Заняття 3-2013

Маса 1000 насінин

Основне забарвлення насіннєвої оболонки сої

Біологічні особливості сої

•Вимоги до тепла

•Вимоги до вологи

•Вимоги до світла

•Вимоги до ґрунту

Вимоги до тепла

Соя - має підвищені вимоги до забезпечення теплом. Потреба сої в теплі зростає від проростання насіння до сходів, а потім до цвітіння і формування насіння, під час дозрівання вимоги до температури дещо зменшуються.

Насіння починає проростати при температурі 8...10°С, проте при такій температурі сходи з'являються через 20-30 днів, при 14...16°С - через 7-8 днів, а при 20...22°С - через 4-5 днів.

Підвищення середньодобової температури на початку вегетації до 24...25°С призводить до деякого зниження ростових процесів, а температура 35...37°С негативно впливає на ріст, розвиток і утворення бульбочок.

Оптимальною температурою в період вегетативного росту є 18...22°С, для формування репродуктивних органів - 21...23°С, цвітіння - 22...25°С, формування бобів - 20...23°С і достигання -18...20°С.

Рослини досить легко переносять весняні приморозки до -2,5°С, не мають негативного впливу на врожай насіння осінні приморозки до -3°С, а приморозки -4,0...-4,5°С призводять до сильного промерзання листків, квітки і боби гинуть.

Вимоги до вологи

Соя на формування врожаю використовує значно більше води, ніж зернові колосові культури.

Коефіцієнт транспірації коливається від 400 до 1000. Оптимальна вологість ґрунту в період вегетації повинна бути не нижче 70-80 %, а на момент достигання 60 % від найменшої вологоємності.

Впродовж вегетації потреба в волозі неоднакова. Найінтенсивніше водоспоживання відбувається в фазах цвітіння - формування бобів. У цей період бажана підвищена вологість повітря і грунту.

При дуже низькій вологості на рослинах не утворюються нові боби і відбувається скидання вже сформованих бобів.

Вимоги до світла

Соя - рослина короткого дня. Для більшості сортів сої оптимальною для росту і розвитку є довжина дня 13-16 годин. Але у цієї культури відмічена значна внутрішньовидова мінливість за реакцією на тривалість дня.

Оптимальна тривалість дня кожного сорту обумовлена його походженням.

Сорти південних широт у більшості випадків пізньостиглі з чітко вираженою короткоденністю. Сорти північних широт - середньостиглі і скоростиглі із менш вираженою короткоденністю.

Було створено сорти сої з нейтральною та слабкою реакцією на тривалість дня, що сприяє значному розширенню регіонів вирощування цієї культури.

Тривалість вегетаційного періоду - до 170 днів.

Вимоги до ґрунту

Вимоги до ґрунтів відносно низькі.

Сою можна вирощувати на всіх типах ґрунтів за умов, що вони не повинні бути кислими.

Ідеальним для сої є товстий шар нейтрального ґрунту, який добре пропускає воду.

Вона не переносить тривалого затоплення (більше 3-х діб), засолення і кислотності нижче рН 5,5.

Найбільш придатні для сої ґрунти з нейтральною реакцією (рН 6,5-7,0), родючі з високим вмістом органічних речовин.

Непридатні для неї солонуваті, важкі і дуже легкі, кислі і заболочені ґрунти.

Горох посівний

Pisum sativum L.

Насіння: a - Pisum sativum L; б, в, г - Pisum arvense L.

Забарвлення, форма і характер поверхні насінин характеризують сорт гороху за його належністю до того чи іншого напряму використання: пелюшка – кормовий (а); гладке насіння – зерновий (б); зморшкувате (мозкове) насіння – овочевий (в).