- •Кафедра маркшейдерії, геодезії та геології
- •Загальні відомості
- •Частина 1 (семестр 4) лабораторна робота 1 будова гірничого теодоліта та його перевірки
- •Лабораторна робота 2 теодолітна зйомка (бригада – 4 студенти)
- •Лабораторна робота 3 камеральна обробка теодолітної зйомки
- •Лабораторна робота 4 геометричне нівелювання
- •Лабораторна робота 5 геометричне орієнтування через один вертикальний стовбур
- •Лабораторна робота 6 передача висотної відмітки з поверхні в шахту довгою стрічкою
- •Частина II (семестр 5)
- •Лабораторна робота 1
- •Геометричне орієнтування
- •Через два вертикальних стовбури
- •Лабораторна робота 2 гіроскопічне орієнтування
- •Лабораторна робота 3 тригонометричне нівелювання
- •Лабораторна робота 4 вивчення маркшейдерської гірничої графічної документації
- •Частина III (семестр 6)
- •Лабораторна робота 1
- •Розрахунок геометричних параметрів
- •Для завдання напрямку похилому хіднику
- •Лабораторна робота 2 розрахунок параметрів для завдання напрямку похилому стовбуру
- •Рішення:
- •Лабораторна робота 3
- •Лабораторна робота 4 попередній розрахунок точності змикання зустрічних вибоїв
- •Лабораторна робота 5 розрахунок похибок орієнтування шахти через один вертикальний стовбур
- •На поверхні в шахті
- •Лабораторна робота 6 розрахунок похибки орієнтування шахти через два вертикальних стовбури
- •Частина IV (семестри 7-8)
- •При рівноточних вимірах
- •Лабораторна робота 2 оцінка точності прямої кутової геодезичної зарубки
- •Лабораторна робота 3 оцінка точності зворотної кутової геодезичної зарубки
- •Лабораторна робота 4 побудова еліпса похибок положення пункту, що вставляється
- •Лабораторна робота 5
- •Пристрій світловіддалеміра мсд-1м.
- •Вимір довжин. Камеральна обробка
- •Результатів вимірів
- •Міри безпеки
- •Лабораторна робота 6 орієнтування шахти через три вертикальні стовбури
- •Лабораторна робота 7 теодолітна зйомка недоступних порожнеч методом прямої кутової засічки
- •Частина V (семестр 9)
- •Лабораторна робота 1
- •Маркшейдерський облік обсягів
- •Видобутку і розкриву
- •Лабораторна робота 2 рішення маркшейдерських задач по плану гірничих виробок
- •Список використуваної літератури
Міри безпеки
Роботи з виміру відстаней необхідно робити відповідно до правил безпеки об'єкта, на якому вони проводяться.
Забороняється:
− розкривати в шахті блок живлення;
− переносити до місця роботи чи зточкинаточку в шахті і на поверхні прийомопередавачпоза укладальногоящику;
− залишати прийомопередавачі відбивач без догляду;
− залишати прилад включеним тривалий (більш однієї години) час.
Лабораторна робота 6 орієнтування шахти через три вертикальні стовбури
6.1 Вихідні дані
Центрування підземної маркшейдерської мережі зроблено через 3 вертикальні виробки (див. рис. 4.7).
Координати висків А, В, С визначені в результаті обчислення полігонометричного ходу на земній поверхні (табл. 4.4), виски з'єднані підземною теодолітною зйомкою (табл. 4.5) і координати їх визначені в результаті обчислення теодолітного ходу в шахті в умовній системі (= 0, = 0, = 30000′00″), див. табл. 4.4.
Таблиця 4.4 – Координати висків
Точ-ки |
Система координат | |||
на земній поверхні |
умовна | |||
Х |
Y |
X |
Y | |
А В С |
876,286+0,01N 819,898+0.02N 816,884+0.001N |
868,356+0.01N 913,739+0.02N 848,749+0.001N |
61,399+0.005N 11,129+0.015N 0,000 |
12,004+0.005N 64,095+0.015N 0,000 |
Примітка: N – номер варіанта студента.
6.2 Порядок обчислення орієнтування
Математична обробка орієнтування розглянута на прикладі (для варианта 0).
6.2.1 Обчислення координат центра ваги трикутника у дійсній (на поверхні) та умовній (у шахті) системах координат.
(4.36)
де , - координати висків и у системі на поверхні й у шахті.
А
1
2
3
Е
О
6
5
В
С 4
Рисунок 4.7 – Схема орієнтування через 3 стовбури
6.2.2 Обчислення дирекційних кутів ліній, що з'єднують виски и з центром ваги системи (табл. 4.6, 4.7).
