Мистецтво генія

На прикладах народних казок (прозаїчних літературних тво­рів) та поезії ми переконалися в тому, як збагачує музичне мистецтво їхні сюжети.

Проза — невіршовані твори — становить велику частину лі­тературного мистецтва. Це, окрім казок,— оповідання, повісті, романи тощо. Чи приділяють увагу письменники — автори про­зових творів — музичному мистецтву, композиторам, виконав­цям?

Старий кухар Оповідання

Одного зимового вечора 1786 року на околиці Відня в ма­ленькому дерев'яному будинку помирав сліпий дід — колишній ку­хар графині Тун. Разом із кухарем жила його дочка Марія, дівчина років вісімнадцяти. Тільки й добра було в сторожці, що ліжко, лави на кривих ногах, грубий стіл, порцеляновий посуд, мережаний тріщинками, і, нарешті, клавесин — єдине багатство Марії...

Коли Марія вмила батька й наділа на нього прохолодну чисту сорочку, старий сказав:

• Я ніколи не любив священиків та монахів. Я не можу покликати сповідника, а мені ж треба перед смертю очистити свою совість.

• Що ж робити? — злякано спитала Марія.

• Вийди на вулицю,— сказав старий,— і попроси першого стрічного зайти в наш дім, хай висповідає перед смертю. Тобі ніхто не відмовить...

Марія довго чекала й прислухалась. Та ось їй здалося, що вздовж муру йде, наспівуючи, чоловік. Вона ступила йому на­зустріч, наскочила на нього й скрикнула. Чоловік зупинився й запитав:

— Хто тут?

Марія схопила його за руку і тремтячим голосом виповіла батькове прохання.

— Гаразд,— мовив чоловік тихо.— Хоч я й не священик, та вже нехай. Ходімо.

Вони ввійшли в дім. При свічці Марія побачила худор­лявого невисокого чоловіка. Він кинув на лаву мокрий плащ.

Одягнений він був гарно, але й просто — світло мерехтіло на його чорному камзолі, кришталевих ґудзиках та на мере­живному жабо.

Він був іще дуже молодий, цей незнайомий. Зовсім по-хлоп­чачому він труснув головою, поправив парик, швидко присунув до ліжка табуретку, сів і, нахилившись, уважно й весело по­дивився в очі приреченому.

• Кажіть! — мовив він Може, владою, даною мені не від Бога, а від мистецтва, яко­ му я служу, я розважу останні ваші хвилини і зніму тягар з вашої душі.

• Я працював усе життя, поки не втратив зір,— проше­ потів старий і притяг незнайомого за руку ближче до себе.

• А хто працює, тому нема як грішити. Коли захворіла на сухоти моя дружина — її звали Марта — і лікар прописав їй усякі дорогі ліки, велів годувати вершками й винними ягодами та напувати гарячим червоним вином, я вкрав із сервізу графині Тун невеличке золоте блюдо, розколов його на шматки й продав. І мені тепер важко про це згадувати й критись від моєї дочки: я навчив її не чіпати й крихти з чужого столу.

— А кого із слуг графині покарали за це? — спитав не­знайомий.

• Присягаю, добродію, не покарали нікого,— відповів старий і заплакав.— Якби я знав, що золото не допоможе моїй Марті, хіба я зміг би вкрасти!

• Як вас звуть? — спитав незнайомий.

• Йоганн Мейєр, добродію.

• Так от, Йоганн Мейєр,— сказав незнайомий і поклав долоню на сліпі очі старого,— ви не завинили перед людьми. Те, що ви вчинили,— це не гріх і не крадіжка, а навпаки, це можна вважати подвигом заради кохання.

• Амінь! — прошепотів старий.

• Амінь! — повторив незнайомий.— А тепер скажіть мені вашу останню волю.

• Я хочу, щоб хтось подбав про Марію.

• Я зроблю це. А ще чого ви хочете?

Тоді старий несподівано всміхнувся й голосно сказав:

• Я хотів би ще раз побачити Марту такою, якою зустрів замолоду. Побачити сонце і цей сад, коли він зацвіте весною. Але це неможливо, добродію. Не гнівайтесь на мене за нерозумні слова...

• Добре,— сказав незнайомий і підвівся.— Добре,— пов­ торив він, підійшов до клавесина й сів перед ним на табуретку.—

Добре! — голосно сказав він утретє, і враз бистрий дзвін розсипався по сторожці, мовби хто брязнув на підлогу сотню кришталевих кульок.

— Слухайте,— сказав незнайо­мий.— Слухайте й дивіться.

Він заграв. Марія пригадувала потім обличчя незнайомого, коли перший клавіш озвався під його рукою. Разюча блідість пой­няла його чоло, а в потемнілих очах вигравав промінь свічки.

Клавесин співав на повний голос уперше за багато років. Він сповнював своїми звуками не тільки сторожку, а й увесь сад...

— Я бачу, добродію! — сказав старий і підвівся на ліжку.— Я бачу день, коли я зустрівся з Мартою і вона, збентежена, розбила глечик з молоком. Це було взимку, в горах. Небо мріло прозоре, мов синє скло, і Марта сміялась. Сміялась,— повторив він, при­ слухаючись до жебоніння струн.

Незнайомий грав і дивився в чорне вікно.

— А тепер,— запитав він,— ви що-небудь бачите? Старий мовчав, прислухаючись.

• Невже ви не бачите,— швидко сказав незнайомий, граючи далі,— як чорна ніч стала синьою, а потім блакитною, і тепле світло вже падає звідкілясь зверху; і на старому галуззі ваших дерев набрякають білі квіти? По-моєму, це цвіт яблуні, хоча звідси, з кімнати, він скидається на важенні тюльпани. Ви бачите: перший промінь упав на мур, нагрів його, і над ним струмує пара. Це, мабуть, просихає мох, напоєний талим сні­ гом. А небо зводиться все вище, стає ще синіше, ще пре­ красніше, і зграї птахів уже летять на північ над нашим старим Віднем.

• Я бачу все це! — вигукнув старий.

Тихо рипнула педаль, і клавесин заспівав урочисто, немовби співав не він, а сотні радісних голосів.

• Ні, добродію,— сказала Марія незнайомому,— ці квіти зовсім не схожі на тюльпани. Це яблуні роз­квітли за одну тільки ніч.

• Так,— відповів незнайомий,—це яблуні, тільки в них дуже ве­ ликі пелюстки.

• Відчини вікно, Маріє,— по­просив старий.

Марія відчинила вікно. Студене повітря дмухнуло в кімнату. Не­знайомий грав дуже тихо і пові­льно.

Старий упав на подушки, жа­дібно дихав і обмацував пальцями ковдру. Марія кинулась до нього. Незнайомий перестав грати. Він

сидів біля клавесина нерухомо, мов зачарований своєю власною музикою.

Марія скрикнула. Незнайомий підвівся й ступив до ліжка. Старий, задихаючись, мовив:

• Я бачив усе так виразно, як багато років тому. Але я не хотів би померти, не взнавши..., як вас звуть. Як звуть?

• Мене звуть Вольфганг Амадей Моцарт,— відповів незна­ йомий.Марія відступила од ліжка і низько, майже торкаючись ко­ліном підлоги, схилилась перед великим музикантом.

Коли вона підвелась, старий був уже мертвий. Зоря займалася за вікнами, і в її світлі стояв сад, сяючи квітками мокрого снігу.

К. Паустовський

В. А. Моцарт. Фрагменти концерту № 23 для фортепіано з оркестром

• Що допомогло старому хворому чоловікові побачити світ­илі хвилини своєї молодості?

• Яку роль відіграє музика в сюжеті оповідання? Пригадай інші оповідання різних письменників про му­зику і музикантів.

Послухай музику на твій вибір. Чи допомагає вона від­творити в уяві якісь образи, картини, спогади?

13-й урок

Тема уроку: «Повість про музиканта».

Мета:- Поглибити ознайомлення учнів із творами про музику

різних літературних жанрів. На прикладі повісті В. Короленка «Сліпий музикант» зосередити увагу учнів на став­ленні до народної музичної творчості та на її значенні в житті людини, а також на впливові музичного мистецтва на людину та її вчинки. Розвивати навички виконання про­фесійних та народних пісень, у тому числі «а капела». Вихо­вувати почуття співпереживання, кращі патріотичні та особистісні якості.

Орієнтовний 1. Вхід під пісню А. Житкевича «Все це потрібно мені».

план уроку: 2. Перевірка домашнього завдання.

3. «Все це погрібно мені» А. Житкевича — виконання.

4. «Ой на горі та й женці жнуть» (українська народна пісня) — виконання.

5. «Сліпий музикант» В. Короленка та «Ой на горі та й женці жнуть» (українська народна пісня) — слухання.

6. «Сліпий музикант» (епілог) В. Короленка, «Імпровізація» за творами П. Чайковського та фрагмент увертюри «Коріо- лан» Л. Бетховена (за бажанням учнів та вчителя) — слухан­ ня.

7. Узагальнення.

8. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Пригадати інші прозаїчні твори про музику та музикантів.

9. Вихід під українську народну пісню «Ой на горі та й женці жнуть».

14-й урок

Тема уроку. «Музика в кіномистецтві».

Мета: Зосередити увагу учнів на кінофільмах, у яких музика є «дійо-

вою особою» або допомагає яскравіше розкрити зміст та образи героїв. Розвивати здатність виявляти головну думку в сюжетах «музичних кінофільмів». Виховувати естетичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику Р. Роджерса з кінофільму «Звуки музики».

2. Перевірка домашнього завдання.

3. «До-ре-мі» — фрагмент із кінофільму «Звуки музики» Р. Роджерса — розучування.

4. Фрагмент із кінофільму «Звуки музики» — слухання та участь у виконанні.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Пригадати кіно- та мульт­ фільми про музику та музикантів.

МУЗИКА В КІНОМИСТЕЦТВІ

Вступ. Музика в кіномистецтві „Наймолодшим” із мистецтв є кінематограф. Йому відведено значне місце в музиці. Ще до винайдення звукового кінематографа фільми супроводжувалися звучанням музики у виконанні піаніста. З появою перших «німих» кінофільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи навіть острах: бо ж у природі кожен рух породжує звук. От і виникла потреба в музичному супроводі кінострічок. З винайденням звукового кіно це мистецтво стало одним із найулюбленіших. Саме музика часто розкриває внутрішній, глибинний сенс екранної дії. В основі сюжету кінострічки лежить літературно-драматичний твір — сценарій, як лібрето — в основі опери чи балету. Сценарій, як і лібрето, є „посередником” між літературним твором і кінострічкою. Він допомагає пристосувати літературний сюжет до умов створення фільму. Для прикладу познайомимося з музикою до фільму „Звуки музики”. Відомості про кінострічку „Звуки музики” Музику до кінострічки „Звуки музики” написав композитор Річард Роджерс. Сюжет фільму такий: жоден вихователь не міг впоратися з непосидючими та неслухняними дітьми, але прийшла нова вчителька і захопила дітей своїм чарівним співом. Діти дуже полюбили музику та з задоволенням почали співати. Нова вчителька складала для них цікаву музику, що будувалася на простих інтонаціях, кількох звуках і звичайних гамах. Весела дитяча музика так часто звучить у цій стрічці, що стала головною дійовою особою. Слухання. Пісня „До, ре, мі” з фільму „Звуки музики” Аналіз прослуханого твору Який характер музики? В якому настрої вона звучала? Розучування пісні „До, ре, мі” Під час розучування добивайтесь чистого і красивого звучання вашого голосу; не співайте крикливим звуком і стежте за чистотою інтонації. Караоке. Пісня „До, ре, мі” ДО – пташина в'є гніздо, РЕ – діточок береже. МІ – у нашому дворі ФА – радіє дітвора. СОЛЬ – співає вся земля. СІ – співаємо усі, Щоби знов співати „ДО”. До-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до. До-сі-ля-соль-фа-мі-ре-до.

