- •Кафедра маркшейдерії, геодезії та геології
- •Загальні відомості
- •Частина 1 (семестр 4) лабораторна робота 1 будова гірничого теодоліта та його перевірки
- •Лабораторна робота 2 теодолітна зйомка (бригада – 4 студенти)
- •Лабораторна робота 3 камеральна обробка теодолітної зйомки
- •Лабораторна робота 4 геометричне нівелювання
- •Лабораторна робота 5 геометричне орієнтування через один вертикальний стовбур
- •Лабораторна робота 6 передача висотної відмітки з поверхні в шахту довгою стрічкою
- •Частина II (семестр 5)
- •Лабораторна робота 1
- •Геометричне орієнтування
- •Через два вертикальних стовбури
- •Лабораторна робота 2 гіроскопічне орієнтування
- •Лабораторна робота 3 тригонометричне нівелювання
- •Лабораторна робота 4 вивчення маркшейдерської гірничої графічної документації
- •Частина III (семестр 6)
- •Лабораторна робота 1
- •Розрахунок геометричних параметрів
- •Для завдання напрямку похилому хіднику
- •Лабораторна робота 2 розрахунок параметрів для завдання напрямку похилому стовбуру
- •Рішення:
- •Лабораторна робота 3
- •Лабораторна робота 4 попередній розрахунок точності змикання зустрічних вибоїв
- •Лабораторна робота 5 розрахунок похибок орієнтування шахти через один вертикальний стовбур
- •На поверхні в шахті
- •Лабораторна робота 6 розрахунок похибки орієнтування шахти через два вертикальних стовбури
- •Частина IV (семестри 7-8)
- •При рівноточних вимірах
- •Лабораторна робота 2 оцінка точності прямої кутової геодезичної зарубки
- •Лабораторна робота 3 оцінка точності зворотної кутової геодезичної зарубки
- •Лабораторна робота 4 побудова еліпса похибок положення пункту, що вставляється
- •Лабораторна робота 5
- •Пристрій світловіддалеміра мсд-1м.
- •Вимір довжин. Камеральна обробка
- •Результатів вимірів
- •Міри безпеки
- •Лабораторна робота 6 орієнтування шахти через три вертикальні стовбури
- •Лабораторна робота 7 теодолітна зйомка недоступних порожнеч методом прямої кутової засічки
- •Частина V (семестр 9)
- •Лабораторна робота 1
- •Маркшейдерський облік обсягів
- •Видобутку і розкриву
- •Лабораторна робота 2 рішення маркшейдерських задач по плану гірничих виробок
- •Список використуваної літератури
Лабораторна робота 2 розрахунок параметрів для завдання напрямку похилому стовбуру
Вихідні дані: устя похилого стовбура задано координатами точки А и дирекційним кутом . Координати точки А прийміть рівними координатам точки 7 (табл. 3.1) відповідно до вашого номера в журналі, а (табл.3.1).
Дирекційний кут сторони АВ полігонометричного ходу на поверхні дорівнює 1380 (див.рис. 3.2).
В
А
Ψ
βА
Х
Вісь похилого
стовбура
D βC f
C M
Рисунок 3.2 – Схема гірничих виробок
На вентиляційному штреку відомі координати точки С (табл.3.1). Дирекційний кут . Кут прийміть рівним куту (табл.3.1). Кут нахилу .
Визначте: координати точки М перетинання двох прямих АМ і DC; довжину лінії СМ, кут і похилу довжину АМ.
Рішення:
1 Обчисліть дирекційний кут сторони СА і довжину з рішення зворотної геодезичної задачі
(3.15)
2 Обчисліть горизонтальні кути у вершинах трикутника АМС
(3.16)
Контроль:
3 Визначте відстань СМ
(3.17)
4 Обчисліть координати точки перетинання М () рішенням прямої геодезичної задачі
(3.18)
Координати точки М можуть бути визначені також зі спільного рішення рівнянь пересічних прямих, що перетинаються.
(3.19)
5 Визначте горизонтальний кут уточці А на поверхні
(3.20)
6 Обчисліть горизонтальну проекцію похилого стовбура до вентиляційного штреку (точки М)
(3.21)
для контролю
7 Визначте похилу довжину стовбура до точки М
((3.22)
8 Побудуйте по координатах план виробок (збійки) у масштабі 1:1000, захистіть лабораторну роботу і підготуйтеся до наступної роботи.
