Питання 1. Небезпеки та їх джерела. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.

Вплив на людину з середовища проживання може бути:

Комфортне (оптимальне) - коли їх впливи відповідають оптимальним умовам взаємодії, створюються оптимальні умови діяльності і відпочинку, гарантується збереження здоров'я людини і цілісності компонентів середовища проживання. Звернемо увагу, що почуття затишку - одне з найстаріших почуттів, і до нього людина завжди прагне.

Допустиме - коли потоки впливу з середовища мешкань надають негативного впливу на здоров'я людини, але призводять до дискомфорту, знижуючи ефективність діяльності людини. Дотримання допустимої взаємодії гарантує неможливість виникнення незворотних негативних процесів у людини і в середовищі проживання;

Небезпечне - коли потоки перевищують допустимі рівні і надають негативний вплив на здоров'я людини, викликаючи при тривалому впливі захворювання або призводять до деградації елементів техносфери і біосфери;

Надзвичайно небезпечний - коли потоки високих рівнів за короткий проміжок часу можуть завдати травму, привести до летального результату, викликати руйнування в техносфері і в природному середовищі.

З чотирьох характерних станів взаємодії людини з середовищем існування тільки перші два (комфортний та допустимий) відповідають позитивним умовам повсякденної життєдіяльності, два інших (небезпечний і надзвичайно небезпечний) - неприпустимі для процесів життєдіяльності людини, збереження і розвитку середовища проживання.

Умови життєдіяльності формуються під впливом великої групи факторів: природно - природних, соціально - економічних, організаційних і технічних.

Для факторів, що роблять безпосередній вплив на здоров'я і працездатність людини, існує зона значень, яка є оптимальною (комфортною) для його життєдіяльності. Вихід за межі цієї зони призводить до виникнення потенційних небезпек, що створюють за певних умов загрозу здоров'ю і життю людини.

Суть небезпеки полягає в тому, що можливо такий вплив на людину, який може призвести до травми, захворювань, погіршення самопочуття та інших небажаних наслідків.

Кожна людина неодноразово чула і сама вимовляла слова "небезпека", "небезпечний" вкладаючи в них певний сенс, що залежить від конкретних ситуацій. Треба сказати , що ці слова вживаються в широкому діапазоні значень, і вимагають іноді додаткових пояснень. У словнику російської мови С. І. Ожегова записано: «небезпека - це можливість, загроза чого-небудь небезпечного», «небезпечний - здатний викликати, заподіяти якоїсь шкоди, нещастя».

Небезпека має потенційний або прихований характер, який проявляється лише за умов, завдання шкоди здоров'ю людини. Значить, наявність тільки небезпеки не означає нещастя. Потрібні ще якісь умови, обставини, щоб небезпека виявилася. Наведемо найпростіші приклади. Небезпека обшпаритися окропом завжди пов'язана з якоюсь необережністю, неуважністю самого потерпілого або оточуючих. Небезпека падіння при їзді на велосипеді залежить від досвіду, вміння велосипедиста або якихось інших причин.

Більшість нещасть пов'язано з незнанням, некомпетентністю.

Небезпека - центральне поняття «безпеки життєдіяльності», під котрим розуміють явища, процеси, об'єкти, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю, життю людини або системам які забезпечують життєдіяльність людей.

Небезпеки зберігають всі системи які мають енергію, хімічні або біологічні активні компоненти та ін., що мають характеристики, що не відповідають вимогам життєдіяльності людини.

Кожна людина відчуває небезпеку, інтуїтивно розуміє її по-своєму.

Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов'язують відчуття з буденними проблемами (захист житла, робочого місця, достаток, здоров'я), а не засновують їх на боязні глобальних катастроф чи міжнародних конфліктах.

Джерелом небезпеки може бути:

- все живе або неживе;

- елементи техногенного середовища;

- дії людей, які зберігають у собі загрозу небезпеки, тобто сама людина, його праця, діяльність, засоби праці.

Ознаки небезпеки:

1. Загроза для життя.

2. Можливість нанесення збитку здоров'ю.

3. Можливість порушення нормального функціонування екологічних систем.

У безпеки життєдіяльності існують 2 поняття:

1. Ноксосфера («Нокс» (лат.) - небезпека);

2. Гомосфера (сфера, в якій присутній чоловік).

Небезпека реалізується на перетині цих 2 сфер.

