- •1Теорії походження держави і права
- •2 Поняття держави та її основні ознаки
- •3.Характеристика функцій держави
- •4. Поняття форми держави
- •5 Державний механізм
- •6 Характеристика держав, що існували на території сучасної України
- •7. Поняття права та його ознаки, принципи, функції.
- •8 Поняття ознаки і види норм права.
- •9 Структура правової норми
- •10 Норми права та інші соціальні норми
- •11.Поняття, систем джерел ( форм) права.
- •12Характеристика нормативних актів як джерел права, їхня система , межа дій.
- •14 Поняття системи права та її елементи
- •15 Характеристика основних галузей права
- •17 Поняття, види способи тлумачення права
- •20 Поняття законність, правопорядку та дисципліни.
- •21Правова культура : поняття і види
- •22 Правомірна поведінка .Правопорушення: поняття, причини і види.
- •23 Склад правопорушення, зміст його елементів, його ознаки.
- •24 Юридична відповідальність: загальне поняття, мета, принципи, види.
- •25 Поняття, джерела, система цивільного права. Предмет та методи цивільно- правового регулював.
- •26 Цивільно - правові відносини: суб’єкти, юридичні факти.
- •27 Поняття та зміст права власності, види форм власності.
- •28 Правосуб’єктність громадян ( фізичних осіб)
- •29 Правосуб’єктність юридичних осіб
- •30 Поняття класифікації ( види) форма угод.
- •31 Умови дійсності угод. Визнання угоди недійсною правові наслідки.
- •Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна
- •Правочини, які може вчиняти представник
- •Представництво за законом
- •. Комерційне представництво
- •. Представництво за довіреністю
- •Форма довіреності
- •Строк довіреності
- •. Припинення представництва за довіреністю
- •Передоручення
- •37 Способи припинення зобов’язань.
- •41 Особисті і майнові права та обов'язки батьків та дітей.
- •42 Поняття, метод, принципи та джерела трудового права.
- •47 Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу: підстави порядок
- •50 Правове регулювання робочого часу: тривалість, режим облік.
- •54 Дисциплінарна відповідальність. Дисциплінарні стягнення, порядок їх накладання
28 Правосуб’єктність громадян ( фізичних осіб)
Фізична особа може стати учасником цивільних правовідносин тільки за умови наявності в неї цивільної правосуб'єктності, яка, в свою чергу, поділяється на: а) правоздатність; б) дієздатність.
Правоздатність - це здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки. Правоздатність громадян України виникає в момент народження і припиняється зі смертю (або з визнанням громадянина померлим). Ніхто з громадян не може бути позбавлений цивільної правоздатності, але може бути обмежений в ній.
Дієздатність - це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе обов'язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності обумовлений віком та психічним станом здоров'я особи, а тому її поділяють на такі види:
а) повна дієздатність, яка настає з досягненням повноліття, тобто 18 років, а у випадку одруження неповнолітньої особи з моменту реєстрації шлюбу;
б) неповна дієздатність, якою наділені особи у віці від 14 до 18 років. Особливістю їх дієздатності є те, що вони мають як певні визначені права, так і право на вчинення інших правочинів, але лише за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, а в разі заперечення того з батьків, з ким проживає неповнолітній, правочин здійснюється з дозволу органів опіки та піклування;
в) часткова дієздатність, яку мають малолітні особи (до 14 років), які наділяються також певними визначеними права ми, але не несуть цивільно-правової відповідальності за завдану ними шкоду;
г) обмежена дієздатність, що визначається судом до тих фізичних осіб, які є психічно хворими або зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами. Обмеження дієздатності тягне за собою такі правові наслідки: що до такої особи встановлюється піклування; самостійно вона може здійснювати лише дрібні побутові правочини; інші правочини такою особою вчиняються за згодою піклувальника.
У певних випадках суд може визнати особу повністю недієздатною, що зумовлює необхідність встановлення над нею опіки. Поряд із цим за рішенням суду фізична особа у встановленому законом порядку може бути визнана безвісно відсутньою, а потім оголошена
померлою.
29 Правосуб’єктність юридичних осіб
Юридична особа - це організація, створена шляхом об'єднання осіб та/або майна, яка наділена правосуб'єктністю і може набувати майнових або особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах. Юридична особа має такі правові ознаки:
а) організаційна єдність;
б)майнова відокремленість;
в) участь у цивільному обороті від власного імені;
г) здатність самостійно нести майнову відповідальність;
д) здатність бути позивачем або відповідачем у суді. Вона вважається створеною з моменту державної реєстрації та повинна мати: свій статут або засновницький договір між учасниками, назву, органи, місцезнаходження тощо.
У цивільно-правовій літературі висловлюється думка, згідно з якою, розглядати окремо складові правосуб'єктності юридичної особи недоцільно оскільки правосуб'єктність охоплює і правоздатність, і дієздатність. Хоча і юридична, і фізична особи можуть мати однакові права й обов'язки, необхідно зважати на те, що в їх правовому статусі є певна відмінність, адже лише фізична особа має здатність спадкувати та бути учасником сімейних відносин, що є природною властивістю тільки людини.
Залежно від характеру власності юридичних осіб поділяють на такі види: державні, колективні, орендні, акціонерні, спільні, приватні, сімейні, релігійні і т. ін. їх діяльність припиняється у визначеному чинним законодавством порядку з моменту їх ліквідації чи реорганізації (злиття, приєднання, поділу).
Як уже зазначалось, в окремих випадках суб'єктом цивільних правовідносин можуть виступати Україна як суверенна держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади (наприклад, надходження у власність безгосподарного майна, невитребуваних знахідок, неналежно утримуваного та конфіскованого майна та ін.)ч У таких правовідносинах вони виступають на рівних правах з іншими учасниками цивільних відносин. Вони мають право створювати юридичні особи публічного (наприклад, навчальні заклади) та приватного (наприклад, підприємницькі товариства) права і брати участь у їх діяльності.