Заняття 4-2013

Діаметр кошика від 10 до 20 см у олійних сортів і до 40 см та більше у лузальних сортів.

Ріст кошика триває до фізіологічної стиглості рослини.

Кошик цвіте 7-10 діб. У суцвітті спочатку розпускаються язичкові квітки, це відбувається рано вранці. Наступного дня починають цвісти трубчасті квітки першого периферійного ряду, потім щодня зацвітають від периферії до центру квітки двох-трьох рядів.

На спільному плоскому квітколожі, вкритому зубчастими

приквітками, які при достиганні стають колючими, формуються квітки двох типів: крайові - язичкові та серединні - трубчасті.

Язичкові квітки безстатеві, рідко маточкові неплідні, з малим або досить великим (до 10 см завдовжки) різнозабарвленим, на верхівці - тризубчастим віночком, який являє собою одну велику пелюстку.

Трубчасті квіти двостатеві з приквітками, які утворюють комірчатість кошика і утримують сім'янки в їх гніздах. Квітки містять нектарники (що виділяють нектар) - квітки запилюються за допомогою бджіл та інших комах, рідше вітром. Пиляки достигають раніше за приймочку, це унеможливлює самозапилення квіток.

Квітки соняшника:

а – язичкова квітка;

б – трубчасті квітки

Пилок соняшника при збільшенні у 300 разів

Пилок відносно великий (35-37 мкм у діаметрі), округлої форми з шипиками, жовтого або оранжевого

кольору (рис. 13 в).

При

зволоженні пилкові зерна швидко набухають.

Стерильний пилок різко відрізняється від фертильного: він значно менший за розміром (23-27 мкм), у деяких стерильних форм пилок має кутасту форму, у інших - немає шипиків.

Плід соняшника - сім'янка з шкірястим оплоднем (лушпиння), який не зростається з насіниною. Ядро сім'янки займає від 70 до 90 % внутрішньої полості сформованого оплодня і складається з двох сім'ядолей з запасом живильних речовин та зародка.

Співвідношення ядра та лушпиння (за вагою) має велике господарське значення - при однаковому вмісті олії в ядрі більший її вихід дають тонколушпинні форми. До

районування допускають сорти

Будова сім'янки соняшника та гібриди, які мають лушпинність до 22 %.

Лушпиння складається з трьох основних шарів клітин: поверхневого - епідермісу, середнього - гіподермальної паренхіми або пробкової тканини і внутрішнього - склеренхіми. У більшості сім'янок між гіподермою та склеренхімою розташований панцирний (фітомелановий) шар темнозабарвленої тканини від 10 до 42 мкм завтовшки. Клітини цього шару містять до 70% вуглецю і досить міцні, забезпечують захист сім'янок від пошкодження личинками соняшникової вогнівки.

Анатомічна будова лушпиння соняшника

Забарвлення сім'янки соняшнику визначається наявністю розчинного пігменту - фітомеланіну.

Забарвлення сім'янки соняшнику варіює від білого до чорного через сірі або коричневі відтінки та смугасті форми.

Білий колір вказує на відсутність фітомеланіну, сірий колір - сполучення білого кольору з фітомеланіном. Поєднання фітомеланіну з чорним кольором посилює чорний колір, а у разі наявності антоціану утворюється вугільно-чорний колір з чорним відливом (блиском).

Білий колір домінує по відношенню до всіх інших, а чорний колір домінує над коричневим, коричневий - над сірим.

Промислові сорти та гібриди соняшнику зазвичай мають темно-сірі сім'янки з світло-сірими або більш темними смужками, або чорні сім'янки без смужок.

1.Біла	2. Біло-сіра	3. Сіра	5. Помірно-	7. Чорна	8. Пурпурова
			коричнева

За формою сім'янки бувають двох основних типів: олійні, з щільно виповненим ядром і лузальні - ядро заповнює близько 2/3 сім'янки і становить приблизно 50 % її ваги.

Проміжне місце між основними типами займає

межеумок.

Типи сім'янок

Біологічні особливості

соняшнику

•Вимоги до тепла

•Вимоги до вологи

•Вимоги до світла

•Вимоги до ґрунту

Вимоги до тепла

Соняшник - рослина степової зони. Насіння його починає проростати за температури 3-4° С, але сходи з'являються лише на 20-28-й день. Оптимальна температура проростання 20° С. За цієї температури сходи з'являються на 7-8-й день. Набубнявіле та наклюнуте насіння в ґрунті переносить зниження температури до -10°С. Молоді сходи витримують весняні приморозки до -4-6° С.

Оптимальна температура для росту у першій половині вегетації - близько 22° С, а в період цвітіння - достигання - до 24-25° С. Температура вище 30° С негативно позначається на рості і розвитку рослин. Для розвитку соняшника сума ефективних температур повинна становити від 2300 до 2700° С.

Вимоги до вологи

Соняшник належить до посухостійких культур, одночасно добре реагує на достатнє забезпечення вологою. Транспіраційний коефіцієнт 450-570.

Завдяки сильно розвиненій кореневій системі і високій всмоктувальній силі кореня, він використовує вологу з глибини до 3 м, при цьому може майже повністю висушувати 1,5-метровий шар ґрунту.

Найбільше вологи (60 %) він засвоює у період утворення кошика - цвітіння. У разі нестачі вологи в цей період кошики і насіння бувають недорозвиненими