Небезпека - це можливість виникнення обставин, через які матерія, поле, енергія, інформація або їх з'єднання можуть, якимось чином вплинути на стан утвореної системи, яка може призвести до погіршення або неможливості її існування і розвитку.

Розрізняють небезпеки природного, техногенного та антропогенного походження.

Буденні природні небезпеки, зумовлені кліматичними і природними явищами, виникають при зміні погодних умов і природної освітленості в біосфері. Для захисту від них (холод, слабка освітленість та ін.) людина використовує житло, одяг, системи вентиляції, опалення та кондиціювання, штучного освітлення. Забезпечення комфортних умов життєдіяльності шляхом створення систем життєзабезпечення практично вирішує завдання захисту людини від повсякденних природних небезпек. Захист від таких природних небезпек як стихійні лиха (повені, землетрус, зсуви і т.д.) - більш складне завдання, поки що не має високоефективного рішення.

Негативний вплив на людину і середовище існування не обмежується природними небезпеками. Людина, вирішуючи завдання досягнення комфортного та матеріального забезпечення, безперервно впливає на середовище існування своєю діяльністю і продуктами діяльності (технічні засоби, викиди виробництв і т.д.), генеруючи в середовищі проживання техногенні та антропогенні небезпеки.

Техногенні небезпеки створюють елементи техносфери - машини, механізми, споруди, речовини тощо, а антропогенні небезпеки виникають в результаті помилкових або несанкціонованих дій людини чи групи людей.

Техногенні небезпеки багато в чому визначається наявністю відходів, неминуче виникають при будь-якому виді діяльності людини. Відходи супроводжують роботу промислового і сільськогосподарського виробництва, засобів транспорту, використання різних видів палива при отриманні енергії, життя тварин тощо. Вони надходять в середовище проживання у вигляді викидів в атмосферу, зборів у водойми; виробничого та побутового сміття, потоків теплової, механічної, електромагнітної та ін. енергії. Кількісні та якісні показники відходів, а також регламент поводження з ними, визначає рівні і зони виникаючих при цьому небезпек. Значних техногенних небезпек піддається людина при попаданні в зону дії технічних систем, до яких відносяться, наприклад, транспортні магістралі; зони випромінювання радіо - і теле - передавальних пристроїв; промислові зони і т.д. Рівень небезпечного впливу визначається в цьому випадку характеристиками технічних систем і тривалого перебування людини в небезпечній зоні.

Ймовірно поява небезпеки і при використанні людиною технічних пристроїв у побуті та на виробництві: електричні мережі і прилади, верстати, ручний інструмент, газові балони і мережі, зброю та ін. Виникнення небезпек в цьому випадку пов'язано як з наявністю несправностей у технічних пристроях, так і неправильними діями людини при їх використанні. Рівні виникаючих при цьому небезпек визначаються енергетичними показниками технічних пристроїв.

У ході цивілізаційного процесу людина міняв одні види техногенних небезпек на інші. Створення надійного житла не що інше, як прагнення забезпечити собі й родині захист від природно небезпечних (блискавки, опади, урагани і т.д.) і шкідливих (різкі коливання температури, сонячна радіація, запиленість) чинників. Але з появою житла виникла проблема задимлення, загорання, з'явилися інші небезпеки.

Застосування в побуті великої кількості електроприладів, побутової техніки, сучасних оздоблювальних матеріалів, хоча й помітно підвищило комфортність та естетичність, створило небезпеку ураження електричним струмом, електромагнітними випромінюваннями, токсичними речовинами тощо.

У підсумку, історія людства породила черговий парадокс - протягом багатьох століть люди удосконалювали техніку, щоб забезпечити себе від природних небезпек, а в результаті прийшли до найвищих техногенним небезпекам, пов'язаним з виробництвом і використанням техніки і технології.

Антропогенні небезпеки також зростали і продовжують наростати. Помилки, що допускаються людиною, реалізуються при проектуванні і виготовленні технічних систем, при їх обслуговуванні (ремонт, монтаж, контроль), при неправильному виконанні обслуговуючим персоналом (операторами) процедур управління, при неправильній організації робочого місця оператора.

Статистика свідчить, що несприятливі психологічні якості людини все частіше стають причиною нещасних випадків, досягаючи в окремих виробництвах 40% від загального комплексу причин.