• Вихователька створила хор :

Які вона виховувала вдома

Які навчалися у школі

• Правильне тверження :

Сценарій не потрібний

Сценарій потрібний

Підсумки уроку Сьогодні ми розглянули тему „Музика у кіномистецтві” і познайомилися з піснею композитора Річарда Роджерса до кінострічки „Звуки музики”.

Урок № 15. КАЗКОВА ТЕМА У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЦІ

ВСТУП. Казкова тема Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які у своїх творах засобами музичного мистецтва розкривали образи казкових персонажів, їхні характери, почуття та переживання. Казку можна переповісти словами, показати на сцені чи в кіно: в ній все зрозуміло, бо дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, в якому зміст передається шляхом поєднання музики, хореографи та сценічної дії. Це — балет. Відомості про балет П. Чайковського „Лускунчик” Російський композитор Петро Чайковський створив балет «Лускунчик» за мотивами старовинної німецької казки «Лускунчик і Мишачий король». Музика першої дії балету вдало передає світлий, радісний настрій галасливої дітвори, що зібралася в будинку, в якому живуть Клара та її брат Фріц. Весело і бадьоро звучить мелодія маршу — розпочинається свято навколо ялинки. Слухання. Марш із балету П. Чайковського „Лускунчик” Слухання. „Вальс квітів” із балету П. Чайковського „Лускунчик” У балеті „Лускунчик” є багато музичних номерів і танців, однак особливо запам'ятовується «Вальс квітів». Плавно, наспівно і дуже поетично звучить музика цього вальсу. Під його чарівні звуки танцюють «квіти» і радісно вітають Лускунчика і Клару. Аналіз прослуханого твору Як у балеті поєднано образну мову музики та казки? Який характер прослуханих фрагментів? Чим прослухані фрагменти відрізняються, а чим – подібні? Розповідь про Різдвяні свята Дія в балеті „Лускунчик” відбувається на Різдвяні свята. Вони є найголовнішими зимовими святами, а своїм корінням сягають далеких язичницьких віків. Для давньої людини різдвяні свята знаменували відновлення життєдайної сили сонця, перемогу світла й життя над зимовим мороком і омертвінням у природі. А нині – це великі свята зі своїми неповторними обрядами, піснями, звичаями. Демонстрація колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю” Розучування колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю” КАРАОКЕ. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю” Добрий вечір, тобі, пане господарю. Приспів: Радуйся, Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами. Приспів. Та кладіть калачі з ярої пшениці. Приспів. Бо прийдуть до тебе три празники в гості. Приспів. А той перший празник — то Різдво Христове. Приспів. А той другий празник — Василя Святого. Приспів. А той третій празник — Святе Водохреща. Приспів.

• Балет, фрагменти з якого ми слухали…

«Ромео і джульєтта» , « Лебедине озеро», «Попелюшка»

• Фрагмент из балету «Лускунчик» які слухали…

Вальс, Марш гномів, Вальс квітів

• Позначити пісні які є колядками…

«Ой , горе тій чайці», «Свята ніч…», «Із-за гаю сонце сходить», « В Вифлеємі..» ПІДСУМКИ УРОКУ Зразки мистецтва слова — казки, байки, легенди, оповідання — є основою для чудових музичних творів. Література збагачує музику цікавими поетичними сюжетами, без яких не з'явилися б опери, балети, кантати, численні вокальні твори та пісні. Завдяки мистецтву слова музика стає не тільки багатшою, а й доступнішою та зрозумілішою. Музика теж суттєво збагачує літературу — дає друге життя творам, підсилює їхню виразність, підкреслює особливості характерів героїв, допомагає краще зрозуміти їхній душевний стан.

Урок № 16. МУЗИКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА (УЗАГАЛЬНЕННЯ)

Вступ Сьогодні відбудеться узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова”.

• Виберіть правильне твердження Вокаліз – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом. Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом (солістом чи хором) без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру.

• Закінчіть речення. „Оду пісні” виконують ... Траурно Суворо Розважально Урочисто

• Виберіть правильне твердження Романс – це поєднання музики та хореографії. Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом. Романс – це великий музичний твір, що складається з декількох частин.

• Виберіть правильне твердження Кантата – це видозмінення музичного твору. Кантата – це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром. Кантата – це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях.

• Виберіть правильне твердження Увертюра – це клавішний інструмент. Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму. Увертюра – це одноголосний вокальний твір.

• Виберіть правильне твердження Країна, в якій виникла опера ... Італія. Древня Греція. Франція.

• Закінчіть речення Вид мистецтва в балеті, який найкраще передає сценічний образ Живопис. Хореографія. Архітектура.

• Закінчіть речення. Cимфонія – це ... Одноголосний музичний твір. Великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер. Видозмінення музичного твору засобами музичної виразності Рівномірна послідовність сильних і слабких долей.

• Виберіть правильне твердження Музичний твір, який грав Петрик у казці „Чарівна скрипка” ... Коломийка. Козачок. Гопак.

• Виберіть правильне твердження Інструмент, на якому грав юнак у казці „Чонгуріст” ... Скрипка. Бандурі. Чонгурі.

• Закінчіть речення. Квартет – це ... Чотириструнний інструмент. Видозмінення музичного твору. Музичний твір для чотирьох виконавців або група виконавців із чотирьох осіб. Специфічне забарвлення звука.

• Виберіть правильне твердження Композитор, про якого йдеться в оповіданні „Старий кухар” Л. Бетховен. Ф. Шопен. В. А. Моцарт.

• Виберіть правильне твердження Пісню, про яку згадується в повісті „Сліпий музикант” „Засвіт встали козаченьки” „Їхав козак за Дунай” „Ой там на горі Січ іде” „Ой на горі та й женці жнуть”

• Виберіть правильне твердження У музичній стрічці сценарій не потрібен. У музичній стрічці потрібен сценарій.

• У наведеному переліку позначте пісні, які є колядками „Ой горе тій чайці”. „У Вифлеємі новина”. „Із-за гаю сонце сходить”. „Свята ніч, тиха ніч”. КАРАОКЕ. „Ода пісні” 1. На перехресті сильних почуттів, Де нота серця стрілася зі словом, З глибин життя народжений мотив Пливе на хвилях музики і мови. Приспів Пісні слава за ніжність і силу, Хай летить понад світом вона, В ній народної вольності крила, України душа чарівна. 2. Струмками в річку голоси течуть, Та без душі вони так мало значать, А пісню ту далеко й довго чуть, В якій сміються пристрасті і плачуть. Приспів 3. То ж над землею лийся, пісне, знов, Сій між людьми краси й добра насіння, Гнів заколисуй і неси любов Із покоління в нові покоління. Приспів КАРАОКЕ. Пісня „Веселкова” 1. За веселковим, за небокраєм Хтось на сопілці чарівно грає. А чи то грає, чи то здається, Чи пісня лине із мого серця? Приспів. Над моїм краєм, Над моїм містом Пісня лунає Голосом чистим. Пісня злітає У світ широкий. Веселка грає На семи нотах 2. В чарівній пісні слова чудові, Всі кольорові, всі веселкові. Краплини сонця у кожнім слові. Краплини щастя — теж кольорові Приспів. 3. За веселковим, за небокраєм Срібні дзвіночки хтось розсипає. На тих дзвіночках веселка грає, Пісня лунає над рідним краєм. Приспів КАРАОКЕ. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю” Добрий вечір тобі, пане господарю. Приспів: Радуйся, Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами. Приспів. Та кладіть калачі з ярої пшениці. Приспів. Бо прийдуть до тебе три празники в гості. Приспів. А той перший празник — то Різдво Христове. Приспів. А той другий празник — Василя Святого. Приспів. А той третій празник — Святе Водохреща. Приспів.

ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні відбулося узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова” . Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями. Не засмучуйтеся, якщо у знаннях виявили прогалини – ліквідувати їх допоможе наполеглива робота. Нехай щастить!

Урок № 17. МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ

ВСТУП. БЕСІДА ПРО МИСТЕЦТВО Мистецький світ надзвичайно багатий і різноманітний. Кожен вид мистецтва неповторний та цікавий і поділяється на численні різновиди та жанри. В одному випадку мистецький твір постає перед нами як предмет, звернений до візуального сприйняття, – картина, скульптура, будова; в другому – як розгорнутий у часі процес (словесний або музичний); у третьому – як дійство – танець, вистава, кінофільм. Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає найпотаємніші, найчудовіші людські почуття, підносить себе до прекрасного, до осягнення образної структури світобудови, тому ставлення до мистецтва завжди було показником духовної цілісності людини. Відомості про картину І. Грабаря „Лютнева блакить” Художніми засобами літератури, музики чи живопису можна передати будь-яку картину, відтворити будь-який образ, розкрити власне ставлення до навколишнього світу. Кожен вид мистецтва робить це по-своєму. Наприклад, український художник Ігор Грабар написав картину „Лютнева блакить”. Він зобразив рідну природу зимової пори. Пейзажі Ігоря Грабаря приваблюють своїм „мажорним звучанням” – світлими, життєрадісними образами природи. Італійський композитор Антоніо Вівальді створив цілий цикл музичних замальовок «Пори року», в яких музичними засобами зобразив красу рідної природи. Відомості про цикл „Пори року” А. Вівальді Антоніо Вівальді родом із Венеції. Його батько був музикантом — скрипалем в оркестрі собору святого Марка. Антоніо був єдиним із шести дітей у сім'ї, хто став музикантом. Він навчався віртуозної гри на скрипці у відомих педагогів, однак став священиком і викладачем консерваторії. Цикл концертів для скрипки та струнного оркестру «Пори року» — чи не найпопулярніший програмний твір італійського композитора. Вершиною художньої зображальності Вівальді є концерт «Зима», в якому напрочуд майстерно відображаються пронизлива зимова холоднеча, завивання вітру, катання на ковзанах. Слухання. Концерт „Зима” з циклу „Пори року” А. Вівальді Аналіз прослуханого твору Чи допомогла вам музика Вівальді краще зрозуміти зміст картини? Якими інтонаціями зображена зима?

