Мʼязи хребетного стовпа

Дорсальний тяж	Латеральна група (напрям волокон – краніовентрально від остистих до поперечних відростків)	найдовший мʼяз попереку, грудної клітки, шиї, голови й атланта
		клубово-реберний мʼяз попереку, грудної клітки, шиї
		пластироподібний мʼяз
	Медіальна група (напрям волокон – краніодорсально від поперечних до остистих відростків)	остистий мʼяз
		напівостистий мʼяз
		багатороздільні мʼязи
Вентральний тяж	У ділянці шиї	довгий мʼяз шиї
		довгий мʼяз голови
	У ділянці попереку	більший мʼяз попереку
		менший мʼяз попереку
		квадратний мʼяз попереку
Короткі мʼязи голови й атланта	Прямі	прямий дорсальний більший мʼяз голови
		прямий дорсальний менший мʼяз голови
		прямий латеральний мʼяз голови
		прямий вентральний мʼяз голови
	Косі	косий краніальний мʼяз голови
		косий каудальний мʼяз голови

Звернути увагу, що медіальна група мʼязів дорсального тяжу розташована під латеральною. Напрям їх волокон краніодорсальний – від поперечних відростків до остистих або по остистих відросткам.

Наголосити, що вентральний мʼязовий тяж на протязі хребетного стовпа виражений нерівномірно. Підкреслити, що найбільшою мірою розвинуті вентральні мʼязи в ділянці попереку, серед яких виділяють власне мʼязи попереку (квадратний мʼяз попереку та менший мʼяз попереку) та мʼязи, що додатково діють на суглоби тазової кінцівки (більший мʼяз попереку). Нагадати, що в ділянці шиї вентральний мʼязовий тяж представлений двома мʼязами (довгий мʼяз шиї та довгий мʼяз голови) (схема 4.4).

Відмітити, користуючись схемою 4.4, що короткі мʼязи голови представлені парними мʼязами (двома косими та чотирма прямими), які розташовані на відповідних поверхнях хребців, що формують атланто-потиличний та атланто-осьовий суглоби. Відповідно до напряму мʼязових волокон їх можна віднести до дорсального або вентрального тяжів мʼязів хребетного стовпа. Функціональне значення коротких мʼязів голови полягає у забезпеченні рухів голови відносно шиї (праворуч, ліворуч, вверх, вниз), а також рухів голови з атлантом відносно осьового хребця (праворуч-ліворуч, вверх-вниз).

Вказати, що мʼязи хвоста майже рівномірно розвинуті по всьому його периметру, поділяючись на підіймачі та опускачі. Вони забезпечують активні різноманітні рухи хвоста у всіх чотирьох напрямках.

Звернути увагу, що вздовж вентролатеральної поверхні шиї, під довгими мʼязами голови, шиї та плечоголовним мʼязом лежать мʼязи, які формують вентральний контур шиї. Ці мʼязи мають стрічкоподібну форму, починаються переважно від ручки груднини, а закінчуються на голові, впливаючи на рухи нижньої щелепи, гортані та язика (схема 4.5).

Схема 4.5.

Точки закріплення та видові особливості вентральних мʼязів шиї

Назва мʼяза	Вид тварини				Функція мʼяза
	велика рогата худоба	кінь	свиня	собака
1. Плечо-атлантний мʼяз	Від крила атланта до акроміону лопатки			відсутній	Опускає голову та шию
2. Груднинно-головний м′ʼяз: 2.1. груднинно-соскоподібний	Від ручки груднини до соскоподібного відростка камʼянистої кістки				Опускає голову та шию
2.2. груднинно-нижньощелеп-ний	Від ручки груднини до нижньої щелепи		відсутній	відсутній
3. Лопатково-підʼязиковий мʼяз	Від підлопаткової фасції або поперечнореберних відростків 3-5 шийних хребців до підʼязикової кістки			відсутній	Відтягує назад підʼязикову кістку
4. Груднинно-щитоподібний мʼяз	Від ручки груднини до щитоподібного хряща гортані				Відтягує назад гортань
5. Груднинно- підʼязиковий мʼяз	Від ручки груднини до підʼязикової кістки				Відтягує назад підʼязикову кістку

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

Перед вивченням мʼязів хребетного стовпа повторіть будову кісток, що його формують, особливості зʼєднання хребців між собою в різних відділах скелета.

З використанням анатомічних препаратів, схем 4.4 та 4.5, підручників і атласів зʼясуйте розташування, точки закріплення та функції дорсальних мʼязів хребетного стовпа, враховуючи їх розподіл на латеральну та медіальну групи. Зверніть увагу на ступінь розвиненості дорсальної групи мʼязів залежно від рухливості того чи іншого відділу хребетного стовпа. Найбільшою мірою дорсальні мʼязи хребетного стовпа розвинуті в ділянці шиї та холки, де вони зовні вкриті мʼязами, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба.

Для кращого засвоєння взаємовідношення з мʼязами, що прикріплюють грудну кінцівку та топографії дорсальних мʼязів хребетного стовпа в ділянці шиї, розділіть їх пошарово (на пʼять шарів по два мʼяза в кожному) згідно схеми 4.6.

Аналогічно розділіть пошарово м’язи в ділянці холки (схема 4.7).

Схема 4.6.