів музичної мови.
- •Світ романтичних образів
- •Урок №10 музичний стиль
- •Урок №11 героїчні образи в симфонічній музиці.
- •Урок №12 розкриття образного змісту в поліфонічній музиці.
- •І.-с. Бах (1685—1750)
Урок №6 розкриття образного змісту твору.
Мета: Акцентувати увагу учнів на значенні взаємодії музичного ми-
стецтва та літератури, зокрема в пісенному жанрі. Розглянути можливість вокального виконання музики за відсутності слів. Дати учням визначення поняття «Імпресіонізм, урбанізм» та нагадати (уточнити) поняття «жанр». Поглибити знання учнів про творчість Моріса Равеля. Розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори. Виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.
ПЛАН УРОКУ:
Бесіда про значення музичного мистецтва та літератури в житті людини.
«Україно» - розучування.
«Болеро » Моріса Равеля - слухання.
Узагальнення.
Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, спробувати виконати її вокалізом, розповісти про її зміст та звучання.
Найзагадковіший твір XX століття
М.
Равель
(1875—1937)
Живий народ, і піснь його жива,
Танцюй, Равель, свій велетенський танець,
Танцюй, Равелю! Не сумуй, іспанець!
Верти, історія, литвії жернова...
Микола Заболоцький (переклад Г. Макаренко)
Після вивчення цієї теми:
розповідати про мистецькі напрямки кінця XIX — початку XX століть;
спостерігати за динамічним розвитком танцювального образу в «Болеро» М. Равеля;
обґрунтовувати власне емоційне ставлення до цієї музики.
Творчість видатного французького композитора Моріса Равеля охоплює дві різні історичні й культурні епохи.
На ранньому етапі своєї творчості М. Равель разом зі своїм сучасником і засновником імпресіонізму в музиці Клодом Дебюссі став яскравим виразником цього напрямку. У витоків імпресіоністських мальовничо-віртуозних п'єс, написаних М. Равелем, стоїть відомий фортепіанний твір «Гра води». Прагнення до витонченої передачі не тільки самого враження, але
й усієї атмосфери народження образу відтворене у фортепіанних циклах «Слухові ландшафти», «Відображення» тощо.
Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрямок у мистецтві кінця XIX — початку XX століть. Зародився у Франції в живописі. Він прагнув відтворити раптові, короткочасні враження та настрої художника без заглиблення в їхню суть.
Перша світова війна — це суттєвий рубіж у житті й творчості М. Равеля. Він зустрів її вже зрілим музикантом. Залишаючись вірним принципам імпресіонізму, композитор шукав шляхи зближення свого мистецтва з вимогами нових часів. На цьому етапі його творчість набула рис більшої дієвості, стала демократичні-шою, увібрала в себе урбаністичні елементи, джаз.
Урбанізм (лат. — міський) — у мистецтві та літературі зображення великих промислових і торговельних міст, динаміки їхнього життя.
М. Равель залишався одним з небагатьох композиторів XX століття, який використовував у своїй творчості критерії класичності — злагодженість, урівноваженість, вищу гармонійність. Цими критеріями він керувався навіть тоді, коли писав твори, овіяні романтичними образами. А джерелом натхнення композитора були природа, античний міф, казка, танець.
«Болеро» — один із найпопулярніших творів М. Равеля; написаний для російської балерини Іди Рубінштейн у 1928 році. Хореографічна картинка — таким був первинний задум цієї композиції.
За уявленням самого М. Равеля, дія «Болеро» повинна була розгортатися під відкритим небом. У поєднанні двох варіантів однієї теми, що чергуються, він відчував щось подібне до з'єднання кілець ланцюга, більше того, безперервність заводського конвеєра. Тому в декорацію, на його погляд, потрібно було включити корпус заводу з тим, щоб робітники й робітниці, які виходять із цехів, один за одним залучалися до загального танцю. І, безумовно, в уявній «механічності», яка породжується багаторазовим повторенням мелодії, поступово розкривається образ грандіозного масового танцю-ходи.
Перша світова війна — це суттєвий рубіж у житті й творчості М. Равеля. Він зустрів її вже зрілим музикантом. Залишаючись вірним принципам імпресіонізму, композитор шукав шляхи зближення свого мистецтва з вимогами нових часів. На цьому етапі його творчість набула рис більшої дієвості, стала демократичні-шою, увібрала в себе урбаністичні елементи, джаз.
.
«Болеро»
Більшість відомих сучасних музикознавців вважає, що «Болеро» — не лише майстерно оркестрований іспанський танець, а розгорнутий симфонічний твір, у якому з незвичайною силою втілена стихія чіткого руху, невпинного наростання, що асоціюється чи то з картинкою невблаганного наближення катастрофи, чи з яскравим танцем, чи з вивільненням величезної енергії й волі, накопичуваної тривалий час, чи з гімном радості й сліпучим сяйвом, поривом великої маси людей, об'єднаних спільними помислами й почуттями тощо. У будь-якому випадку байдужих до цієї музики немає.
Конструкція «Болеро» дуже проста — серія точних повторів теми з безупинним постійним посиленням звучності та зміною інструментовки. Динамічне й темброве насичення — це головний засіб розвитку дії в «Болеро». Зміна інструментальних звучань впливає на характер сприйняття музики, яка захоплює безперервністю свого розгортання.
Три незмінні компоненти — ритм, мелодія й темп — вражають своєю одноманітністю. Перша частина надзвичайно великої за розмірами мелодії сягає корінням стародавніх шарів баскського фольклору, друга частина мелодії має цигансько-андалузькі риси.
Так М. Равель створює узагальнений образ Іспанії, поєднуючи мотиви баскського та андалузького фольклорів. «Цементуючим» елементом є також ритм, типовий для народних танців, зокрема для болеро.
До речі, перші такти «Болеро» споріднені з виконанням танцю в народній практиці: спочатку тільки ритм — на фоні дробу малого барабана плескання в долоні, клацання кастаньєт, притупування каблуками, лише потім — мелодія танцю.
Надзвичайна виразність наприкінці твору досягається тим, що мелодія знову поступається місцем ритму, який виконує весь оркестр (тутті). І дійсно, єдиний образ танцю, що розвивається, справляє гіпнотичне, приголомшливе враження.
«Справжня музика, я впевнений у цьому, завжди йде від серця. Музика, що створена тільки шляхом використання техніки, не варта паперу, на якому вона написана».
Моріс Равель •
Контрольні запитання та завдання
З якими напрямками пов'язана творчість М. Равеля? Схарактеризуй їх.
Згадай твори, в яких композитори змальовують образи Іспанії.
Які елементи музичної мови залишаються незмінними, а які набувають розвитку в процесі поступового розгортання образу в «Болеро» М. Равеля?
Що найбільше вразило тебе в прослуханому творі?