Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

При вивченні мʼязів кінцівок зверніть увагу на розподіл кінцівок на ділянки, а їх скелета – на відділи та ланки. Повторіть будову суглобів та звʼязок кінцівок. Вивчайте мʼязи за ділянками з урахуванням характеру їх дії під час динамічного навантаження (схема 4.10, 4.11).

На грудній кінцівці в ділянці лопатки розташовані чотири групи мʼязів, що діють на плечовий суглоб. Знайдіть екстезори (передостний мʼяз), флексори (більший та менший круглі мʼязи, дельтоподібний м'яз), абдуктори (заостний мʼяз) та аддуктори (підлопатковий та дзьобо-плечовий мʼязи) плечового суглоба. Визначте особливості розташування та точки закріплення цих мʼязів на лопатці та плечовій кістці відповідно до загальної схеми розподілу мʼязів на кінцівках.

Визначте межі ділянки плеча (від плечового до ліктьового суглобів). Знайдіть дві основні групи мʼязів, що на ній розташовані – екстензори (триголовий мʼяз плеча, ліктьовий мʼяз, напружувач фасції передпліччя) та флексори (плечовий мʼяз, двоголовий мʼяз плеча) ліктьового суглоба. Визначте проксимальні та дистальні точки закріплення цих мʼязів. Зверніть увагу, що всі розгиначі ліктьового суглобу дистально закінчуються на ліктьовому горбі. Особливу увагу приділіть вивченню будови та топографії окремих голівок триголового мʼяза плеча, довга голівка якого, окрім ліктьового суглоба, діє на плечовий як флексор, а також специфічним рисам будови двоголового мʼяза плеча. У копитових ссавців мʼязове черевце двоголового мʼяза плеча пронизане сухожилковими перетинками, які, відокремлючись від нього в дистальній третині передпліччя, утворюють сухожилковий тяж (lacertus fibrosus), що продовжується на краніомедіальну поверхню променевого розгинача запʼястка та зливається з його дистальним сухожилком. Сухожилкові компоненти вищеназваних мʼязів відносяться до статичного апарату грудної кінцівки, який забезпечує фіксацію ліктьового та плечового суглобів у стані флексії в період стояння тварини.

Зверніть увагу, що в собаки і, меншою мірою, свині на ліктьовий суглоб діють групи мʼязів-обертачів – супінатори і пронатори. До першої групи відносяться плечо-променевий мʼяз (довгий супінатор) та короткий супінатор, до другої – круглий та квадратний пронатори. Знайдіть ці мʼязи в ділянках ліктьового суглобу та передпліччя, визначте особливості точок їх закріплення та ступінь розвитку в свині і собаки.

На дорсолатеральній поверхні передпліччя визначте послідовність розташування мʼязів-екстензорів запʼясткового суглобу та суглобів пальців. На краніальній (дорсальній) поверхні передпліччя знайдіть найбільш розвинутий екстензор – променевий розгинач запʼястка. Латерально від нього у каудальному напрямку послідовно розміщені загальний і бічний розгиначі пальців та ліктьовий розгинач запʼястка, безпосередньо під якими у вигляді трикутної мʼязової пластинки лежить довгий абдуктор великого пальця, що відноситься до групи розгиначів запʼясткового суглоба. На медіальній поверхні передпліччя знайдіть променевий згинач запʼястка, каудально від якого розташований ліктьовий згинач запʼястка та поверхневий і глибокий згиначі пальців. Визначте точки закріплення мʼязів ділянки передпліччя. Зверніть увагу, що більшість розгиначів запʼясткового суглоба та суглобів пальців проксимально закріплюються на латеральному надвиростку плечової та латеральній поверхні голівки променевої кісток, а згиначів – на медіальному надвиростку плечової кістки та медіальній поверхні епіфізів кісток передпліччя. Запамʼятайте, що дистальні точки закріплення мʼязів, які діють тільки на запʼястковий суглоб, знаходяться на кістках запʼястка та пʼястка, а багатосуглобові розгиначі та згиначі пальців – на фалангах пальців. При цьому, бічний розгинач та поверхневий згинач пальців доходять лише до другої фаланги пальців, а загальний розгинач та глибокий згинач – до третьої фаланги. Зверніть увагу, що загальний розгинач та глибокий згинач суглобів пальців поділяються на чітко розмежовані частини (голівки), кількість яких залежить від кількості пальців у того чи іншого виду тварин. Знайдіть на препараті окремі частини загального розгинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості закріплення їх проксимальних та дистальних точок у різних видів тварин.