Людський фактор стає все частіше визначальним при аваріях на транспорті. Відомо, що 80% авіакатастроф відбувається через помилкові дії льотчиків і диспетчерів. Згадаймо хоча б аварію 2002 р., коли з вини диспетчера в небі над Німеччиною, зіткнулися два літаки, і загинуло понад 200 осіб. Близько 80% дорожньо-транспортних пригод з вини водіїв автомобілів. Однією з найбільш поширених причин аварій є управління автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Аварій на об'єктах з підвищеною небезпекою в 60 випадках з 100 відбуваються через помилки персоналу.

Аналіз даних по неприродною смертності людей свідчить, що людській фактор багато в чому впливає на виникнення негативних подій і в побуті. Так, за даними статистики в Дніпропетровській області в 2010р. була зареєстрована загибель 27 осіб на 1000 чоловік населення від нещасних випадків, травм і отруєнь, число самогубців склало 1040 осіб. За статистикою в 2010 р. потопельники становлять близько 8% від загального числа людей, які щорічно гинуть неприродною смертю, а самогубці - 19%, особи, необережно звертаються зі зброєю - 0,26 %.

Наростає роль антропогенних небезпек і в соціальному середовищі. Одним найбільш поширеним є ВІЛ - інфікування. На Україні ВІЛ - інфікованих, зареєстрованих на 01.10.2010 р. складає - 18000 осіб, щорічний приріст чисельності 3000 чол./рік. Дніпропетровська область за кількістю ВІЛ - інфікованих займає, на жаль, на Україні лідируюче місце і сьогодні говорять вже про досягнення епідемічного порогу.

Серйозну небезпеку для людини становить вживання алкоголю. Середньорічне споживання алкоголю в Росії сягає нині 14,5 літрів 100 % алкоголю або 36,2 літра горілки. Високими темпами наростає вживання наркотичних речовин. До 2000 р. зареєстровано близько 90000 наркоманів, причому це лише мала частка осіб, фактично споживають наркотики, за деякими оцінками сьогодні близько 1 млн. наркоманів.

В даний час перелік реально діючих небезпек значний і нараховує більше 150 видів. Найбільш поширеним і володіє достатньо точно високим рівнем відносять фактори виробничого середовища. З них шкідливими для здоров'я людини є: запиленість, загазованість повітря, шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання, підвищені та пониженні параметри атмосферного повітря (температура, вологість, рухливість повітря, тиск), недостатнє і неправильне освітлення, монотонність діяльності, важка фізична праця. А до травмонебезпечних відносять : електричний струм, падаючі предмети, висота, рушійні частини машин і механізмів, частини конструкцій, що руйнуються та ін.

Фактори виробничого середовища приємно ділити на: небезпечні та шкідливі.

Шкідливий фактор - негативний вплив на людину, яке призводить до погіршення самопочуття і захворювання.

Небезпечний (травмонебезпечний) фактор - негативний вплив на людину, яке призводить до травми або смерті.

У побуті нас також супроводжує також велика гамма небезпек. До них відносять: повітря, забруднене продуктами згоряння газу, викидами ТЕС, промислових підприємств, автотранспорту; вода, з надмірним вмістом шкідливих домішок, недоброякісна їжа; шум, вібрація, інфразвук, електромагнітні поля побутових приладів, іонізуючі випромінювання (природний фон, медичне обслуговування, фон від будівельних матеріалів, предметів побуту); медикаменти при надмірному і неправильному споживанні, тютюновий дим, бактерії, алергени і ін.

Світ небезпек, що загрожують особистості, досить широкий і безперервно зростає. У виробничих, міських, побутових умовах на людину одночасно впливають, як правило, кілька небезпек. Існують кілька способів кваліфікації небезпек. Таксономія небезпек - наука про класифікацію і систематизації складних явищ понять, об'єктів.

Оскільки небезпека поняття складне, ієрархічне, має багато ознак. Таксономія їх виконує важливу роль в організації наукових знань у галузі безпечної діяльності, дозволяє більш глибоко вивчити природу небезпек. Але повної реальної таксономії немає, вона знаходиться в стадії розробки.

Виявлення типу небезпеки і встановлення його характеристик називається ідентифікацією небезпек, тобто процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових характеристик.

Номенклатура - перелік назв, термінів, явищ які здатні завдавати шкоди, систематизовані за певними ознаками.

Номенклатура, тобто перелік можливих небезпек, представлена понад 150-тьма найменуваннями і при цьому не є повною.

З метою аналізу, узагальнення та розробки заходів для попередження негативних наслідків існує необхідність класифікації небезпек, джерел які їх створюють.

