Пошарове розташування мʼязів у ділянці шиї

Перший шар:

1. Шийна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від атланта та серединного сухожилкового шва шиї до ості лопатки.

2. Плечоголовний м’яз – розташований вентрально від попереднього, тягнеться від потиличного гребеня до гребеня плечової кістки.

Другий шар:

3. Шийна частина ромбоподібного м’яза – від дорсального гребеня епістро-фея та серединного сухожилкового шва шиї до медіальної поверхні хряща лопатки.

4. Шийна частина зубчастого вентрального м’яза – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечнореберних відростків шийних хребців до медіальної поверхні лопатки.

Третій шар:

5. Пластироподібний м’яз – тягнеться від голови та перших шийних хребців до поперечних відростків перших грудних хребців.

6. Найдовший м’яз шиї – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших грудних до поперечних відростків 6-3-го шийних хребців.

Четвертий шар:

7. Напівостистий м’яз голови – від поперечних відростків перших 4-8-ми грудних хребців до луски потиличної кістки.

8. Найдовший м’яз голови й атланта – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших 2-х грудних хребців до крила атланта та вискової кістки.

П’ятий шар:

9. Остистий м’яз – від останніх грудних хребців до остистих відростків останніх 4-х шийних.

10. Багатороздільні м’язи – від 1-го грудного хребця до гребеня епістрофея. Схема 4.7.

Пошарове розташування мʼязів у ділянці холки

Перший шар:

1. Грудна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від надостистої звʼязки до ості лопатки.

2. Найширший м’яз спини – від грудопоперекової фасції, останніх ребер або надостистої фасції до плечової кістки.

Другий шар:

3. Лопатковий хрящ.

Третій шар:

4. Грудна частина ромбоподібного м’яза – від надостистої звʼязки до медіальної поверхні хряща лопатки.

5. Грудна частина зубчастого вентрального м’яза – від бічної поверхні перших 8-9-ти ребер до медіальної поверхні лопатки.

Четвертий шар:

6. Дорсальний зубчастий краніальний м’яз – від дорсальної третини ребер (5 – 8 (12)) до остистих відростків грудних хребців (відноситься до м’язів грудних стінок, вивчається в наступній темі).

П’ятий шар:

7. Найдовший м’яз грудної клітки – від остистих відростків грудних хребців до поперечних відростків перших грудних та останніх шийних хребців.

8. Клубово-реберний м’яз грудної клітки – від поперечнореберних відростків поперекових хребців до проксимальних кінців ребер.

9. Остистий м’яз – від остистих відростків перших грудних до остистих відростків останніх шийних хребців.

Шостий шар:

10. Багатороздільні м’язи – у вигляді окремих зубців розташовані між соскоподібними або поперечними та остистими відростками грудних хребців.

Знайдіть на препаратах м’язи вентрального тяжу, які розташовані на вентральній поверхні тіл хребців та їх поперечних відростків у ділянці шиї, попереку та хвоста (схема 4.4). Зверніть увагу, що в ділянці шиї довгий м’яз голови розташований латерально від довгого м’яза шиї, а в ділянці попереку, відповідно, більший м’яз попереку від меншого м’яза попереку.

Запам’ятайте, що короткі м’язи голови розташовані навколо двох перших суглобів шиї – атланто-потиличного та атланто-осьового. Користуючись схемою 4.4, атласами та підручниками знайдіть широкі каудальні та вузькі краніальні косі м’язи голови, що формують ромб на дорсальній поверхні атланта. Медіокраніально від них відшукайте більший та менший дорсальні прямі м’язи голови, що починаються, відповідно, або від дорсального гребеня епістрофея, або від дорсального горбка атланта, а закінчуються – на потиличній кістці. Відшукайте латеральний та вентральний прямі м’язи голови, які тягнуться від вентрального горбка атланта до яремних відростків або тіла потиличної кістки.

При вивченні вентральних м’язів шиї зверніть увагу на послідовність їх розташування у дорсовентральному напрямку (від груднинно-нижньощелепного до груднино-щитоподібного). Використовуючи схему 4.6 визначте та запам’ятайте точки закріплення та топографію м’язів, що формують вентральний контур шиї.

Найбільшу увагу приділіть особливостям формування яремного жолоба у тварин різних видів, пам’ятаючи, що найкраще він виражений у коня. Він утворений нижнім краєм плечоголовного м’яза (верхня стінка жолоба) і верхнім краєм груднинно-нижньощелепного м’яза (нижня стінка жолоба). У великої рогатої худоби дно жолоба на всьому його протязі формує груднинно-соскоподібний м’яз. У коня в передній половині шиї  плечо-під’язиковий м’яз, у задній половині шиї жолоб не має м’язового дна. В яремному жолобі розміщена зовнішня яремна вена.

Визначте особливості анатомії та топографії м’язів за темою у різних видів свійських тварин.