2 KURS / тема 14

Е. Куксова вкладка

13. Хвора 40 років скаржиться на руйнування коронки 24 зуба внаслідок карієсу. Вкажіть, чому повинен дорівнювати індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба, щоб рекомендувати протезування штифтовою конструкцією?

А. 0,2-0,3

В. 0,4-0,6

С. 0,6-0,8

Д- 0,8-1,0

Е. Не розраховується

14. Хворій 52 років для заміщення повного дефекту коронкової частини 21 зуба рекомендовано виготовлення штифтового зуба за Ільїной-Маркіросян. В чому особливість цієї конструкції?

А. Лита вкладка кубічної форми

В. Дротяний штифт

С. Литі вкладка та штифт

Д. Лита вкладка кубічної форми та дротяний штифт

Е. Штампований ковпачок

15. Хворий ЗО років скаржиться на руйнування коронки 43 зуба внаслідок карієсу. Після ретельного обстеження хворого прийнято рішення про відновлення 43 шляхом протезування штифтовим зубом з пластмаси. Вкажіть одну з переваг виготовлення надкореневої захиснички в цій конструкції.

А. Зменшення тиску на штифт

В. Естетичний ефект

С. Спрощення виготовлення

Д. Економія розхідного матеріалу

Е. Виключення травмування пародонту

16. Дівчина 20 років скаржиться на руйнування 36 зуба. Об'єктивно: ІРОПЗ 36 складає 0,8. Згідно результатів рентгенологічного дослідження кореневі канали якісно запломбовані, широкі. Яку штифтову конструкцію можна використати в даному випадку?

А. По Копейкіну

В. По Річмонду

С. По Девісу

Д. По Логану

Е. По Ільїній-Маркіросян

17. Хворому 37 років, який скаржиться на косметичну ваду, пов'язану з відломом коронкової частини 23 зуба, виготовляється штифтовий зуб з пластмаси з кореневою захисничкою для заміщення дефекту. Яким шляхом усунути обертові моменти при функціонування даної конструкції?

А. Створення насічок на штифті

В. Надання асиметричної форми надясенній частину кореня зуба

С. Створення циліндричної форми штифта

Д. Фіксація конструкції на цемент

Е. Прямі кути у складових конструкції

18. Для заміщення повного дефекту коронкової частини 46 зуба хворій 25 років виготовляють суцільнолитий штифтовий зуб. Оберіть найбільш прийнятний варіант розташування штифтів.

А. Дистальний та медіально-щічний канали

В. Дистальний та медіально-язичний канали

С. Обидва медіальні канали

Д. Дистальний канал

Е. Така конструкція недоцільна

19. Хворому 40 років з глибоким прикусом рекомендовано виготовлення суцільнолитого штифтового зуба для відновлення повного дефекту коронкової частини 12 зуба. Який відбиток потрібно зняти у цього хворого?

А. Подвійний

В. Індивідуальною ложкою

С. Компресійний

Д. Функціональний

Е. Відбиток не потрібний

20. Під час розширення кореневого каналу 24 зуба під штифт за допомогою фісурного бору раптово відкрилася кровотеча з каналу. Поясніть її причину.

А. Перфорація стінки кореня

В. Травмування залишків пульпи

С. Пошкодження періодонту

Д. Неповноцінна екстирпація пульпи

Е. Травмування ясенного краю

Еталони відповідей до тестових завдань:

1 – В 6 – С

2 – Е 7 – Д

3 – В 8 – В

4 – А 9 – Е

5 – А 10 – А

11 – С 16 – А

12 – А 17 – В

13– Д 18 – А

14– Д 19– А

15 – А 20 – А

Додаток 1

Еталони відповідей до ситуаційних задач

1. Порожнина належить до IV класу за Блеком. Для відновлення дефекту доцільно виготовлення вкладки, причому виходячи з локалізації дефекту (12 зуб) вона повинна відповідати косметичним вимогам.

2. Порожнина повинна мати ящикоподібну форму з дещо конвергуючими стінками (4-6 градусів) та плоским дном, глибиною нижче емалево-дентинної межі, асиметричної форми. Стінки та дно мають бути рівними та утвореними непошкодженими каріозним процесом емаллю та дентином. З метою підвищення стійкості вкладки до жувального навантаження необхідно створити додаткову порожнину в стінці, протилежній боку нахилу зуба, яка складається з утримуючої та сполучної частин. На рівні емалі робиться фальц під кутом 45° шириною в 1 мм.

3. Порожнина відноситься до II класу за Блеком. Дефект раціонально протезувати металевою вкладкою. Приясенна стінка повинна бути розташована на рівні ясенного краю або дещо нижче. Окрім того, з огляду на ймовірний напрямок сили натиску в бік відсутньої стінки зуба, приясенну стінку формують з нахилом від дефекту до середини зуба.

4. Зазначений дефект найбільш доцільно протезувати металевою вкладкою. Дно порожнини формується наступним чином: насамперед проводиться повна некроектомія з урахуванням топографії порожнини зуба, потім, використовуючи цемент, дно робиться плоским та дещо нахиленим в бік, протилежний нахилу зуба, тобто у вестибулярний.

5. Препарування здійснюється з урахуванням топографії порожнини зуба та розташуванням зон безпеки. Після некроектомії здійснюється профілактичне розширення порожнини (в даному випадку найменш резистентною ділянкою по відношенню до карієсу є приясенний край порожнини, який потрібно розташувати на рівні або дещо нижче ясен).