Відомості про картину Й. Бокшая „Зима” Творчість українського живописця Закарпаття Йосипа Бокшая вирізняється тісним єднанням із образами мальовничої місцевої природи та різножанрового народного декоративно-ужиткового мистецтва. Відомості про „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна” Зимові теми відображені і у творчості Георгія Свиридова — російського композитора минулого століття. З дитинства захоплений народними піснями, Свиридов ніколи не залишав поза увагою фольклорні мотиви та образи. Тема Батьківщини пронизує всю його творчість. Із „Поеми пам'яті Сергія Єсеніна” постає не лише образ поета, а й образ народу, серед якого він виріс і якому присвятив свої найкращі поезії. Живе відчуття зимової завірюхи, бурхливої стихії виникає під час звучання другої частини кантати Георгія Свиридова „Поема пам'яті Сергія Єсеніна”. Надзвичайно виразне та контрастне звучання музики, її невпинний розвиток зумовлені змістом віршованого тексту. Назва цієї частини є першим рядком вірша поета „Співа зима, агукає...”. Слухання. „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна” Аналіз прослуханого твору Поміркуйте, якими музичними засобами композитор Георгій Свиридов зобразив красу рідної природи. Бесіда про зиму Починаючи з пейзажу за вікном, зима зазвучала перед нами музичними та живописними барвами. Досі ми лише сприймали зимові образи, насолоджувалися їх мистецьким втіленням. Час самим заспівати, приєднатися до зимових пейзажів із піснею вже знайомих нам авторів Ольги Янушкевич та Марії Ясакової „Біла казка”. Демонстрація пісні О. Янушкевич „Біла казка” Розучування пісні „Біла казка” Караоке. Пісня „Біла казка” Нам з дитячих мрій казку білу Вітер-сніговій Знов навіяв. Віхола її Закружляла. Привітала Зимонька, Привітала. Приспів: Рік новий — Рік надій. Вірних друзів щире слово. Білий сніг, Радість, сміх, Новорічна ніч казкова. Це для вас, Це для нас Ялинкове диво. Це для вас, Це для нас Дружба засвітила. Вітер-сніговій, Казка біла Нас у рік новий Всіх здружила. Принесла тепло Нам на свято. Ми багаті друзями — Нас багато. Приспів.

• Вид мистецтва, який допоміг зіставити пейзажі І.Бокшая «Зима» та « І.Грабаря « Лютнева блакить»

Музика ; Література

• Правильне значення :

Між музикою та візуальними образами існує зв’язок.

Між музикою та візуальними образами немає ніякого зв’язку.

ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми познайомилися з творчістю українських художників Ігоря Грабара і Йосипа Бокшая, концертом „Зима” із циклу музичних замальовок «Пори року» італійського композитора Антоніо Вівальді, кантатою «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» російського композитора Георгія Свиридова, а також вивчили пісню Ольги Янушкевич та Марії Ясакової «Біла казка».

Урок № 18. ПЕЙЗАЖ У МУЗИЦІ ТА ЖИВОПИСІ

ВСТУП. Робота над піснею „Біла казка” Під час співу дихайте спокійно, плечі не піднімайте. Під час виконання зверніть увагу на розмір пісні. Співаючи пісню, передайте її зимовий характер. Караоке. Пісня „Біла казка” Нам з дитячих мрій казку білу Вітер-сніговій Знов навіяв. Віхола її Закружляла. Привітала Зимонька, Привітала. Приспів: Рік новий — Рік надій. Вірних друзів щире слово. Білий сніг, Радість, сміх, Новорічна ніч казкова. Це для вас, Це для нас Ялинкове диво. Це для вас, Це для нас Дружба засвітила. Вітер-сніговій, Казка біла Нас у рік новий Всіх здружила. Принесла тепло Нам на свято. Ми багаті друзями — Нас багато. Приспів. Бесіда про вплив мистецтва на людину Пісня нагадала про зимові свята. Мистецтво впливає на людину по-різному. Наприклад, живопис зображує дійсність у візуальних образах (тобто видимих предметах); література – відтворює словом життя та художні образи; музика – це мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Вона може проникати у внутрішній світ людини, викликати неповторні почуття та думки, виражати характер і глибину переживань і впливати на настрій. А як здогадатися, що уявляв композитор, коли писав музику? Не потрібно здогадуватися, аби зрозуміти задум композитора, відчути красу його музики, потрібно навчитися слідкувати за розвитком музичної думки; тому прослуховування музичних творів потребує особливої уваги. Так само потрібно сприймати й інші твори мистецтва, наприклад, живопис. Відомості про Ю. Щуровського Сьогодні ми дізнаємося про творчість композитора Юрія Щуровського. Коріння роду Щуровських сягає часів Запорізької Січі. Дитинство композитора було затьмарене війною 1941-45 років минулого століття та фашистською окупацією. Музичну освіту Щуровський здобув у Києві. Уже в роки навчання на світ з’явилися перші твори композитора. Юрія Щуровського називають справжнім класиком української музики для дітей. Його п'єси ставали популярними з моменту створення і починали своє життя ще в рукописах. Твори композитора відрізняються яскравими мелодіями та образами, цікавими інтонаціями, близькими до народної пісенності. У живописі Юрія Щуровського найбільше приваблював пейзажний жанр. Погляньмо на одну з картин, що надихнула композитора на створення п’єси „Після перегляду Куїнджі”. Споглядання картини А. Куїнджі „Місячна ніч на Дніпрі” Відомості про А. Куїнджі Архип Куїнджі – живописець-пейзажист, педагог, який жив на межі XIX-XX століть. Він був майстром колірних ефектів. Зіставлення кольорів на його картинах вражає, як і поетичне відображення картин природи, наприклад, у полотні „Місячна ніч на Дніпрі”. Порівняймо, чи цей твір художника Архипа Куїнджі відповідає музиці „Після перегляду Куїнджі” композитора Юрія Щуровського. Слухання. П’єса Ю. Щуровського „Після перегляду Куїнджі” Аналіз прослуханого твору Який характер прослуханого твору? Який ритм п’єси „Після перегляду Куїнджі? Що саме надихнуло композитора Юрія Щуровського на написання п’єси „Після перегляду Куїнджі?

• Засоби музичної виразності, що єднають образи п’єси Ю.Щуровського «Після перегляду Куїнджі» та картини А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»;

Героїчність; Трагічність ; Казковість, загадковість

• Коріння роду Щуровських сягає часів…..

Трипільскої культури; Київської Русі; Запоріжської Січі

• Пісню «Біла казка» потрібно співати ……

Голосним, надривним звуком; Спокійно, не піднімаючи плеч; Рішуче та маршово. ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми виконали пісню „Біла казка”, а також познайомилися із творчістю двох видатних митців: композитора Юрія Щуровського (музичний твір „Після перегляду Куїнджі”) та живописця Архипа Куїнджі (картина „Місячна ніч на Дніпрі”). Композитору вдалося відчути найголовніші мотиви пейзажів великого художника, суть яких у загадковості природи, у світлових відтінках місячного сяйва. Казково-фантастичний пейзаж автор відтворив прозорою фактурою звуків і приглушеною динамікою. Ця фортепіанна п'єса – приклад справжнього музичного імпресіонізму Ю.Щуровського.

Урок № 19. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА. ВІДЛУННЯ ІСТОРІЇ

ВСТУП. ІСТОРИЧНІ СЮЖЕТИ В МУЗИЦІ Музика, як і всі інші види мистецтва, народжена з єдиного джерела – реального життя. Пригадаймо, як багато ви знаєте творів літератури, музичного чи образотворчого мистецтва, що розповідають про події давнього минулого та видатних особистостей. До речі, історії нашого народу також присвячено багато різноманітних творів українських митців. Сьогодні, наприклад, ми познайомимося з музикою Івана Карабиця. Відомості про І. Карабиця Іван Карабиць (XX-початок XXI ст.) – український композитор, диригент, педагог, народний артист України, автор багатьох оркестрових, вокально-симфонічних, камерних (інструментальних та вокальних) творів. Народився він на Донеччині, а музичну освіту здобув у Київській консерваторії. Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу. У доробку композитора серед багатьох інших творів – три симфонії. Одна з кращих – „Перша симфонія”, пов’язана з жанром героїчного епосу. Музика другої частини «Думи» нагадує пісню лірника. Протяжне, напружене звучання віолончелі передає характер сумної драматичної розповіді народного співця Слухання. „ДумиІ.Карабиця. Споглядання репродукції картини Л.Жемчужникова „Кобзар на шляху” Аналіз прослуханого твору Поміркуйте, чи має музика симфонії відношення до картини. Чи існує внутрішній зв’язок між цими прослуханим і побаченим творами? Який характер „Думи”? Відомості про художника Л. Жемчужнікова Льва Жемчужнікова називають російським та українським живописцем і графіком XIX-XX ст. Тривалий час він проживав в Україні. Знайомство з Тарасом Шевченком надзвичайно вразило художника і значним чином відобразилося на його творчості. Лев Жемчужніков став послідовником Шевченка-художника у зображенні образів та побуту українських селян. Творчість Шевченка-поета надихнула художника на створення багатьох хвилюючих та правдивих творів, серед яких і картина «Кобзар на шляху». За спогадами сучасників, Лев Жемчужніков пристрасно любив Малоросію, як тоді називали Україну, вивчав її історію, зокрема історію українського козацтва. Він знав напам'ять майже всі відомі на той час історичні думи та пісні і відображав їх зміст і образи на своїх полотнах. Розповідь про січових стрільців Українці є одним із найспівочіших народів. Вони співали завжди. Поряд із ліричними піснями про красу природи та кохання, схвильованими творами про життєві турботи створено чимало народних і професійних пісень, що відображали історію боротьби українського народу за свободу та становлення національної самосвідомості. Одними з героїв таких пісень були Українські Січові стрільці. Вони боролися за волю і незалежність Батьківщини на початку XX ст. Назва цього військового формування походить від слова Січ — осередку козацької слави і звитяги, тому і в піснях, що їх співали Січові стрільці, ми чуємо мужні, рішучі інтонації давньослов'янського та козацького воїнства. Вслухаймося уважно в слова пісні Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Чи не підказують вони вам, виконавцям, шляхи музичного розвитку пісні? Демонстрація пісні „Йде січове військо” Розучування пісні „Йде січове військо” Караоке. Пісня „Йде січове військо” Йде січове військо Та співає стиха: Як поборем вороженьків, Не буде в нас лиха. Йде січове військо В боротьбу криваву: Як поборем вороженьків, Добудемо славу. Йде січове військо, Пісня степом лине: Як поборем вороженьків, Слава не загине. Відомості про М. Гайворонського Михайло Гайворонський — український композитор, диригент і педагог минулого століття. Родом він із Тернопільщини. Творчість композитора охоплює різні жанри — симфонічний, камерно-інструментальний. Він створив також хорові твори, музика для духового оркестру та театральних вистав, солоспіви, обробки народних пісень. Михайло Гайворонський відомий як один із кращих авторів стрілецьких пісень.

• Позначте назву картини, яку ми споглядали сьогодні

«Кобзар над Дніпром» ; «Кобзар на шляху» ; «Дума про козака- бандуриста»

• Вуз, у якому навчався І.Карабиць:

Донецька консерваторія; Київська ..; Львівська..;

• Правильне тверження…..

Музика «Думи» має внутрішній зв’язок із репродукцією картини «Кобзар на шляху»; Між музикою «Думи» та репродукцією картини «Кобзар на шляху» немає нічого спільного; ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми познайомились із творчістю композитора Івана Карабиця та живописця Льва Жемчужнікова, а також розучили пісню Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Ми розглянули взаємозв’язок різних видів мистецтва та відлуння історії в музиці і ще раз переконалися в тому, що український народ має справді героїчну історію.