Лабораторна робота 3
РОЗРАХУНОК ПОХИБКИ ПОЛОЖЕННЯ ПУНКТУ К
ВІЛЬНОГО ВИСЯЧОГО ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО
ХОДУ (ЗА РАХУНОК ПОХИБОК ВИМІРУ
ГОРИЗОНТАЛЬНИХ КУТІВ І ДОВЖИН СТОРІН)
Дано: схема ходу (рис.3.3), індивідуальні координати початкової точки, Х1, Y1, дирекційний кут першої сторони , обмірювані кути і довжина сторони 1−2; значення інших обмірюваних кутів і довжин сторін (табл. 3.2). Спосіб виміру горизонтальних кутів ходу – прийомів; теодоліт 2Т5К, рулетка РГ–30.
X
LY 10
R 3Y
9
R8X
LX R3X
R3 R8Y
8
1 7
2 3
4 6
5 Y
Масштаб 1:2000
Рисунок 3.3 – Схема до визначення проекцій RX, RY, LX, LY
Послідовність рішення:
1 Обчисліть індивідуальні вихідні дані відповідно до Вашого номера в журналі групи по формулах у таблиці 3.2.
2 Обчисліть координати вершин полігонометричного ходу по обмірюваним кутам і довжинам сторін (табл. 3.2) і обчисленим індивідуальним даним. Для цього накресліть відомість обчислення координат (табл. 1.2), занесіть туди вихідні дані і послідовно обчисліть:
Таблиця 3.2 – Вихідні дані
№ пунк-ту |
Вимірювані кути (ліві) |
Довжини сторін, м |
Індивідуальні вихідні дані |
1 |
- |
|
= 140° - 2 N; |
|
|
35,000 | |
2 |
120°001 |
|
= 120° + 4 N |
|
|
41,627 | |
3 |
240°001 |
|
= 240° - 2 N; |
|
|
73,413 | |
4 |
137°14,31 |
|
d1-2 = 35 м + 0,1 N; |
|
|
22,761 | |
5 |
136°10,11 |
|
X1 = 80 м + 1N; |
|
|
38,573 | |
6 |
180°23,41 |
|
Y1 = 25 + 0,5 N; |
|
|
85,236 | |
7 |
179°41,51 |
|
N – порядковий номер в журналі групи |
|
|
103,417 | |
8 |
179°52,31 |
| |
|
|
112,345 | |
9 |
169°43,6 |
| |
|
|
85,723 | |
10 |
- |
|
− дирекційні кути сторін
− румби в залежності від . У I чверті ; у ІІ – ІІІ – IV - (табл..1.4);
− додавання координат ;
− координати вершин ходу
Знаки додавань поставте в залежності від (чверті), (табл..1.4).
3 Визначте середню квадратичну похибку виміру горизонтальних кутів (одним прийомом)
(3.23)
де – середня похибка виміру кута, обумовлена середньою помилкою центрування теодоліта (= 1,2 мм) і середніми зсувами сигналіві; (= 1мм);
(3.24)
де і– довжини сторін вимірюваного кута;
= 206265";
–похибка візування;
(3.25)
де – збільшення зорової труби теодоліта (27х).
−похибка відлічування, для шкалових відлікових пристосувань ,
де – гранична похибка оцінки “на око” часткою мінімального розподілу шкали (= 0,11=6").
Обчислення похибок виміру кутів зведіть у таблицю.
4 Визначте похибки координат останнього пункту 10 полігонометричного ходу в залежності від похибок виміру кутів (без обліку похибки вихідної сторони)
(3.26)
де – похибка виміру n-го кута ходу;
і – проекції на вісі координат відстаней (радіусів−векторів) від n-них вершин ходу до останнього пункту (10) – визначається графічно за планом, для чого в масштабі 1:2000 по координатах нанесіть усі вершини на план (рис.3.3), формат A-4.
Обчислення і зведіть у таблицю.
5 Визначте похибки координат пункту 10 у залежності від похибок виміру довжин сторін сталевою рулеткою
(3.27)
де і – похибки координат пункту, обумовлені впливом випадкових похибок виміру довжин сторін.
, (3.28)
де - коефіцієнт випадкового впливу,= 0,0005;
–довжина n-й сторони;
–дирекційний кут n-й сторони;
–похибки координат пункту, обумовлені впливом систематичних похибок виміру довжин.
, (3.29)
де - коефіцієнт систематичного впливу, = 0,00005;
і – проекції на вісі координат замикаючої , що з'єднує останній пункт 10 з початковим пунктом ходу 1 (див. рис. 3.3);
Розрахунок і зведіть у таблицю.
6 Обчисліть середнєквадратичні похибки координат пункту
(3.30)
7 Визначте загальну похибку положення пункту вільного висячого полігонометричного ходу
(3.31)
8 Оформіть роботу, захистіть її і підготуйтеся до наступної лабораторної роботи.