На думку вчених, людина весь час знаходиться під впливом семи основних видів небезпеки:

- космічної;

- екологічно;

- соціально - політичної (війни і т.д.);

- виробничої, побутової;

- тектонічної;

- топологічної (повені, селі і т.д.);

- метеорологічної (бурі, урагани і т.д.).

Існує класифікація небезпек за низкою ознак:

- за природою походження: - природні; техногенні; антропогенні; змішані.

- з локалізації: - пов'язані з літосферою; пов'язані з гідросферою; пов'язанні з космосом; пов'язані з атмосферою.

- по викликуваним наслідків: - стомлення; захворювання; травма; летальний результат і ін.

- по заподіяному збитку: - соціальні; технічні; екологічні та ін.

По своєму походженню вражаючі чинники можуть бути: фізичні, хімічні, біологічні.

Згідно з офіційним стандартом небезпеки поділяються на:

- фізичні - рушійні машини і механізми, підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони, аномальна температура повітря, підвищений рівень шуму, вібрацій, звукових коливань і т.д.;

- хімічні - общетоксические, дратівливі, канцерогенні, мутагенні і т. д.;

- біологічні небезпеки - патогенні мікроорганізми ( в т.ч. віруси) і продукти їх діяльності;

- психофізичні - фізичні та нервово - психічні перевантаження;

- по сфері виявлення небезпек: побутові; спортивні; дорожньо-транспортні; виробничі; військові та ін.;

- за структурою небезпек підрозділяють на прості і складні, що виникли при взаємодії простих небезпек;

- за характером впливу на людину поділяють на активні і пасивні.

До пасивних відносять небезпеки, активізовані за рахунок енергії, носіїв якої є людина. Це гострі і ріжучі речі, рухомі елементи, нерівності поверхні по якій пересувається людина, ухили, підйоми, незначні тертя між стосуються поверхнями та ін.

За видами потоків в життєвому просторі:

- енергетичні;

- хімічні;

- механічні;

- інформаційні.

За величиною потоків в життєвому просторі:

- допустимі;

- гранично допустимі;

- небезпечні;

- надзвичайно небезпечні.

По моменту виникнення:

- прогнозовані;

- спонтанні;-

За тривалістю впливу:

- постійні;

- змінні (періодичні);

- короткочасні;

По об'єктах негативних впливів:

- діючі на людину;

- діючі на природне середовище;

- діючі на матеріальний ресурс;

- комплексної дії

За кількістю людей зазнали небезпечному впливу:

- особисті;

- групові (колективні);

- масові;

За здатністю людини ідентифікувати небезпеки органами почуттів:

- відчуваються;

- не відчуваються;

За видами зон впливу:

- діючі в приміщенні;

- діючі на території;

За розмірами зон впливу:

- локальні;

- регіональні;

- міжрегіональні;

- глобальні;

За джерелами походження (найбільш прийнятна на наш погляд кваліфікація небезпек):

- природні, природні;

- техногенні (антропогенні);

- соціально - політичні;

- комбіновані, тобто природо - техногенні, природо - соціальні, соціально - техногенні, військові. Небезпеки і ймовірності впливу на людину і середовище проживання поділяють на: потенційні, реальні та реалізовані.

Потенційна небезпека становить загрозу загального характеру, не пов'язану з простором і часом. Будь-яка діяльність потенційно небезпечна. У законі «Про охорону навколишнього середовища» (2002р.) проголошена презумпція екологічної небезпеки. Всі дії людини і всі компоненти середовища проживання, насамперед, технічні засоби і технології, крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність регенерувати травмуючи і шкідливі фактори. При цьому нове позитивне дія людини або його результат призводить до виникнення нових негативних факторів.

Реальна небезпека завжди пов'язана з конкретною загрозою впливу на людину, вона координована в просторі і в часі. Наприклад, автоцистерна що рухається по шосе з написом «вогненебезпечно» являє собою реальну небезпеку для людини, що знаходиться близько автодороги. Як тільки автоцистерна пішла з зони перебування людини, вона перетворилася на джерело потенційної небезпеки до цієї людини.

Реалізована небезпека - факт впливу реальної небезпеки на людину та середовище проживання, що призвів до втрати здоров'я або смерті, до матеріальних втрат. Якщо вибух автоцистерни привів до її руйнування, загибелі людей або до загоряння будівель, то це реалізована небезпека.

Реалізовані небезпеки прийнято розділяти на: події, надзвичайні події, аварії, катастрофи та стихійні лиха.