Урок № 20 МУЗИКА ПРОГРАМНА І НЕПРОГРАМНА. ГЕРОЇЧНІ ОБРАЗИ

ВСТУП. Програмна та непрограмна музика На попередніх уроках ми переконалися, що музика та живопис мають спільне – це творчість людської душі, яка існує у просторі та часі. Кожен митець у своєму творінні змальовує душевні переживання та почуття, зображує красу навколишнього світу, певні історичні події. Крім того, що музика відтворює духовний світ людини, вона, так само, як і живопис, зображує події минулого та сучасності. Слід зазначити: музика може бути створена композитором за конкретним сюжетом або без нього. Залежно від цього музику поділяють на програмну і непрограмну. Інструментальну музику, що не має конкретного змісту чи пояснень, називають «чистою», або непрограмною музикою (наприклад, «Вокаліз», Сергія Рахманінова, «Пісня» Левка Ревуцького чи «Фантазія ре-мінор» Моцарта). Музику, створену за певним сюжетом, що подається у спеціальній програмі або в назві твору, називають програмною музикою (наприклад, „Зима” Вівальді, „Богатирська симфонія” Бородіна). Слухання. О. Бородін 1 частина симфонії „Богатирська”. Споглядання репродукції картини В. Васнецова „Богатирі” Аналіз прослуханого твору Цими творами митці перенесли нас у глибину віків – змалювали образи богатирів, їхню силу та відвагу. Поміркуйте, який характер має кожна з двох контрастних музичних тем. Ми говоримо про твори Віктора Васнецова та Олександра Бородіна... А хто вони? Зараз ми дізнаємося про їхні життєві та творчі шляхи трішки більше. Відомості про В. Васнецова Віктор Васнецов — видатний російський художник (XIX-XX століть). Основу його творчості складає жанровий живопис — картини побуту міщан і селян, однак найвідомішими серед творів художника є картини на історичні теми, зображення билинних і казкових персонажів. Віктор Васнецов зробив свій внесок у культурну спадщину України. Багато розписів на стінах Свято-Володимирського собору в Києві належать його пензлю. Відомості про О. Бородіна Олександр Бородін – видатний російський композитор XIX ст. Його приваблювали образи народних героїв і давні історичні події. Олександр Бородін відомий як творець музичного епосу: опери, симфонії та романсу. Патріотична ідея і народний дух пам'ятки давньоруської літератури XII ст. «Слово про Ігорів похід» надихнули композитора на створення опери «Князь Ігор». Він сам створив поетичні тексти до неї. Талант Бородіна однаково виявився в епосі та ліриці, в монументальних і невеликих творах. Олександр Бородін був людиною, закоханою в історію свого народу. Слухання. Мелодія головної теми симфонії „Богатирська” О. Бородіна

• Програмна музика – це…

Музика, яка не має конкретного змісту чи пояснень.

Музика, яка створена за певним сюжетом, що подається у спеціальній програмі або в назві твору.

• Позначте твір О.Бородіна, який ви чули на уроках муз.мистецтва :

«Богатирська» «Богатирі» «Князь Ігор»

• Храм, на стінах якого зробив розписи В.Васнецов :

«Свято-Володимирський» « Києво-Печерська лавра» « Софіївський собор» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми розглянули поняття програмної і непрограмної музики, а також познайомилися з творчими доробками художника Віктора Васнецова і композитора Олександра Бородіна. Цими творами митці переносять нас у глибину віків — змальовують образи богатирів, їхню силу, мужність і відвагу.

Урок № 21. ВІД СИМФОНІЇ ДО СКУЛЬПТУРИ

Вступ. Героїчні образи в різних видах мистецтва Кожен вид мистецтва відображає героїчні образи по-своєму. Образотворче мистецтво (живопис, скульптура) достовірно зображує зримі предмети чи явища. Література розкриває зміст певних понять та уявлень. Музика відтворює звукову картину довколишнього світу, передає душевний стан людини. І жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного, підсилюючи цим самим сприйняття тих чи інших героїчних образів. Власне, тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного. Прослухаймо, наприклад, „Пісеньку джури” на музику Олександра Жилінського. Демонстрація „Пісеньки джури” Відомості про авторів пісні Олександр Жилінський — сучасний український композитор. Серед його різноманітних творів значне місце посідають яскраві, розумні та сучасні за звучанням пісні для дітей. «Пісенька джури», створена на вірші поета Олексія Кононенка, давно вже полюбилася в Україні та стала відомою за її межами. Зміст цієї пісні продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі. Розучування „Пісеньки джури” Караоке. „Пісенька джури” Мій вусатий дід знав, як божий день, Свій козацький рід, та співав пісень. По краплині пив я дідові слова, То святі скарби, то вода жива. Приспів: Нагадайте мені, тату, дідові пісні, Запрягайте, любий тату, коника мені. Я від хати і до хати буду тих пісень співати, Бо козакам рід від роду та й немає переводу. Гей, гей, гей! Гей, гей, гей! Нам роздольний степ — вірний оберіг. З нього проростем, помагай нам, Біг! Матінка одна, нам на сотні літ, Лада весняна, Україна-світ! Приспів. Відомості про симфонію № 3 „Героїчну” Л. Бетховена Найгеніальнішим виразником героїчних образів у європейській музиці був, безумовно, Людвіг ван Бетховен. Боротьба особистості чи цілих народів за свою гідність, волю, за перемогу справедливості — одна з найулюбленіших тем його творчості. Третя симфонія Бетховена, яку він назвав «Героїчною», відкрила собою нову еру симфонічної музики XIX ст. Із дев’яти симфоній, створених композитором, „Героїчна” була в нього найулюбленішою. Вона вражає своїми масштабами, кількістю та різноманітністю тем, складністю мелодичних зв'язків та величчю виражених ідей. Твір приваблює слухачів багатством думок і почуттів, могутніх поривів і вольових миттєвостей. Слухання. Л. Бетховен. Симфонія № 3 „Героїчна” (1 ч.) Аналіз прослуханого твору Який темп прослуханого твору? Який характер музики першої частини симфонії „Героїчна”? Що спільного в образному змісті симфоній Л. Бетховена та О. Бородіна? Розповідь про архітектора Й. Пінзеля Йоганн Пінзель — геніальний скульптор XVIII ст., який творив на Галичині, що належала у той час Австрії. Його творчість є вершиною львівської скульптури. Твори Йоганна Пінзеля вражають своєю образною глибиною та віртуозною майстерністю обробки дерева й каменю, сміливістю та складністю композиції, а також динамічною пристрастю образів. Усе своє творче життя скульптор співпрацював із видатним архітектором Бернардом Меретином. Монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» увінчує аттик (найвищу передню частину фасаду) собору св. Юра. Це — величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло. Скульптура талановито пов'язана своїм духовним змістом із архітектурою та природою Львова.

• Симфонію Л.Бетховена можна віднести до…

«Програмної музики» «Непрограмної музики»

• На Запорізькій Січі джурами називали…

«Зброєносця осавула» «Зброєносця козацької старшини» «Зброєносця отамана»

• Одна з головних тем у творчості Л.Бетховена …

« Романтика і кохання» « Історичне минуле рідної країни» « Боротьба особистості за справедливість»

ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми переконалися, що жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного. Тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного. Наприклад: зміст „Пісеньки джури” продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі; прослуханий фрагмент симфонії Л. Бетховена №3 „Героїчної” звеличує людину за допомогою музичних засобів, людину, яка відвойовує право на свободу, рівність, любов і щастя; монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» - це величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло.

Урок № 22. ТЕМА КОЗАЦТВА В МИСТЕЦТВІ. ВЗАЄМОЗБАГАЧЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

Вступ. Поєднання різних видів мистецтва Поєднання різних видів мистецтва – музики, хореографії, декорації, живопису та сценічної дії – спричинило взаємозбагачення кожного з них і подарувало світові нові види музично-театрального мистецтва — балет, оперу, мюзикл, оперету. Опера – це вид музично-театрального мистецтва, який ґрунтується на поєднанні музики, слова та сценічної дії. Без декорацій, гриму та костюмів, які створюють художники, опера не сприйматиметься глядачами, до яких потрібно донести час і місце події, що відтворюються, тобто передати атмосферу. Усі ці види мистецтва доповнюють один одного, створюють візуальну картину дії і разом з музикою передають образний зміст опери. Наприклад, на тему козацтва. Літературний сюжет повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя став основою для створення композитором Миколою Лисенком опери з однойменною назвою. Прослухайте хори „Гей, не дивуйте” і „Засвіт встали козаченьки...” з опери „Тарас Бульба”, а потім дайте відповіді на кілька питань. Слухання. Хор „Гей, не дивуйте” з опери М. Лисенка „Тарас Бульба” Слухання. Хор „Засвіт встали козаченьки...” з опери М. Лисенка „Тарас Бульба” Аналіз прослуханих творів Які настрої передані в музиці кожного фрагменту? Який характер музики кожного прослуханого фрагменту? Споглядання репродукції картини М. Дерегуса „Тарас Бульба на чолі війська” Для художника Михайла Дерегуса, який написав картину «Тарас Бульба на чолі війська», образ Тараса Бульби є символом національного героя визвольної боротьби українського народу. Михайло Дерегус – відомий український живописець і графік минулого століття. Народився він на Харківщині, де в дитинстві отримав незабутні естетичні враження від мальовничої української природи. Художник писав твори у різних жанрах, а також ілюстрував літературні твори українських письменників. У роботах Михайла Дерегуса надзвичайно поетичними є образи народних героїв, історичного минулого, природи та побуту України. Робота над піснею „Пісенька джури” О. Жилінського «Пісеньку джури» слід виконувати енергійно, весело, бадьоро, але не крикливо; слідкувати за чітким ритмом і виразною дикцією. Також прослідкуйте за нотним текстом і скажіть, яким розміром написано пісню. Караоке. „Пісенька джури” Мій вусатий дід знав, як божий день, Свій козацький рід, та співав пісень. По краплині пив я дідові слова, То святі скарби, то вода жива. Приспів: Нагадайте мені, тату, дідові пісні, Запрягайте, любий тату, коника мені. Я від хати і до хати буду тих пісень співати, Бо козакам рід від роду та й немає переводу. Гей, гей, гей! Гей, гей, гей! Нам роздольний степ – вірний оберіг. З нього проростем, помагай нам, Біг! Матінка одна, нам на сотні літ, Лада весняна, Україна-світ! Приспів

• Фрагмент з опери М.Лисенка «Тарас Бульба» Який слухали…

« В похід скоріше» «Їхав козак за Дунай» «Ой, на горі та й женці жнуть» « Гей, не дивуйте»

• Опера сприймається….

«Без декорацій , гриму, костюмів» « Коли є доповнення декораціями, гримом, костюмами»

• «Пісеньку джури» потрібно виконувати…

« Енергійно, весело» «Наспівно, лірично» « Рішуче, драматично» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні крізь призму взаємозбагачення різних видів мистецтва ми розглянули тему козацтва на прикладі фрагментів з опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”, а також „Пісеньки джури” Олександра Жилінського.