У розташованій дистально від передпліччя ділянці кисті, яка, в свою чергу, поділяється на запʼясток, пʼясток та пальці, у копитових ссавців мʼязи з усіма характерними структурними елементами відсутні. Мʼязові компоненти кисті у цих видів тварин представлені сухожилками розгиначів та згиначів пальців, мʼязові черевця яких розташовані в ділянці передпліччя та спеціальними мʼязами, які виконують статичну функцію (міжкісткові мʼязи), оскільки втратили мʼязові волокна і за структурою подібні до звʼязок. На дорсальній (краніальній) поверхні препарату мʼязів грудної кінцівки великої рогатої худоби або коня знайдіть сухожилки розгиначів пальців, а на пальмарній (каудальній) – згиначів, які розташовані пошарово. Найбільш глибокий шар представлений сухожилком третього (середнього) міжкісткового мʼяза, середній – сухожилком глибокого, а зовнішній – поверхневого згинача пальців. На препараті грудної кінцівки собаки визначте особливості розташування точок закріплення коротких мʼязів кисті: міжкісткових, червоподібних, згиначів, абдукторів та аддукторів окремих пальців. Використовуючи схему 4.12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс і сухожилкових піхв на грудній кінцівці.

При вивченні мʼязів тазової кінцівки зверніть увагу, що в звʼязку зі специфікою їх функції в реалізації локомоції (виштовхування тулуба вперед під час прямолінійного поступального руху за рахунок різкого одночасного розгинання суглобів) особливо розвиненими є групи мʼязів-розгиначів, насамперед, у ділянках крупа та стегна (сіднична та задньостегнова групи розгиначів кульшового суглоба та розгиначі колінного суглоба).

Знайдіть групу сідничних мʼязів, що розташована в ділянці крупа (поверхневий, середній, глибокий сідничні та грушоподібний мʼязи). Зверніть увагу на точки закріплення цих мʼязів, які, будучи односуглобовими, виконують функцію розгинання кульшового суглобу, фіксуючись на крижовій кістці та кістках таза, а дистально – на вертлюгах стегнової кістки.

Визначте межі ділянки стегна від кульшового до колінного суглоба. Знайдіть дві основні групи мʼязів стегна, що розташовані на протилежних (краніальній та каудальній) його поверхнях. При цьому, каудальна група мʼязів відноситься до задньостегнової групи розгиначів кульшового суглоба. Зверніть увагу, що мʼязи цієї групи представлені комплексом окремих мʼязів, до якого відносяться розташований латерокаудально двоголовий мʼяз стегна, каудально – напівсухожилковий мʼяз та медіокаудально – напівперетинчастий мʼяз. Окрім того, до цієї групи відносяться глибоко розташований квадратний мʼяз стегна та каудальний абдуктор гомілки, характерний лише для собаки.

Визначте інші групи мʼязів, що діють на кульшовий суглоб: згиначі (напружувач широкої фасції стегна, кравецький, клубово-поперековий та гребінчастий мʼязи); аддуктори (стрункий та привідний мʼязи) та супінатори (внутрішній та зовнішній затульні й подвійний мʼязи).

Запамʼятайте точки закріплення мʼязів кульшового суглоба. Зверніть увагу, що більшість мʼязів задньостегнової групи розгиначів є багатосуглобовими, закріплюючись проксимально на крижовій кістці та кістках таза. Дистально вони тягнуться до кісток гомілки та пʼяткової кістки і додатково діють на колінний (як згиначі) та заплесновий (як розгиначі) суглоби.

