Кількісна характеристика пальців свійських тварин

Вид тварин	Палець
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Велика рогата худоба	­–	–	+	+	–
Кінь	–	–	+	–	–
Свиня	–	+	+	+	+
Собака	+	+	+	+	+

Сезамоподібні кістки відносяться до типу коротких кісток скелета. Вони закладені більшістю в сухожилках м’язів і ковзають по спеціальним суглобовим поверхням тих кісток, до яких прилягають.

У ділянці суглоба проксимальної фаланги кожного пальця на пальмарній поверхні знаходиться по дві сезамоподібні кістки, вправлені в сухожилок міжкісткового м’яза.

В ділянці суглоба дистальної фаланги кожного пальця знаходиться по одній сезамоподібній кістці, яка розміщується на задній поверхні між 2-ою і 3-ою фалангами. В коня вона дещо видовжена в поперечнику і називається човник.

Автоподій тазової кінцівки (скелет задньої лапи, скелет стопи) – ossa pedis – це її остання складна ланка. Її ділянки – заплесна, плесна і пальці – схожі із зап’ястком, п’ястком і пальцями грудної кінцівки. Проте, з огляду на те, що задня лапа, як і вся тазова кінцівка, є основною в локомоції, з більшою силою штовхаючи тулуб уперед, її структура має свої особливості, які найбільше виражені в заплесні, менше – в плесні і найменше – в пальцях.

Заплесна – у проксимальному ряду замість типових трьох кісток містить у ссавців лише дві порівняно масивні кістки – п’яткову і надп’яткову.

П’яткова кістка – лежить латерально і представляє малогомілкову кістку заплесна. Вона характеризується тим, що віддає сильно розвинутий п’ятковий відросток до вершини заплеснового суглоба з потовщенням на кінці – п’ятковим горбом, який лежить в основі п’ятки і є сильним важелем при розгинанні суглоба.

Надп’яткова кістка – розміщена з медіального боку, сформувалась в результаті злиття проміжної і великогомілкової кісток заплесна. Вона несе спеціальну суглобову поверхню у вигляді блока, який забезпечує належний розмах рухів між гомілкою та лапою.

В середньому ряду в ссавців є, як правило, одна центральна кістка заплесна, яка лише в жуйних зливається з латеральними кістками дистального ряду.

В дистальному ряду зазвичай буває п’ять кісток, які позначаються цифрами в тому ж порядку, як і в зап’ястку: 1-а, 2-а, 3-а, 4-а і 5-а кістки заплесна. В ссавців, як правило, 4-а і 5-а кістки заплесна зливаються в одну, а в жуйних – з ними зливається ще й центральна кістка.

Дистальний кінець заплесни в сукупності представляє плоску суглобову поверхню для зчленування з кістками плесна і рухів тут нема.

На плесні розміщені 1-а, 2-а, 3-а, 4-а і 5-а кістки, які довші, ніж кістки п’ястка. Явища редукції променів плесна в свійських тварин спостерігаються у пальцеходячих і, особливо, в копитоходячих.

У собаки на плесні є чотири кістки, причому 3-а і 4-а – найдовші, 2-а і 5-а – короткі, 1-а – у вигляді ледь помітного конічного залишку без пальця. В свині розвинуті чотири плеснові кістки, причому 3-а і 4-а потовщені і довгі, 2-а і 5-а – сильно скорочені і тонші. В жуйних сильно розвинуті і зливаються в одну суцільну кістку 3-а і 4-а кістки плесна, внаслідок чого цей масивний промінь називають, як і на грудній кінцівці, «біговою» кісткою. На плесні ця кістка довша, ніж на п’ястку, 1-а і 5-а кістки плесна зникли, а 2-а – рудиментарна. В коня добре розвинута 3-я плеснова кістка, яка довше п’ясткової. 1-а і 5-а кістки відсутні, 2-а і 4-а – рудиментарні, прилягають до 3-ої, а з віком зростаються з нею.

В типово побудованої задньої кінцівки є, як і на передній лапі, п’ять пальців. У собаки, проте, збереглось лише чотири пальця, так як 1-й редукував, а якщо він і розвивається, то завжди залишається висячим. У свині, жуйних та коня будова пальців нагадує таку передньої лапи.

На стопі сезамоподібні кістки за будовою і розміщенням подібні до таких кисті.