Урок № 23. ПІСЕННІСТЬ І МЕЛОДИЗМ У ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Вступ. Творчість Т. Г. Шевченка На вірші Тараса Григоровича Шевченка народ створив понад 200 пісень, оскільки в його поетичних текстах закладено своєрідний український мелодизм. У цих піснях панує настрій напруженого передчуття, непереборне утвердження ідеї боротьби та невідступна думка про волю. Прослухаймо одну з таких пісень „Думи мої”. Демонстрація пісні „Думи мої” Аналіз прослуханого твору Який характер музики пісні „Думи мої”? Яким ми побачили Кобзаря в пісні „Думи мої”? Розучування пісні „Думи мої” Караоке. Пісня „Думи мої” Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами. Нащо стали на папері Сумними рядами? Чом вас вітер не розвіяв, В степу, як билину? Чом вас лихо не приспало Як свою дитину? 2. Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, – Де ж мені вас діти?.. В Україну ідіть, діти, В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я – тут загину. 3. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу... Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину! Споглядання репродукції картини М. Божія „Думи мої, думи ...” За словами пісні „Думи мої” – постать поета, його болісні роздуми, запитання, сподівання. Яким постає перед нами Кобзар? Про що говорять до нас його очі? Які думки злітають з чола? Визначний український художник минулого століття Михайло Божій висловив своє ставлення до Поета та враження від його віршів на полотні «Думи мої, думи...». Відомості про Шевченка-художника Перед нами один із «Автопортретів» Тараса Шевченка. Що споріднює цей твір Шевченка-художника з образом, який вималювався перед нами в народній пісні на його слова? Іван Франко сказав про Тараса Шевченка: „Він був сином мужика і став князем у царстві духу. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури”. Природа щедро наділила кріпацького сина і поетичним, і художнім талантами, однак хист художника проявився в ньому раніше за поетичне обдарування. Надалі поезія і малярство тісно переплелися у творчості Шевченка – часто його поетичні образи спричиняли появу картин («Катерина»), або ж виплекані художником образи знаходили своє поетичне втілення (малюнок «Сліпий»). Уся творчість Тараса Шевченка – літературна й образотворча – заплетена на цілісному образі України – її народу, окремих особистостей і природи. Відомості про пам’ятник Т. Шевченку (Канів, Тарасова гора) Українці шанують пам’ять про Кобзаря. Чернеча (тепер Тарасова) гора в Каневі, де поховано Тараса Шевченка, є національною святинею. Пам'ятник на могилі Кобзаря був зведений у 1939 році. Він височіє на кручі і нагадує слова «Заповіту»: «...щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно...». Задумливо споглядає Поет «Вкраїну милу», долею якої опікувався все своє стражденне життя.

• Пісню «Думи мої» виконують….

«Спокійно, врівноважено» « Весело, грайливо» «Ритмічно, рішуче»

• Тарас Шевченко - це…

« Скульптор» «Художник» «Поет» «Гуморист»

• Гора на якій похований Т.Шевченко…

« Тарасова» «Монаша» «Лиса» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми розглянули пісенність і мелодизм у поезії Тараса Григоровича Шевченка. Шануймо пам’ять про Кобзаря, адже більшість написаного ним відгукується в серцях українців і донині.

Урок № 24. КОБЗАРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

ВСТУП. Народні інструменти кобза та бандура Бандура і кобза — старовинні українські струнні щипкові музичні інструменти. Походять вони від давньоарабської лютні та давньогрецької цитри і відрізняються одна від одної зовнішнім виглядом та музичними властивостями. Ці інструменти струнні щипкові. У бандури, на відміну від кобзи, більша кількість струн. Сьогоднішній урок присвячений кобзарському мистецтву. Прослухаймо українську народну пісню „Ой піду я лугом”. Слухання. Українська народна пісня „Ой піду я лугом” Аналіз прослуханого твору Який характер твору? Який темп пісні „Ой піду я лугом”? Споглядання репродукції картини К. Трутовського „Кобзар над Дніпром” Поміркуйте, чи поглиблюється образне сприйняття пісні „Ой піду я лугом” при спогляданні картини «Кобзар над Дніпром». Картину „Кобзар над Дніпром” написав Костянтин Трутовський. Костянтин Трутовський — український живописець і графік позаминулого століття. Головним у його творчості було peaлістичне відображення життя та побуту українців. Художник багато працював над ілюстраціями до творів українських письменників і поетів, зокрема Тараса Шевченка. Робота над піснею „Думи мої” Пісню „Думи мої” слід виконувати повільно, протяжно, виразно і з характером. Караоке. Пісня „Думи мої” Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами. Нащо стали на папері Сумними рядами? Чом вас вітер не розвіяв, В степу, як билину? Чом вас лихо не приспало Як свою дитину? 2. Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, – Де ж мені вас діти?.. В Україну ідіть, діти, В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я – тут загину. 3. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу... Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину!

• Інструмент, з яким асоціюється ім’я Т.Г.Шевченко…

«Скрипка» «Гуслі» «Бандура» «Кобза»

• Автор картини «Кобзар над Дніпром»…

«Т.Шевченко» « К.Трутовський» «М.Божій»

• Автор слів пісні «Думи мої»…

«Український народ» « Т.Шевченко» «М.Вереківський» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми розглянули тему кобзарського мистецтва, повторили пісню „Думи мої”, а також ще раз звернулися до творчості Тараса Григоровича Шевченка. У творах різних видів мистецтва часто зустрічаються схожі сюжети, змальовуються одні і ті ж картини чи образи. Це стосується, насамперед, творів, побудованих за літературними сюжетами. Скульптор, композитор чи художник бачать художній образ літературного твору по-своєму і по-своєму передають його образний зміст, використовуючи художні засоби даного виду мистецтва.

Урок № 25. ОБРАЗИ ПРИРОДИ У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА

ВСТУП. Розповідь про картину О. Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа” Весна – це «юність» природи, прекрасна пора року, яка приваблює своєю завжди новою красою багатьох митців. Погляньмо, наприклад, на буяння пробудженої природи на картині видатного українського художника Олексія Шовкуненка. Він зобразив весняний пейзаж однієї з мальовничих околиць Києва – Конча-Заспи. Споглядання картини О. Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа” У багатьох творах композитори, поети та художники оспівують красу рідної природи. Її образи настільки глибоко проникають у мистецтво, що без них інколи неможливо розкрити життєвий зміст багатьох художніх творів. Олексій Шовкуненко народився у Херсоні, жив на межі XIX-XX ст. Найвизначнішою є його портретна творчість, однак почуття пристрасної любові до української природи знайшло своє втілення у багатьох пейзажах майстра. Художник талановито оспівує красу рідної землі, неповторно прекрасну та безмежно багатоманітну. Відомості про І. Стравінського, вступ до балету „Весна священна” Ігор Стравінський, видатний російський композитор минулого століття, народився в родині свідомого українця, відомого співака Федора Стравінського. Композитор чимало років прожив на Волині, зокрема в містечку Устилуг. Саме там він створив, поряд із багатьма іншими творами, балет «Весна священна». Три балети Ігоря Стравінського («Жар-птиця», «Петрушка» та «Весна священна») пов'язані з образами слов'янського фольклору та картинами старовинного побуту. Ці твори приваблюють багатством фантазії, барвистим звуковим колоритом, майстерною та витонченою оркестровкою. У балеті «Весна священна» композитор відображає таємничість природної стихії та старослов'янських язичницьких ритуалів, буяння і розквіт весняної природи. Вступ до балету має поетичну назву «Поцілунок землі». Простежте за дивовижним розгортанням першої несміливо-тендітної теми у виконанні вже знайомого вам дерев'яного духового інструмента до повнозвучного та світлого звучання оркестру. Слухання. Вступ до балету І. Стравінського „Весна священна” Аналіз прослуханого твору Який характер прослуханого твору? Чи вважаєте ви мальовничою музику з балету І. Стравінського? Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці І. Стравінського та на картині О. Шовкуненка? Як називають у народі пісні про весну? Пригадайте, які веснянки ви знаєте. Демонстрація веснянки „Благослови, мати” Розучування веснянки „Благослови, мати” Караоке. Веснянка „Благослови, мати” 1. Благослови, мати Весну закликати, Весну закликати, Зиму проводжати. 2. Зиму проводжати, Весну закликати. Зимочку в візочку Літечко в човночку.

• Позначте назву твору І.Стравінського….

«Чарівна флейта» «На русалчин Великдень» «Весна священна»

• Назва вступу до балету «Весна священна»

«Весняні води» «Благослови мати» « Поцілунок землі»

• Балет - це….

«Музично-хореографічна вистава» «Твір для симфонічного оркестру» «Твір для хору, солістів і оркестру» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми звернулися до образів природи у творах мистецтва; прослухали, зокрема, уривок із балету Ігоря Стравінського „Весна священна” і розглянули репродукцію картини Олексія Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа”, а також розучили веснянку „Благослови, мати”.

Урок № 26. МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ (УЗАГАЛЬНЕННЯ)

ВСТУП. Музичні та живописні образи Музика може багато нам розповісти. Інколи вона викликає у нашій уяві різноманітні картини, але їй не під силу передати дійсність предметно, як це робить, наприклад, живопис. Музика може відтворювати звукову картину навколишнього світу, але навіть найкраща програмно-зображальна музика не здатна передати форму предмета, зображеного на полотні художником. Живопис може передавати найтонші відтінки настрою людини, розкривати складний світ людських почуттів і зображати дійсність такою, якою бачить її художник. Зрозуміти зміст живописних творів можна лише тоді, коли розкриваються особливості мови живопису — сюжет, рисунок, колір, композиція; вони й утверджують цілісний образ картини. Ми вже знаємо, що кожен вид мистецтва — музика, література, живопис чи скульптура — по-своєму відображають світ і можуть однаково впливати на людину, а всі разом вони доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу. Виконайте веснянку „Благослови, мати” і поміркуйте, які картини у вашій уяві вона викликає. Караоке. Веснянка „Благослови, мати” 1. Благослови, мати Весну закликати, Весну закликати, Зиму проводжати. 2. Зиму проводжати, Весну закликати. Зимочку в візочку, Літечко в човночку Споглядання картин із зображенням весни Які з цих картин, на вашу думку, найбільш співзвучні з виконаною піснею? Полотно Олексія Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа” чи картина О. Адамова „Дорога в лісі”? Відомості про романс С. Рахманінова „Весняні води” Під враженнями від весняної природи російський композитор Сергій Рахманінов написав романс «Весняні води». Його мелодія ніби зіткана з інтонацій весняного пробудження, сповнена свіжості та піднесення. Слухання. „Весняні води” С. Рахманінова Аналіз прослуханого твору Який характер прослуханого твору? Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці Сергія Рахманінова і на картині Олексія Шовкуненка?

Визначте автора і назву картини Т. Шевченко. „Автопортрет”. К. Трутовський. „Кобзар над Дніпром”. М. Божій. „Думи мої”. Визначте автора і назву картини Й. Бокшай. „Зима”. І. Грабар. „Лютнева блакить”. О. Адамов. „Ялинка”. Визначте автора і назву картини М. Дерегус. „Тарас Бульба на чолі війська”. М. Дерегус. „Дума про козака-бандуриста”. Визначте автора і назву картини М. Дерегус. „Дума про козака-бандуриста” Л. Жемчужніков. „Кобзар на шляху” Завдання Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву. «Пісенька джури» Завдання Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву. «Думи мої думи» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми узагальнили знання з теми „Музика та візуальні образи”, прослухали романс Сергія Рахманінова „Весняні води”, повторили веснянку „Благослови, мати” і ще раз переконалися, що всі види мистецтва доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу.

