konstprukr6[1]

3) склад місцевих державних адміністрацій призначається Президентом України;

4} рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, можуть бути скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня;

Завдання № 25

Прем'єр-міністр України Л. подав заяву про відставку Відставка була прийнята.

Спрогнозуйте, як далі можуть розвиватися події.

Завдання № 26

В Україні на виборах Президента України було обрано нового Президента України.

Як Ви вважаєте, чи відбудуться якісь зміни у відносинах між новим Президентом України і Кабінетом Міністрів України, який був призначений колишнім Президентом України?

Список літератури:

1.Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 38. - Ст. 502.

2.Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. - К.: Україна, 1991.- 8 с

3.Декларація прав національностей України: Прийнята Верховною Радою України 1 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 799

4.Закон України «Про вибори Президента України» в редакції закону від 18 березня 2004 р.,

5.Закон України « Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р.,

6.Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997

7.Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІУ - К.: Атіка, 2006. - 64 с

81

8.Конституційне право України: Підручник / В.Ф. Погорілко. О.Ф. Фрицький, О.В. Городецький та ін.; За ред. проф. В.Ф. Погорілка. - 3-тє вид. - К.: Наукова думка, 2002.

9.Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посіб-

ник. – К., 2000р.

10.Основи конституційного права України: Підручник / Авт. Кол.: А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков (кер.) та ін.; За ред. В.В. Копєйчикова. - Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

Практичне заняття № 7

Тема: Конституційні основи судової влади і прокуратури в України.

План

1.Поточна перевірка рівня засвоєння теоретичного матеріалу за темою: «Конституційні основи судової влади і прокуратури в України».

2.Робота з першоджерелами: Конституцією України, Закон України « Про Конституційний Суд» від 16 жовтня 1996 року із змінами на 1997 р., Закон України « Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р., Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року із змінами на1997 р.

3.Заповнення таблиць;

4.Тестовий контроль;

5.Розв’язання задач.

1.Поточна перевірка рівня засвоєння теоретичного матеріалу за темою: «Конституційні основи судової влади і прокуратури в України».

1.Розгляньте поняття і принципи правосуддя в Україні.

2.Дайте загальну характеристику конституційної юрисдикції в Україні.

3.Які суди утворюють судову систему України ?

4.Охарактеризуйте систему судів загальної юрисдикції.

5.Порівняйте повноваження загальних судів різних рівнів.

6.Які, на Вашу думку, існують місцеві суди в Україні?

82

7.Який порядок утворення і функціонування апеляційних судів в Україні?

8.В чому, на Вашу думку, сутність вищих судів України?

9.Охарактеризуйте Верховний Суд України?

10.Що слід розуміти під третейськими судами в Україні?

11.Який порядок формування Конституційного Суду України передбачений чинним законодавством ?

12.Які повноваження має Конституційний Суд

2. Робота з першоджерелами: Конституцією України, Закон Украї-

ни « Про Конституційний Суд» від 16 жовтня 1996 року із змінами на 1997 р., Закон України « Про судоустрій» від 7 лютого 2002 р., Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року із змінами на 1997 р.

Відповідно до статей 8 і 55 Конституції України права і сво-

боди людини та громадянина гарантуються і захищаються судом. Роль і місце суду в системі органів державної влади ви-

значається основним завданням — охорона і захист від імені держа-

ви їх прав і свобод від свавілля як з боку держави, її органів та посадових осіб, так і громадян.

Конституція України проголошує як основне завдання та фун-

кцію суду — захист невід'ємних прав людини і громадянина (час-

тина третя ст. 8, частини перша, четверта ст. 55 та частина перша ст. 124).

Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здійснювати правосуддя в Україні.

Це положення дістало конституційне правове закріплення у ро-

зділі VIII Основного Закону "Правосуддя".

Більш детально засади організації судової влади та засади здійснення правосуддя в Україні визначено в Законі України "Про судо-

устрій України" від 7 лютого 2002 р., який вступив в силу 1 червня 2002 року.

Відповідно до засад організації судової влади в Україні, судова

влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється судами загальної юрисдикції та Конституційним Судом України. Юрисди-

83

кція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Судову систему України становлять суди загальної юрис-

дикції та Конституційний Суд України.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією та Законом України "Про Конститу-

ційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року.

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеля-

ційної та касаційної інстанцій.

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одно-

особово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, у

випадках, передбачених процесуальним законом, також судом присяжних.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Справи в порядку повторної касації розглядаються складом суддів відповідної судової палати (Військової судової колегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуального закону.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та підкоряються лише закону.

Гарантії самостійності й незалежності суддів визначаються ст. 125 Конституції України та іншими законами.

Недоторканність суддів гарантується Конституцією, Законом України "Про статус суддів" та іншими законами.

На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних зі здійсненням правосуддя, поширюються гарантії недоторканності суддів.

Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду судді вперше

(ст. 126 Конституції).

84

До закінчення цих строків вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунктах 3—9 частини п'ятої ст. 126 Конституції України, тобто судді звільняються з посади органом, що його обрав або призначив; у разі неможливості виконувати свої повноваження; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Закон України "Про судоустрій України" окремо визначає статус судів загальної юрисдикції. Зокрема, визначаються види цих судів.

Відповідно до частини першої ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції становлять:

місцеві суди;

апеляційні суди, Апеляційний суд України;

вищі спеціалізовані суди;

Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Відповідно до ст. 125 Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

Згідно з Законом вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий) адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі] спеціалізовані суди,

що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом.

Закон визначає також статус Верховного Суду Укроїш який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України: розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші

85

справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами-дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає не чинними роз'яснення пленуму вищого спеціалізованого суду; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України; здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визнача-

ється розділом XII Конституції та Законом України "Про Кон-

ституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.