6. Прямий метод. Його застосуванню сприяє локалізація дефекту - у ділянці, доступній маніпуляціям лікаря. Окрім того, перевагами цього методу є скорочення лабораторної частини виготовлення вкладки та більша точність відбитку порівняно з непрямим методом.

7. З огляду на локалізацію дефекту доцільно отримати воскову модель вкладки непрямим методом. При цьому з 27 зуба знімають відбиток кільцем з використанням термопластичної маси. Після чого робиться відбиток гіпсом всього зубного ряду та допоміжний відбиток протилежного зубного ряду.

8. По-перше, ймовірно, віск перед витягненням з порожнини не був достатньо охолоджений, що викликало його подальшу деформацію. В цьому випадку вкладка підлягає перемодулюванню. По-друге, можливо, метал дав велику лінейну усадку. Потрібно зняти шар металу з внутрішніх поверхонь вкладки. І, нарешті, ймовірне незначне відхилення від суворо паралельного положення або наявність непомітної для ока ніші у відпрепарованій порожнині. Доречно зняти шар метала з внутрішніх поверхонь вкладки для надання їм паралельності або зняти випуклості, які відповідають нішам.

9. Склоіономірний цемент. Він забезпечує профілактику прогресування клиноподібного дефекту за рахунок надходження іонів фтора, стійкий до середовища порожнини рота, забезпечує косметичний ефект.

10. Причина розцементування вкладки - вторинний карієс. Його виникнення може бути зумовлене цілою низкою передумов. Якщо емалевий край порожнини не зглажено та не створено фальц, частина емалевих призм залишається без органічного зв'язку з дентином, внаслідок чого відбувається відлам призм та виникають умови для прогресування карієсу. Недостатнє висушування порожнини перед фіксацією вкладки, порушення технології замішування цементу призводять до утворення щілини між стінкою зуба та мікропротезом. При цьому також може розвиватися карієс.

11. Для оголення краю кореня необхідно провести гінгівоектомію. Підготовка кореня до протезування полягає в розширенні каналу, пломбуванні його до верхівки та підготовки до введення штифта (розширенні на глибину майбутнього штифта). Підготовку кукси кореня здійснюють шляхом зішліфування краю до рівня ясен з вестибулярного боку. З піднебінного боку він повинен виступати на 1,0-1,5 мм.

12. Довжина штифта повинна дорівнювати або перевищувати довжину кореня. Форма штифта - циліндрична або конічна. Для попередження обертання зуба штифт має бути овальної або трьохгранної форми, поступово звужуючися у напрямку до апексу. Товщина штифта не повинна бути меншою 1,0-1,2 мм, у входу в канал - 2 мм. Кінець штифта повинен виступати над рівнем ковпачка на 5-6 мм. Для кращої фіксації на штифті потрібно зробити нарізки.

13. Корінь має бути стійким, довжина його повинна перевищувати довжину коронки. Стінки кореня не повинні бути зруйновані каріозним процесом та мати достатню площину та міцність. Товщина стінок кореня повинна бути не меншою 2 мм. Кореневий канал має бути прохідний на всьому протязі і невикривлений. Верхівкова третина каналу повинна бути ретельно запломбована.

14. Повний дефект коронки 11 зуба внаслідок каріозної хвороби, глибокий прикус, порушення косметичного оптимуму. Доцільно виготовлення суцільнолитого штифтового зуба з пластмасовим або керамічним облицюванням.

15. Фарфорова коронка з штифтом по Логану виготовляється фабричним шляхом.

16. Збереженість надясенної частини зуба дозволила обрати саме цю штифтову конструкцію, перевагою якої є зовнішній ковпачок, який надійно захищає збережену частину кореня від надходження слини, розвитку карієсу та розцементування. Він слугує основою конструкції, яка дозволяє зменшити тиск на кореневий канал, штифт та періодонт.

Препарування надясенної частини кореня проводиться з урахуванням щільного прилягання ковпачка до вертикальної стінки кореня і естетичних вимог хворого. На фронтальній ділянці з вестибулярного боку роблять напівмісячну виточку у напрямку до ясенного краю з тим, щоб грань ковпачка знаходилася врівень з ясенним краєм. При препаруванні орального боку кореня, навпаки, над яснами залишають виступ 3-4 мм.

17. 1) Препарування культі зуба під коронку

2) Виготовлення металевої коронки

3) Припасування коронки та штифта

4) Перфорація коронки з орального та вестибулярного боків, заповнення воском та введення штифта через оральний отвір

5) Зняття відбитків

6) Виготовлення моделі, на якій зпаюють штифт з коронкою

7) Розширення "вікна" на вестибулярній поверхні та моделювання воском облицювання

8) Заміщення воску пластмасою

9) Припасування та фіксація конструкції

18. Конструкція складається з штучної кукси коронкової частини зуба, покритої коронкою.

Штифтова кукса моделюється безпосередньо в порожнині рота з воску, потім відливається та припасовується.

19. Це - штифтовий зуб з пластмаси. Насамперед, розширюють кореневий канал, припасовують штифт з кламерного дроту. Потім підбирають пластмасовий зуб з гарнітуру, пришліфовують його до вестибулярного краю кореня зуба та ясен. Після цього з'єднують його з штифтом самотвердіючою пластмасою. Нарешті, досягають рівномірного контакту з антагоністами, полірують та фіксують на фосфат-цемент.

20. Причинами розцементування штифтового зуба можуть бути: недостатнє висушування кореневого каналу, використання занадто щільного або рідкого цементу, повітряні нори в каналі, неповне обезжирювання протезу, введення штифта в канал не до кінця, скручування зуба по вертикальній вісі, підвищення прикусу в окремих точках.

15