Урок № 27. ТЕМА МАТЕРИНСТВА У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА

ВСТУП. Тема материнства в мистецтві Тема сьогоднішнього уроку займає вагоме місце в мистецьких творах. Матерям поети присвячували свої найкращі рядки, композитори — найніжнішу музику, художники створювали образ матері як божественний символ материнства і любові. Прекрасним зразком утілення теми материнства в музиці є вокальний твір австрійського композитора Франца Шуберта «Ave Maria» («Вітаю тебе, Маріє»). Це – привітання архангела Гавриїла Діві Марії при Благовіщенні. Відомості про Ф. Шуберта Франц Шуберт – видатний австрійський композитор, сучасник Людвіга ван Бетховена. Основні риси характеру композитора (життєрадісність, доброта і скромність) відтворилися в його музиці простими, світлими і щирими почуттями. Саме висвітлення найрізноманітніших людських переживань є головним мотивом творчості Франца Шуберта. Серед його творів у різних музичних жанрах понад 600 пісень. Пісня Франца Шуберта «Аве Марія», сповнена великої внутрішньої сили, також є звеличенням материнської доброти та любові. Звернімо увагу на ніжне та водночас урочисто-схвильоване звучання мелодії. Слухання. Пісня Ф. Шуберта „Аве Марія” Аналіз прослуханого твору В якому темпі звучала музика? Якими засобами музичної виразності відображено образ Марії? Яка роль супроводу в пісні „Аве Марія”? Чи може він бути іншим (наприклад, важким, акордовим)? Відомості про Р. Санті та його картину „Сікстинська мадонна” Чи «звучать» твори образотворчого мистецтва? Так. Музика, породжена уявою кожного з нас під час перегляду картини, допоможе заглибитися в зображений сюжет, збагатити його в нашому сприйнятті. Рафаеля Санті, наприклад, сучасники називали «божественним Санті». Славнозвісний майстер, італійський художник та архітектор епохи Відродження, Рафаель прожив лише 37 років, однак його коротке життя було щасливим. Споглядання картини Р. Санті „Сікстинська мадонна” Образ Мадонни, жінки-матері, втілений художником у різних його творах, є поєднанням ніжності та доброти з величчю, що переростає в гімн материнству. На картині «Сікстинська мадонна», найдосконалішому шедеврі Рафаеля, перед нами постає прекрасна молода жінка з дитиною-Богом на руках, їх оточують постаті святих Сікста, Варвари та янголят. Мадонна йде хмарами назустріч долі. В очах її надзвичайна доброта, ніжність, але й смуток і тривога, бо заради щастя людей вона має віддати найдорожче — свого сина. Почуття материнської любові виражене на картині майстра пронизливо гостро та гармонійно, з величезною художньою силою. Аналіз розглянутих творів Розкрийте своє емоційне ставлення до полотна Рафаеля „Сікстинська мадонна”. Розкрийте своє емоційне ставлення до пісні Франца Шуберта «Аве Марія». Порівняйте візуальний і музичний образи картини „Сікстинська мадонна” і пісні «Аве Марія». У чому полягає співзвучність цих творів? Бесіда про мамині колискові Усі ми зростали під мамині колискові, а згодом самі навчалися співати про маму ... кожен про свою і про всіх матерів на світі, бо ж материнство, святе і прекрасне, оспіване та увічнене митцями. Вивчена та виразно і натхненно виконана нами пісня Юрія Чичкова на слова Михайла Пляцковського «Мама» долучить нас до цієї святої і невичерпної теми в мистецтві. Юрій Чичков – російський композитор, автор численних творів у різноманітних музичних жанрах. Особливу увагу у своїй творчості він приділяв дитячим пісням. Демонстрація пісні Ю. Чичкова „Мама” Розучування пісні „Мама” Караоке. Пісня „Мама” 1. Мама, мама – в цьому слові світло дня. Мама, мама – слова кращого нема. Мама, мама, хто рідніший, ніж вона. Мама, мама, у очах її весна. 2. Мама, мама – на землі єдина з всіх, Мама, мама – подарує казку й сміх. Мама, мама – через нас бува сумна. Мама, мама – все пробачить нам вона. 3. Мама, мама – так читає перший клас, Мама, мама – хто ж іще так любить нас. Мама, мама – тиха ласка ніжних рук, Мама, мама – ти найперший вірний друг. 4. Мама, мама – в цьому слові світло дня, Мама, мама – слова кращого нема, Мама, мама – ллється пісенька стрімка, Мама, мама –— як струмок вона дзвінка

• Автор картини «Сикстинська мадонна»

«Рафаель Санті» «Мікеланжело» « К.Монте»

• Ф.Шуберт - це….

«Німецький» «Італійський» «Австрійський»

• Позначте твори , в яких утілено образ матері…

«О.Янушкевич «Біла казка»» «М.Божій «Думи мої»» «Ю.Чичков «Мама»» «Ф.Шубетр «Аве Марія»» ПІДСУМКИ УРОКУ Усі матері різні, але для нас – найдорожчі. Тема материнства, свята і прекрасна, у всі віки була оспівана та увінчана митцями. Сприйняти портрет матері легше, якщо він доповнений картиною, адже живописний і музичний образи злилися в образ цілісний і художній. Сьогодні ми пересвідчилися в цьому на прикладі творів „Аве Марія” Франца Шуберта, „Мама” Юрія Чичкова та полотна „Сікстинська мадонна” Рафаеля Санті.

Урок № 28. ДУХОВНА ТЕМАТИКА У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА

ВСТУП. Духовна музика Сьогодні ми поговоримо про духовну музику. Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створювали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно-архітектурних ансамблях тощо. Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури. Виконання багатоголосого твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку й радості, тривоги та надії; буденності і водночас чогось неземного, бо у співі цьому — душа народу. Духовна музика — це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети. Відомості про А. Веделя і його твір „Херувимська” Композиторів, які писали духовну музику, дуже багато. Одним із них був Артемій Ведель — український композитор, диригент, співак і педагог XVIII ст. Протягом кількох років він викладав вокальні дисципліни в Харківському колегіумі. У творчості Веделя, що охоплює сферу духовної хорової музики, дуже відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори композитора створені для виконання хором акапела (a capella), тобто без інструментального супроводу. Сьогодні, наприклад, ми послухаємо твір Артемія Веделя „Херувимська”. Херувимська — це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими» (звідси й назва). Цей різновид духовного співу відомий ще з VI ст. і вирізняється особливою урочистістю. Слухання. „Херувимська” А. Веделя Аналіз прослуханого твору Які образи виникли у вашій уяві під час слухання „Херувимської”? Яким є характер прослуханого твору? Розповідь про чудодійну силу зображення Святої Марії-Богоматері Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Елеуса, яка відома ще як Вишгородська (Володимирська) Богоматір. Композиція зображує Богоматір із маленьким Ісусом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називали «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги. Робота над піснею Ю. Чичкова „Мама” Зміст і характер пісні можна передати не тільки словами тексту, а й приємним, ласкавим співом. Виконаймо її ніжно, з теплотою. Також поміркуйте, який образ мами втілено в пісні.

Караоке. Пісня „Мама” 1. Мама, мама – в цьому слові світло дня. Мама, мама – слова кращого нема. Мама, мама, хто рідніший, ніж вона. Мама, мама, у очах її весна. 2. Мама, мама – на землі єдина з всіх, Мама, мама – подарує казку й сміх. Мама, мама – через нас бува сумна. Мама, мама – все пробачить нам вона. 3. Мама, мама – так читає перший клас, Мама, мама – хто ж іще так любить нас. Мама, мама – тиха ласка ніжних рук, Мама, мама – ти найперший вірний друг. 4. Мама, мама – в цьому слові світло дня, Мама, мама – слова кращого нема, Мама, мама – ллється пісенька стрімка, Мама, мама –— як струмок вона дзвінка

• Духовна музика - це….

«Музично-хореографічна вистава» «Вокальні, інструментальні або вокально- інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети» «Музичний твір, що складається з 4-х частин»

• Правильне твердження

«Херувимська – це вокальна музика з інструментальним супроводом» «Херувимська - це духовний вокальний твір для хору»

• Артемій Ведель писав…

«Естрадну музику» «Духовну музику» «Симфонічну музику» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні на уроці ми переконалися, що «Херувимська» вражає щирістю, задушевністю, особливою мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирської Божої Матері. Чистота і ніжність звучання, просвітленість і прозорість тембрових барв ніби зупиняють плин часу, відривають від усього земного і скороминучого, допомагають зосередитися на розмові з Богом.

Урок № 29. НАРОДНІ ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ. МИСТЕЦТВО ПИСАНКИ

ВСТУП. Весняні обряди Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу. Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі. Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки. Демонстрація пісні „Писанки” Розучування пісні В. Таловирі „Писанки” Караоке. Пісня „Писанка” 1. Ввечері матуся нас чарує, Писанки на свято нам малює. Віск черпає пищиком із блюдця, Очі в мами лагідно сміються. Очі мами світяться у ласці, Квітоньки на писанці зірчасті, А на другій півники та бджоли, Ми таких не бачили ніколи. 2. А на третій писанці – зірниці, Ще й під ними – золоті жар-птиці. На четвертій – олені та сарни, А на п'ятій – рушничок прегарний Ввечері матуся нас чарує, Писанки на свято нам малює. Дивиться і тішиться матуся, Я у неї малювати вчуся Розповідь про писанки Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва. Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни. Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил. У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі. Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний. Розповідь про Л. Дичко Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального. Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності. Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві. Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко Аналіз прослуханого твору Який характер прослуханого твору? В якому темпі прозвучали „Українські писанки”? Який настрій залишився від прослуханого твору?

• Писанки – це…

«Духовний вокальний твір для хору»

«Жанр образотворчого мистецтва, що відтворює різноманітні образи»

«Розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця»

• Музей писанки в Коломиї – це втілення образу в ….

«Танці» «Пісні» «Архітектурі»

• У пісні «Писанки» йдеться про ….

«Маму» «Няню» «Тата» «Сестру» ПІДСУМКИ УРОКУ Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.