Стаття 147 Конституції України визначає сутність Конституційного Суду України та його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної юрисдикції.

Призначення цього органу полягає в такому:

•вирішувати питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України;

•давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України (частина двадцять друга ст. 106), Верховна Рада України (частина двадцять шоста ст. 86) та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду Укра-

їни (частина друга ст. 148).

Прокуратура є державним органом, який не належить до жодної з гілок влади в Україні — законодавчої, виконавчої і судової. Проте найбільшою мірою діяльність цього органу пов'язана саме с судовою владою.

Правовий статус прокуратури визначається Конституцією Укра-

їни (розділ VII, статті 121—122), Законом "Про прокуратуру" від

15 листопада 1991 року та іншими законами.

86

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокура-

туру України покладено здійснення таких функцій:

підтримання державного обвинувачення в суді. Прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, не здійснює нагляду за діяльністю суду. Додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, він сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ. Підтримуючи державне обвинувачення прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор має керуватися вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів;

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять опера- тивно-розшукову діяльність, дізнання, досудового слідства, до складу яких належать органи, визначені в Законі "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року: Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Прикордонні війська України, управління державної охорони, органи державної податкової служби органи і установи Державного департаменту з питань виконання покарань, розвідувального органу Міністерств а оборони України.

У свою чергу, органами дізнання згідно зі ст. 101 Кримі-

нального кодексу України є: міліція; податкова міліція; органи безпеки; командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ; митні органи; начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховнотрудових профілакторіїв; органи державного пожежного нагляду; органи охорони державного кордону; капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

До органів досудового слідства, згідно зі статтею 102 Кримі- нально-процесуального кодексу України, належать: слідчі прокурату-

ри, слідчі органи Міністерства внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчі органів Служби безпеки України.

Відповідно до ст. 122 Конституції України Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України на підставі п. 25 ст. 85 та п. 11 ст. 106 Конституції України та звільняється з посади Президентом України без згоди на це парламенту.

87

У свою чергу, Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

3. Заповнення таблиць:

Складіть структуру судової влади України:

Верховний Суд України

Пленум Верховного Суду України

Судова колегія	Судова колегія	………… колегія
………..	………..
справ	справ

А далі ?

Який склад і компетенція Вищої Ради юстиції:

Склад Вищої Ради юстиції	Компетенція Вищої Ради юстиції

3.Тестовий контроль:

1.Винятковість судової влади полягає в тому, що:

а) рішення судової влади є остаточним, б) рішення судів є обов'язковими до виконання,

в) функції судової влади можуть здійснюватися виключно судами, г) суди здійснюють правосуддя самостійно.

2.Повнота судової влади визначається:

а) її обсягом, б) її змістом,

в) її самостійністю, г) остаточним характером рішень, що приймаються судом.

3. Найбільше діяльність прокуратури пов'язана із:

а)законодавчою владою; б)судовою владою; в) виконавчою владою.

4. Особа може оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб:

а) тільки у тому випадку, якщо це стосується службових інтересів особи; б) тільки у тому випадку, якщо це стосується особистих інтересів особи;

в) як у випадку службових інтересів особи, так і у випадку особистих інтересів.

5. Рішення Європейського Суду з прав людини є орієнтиром:

88

а) тільки для судів загальної юрисдикції; б) тільки для Конституційного Суду України;

в) як для судів загальної юрисдикції, так і для Конституційного Суду України.

6. До місцевих загальних судів належать:

а) районні суди та районні суди у містах; б) міські суди;

в) міськрайонні суди, військові суди гарнізонів; , г) третейські суди.

7.На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший:

а) 18 років; б) 20 років; в) 25 років; г) 30 років; д) 35 років; є) 40 років.

8.За результатами розгляду справ Конституційний Суд України:

а) приймає рішення; б) приймає конституційні рішення; в) дає висновки; г) дає конституційні висновки.

9.Конституційний Суд України:

а) вищий орган конституційної юрисдикції; б) єдиний орган конституційної юрисдикції; в) найвищий судовий орган.

10. Завданням Конституційного Суду є:

а) гарантування верховенства Конституції України як Основного закону держави на всій території України;

б) гарантування верховенства права на всій території України; в) забезпечення єдиного застосування Конституції на всій території

України.

11.Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах:

а) верховенства закону; б) верховенства права; в) рівноправності суддів; г) колегіональності; ґ) гласності;

д) повного і всебічного розгляд справ.

12. Конституційний Суд приймати рішення щодо:

а) офіційного тлумачення Конституції України та законів України; б) додержання конституційної процедури розслідування і розгляд

справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

89

в) конституційності законів та інші правових актів Верховної Раді України.

13. Конституційний Суд дає висновок у справі з питань:

а) офіційного тлумачення Конституції України та законів України; б) про відповідність Конституції України чинних міжнародних дого-

ворів України; в) конституційності актів Президента України;

г) конституційності актів Кабінету Міністрів України.

14. До повноважень Конституційного Суду не належать питання щодо законності актів:

а) органів державної влади; б) органів влади Автономної Республіки Крим;

в) органівмісцевогосамоврядування.

15.Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

а) невідповідність Конституції України; б) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті;

в) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; г) дублювання правових положень, визначених у Конституції.

16. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України:

а) який на день призначення досяг 35 років; б) має вищу юридичну освіту;

в) стаж практичної, творчої або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років;

г) володіє державною мовою.

17. Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі:

а) закінчення строку обрання; б) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

в) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; г) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

18. Судді Конституційного Суду не можуть:

а) належати до політичних партій та профспілок; б) мати представницький мандат; в) обіймати будь-які інші оплачувані посади;

г) брати участь у роботі громадських організацій. 90