3 Указівки до виконання лабораторної роботи і заходи щодо тб

3.1 Перевірити відсутність напруги на установці та наявність заземлення лабораторного стенда. Автоматичний вимикач QF повинний бути відключений. Автотрансформатор Т1 установити в нульове положення поворотом рукоятки регулятора проти годинної стрілки до упора.

3.2 Перевірити наявність і заземлення розрядної штанги. Перевірити наявність діелектричного килимка, а також цілісність і придатність до експлуатації діелектричних рукавичок і діелектричних ботів. Відкрити дверцята іспитової камери і розрядною штангою зняти залишковий електричний заряд на електродах, попередньо одягши діелектричні рукавички і діелектричні боти.

3.6 Установити випробовувальний ізолятор на виводи високовольтного трансформатора Т2 і закрити дверцята іспитової камери.

3.7 Включити автоматичний вимикач QF. При цьому займа-ється сигнальна лампа HL1. Натиснути кнопку SB1. При цьому спрацьовує магнітний пускач КМ і займаються сигнальні лампи HL2 і HL4. Напруга подається на високовольтну частину установки.

3.9 Повертаючи рукоятку автотрансформатора Т1 по годинній стрілці, поступово підвищувати напругу на електродах до поверхневого перекриття ізолятора. Напругу в момент пробою зафіксувати, орієнтуючись на показання кіловольтметрів PV1 чи PV2 При поверхневому перекритті в електричному ланцюзі протікає великий струм, від якого спрацьовує блок максимального струмового захисту і напруга автоматично знімається з високовольтної частини установки контактами КМ1 і КМ2 магнітного пускача КМ.

3.10 Вивести автотрансформатор Т1 у вихідне положення по-воротом рукоятки проти годинної стрілки до упора, включити знову магнітний пускач КМ, як і п. 3.8., і повторити експеримент. Кожен ізолятор потрібно випробувати не менш шістьох разів, причому перший розряд є пробним і не враховується.

3.11 Після завершення циклу іспитів для одного з ізоляторів, як зазначено в п. 3.10, вивести автотрансформатор Т1 у вихідне положення і відключити автоматичний вимикач QF. Відкрити дверцята іспитової камери, розрядною штангою зняти залишковий електричний заряд на електродах, як і в п. 3.5, і зробити заміну ізолятора для наступного циклу іспитів.

3.13 Набір випробовувальних ізоляторів видається викладачем. Після іспиту кожного ізолятора вимірити гнучким шнуром (полоскою з паперу) найкоротшу розрядну відстань по по-верхні ізолятора між його електродами. Результати занести в табл. 3.1.

Таблиця 3.1- Іспити ізоляторів на поверхневе перекриття

Назва ізолятора	Виміряно						Розраховано
	Сухорозрядна напруга (Up)					Розрядна відстань	Середня розрядна напруга	Середня розрядна напружність
	кВ					м	кВ	кВ/м
	U1	U2	U3	U4	U5	hp	Uср.р.	Еср.р.

4 Розрахункові формули

4.1 Середнє значення сухоразрядної напруги (U_ср.р..) обчис-лювати по формулі:

, кВ,

де U_p.і — сухоразрядна напруга ізолятора кожного з п'яти іспитів, кВ.

4.2 Середнє значення розрядної напруженості обчислювати по формулі:

, кВ/м,

де h_p - найкоротша розрядна відстань по поверхні ізолятора між його електродами, м

5 Зміст звіту

5.1 Мета роботи.

5.2 Електрична принципова схема іспитової установки.

5.3 Короткі вказівки по виконанню лабораторної роботи.

5.4 Таблиця вимірів і обчислень, розрахункові формули.

5.5 Ескізи ізоляторів із указівкою шляху розряду.

5.6 Висновки за результатами іспитів.