Урок № 30. АРХІТЕКТУРА І МУЗИКА

ВСТУП. Архітектурне мистецтво Ми щодня бачимо архітектурні споруди: будинки, театри, навчальні заклади, вокзали тощо. Їх побудували за проектами архітекторів, і кожен з них має своє призначення та архітектурну цінність. Слід відзначити, що більшість житлових будинків (а іноді цілі масиви) — подібні один до одного, тому не мають архітектурної цінності. А от деякі споруди — театри, музеї, церкви, собори, костели — якщо вони є оригінальними архітектурними творіннями, існують в єдиному варіанті і природно вписуються у довкілля, то набувають особливої архітектурної вартості, бо є особливим вираженням людського натхнення, уособлюють неповторність і красу навколишнього світу. Ось чому кажуть, що архітектура – це завмерла музика. Розповідь про Свято-Володимирський собор у Києві Погляньте на Володимирський собор, уявіть мелодію його великодніх дзвонів. Кришталеве звучання різних за величиною дзвонів створює багатоголосу радісну музику. Свято-Володимирський собор височіє на одному з Київських пагорбів на бульварі Тараса Шевченка. Його заклали 15 липня 1862 року в день пам'яті святого князя Володимира. Розповідь про мистецтво дзвону Мистецтво дзвону — особливе і старовинне; вслуховуючись у дзвін соборів і храмів, ми можемо відрізнити дзвін урочистий і святковий від тривожного та печального. Так само різними є дзвони ранковий і вечірній. Музика дзвону має, як і звичайні музичні твори, темп, ритм, лад і динаміку. Відомості про Прелюдію до-дієз мінор С. Рахманінова Прослухаймо «Прелюд до дієз мінор» Сергія Рахманінова. Ця хвилююча музика розповідає про силу почуттів, про мужність людини, котра постійно шукає, бореться, протестує і вперто прагне щастя. Розпочинається прелюд акордами, які нагадують звучання великих дзвонів. У середині твору мелодія стає більш рухливою та неспокійною, виражає сум'яття і романтичні пориви ліричного героя, а далі знову чуються тривожні удари великого дзвона. Термін прелюдія, або прелюд, означає слово «вступ». Це невелика інструментальна п'єса, що була спочатку вступом до основного музичного твору. Проте вже довгий час прелюдії створюються композиторами як самостійні музичні твори. Слухання. Прелюдія до-дієз мінор С. Рахманінова Аналіз прослуханого твору Який характер музики? Поміркуйте, чи нагадує вам Прелюд Рахманінова великодні дзвони. Якими фарбами можна змалювати враження від музики Сергія Рахманінова? Робота над піснею „Писанки” В. Таловирі Пригадайте, на які християнські свята дзвонять у дзвони. У дзвони дзвонять також на Великдень. А саме з цим святом пов’язана пісня „Писанки”, яку ми сьогодні повторимо. Проспівайте її лагідно, красиво, легко, приємним звуком. Слідкуйте за диханням і дикцією. Співайте так, щоб запам'яталися не лише слова і музика, але й музичний образ. Караоке. Пісня „Писанки” 1. Ввечері матуся нас чарує, Писанки на свято нам малює. Віск черпає пищиком із блюдця, Очі в мами лагідно сміються. Очі мами світяться у ласці, Квітоньки на писанці зірчасті, А на другій півники та бджоли, Ми таких не бачили ніколи. 2. А на третій писанці – зірниці, Ще й під ними – золоті жар-птиці. На четвертій – олені та сарни, А на п'ятій – рушничок прегарний Ввечері матуся нас чарує, Писанки на свято нам малює. Дивиться і тішиться матуся, Я у неї малювати вчуся

• У прелюдії С.Рахманінова звучання акордів нагадує…

«Шум моря» «Звучання дзвонів» «Спів птахів»

• Правильне твердження…

«Прелюдія - це музичний твір для виконання голосом без слів»

«Прелюдія - це невеличка інструментальна п’єса»

«Прелюдія - це одноголосний вокальний твір із інструментальним супроводом»

• Пісню «Писанки» потрібно виконувати…

«Лагідно» «Рішуче» «Траурно» ПІДСУМКИ УРОКУ Архітектура – це завмерла музика. Що ж поєднує архітектуру і музику? Найважливішою є пропорційність, властива і музиці, і архітектурі, а також симетрія та композиція. Прикладом симетрії в музиці є відома нам тричастинна будова музичного твору (А-В-А). Як правило, симетричними є архітектурні споруди епохи Відродження та наступних століть. Архітектура і музика – це вічність, це наше сьогодення, це погляд у минуле і майбутнє.

Урок № 31. ДИВОВИЖНЕ МИСТЕЦТВО. ІМПРЕСІОНІЗМ

ВСТУП. Імпресіонізм Музика та живопис – це ті жанри мистецтва, за допомогою яких людина може передавати свої відчуття та враження. Художників і музикантів, що розкривають тільки своє безпосереднє сприйняття миттєвого враження, називають імпресіоністами, а їхнє мистецтво – імпресіонізмом.

Імпресіонізм – це мистецтво миттєвого враження. Щоб зрозуміти зміст картини імпресіоніста, важливо збагнути не тільки те, що зобразив художник, а й як він це зробив. Розповідь про виставку в Парижі 1874 р. Слово імпресіонізм міцно закріпилося у сфері мистецтва. «Виставкою імпресіоністів» вперше критично назвав твори кількох молодих французьких художників журналіст Луї Леруа в 1874 році. Ця виставка відбулася в Парижі. Картини художників були своєрідними і несхожими на будь-які живописні стилі та манери, що існували до того часу: від світлих, неймовірно прозорих тонів, що надавали зображенню відчуття простору і подиху повітря, до різких, контрастних співставлень кольорів. Невловимий перехід від світла до тіні. На полотнах помітні мазки пензля художника. Розповідь про картину К. Моне „Враження. Схід сонця” Одна з картин – етюд Клода Моне – мала назву «Враження. Схід сонця». На полотні художник зобразив своє миттєве враження, яке він пережив, коли дивився на небо під час сходу сонця. На перший погляд недбалий, малюнок створює враження хаотичної «мазанини» чи безладу, але тільки така палітра кольорів і невиразність контурів, пом'якшених ранковим туманом, загострює і робить тоншим бачення досвітньої краси. Активне «додумування» та «домальовування» картини в уяві глядача допомагає точніше зрозуміти зображене. Розповідь про імпресіонізм у музиці, композитора К. Дебюссі У музиці імпресіонізм виявлявся у пошуках нових мелодичних, тембрових і гармонічних поєднань. Серед перших імпресіоністів-композиторів називають Клода Дебюссі. Клод Дебюссі — французький композитор, який жив на межі XIX-XX ст. Як і більшість видатних композиторів, він захоплювався музикою з дитинства. Перші найяскравіші музичні враження залишилися в нього від відвідування оперного театру в Парижі. Після закінчення Паризької консерваторії Клод Дебюссі подорожував як виконавець-піаніст по Росії та Італії. Народна та професійна музика цих країн викликала глибокий інтерес у композитора. Твори Клода Дебюссі вирізняються яскравими життєвими образами, в яких простежуються переважно пейзажні та ліричні мотиви. Більшість його творів є програмними. Його музику вважали дивною та незрозумілою. Відомості про першу частину сюїти „Море” К. Дебюссі Сьогодні ми прослухаємо симфонічну сюїту «Море», а саме – першу частину «На морі від зорі до полудня». Її автором є Клод Дебюссі.

Сюїта – це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин (частіше танцювального типу), об'єднаних спільним задумом. Слухання. „На морі від зорі до полудня” із сюїти „Море” К. Дебюссі Аналіз прослуханого твору Які музичні засоби виразності використав композитор у сюїті, щоб передати стан моря? Чи допомогла музика пережити більш глибоке враження від картини? Рідний український пейзаж Повернімося до України. Рідний пейзаж постає перед нами з пісні талановитого автора з Полтавщини Володимира Раковського на слова Володимира Тарасенка «В долонях рідної землі». Прослухайте цю пісню і спробуйте її розучити. А ще поміркуйте, якими музичними засобами виразності ми зможемо «змалювати» цю картину? Демонстрація пісні В. Раковського „В долонях рідної землі” Розучування пісні „В долонях рідної землі” Караоке. Пісня „В долонях рідної землі” 1. У перший грім, неначе свято, І дух весняної ріллі — Живу щасливо і крилато В долонях рідної землі. 2. Мережать небо блискавиці, Туман зволожує вуста. Та вірю я в зерно пшениці, Яке під сонцем пророста. 3. В нім трударя душевний трепет, Найвищих мрій врожайний цвіт. Пірну на мить у хвилі степу, Щоб дужчим випливти у світ.

• Правильне твердження…

«Сюіта- це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин (частіше танцювального типу), об'єднаних спільним задумом.

«Сюїта - це вокально-інструментальна музика на релігійнй сюжети»

«Сюіта - це оркестровий вступ до театральної музичної вистави»

• Імпресіонізм – це …

«Звернення до реальних картин життя»

«Мистецтво миттєвого враження»

• У пісні «В долонях рідної землі» йдеться про…

«Степи поля» «Море» «Карпати» «Весну» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми дізналися, що імпресіонізм – це мистецтво миттєвого враження; а щоб зрозуміти зміст картини імпресіоніста, важливо збагнути не тільки те, що зобразив художник, а й як він це зробив. Також ми розглянули етюд Клода Моне „Враження. Схід сонця”, прослухали першу частину сюїти Клода Дебюссі „На морі від зорі до полудня” і вивчили пісню „В долонях рідної землі”.

Урок № 32. ПРИРОДА В МИСТЕЦТВІ. ЗВУЧАТЬ КАРПАТИ

ВСТУП. Природа в піснях Музика відтворює звукову картину світу. У багатьох творах композитори та поети оспівують красу рідної природи. Її образи глибоко проникли в мистецтво. Пригадаймо пісню „В долонях рідної землі”. У ній також простежується зв’язок музики і природи. Робота над піснею „В долонях рідної землі” Виконайте пісню чистим і красивим звучанням голосів. Караоке. Пісня „В долонях рідної землі” 1. У перший грім, неначе свято, І дух весняної ріллі – Живу щасливо і крилато В долонях рідної землі. 2. Мережать небо блискавиці, Туман зволожує вуста. Та вірю я в зерно пшениці, Яке під сонцем пророста. 3. В нім трударя душевний трепет, Найвищих мрій врожайний цвіт. Пірну на мить у хвилі степу, Щоб дужчим випливти у світ. Бесіда про Карпати Карпати – мальовничий куточок України в якому є гори, долини і річки. Цей край увібрав у себе все найкраще на землі. Кожен із нас, мандруючи крутими гірськими стежками, може відчути себе митцем, оскільки виникає непереборне бажання відтворити засобами мистецтва цю незбагненну красу. А які барви! Красуня-природа щодня, ніби на подіумі, з вишуканим смаком змінює кольори свого вбрання. Споглядання репродукції картини Й. Бокшая „Верховина” Карпатські краєвиди – це невичерпне джерело натхнення для художників. Наприклад, картина Йосипа Бокшая «Верховина». Вона є одним зі зразків тісного єднання художника з образами рідного мальовничого краю. Розповідь про третю частину „Маленької української симфонії” Ю.Щуровського Для киянина Юрія Щуровського враження від природи Закарпаття були дуже яскравими, тому він змалював саме закарпатські краєвиди; розкрив свої почуття, настрої, душевні хвилювання в «Маленькій українській симфонії» для оркестру народних інструментів. Твір Юрія Щуровського сповнений любові до природи української землі. Музика третьої частини симфонії, що має назву «Закарпатська картина», дає змогу почути над широкими полонинами голос самого митця. Цікаво, що солюючим інструментом цієї частини композитор обрав рідкісну для класичної музики флейту Пана, назва якої походить від імені героя давньогрецьких міфів сатира Пана. Цей інструмент відомий у світі і має різні назви: най, акустичний орган, ребро, сірінкс тощо. Слухання. Третя частина „Маленької української симфонії” Ю.Щуровського („Закарпатська картина” ) Аналіз прослуханого твору В якому темпі написаний твір? Який характер „Закарпатської картини?