Подія - це подія, що складається з негативної дії з заподіянням збитку людським, природним або матеріальним ресурсам.

Надзвичайна подія (НП) - подія, що відбувається короткочасно і що має високий рівень негативного впливу на людей, природні та матеріальні ресурси.

До надзвичайних подій відносять аварії, катастрофи, стихійні лиха.

Аварія - подія в технічній системі, не супроводжується загибеллю людей, при якому відновлення технічних засобів неможливо економічно або недоцільно.

Катастрофа - подія в технічній системі, що супроводжуються загибеллю або пропажею без вести людей.

Стихійне лихо - подія, пов'язана зі стихійними явищами на Землі і що призвело до руйнування біосфери, техносфери і загибелі або втрати здоров'я людей.

Надзвичайна ситуація (НС ) - стан об'єкта, території або акваторії, як правило, після НП, при якому виникає загроза життя і здоров'я групи людей, наноситься матеріальний збиток населенню і економіці, деградує природне середовище.

Така класифікація збігається з класифікацією НС, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998р № 1099 згідно якої НС на території України поділяються на:- НС техногенного;- НС природного;- НС соціально-політичного;- НС військового характеру.

Класифікують небезпеки за номенклатурами - з перерахування назв, систематизованих за певними прикметами. Номенклатура - система назв, термінів, вживаних в якій-небудь галузі науці, техніці.

Сучасна номенклатура складена в алфавітному порядку:

А - алкоголь, аномальна вологість повітря, аномальне барометричний тиск, арборициди, аномальне освітлення, аномальна іонізація повітря.

В - вакуум, вибух, вибухові речовини, вібрація, вода, висота рухомий частини машин, великий тиск, вогненебезпечні речовини, вогонь

Б - біль.

Г - гази, гербіциди, глибина, гіподинамія, , гарячі поверхні, гроза, гострі предмети (колючі і ріжучі),

Д - динамічне навантаження, дощ, дим, .

Е - електрична дуга, електричний струм, електромагнітне поле, емоціональний стрес, емоційне перенапруження.

З - захворювання, замкнутий об'єм, злочин, зброя (вогнепальна, холодну, газову тощо).

І - інфразвук, інфрачервоне випромінювання.

К - коливання, кінетична енергія, корозія.

Л - лазерне випромінювання, листопад.

М - магнітні поля, мікроорганізми, медикаменти, метеорити, блискавка, монотонність.

Н - накип, недостатня тривалість, нерівні поверхні, невірні дії персоналу, надлишковий тиск в судинах.

О - отруєння, ожеледь, охолодження поверхні, отруйні речовини, отрута.

П - падіння, перевантаження машин і механізмів, перенапруження аналізаторів, пестициди, підвищена освітленість, пожежа, психологічна несумісність, пульсація світлового потоку, порушення газового складу повітря, повінь, помилки в дії людини, поранення, прискорення.

Р - рана, розслабленість, розтяжка, розлом, розряд електричний, рушійні предмети.

С - снігопад, сонячний удар, сонячна активність, сонливість, статичне перенапруження, статичну електрику, струм високої частоти, стомлення.

Т - тайфун, туман.

У - ударна хвиля, ультразвук, ультрафіолетове випромінювання, розумове перенапруження, ураган.

Х - хвороба

Ш - шум.

Для проведення класифікації кількісної характеристиці введено поняття «Квантифікація небезпек» - для оцінки складних, якісно певних понять. Її проводять за кількістю, балам і інших прийомів квантифікації.

Квантифікація - кількісне вираження якісних ознак. Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик небезпек.

Умови реалізації потенційної небезпеки називають причинами. Вони характеризується сукупність обставин, в результаті яких виявляються і виникають ті чи інші небажані наслідки, збитки: травматизм різної тяжкості, захворювання, шкоди навколишньому середовищу і т.д.

Небезпека, причини та наслідки є основними характеристиками таких обставин, як нещасний випадок, надзвичайна ситуація, пожежа та ін.

Тріада «небезпека - причина - небажані наслідки» - це логічний процес розвитку, який реалізує потенційну небезпеку в реальний збиток (наслідок). Як правило, цей процес має кілька причин, тобто багато причинний. Тому за основу беруть пошук причин. Наприклад: електричний струм (небезпека) - коротке замикання (причина) - пожежа або опік (небажаний наслідок). Алкоголь - надмірне вживання - смерть.