Урок №6 розкриття образного змісту твору.

Мета: Акцентувати увагу учнів на значенні взаємодії музичного ми-

стецтва та літератури, зокрема в пісенному жанрі. Розгляну­ти можливість вокального виконання музики за відсутності слів. Дати учням визначення поняття «Імпресіонізм, урбанізм» та нагадати (уточнити) поняття «жанр». Поглибити знання учнів про твор­чість Моріса Равеля. Розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні тво­ри. Виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.

ПЛАН УРОКУ:

• Бесіда про значення музичного мистецтва та літератури в житті людини.

• «Україно» - розучування.

• «Болеро » Моріса Равеля - слухання.

• Узагальнення.

• Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, спробувати виконати її вокалізом, розповісти про її зміст та звучання.

Найзагадковіший твір XX століття

М. Равель (1875—1937)

Живий народ, і піснь його жива,

Танцюй, Равель, свій велетенський танець,

Танцюй, Равелю! Не сумуй, іспанець!

Верти, історія, литвії жернова...

Микола Заболоцький (переклад Г. Макаренко)

Після вивчення цієї теми:

• розповідати про мистецькі напрямки кінця XIX — початку XX століть;

• спостерігати за динамічним розвитком танцювального образу в «Болеро» М. Равеля;

• обґрунтовувати власне емоційне ставлення до цієї музики.

Творчість видатного французького композитора Моріса Равеля охоплює дві різні історичні й культурні епохи.

На ранньому етапі своєї творчості М. Равель разом зі своїм сучасником і за­сновником імпресіонізму в музиці Клодом Дебюссі став яскравим виразником цього напрямку. У витоків імпресіоністських мальовничо-віртуозних п'єс, написаних М. Равелем, стоїть відомий фортепіанний твір «Гра води». Прагнення до витонченої передачі не тільки самого враження, але

й усієї атмосфери народження образу відтворене у фортепіанних циклах «Слухові ландшафти», «Відображення» тощо.

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрямок у мистецтві кінця XIX — початку XX століть. Зародився у Фран­ції в живописі. Він прагнув відтворити раптові, короткочасні враження та настрої художника без заглиблення в їхню суть.

Перша світова війна — це суттєвий рубіж у житті й творчості М. Равеля. Він зустрів її вже зрілим музикантом. Залишаючись вірним принципам імпресіонізму, композитор шукав шляхи збли­ження свого мистецтва з вимогами нових часів. На цьому етапі його творчість набула рис більшої дієвості, стала демократичні-шою, увібрала в себе урбаністичні елементи, джаз.

Урбанізм (лат. — міський) — у мистецтві та літературі зображення великих промислових і торговельних міст, динаміки їхнього життя.

М. Равель залишався одним з неба­гатьох композиторів XX століття, який використовував у своїй творчості критерії класичності — злагодженість, урівнова­женість, вищу гармонійність. Цими кри­теріями він керувався навіть тоді, коли пи­сав твори, овіяні романтичними образами. А джерелом натхнення композитора були природа, античний міф, казка, танець.

«Болеро» — один із найпопулярніших творів М. Равеля; написаний для росій­ської балерини Іди Рубінштейн у 1928 році. Хореографічна картинка — таким був пер­винний задум цієї композиції.

За уявленням самого М. Равеля, дія «Болеро» повинна була розгортатися під відкритим небом. У поєд­нанні двох варіантів однієї теми, що чергуються, він відчував щось подібне до з'єднання кілець ланцюга, більше того, безперервність заводського конвеєра. Тому в декорацію, на його погляд, потрібно було включити корпус заводу з тим, щоб робітники й робітниці, які виходять із цехів, один за одним залучалися до загального тан­цю. І, безумовно, в уявній «механічності», яка породжується ба­гаторазовим повторенням мелодії, поступово розкривається образ грандіозного масового танцю-ходи.

Перша світова війна — це суттєвий рубіж у житті й творчості М. Равеля. Він зустрів її вже зрілим музикантом. Залишаючись вірним принципам імпресіонізму, композитор шукав шляхи збли­ження свого мистецтва з вимогами нових часів. На цьому етапі його творчість набула рис більшої дієвості, стала демократичні-шою, увібрала в себе урбаністичні елементи, джаз.

.

«Болеро»

Більшість відомих сучасних музикознавців вважає, що «Бо­леро» — не лише майстерно ор­кестрований іспанський танець, а розгорнутий симфонічний твір, у якому з незвичайною силою вті­лена стихія чіткого руху, невпинно­го наростання, що асоціюється чи то з картинкою невблаганного набли­ження катастрофи, чи з яскравим танцем, чи з вивільненням вели­чезної енергії й волі, накопичуваної тривалий час, чи з гімном радості й сліпучим сяйвом, поривом великої маси людей, об'єднаних спільни­ми помислами й почуттями тощо. У будь-якому випадку байдужих до цієї музики немає.

Конструкція «Болеро» дуже проста — серія точних повто­рів теми з безупинним постійним посиленням звучності та змі­ною інструментовки. Динамічне й темброве насичення — це голо­вний засіб розвитку дії в «Болеро». Зміна інструментальних зву­чань впливає на характер сприйняття музики, яка захоплює без­перервністю свого розгортання.

Три незмінні компоненти — ритм, мелодія й темп — вража­ють своєю одноманітністю. Перша частина надзвичайно великої за розмірами мелодії сягає корінням стародавніх шарів баскського фольклору, друга частина мелодії має цигансько-андалузькі риси.

Так М. Равель створює узагальнений образ Іспанії, поєдну­ючи мотиви баскського та андалузького фольклорів. «Цементу­ючим» елементом є також ритм, типовий для народних танців, зокрема для болеро.

До речі, перші такти «Болеро» споріднені з виконанням тан­цю в народній практиці: спочатку тільки ритм — на фоні дробу малого барабана плескання в долоні, клацання кастаньєт, приту­пування каблуками, лише потім — мелодія танцю.

Надзвичайна виразність наприкінці твору досягається тим, що мелодія знову поступається місцем ритму, який виконує весь оркестр (тутті). І дійсно, єдиний образ танцю, що розвивається, справляє гіпнотичне, приголомшливе враження.

«Справжня музика, я впевнений у цьому, завжди йде від серця. Музика, що створена тільки шляхом використан­ня техніки, не варта паперу, на якому вона написана».

Моріс Равель •

Контрольні запитання та завдання

1. З якими напрямками пов'язана творчість М. Равеля? Схарактеризуй їх.

2. Згадай твори, в яких композитори змальовують образи Іспанії.

3. Які елементи музичної мови залишаються незмінними, а які набувають розвитку в процесі поступового розгортання образу в «Болеро» М. Равеля?

1. Що найбільше вразило тебе в прослуханому творі?