Окрім мʼязів кульшового суглоба в ділянці стегна знаходяться мʼязи, що переважно діють на колінний суглоб. На краніальній поверхні стегна знайдіть сильно розвинений чотириголовий мʼяз стегна, визначте особливості закріплення його голівок. Зверніть увагу, що дистально всі чотири голівки зростаються і разом закінчуються на надколінку та через його звʼязки на горбистості та передньому краї великогомілкової кістки. Визначте особливості розташування та закріплення відносно слабо розвиненого підколінного мʼяза, що згинає колінний суглоб.

На медіальній поверхні стегна знайдіть стегновий канал та повторіть мʼязи, що його формують.

У ділянці гомілки, що розташована між колінним та заплесновим суглобами, визначте дві основні групи мʼязів: на краніолатеральній поверхні – флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців, а на каудальній – екстензори заплеснового суглоба і флексори суглобів пальців. Зверніть увагу, що екстензори заплеснового суглоба в ділянці гомілки розподіляються на дві групи. Перша група – великогомілковий краніальний та малогомілковий третій мʼязи розташована на краніальній (дорсальній) поверхні гомілки, а друга – малогомілковий довгий та короткий мʼязи – на латеральній. У проміжку між ними знаходяться розгиначі пальців (довгий та бічний).

На каудальній поверхні гомілки знайдіть екстензори заплеснового суглоба (триголовий мʼяз гомілки, а в мʼясоїдних – ще й великогомілковий каудальний мʼяз), що дистально закріплюються на пʼятковому горбі та кістках запʼястка та флексори суглобів пальців (поверхневий та глибокий згиначі), сухожилки яких спрямовані до кісток пальців.

Зверніть увагу на особливості закріплення мʼязів, що діють на заплесновий суглоб та суглоби пальців. Запамʼятайте, що флексори заплеснового суглоба та екстензори суглобів пальців починаються в розгинальній ямці стегнової кістки або на голівці малогомілкової кістки, а закінчуються – перші, відповідно, на кістках заплесни і плесни, другі – на кістках пальців (довгий – на третій фаланзі, бічний – на другій).

Екстензори заплеснового суглоба та флексори суглобів пальців починаються на каудальній поверхні стегнової кістки (надвиросткова ямка) або латеральному виростку великогомілкової кістки, а закінчуються – перші переважно на пʼятковому горбі, а другі – на кістках пальців (поверхневий згинач пальців – на другій фаланзі, а глибокий – на третій).

На тазовій кінцівці, як і на грудній, найбільш розвинені довгий розгинач та глибокий згинач пальців, що складаються з декількох частин (голівок). Знайдіть на препараті окремі голівки довгого розгинача та глибокого згинача пальців і визначте особливості їх закріплення залежно від кількості пальців у того чи іншого виду свійських тварин.

На каудальній поверхні гомілки знайдіть пʼятковий (ахілесовий) сухожилок та повторіть мʼязи, що беруть участь у його формуванні.

У ділянці стопи, що поділяється на заплесну, плесну та пальці, як і в автоподії грудної кінцівки, в копитових ссавців розташовані лише сухожилкові частини мʼязів та мʼязи, що виконують статичну функцію (міжкісткові). При цьому, закономірності розміщення цих компонентів відповідають таким на грудній кінцівці – на дорсальній (краніальній) поверхні стопи проходять сухожилки розгиначів пальців, а на плантарній (каудальній) – згиначів пальців та міжкісткового мʼяза.

На препараті тазової кінцівки собаки визначте особливості розміщення та закріплення коротких мʼязів стопи – короткого розгинача (як частина довгого розгинача пальців є в коня та великої рогатої худоби) та згинача пальців, міжкісткових, міжзгинальних, червоподібних та квадратного мʼяза підошви. Користуючись схемою 4.12 визначте топографію та особливості розташування основних бурс та сухожилкових піхв на тазовій кінцівці.

Схема 4.12.