6.2.3 Обчислення відстаней D між висками і центром ваги О (табл. 4.8, 4.9).
6.2.4.Обчислення виправлень орієнтування r і масштабу Δm (табл. 4.6, 4.7).
(4.37)
Таблиця 4.5 – Дані теодолітної зйомки у шахті
Пункти |
Приведена довжина сторін, d, м |
Виміряні (ліві по ходу) кути β |
1 |
2 |
3 |
С |
24,640 |
|
6 |
219057′ | |
23,620 | ||
Е |
288000′ | |
23,310 | ||
5 |
159012′ | |
12,355 | ||
4 |
78030′ | |
29,015 | ||
В |
| |
6 |
|
|
Е |
180000′ | |
230,000 | ||
3 |
129053′ | |
14,595 | ||
2 |
123033′ | |
20,880 | ||
1 |
116041′ | |
37,165 | ||
А |
|
Таблиця 4.6 - У системі координат на поверхні
Лінія | ||||
АО |
+8,592 |
-38,597 |
12033′00″ |
167027′00″ |
ВО |
-36,791 |
+17,791 |
64011′35″ |
295048′25″ |
СО |
+28,199 |
+20,805 |
53034′49″ |
53034′49″ |
Таблиця 4.7 – В умовній системі координат
Лінія | ||||
АО |
+13,362 |
-37,223 |
19044′48″ |
160015′12″ |
ВО |
-38,729 |
+13,047 |
71022′57″ |
288037′03″ |
СО |
+25,366 |
+24,176 |
46022′37″ |
46022′34″ |
Примітка: Дирекційні кути визначаються в залежності від чверті, у якій знаходиться лінія .
Таблиця 4.8 – У системі координат на поверхні
Лінія |
| ||||
АО |
+8,529 |
-38,597 |
167027′00″ |
39,541 |
39,542 |
ВО |
-36,791 |
+17,791 |
295048′25″ |
40,867 |
40,867 |
СО |
+28,199 |
+20,805 |
53034′49″ |
35,043 |
35,043 |
Таблиця 4.9 – В умовній системі координат
Лінія | |||||
АО |
+13,362 |
-37,223 |
160015′12″ |
39,549 |
39,549 |
ВО |
-38,729 |
+13,047 |
288037′03″ |
40,868 |
40,868 |
СО |
+25,366 |
+24,176 |
46022′34″ |
35,042 |
35,042 |
Таблиця 4.10 – Визначення допоміжних величин
Лінія | ||||
АО |
7011′48″ |
-0,0075 |
4,0 |
16,0 |
ВО |
7011′22″ |
-0,001 |
4,1 |
16,8 |
СО |
7012′15″ |
+0,001 |
3,5 |
12,2 |
(4.38)
6.2.5 Обчислення дирекційних кутів сторін, що примикають до висків в умовній системі
αС-6 = 30000′00″
αВ-4ш = αС-6 + βС-6-І + β6-Е-5 + βЕ-5-4 + β5-4-У + 1800 = 235039′00″
(4.39)
αА-1ш = αС-6 + βС-6-І + β6-Е-3 +βЕ-3-2 + β3-2-1 + β2-1-А – 1800 = 80004′00".
6.2.6 Обчислення координат вузлової точки в підземних сполучних ходах з урахуванням виправленьі(табл.4.11).
У значення дирекційних кутів сторін, що примикають до висків у шахті, уводиться виправлення
(4.40)
6.2.7 Обчислення середньозважених координат вузлової точки Е.
(4.41)
де – координати вузлової точки Е, отримані з різних ходів;
–ваги ходів, обернено пропорційні їхнім периметрам.
6.2.8 Визначення нев'язань ходів по вісях координат.
Хід від к: = 841,764 – 841,764 = 0;
= 886,671 – 886,676 = -0,005 м.
Хід від к: = 841,759 – 841,764 = 0,005 м;
= 886,678 – 886,676 = + 0,002 м.
Хід від к: = 841,767 – 841,764 =+0,003 м;
= 886,682 – 886,676 = + 0,006 м.
6.2.9 Розподіл нев'язань у збільшення координат відповідних теодолітних ходів (пропорційно довжинам сторін зі зворотним знаком) і обчислення остаточних значень координат пунктів у підземних сполучних ходах (табл. 4.11).
6.2.10 Викресліть схему орієнтування в масштабі 1:500.
Таблиця 4.11 – Відомость розрахунку усріднених координат підземних пунктів
Продовження таблиці 4.11