• Солюючий інструмент третьої частини «Маленької української симфонії» Ю.Щуровського ( «Закарпацької картини»)

«Трембіта» «Флейта Пана» «Скрипка»

• Автор полотна «Верховина»

«К.Моне» «Й.Бокшай» «І.Грабара»

• Автор «Маленької української симфонії»

«Й.Бокшай» «М.Лисенко» «Ю.Щуровський»

ПІДСУМКИ УРОКУ Якщо порівняти мову музики та мову живопису, то знайдемо багато подібного, однак мелодія чи картина сприйматимуться лише тоді, коли композитор чи художник зумів відповідними засобами відтворити сюжет, образний зміст і внутрішні почуття. Такої майстерності досягнув Йосип Бокшай: він створив картину „Верховина”, вражений красою природи. Однією з вершин творчості композитора Юрія Щуровського є „Маленька українська симфонія”, зокрема її третя частина („Закарпатська картина”). Вона асоціюється з мальовничими горами і кришталево чистими ріками Закарпаття.

Урок № 33. ПІСЕННІ ОБРАЗИ В ЖИВОПИСІ

ВСТУП. Створення живописних образів із народнопісенної тематики Краса та яскрава мелодійність українських народних пісень спонукали багатьох митців до створення живописних образів з народнопісенної тематики. Наприклад, під враженням від народної пісні „Їхав козак на війноньку” український художник Михайло Кривенко відтворив епізод прощання козака, який від'їжджає на війну, з коханою дівчиною. Слухання. Пісня „Їхав козак на війноньку” Аналіз прослуханого твору Про що розповідається в пісні? Чи співпадають характер мелодії та зміст пісні? Споглядання репродукції картини М. Кривенка „Їхав козак на війноньку...”, відомості про художника У картині „Їхав козак на війноньку...” український художник Максим Кривенко засобами живопису передав бачення пісні. Перед нами у глибокій сумній задумі постає образ дівчини, яка проводжає воїна-козака в далекий похід. Три крапки в кінці назви картини «Їхав козак на війноньку...» чи то дають сподівання на повернення козака, чи то нагадують нам відому історичну українську народну пісню, в якій є продовження цих слів аж до трагічного кінця – загибелі в бою молодого козака. Демонстрація пісні „Літо золоте” Композитор Ольга Янушкевич запрошує нас зустріти давноочікуване літо не лише з піснею, а й з танцем. І зробити це за допомогою пісні «Літо золоте». Розучування пісні „Літо золоте” Караоке. Пісня „Літо золоте” Принесло нам літо дні щасливі. Літо кучеряве, Лагідне, як мама. Ось воно яке – Літо золоте. Приспів: Я з тобою, літо, пожартую, Я з тобою, літо, потанцюю, Я з тобою, літо, поспіваю. Я тебе ще з осені чекаю. 2. Розсипає літо срібні роси, Заплітає літо квіти в коси. Пахощі суниці, Грози і зірниці. Ось воно яке – Літо золоте. Приспів. 3. Задрімало літо на покосах, Засмалило сонцем ноги босі. Скупане в любистку Росяне намисто. Ось воно яке - Літо золоте. Приспів.

• Автор пісні «Їхав козак на війноньку»

«М.Кривенко» «О.Янушкевич» «Український народ»

• Пісню «Літо золоте» потрібно виконувати….

«Рішуче» «Траурно» «Жваво»

• Автор картини «Їхав козак на війноньку»….

«К.Трутовський» «М.Кривенко» «О.Шовкуненко» ПІДСУМКИ УРОКУ Найкращий підручник історії – це народна творчість. Погляньте ще раз на репродукцію картини „Їхав козак на війноньку...” і зіставте її з піснею, яку ми прослухали. Чи бачите ви зрілий образ в картині і в пісні? Відтінки кольорів на полотні створюють відчуття динаміки в пісні. Це тому, що картина і пісня об’єднані однією ідеєю, єдиним образом героїв визвольних змагань за вільну Україну.

Урок № 34. МУЗИКА ЖИТТЯ

ВСТУП. Творчість К. Білокур Cьогодні ми познайомимося з творчістю художниці Катерини Білокур. Українська художниця з Полісся. Її самобутні твори давно вже стали надбанням світового образотворчого мистецтва. Життєвий і творчий шлях майстрині був нелегким. Кожна квітка на картинах Катерини Білокур є живою частинкою природи, відтвореною особистим внутрішнім баченням авторки. Її безмежна любов до квітів та обдарована від природи особистість породжували геніальні полотна, на яких буянням кольорів і витонченими візерунками палахкотить, звучить і живе українська душа. Споглядання репродукції картини К. Білокур „Квіти над тином” Поміркуйте, якою музикою могли б звучать квіти, змальовані народною майстринею Катериною Білокур. Колірна гармонія у творах Катерини Білокур переходить у музику життя. Квіти на полотнах майстрині поєднуються не за порою чи місцем їх цвітіння, а за гармонійним сусідством квітки з квіткою. Музична та живописна співзвучність її творів зачаровує й хвилює. Бесіда про зорові образи і творчість І. Карабиця Уважно слухаючи музику, ми можемо створювати в нашій уяві певні зорові образи, пов'язані з якимись життєвими подіями, картинами природи, зразками образотворчого мистецтва. Однак це стосується не всіх музичних творів, оскільки музика може і не викликати ніяких зорових картинок. Зорові уявлення сприяють осмисленню змісту музики лише тоді, коли вони виникають із самої музики і під впливом музики — без надуманості і фантазування. Як приклад, ми прослухаємо «Прелюдію» українського композитора Івана Карабиця, а також спробуємо віднайти те, що допомогло б спрямувати уяву на створення власного зорового образу. Пригадаймо, що вам відомо про Івана Карабиця та його творчість. Де народився композитор? Де Іван Карабиць здобув музичну освіту? Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу. Прослухаймо його твір „Прелюдія”. Слухання. І. Карабиць „Прелюдія” Аналіз прослуханого твору Який характер твору? На які зорові образи надихає вас звучання „Прелюдії”? Чи співзвучні картина Катерини Білокур і „Прелюдія” Івана Карабиця?

Робота над піснею „Літо золоте” Яку пору року вам нагадує картина Катерини Білокур „Квіти над тином”? Пригадайте, яку пісню про літо ви знаєте. Виконайте цю пісню бадьоро, весело і спробуйте віднайти те, що допоможе спрямувати уяву на створення власного зорового образу. Караоке. Пісня „Літо золоте” Принесло нам літо дні щасливі. Літо кучеряве, Лагідне, як мама. Ось воно яке – Літо золоте. Приспів: Я з тобою, літо, пожартую, Я з тобою, літо, потанцюю, Я з тобою, літо, поспіваю. Я тебе ще з осені чекаю. 2. Розсипає літо срібні роси, Заплітає літо квіти в коси. Пахощі суниці, Грози і зірниці. Ось воно яке – Літо золоте. Приспів. 3. Задрімало літо на покосах, Засмалило сонцем ноги босі. Скупане в любистку Росяне намисто. Ось воно яке - Літо золоте. Приспів.

• Твір І.Карабінця, який ми прослухали на минулих уроках..

«Пори року» «Їхав козак за Дунай» «Перша симфонія»

• Край , звідки родом художниця К.Білокур….

«Буковина» «Полісся» «Закарпаття»

• Жанр пісні «Літо золоте»…

«Інструментальний» «Оркестровий» «Вокальний» «Музично – сценічний» ПІДСУМКИ УРОКУ Сьогодні ми з’ясували, що музика відтворює зримі образи в образотворчому мистецтві. Різними засобами композитор і художник втілюють один і той самий задум – і глибшим стає сприймання п’єси, якщо ми бачимо перед собою картину, а зміст зрозумілішим.

Урок № 35. МУЗИКА ТА ІНШІ ВИДИ МИСТЕЦТВА. УРОК-КОНЦЕРТ

ВСТУП Протягом року, порівнюючи музичні, літературні твори та твори образотворчого мистецтва, ми спостерігали широку палітру зв’язків музики з іншими видами мистецтва. Ми переконалися, що різні види мистецтва не існують відокремлено одне від одного, між ними існує очевидний або внутрішній творчий і життєвий зв’язок. Сьогодні ми включили деякі твори до програми уроку-концерту та тестові завдання на повторення і закріплення теми „Музика та інші види мистецтва”.

• Позначте правильне твердження Вокаліз – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом без слів

• Позначте правильне твердження Романс – це поєднання музики та хореографії Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом Романс – це великий музичний твір, що складається з декількох частин

• У наведеному переліку позначте українські народні інструменти Балалайка Бандура Кобза Фортепіано

• У наведеному переліку позначте художників з України Й. Бокшай К. Моне М. Дерегус О. Шовкуненко В. Васнецов

• Автор слів пісні „Думи мої” Український народ Т. Шевченко М. Вериківський Караоке. Пісня „Думи мої” Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами. Нащо стали на папері Сумними рядами? Чом вас вітер не розвіяв, В степу, як билину? Чом вас лихо не приспало Як свою дитину? 2. Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, - Де ж мені вас діти?.. В Україну ідіть, діти, В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. 3. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу... Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину! Караоке. Пісня „Йде січове військо” Йде січове військо Та співає стиха: Як поборем вороженьків, Не буде в нас лиха. Йде січове військо В боротьбу криваву: Як поборем вороженьків, Добудемо славу. Йде січове військо, Пісня степом лине: Як поборем вороженьків, Слава не загине. Караоке. Пісня „Біла казка” Нам з дитячих мрій казку білу Вітер-сніговій Знов навіяв. Віхола її Закружляла. Привітала Зимонька, Привітала. Приспів: Рік новий — Рік надій. Вірних друзів щире слово. Білий сніг, Радість, сміх, Новорічна ніч казкова. Це для вас, Це для нас Ялинкове диво. Це для вас, Це для нас Дружба засвітила. Вітер-сніговій, Казка біла Нас у рік новий Всіх здружила. Принесла тепло Нам на свято. Ми багаті друзями — Нас багато. Приспів. Караоке. Пісня „Благослови, мати” 1. Благослови, мати Весну закликати, Весну закликати, Зиму проводжати. 2. Зиму проводжати, Весну закликати. Зимочку в візочку, Літечко в човночку Караоке. Пісня „Літо золоте” 1. Прилетіло літо, як на крилах. Принесло нам літо дні щасливі. Літо кучеряве, Лагідне, як мама. Ось воно яке — Літо золоте. Приспів: Я з тобою, літо, пожартую, Я з тобою, літо, потанцюю, Я з тобою, літо, поспіваю Я тебе ще з осені чекаю. 2. Розсипає літо срібні роси, Заплітає літо квіти в коси. Пахощі суниці, Грози і зірниці. Ось воно яке — Літо золоте. Приспів 3. Задрімало літо на покосах, Засмалило сонцем ноги босі. Скупане в любистку Росяне намисто. Ось яке воно — Літо золоте. Приспів. ПІДСУМКИ УРОКУ Щоб зрозуміти твір мистецтва, необхідно зрозуміти його життєвий зміст, джерела та обставини його створення. Пізнаючи мистецтво, ми пізнаємо в ньому себе. Сподіваємося, що музика та інші види мистецтва і надалі сприятимуть розвитку вашого естетичного смаку, наділятимуть вас почуттям прекрасного, розвиватимуть здатність відчувати естетичну насолоду в сприйнятті життя через мистецтво, захоплюватися красою навколишнього світу.