21. Види, форми і методи фінансового контролю.

Фінансовий контроль — це контроль законодавчих і виконавчих органів влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ за фінансовою діяльністю всіх економічних суб'єктів із застосуванням певних методів і прийомів.

Види фінансового контролю:

1. Державний — позавідомчий — здійснюється комісіями ВРУ, Кабінетом Міністрів, місцевими радами народних депутатів, державними фінансовими органами.

2. Внутрішньовідомчий — проводиться відомствами, міністерствами, державними комітетами щодо підвідомчих їм підприємств, організацій, установ.

3. Внутрішньогосподарський — здійснюється структурними підрозділами підприємств — бухгалтерією, фінансовою службою підприємства. Мета — перевірка правильності і своєчасності зарахування коштів на рахунок у банку, контроль за залишком коштів на рахунку, за протермінування заборгованості постачальникам, банку, бюджету тощо.

4. Громадський — полягає у проведенні перевірки, виявленні і попередженні різних порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств, організацій з ініціативи місцевих органів влади або окремих груп громадян.

5. Аудиторський — здійснюється аудиторськими фірмами або незалежними аудиторами.

Попередній фінансовий контроль — перевірка операцій до того, як вони відбудуться. Мета — недопущення незаконних і неправильних фінансових операцій. Завдання — виявлення резервів зростання обсягів виробництва, підвищення рентабельності, попередження неекономічного і нераціонального використання грошових коштів; проведення органами державної влади і управління, фінансовими і податковими органами, банківськими установами, працівниками служби обліку на стадії складання плану та бюджету і прийняття фінансових рішень.

Поточний фінансовий контроль полягає у регулярній перевірці виконання підприємствами встановлених завдань з фінансових показників і платежів до бюджету, дотримання ними фінансових норм і нормативів. Здійснюється працівниками служби обліку у процесі проведення тих чи інших фінансових операцій; забезпечує режим економії у використанні коштів, мобілізує внутрішні резерви.

Наступний фінансовий контроль проводиться після проведення операцій практично всіма контролюючими органами. Мета — аналіз і узагальнення підсумків виконання фінансових операцій, виявлення випадків порушення фінансової дисципліни, законів, перекручень у звітності та цільовому використанні коштів.

Камеральні та документальні перевірки проводяться, головним чином, податковими органами. Перший вид контролю здійснюється без виходу на підприємство і полягає у перевірці поданої податкової звітності. Документальна перевірка проводиться з виходом на підприємство і передбачає перевірку первинних документів, пов'язаних із нарахуванням податків. Результати документальної перевірки можуть оформлятися довідкою — якщо порушень не виявлено; актом — при встановленні порушень податкового законодавства.

Ревізія — це всеохоплююча перевірка усіх сторін діяльності суб'єкта господарювання; проводиться регулярно, а її результати оформляються актом; мета — всебічно сприяти поліпшенню фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ.

Залежно від обсягу даних, що перевіряються, розрізняють ревізії

1)суцільні; 2)вибіркові; 3)комбіновані

Залежно від повноти охоплення діяльності підприємства, організації розрізняють ревізії:

1)повні; 2)часткові; 3)тематичні; 4комплексні. Ревізії також поділяють на планові і позапланові.