Тема 2.4. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

1.Значення та правові засади правового регулювання зед в Україні.

2.Органи державного регулювання зед.

За площею, чисельністю населення, природо ресурсним, промисловим і науково-освітнім потенціалом Україна є великою світовою країною. Чому вона нині не посідає чільного місця у світовому співтоваристві - тема, що перебуває поза межами пропонованого курсу лекцій. Для того щоб здійснювати економічне співробітництво із зарубіжними країнами, Україні потрібна належна правова база.

Коли Україна була суб'єктом СРСР, її зовнішньоекономічна діяльність відбувалась у межах правового поля, якому були притаманні командно-адміністративна економіка та наявність монополії зовнішньої торгівлі.

Фактично правова база зовнішньоекономічної діяльності України почала створюватись після здобуття країною незалежності.22 грудня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон України „Про міжнародні договори України”. Його положення визначають загальний порядок укладення і виконання міжнародних договорів незалежно від їх характеру.

Зазначений Закон є правовою основою укладення Україною міжнародних економічних договорів. Міжнародні договори України з іноземними державами та міжнародними організаціями укладаються від імені України, її Уряду, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” було прийнято ще в СРСР 16 квітня 1991 р. У ньому визначаються такі види зовнішньоекономічної діяльності її суб'єктів:

• експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

• надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо або у виключній формі не заборонені законами України;

• надання зазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

• інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо або у виключній формі законами України.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є такі:фізичні особи - підприємці; юридичні особи;об'єднання фізичних осіб - підприємців і юридичних осіб;структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності;спільні підприємства;інші передбачені законом.

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності фізичні особи, які мають доміцилій на території України, повинні бути зареєстровані як підприємці згідно із Законом України „Про підприємництво”. Фізичні особи, які не мають доміцилію на території України, повинні бути суб'єктами господарської діяльності згідно із законом доміцилію або законом їх громадянства.

Юридичні особи мають бути суб'єктами господарської діяльності України або іноземними суб'єктами господарської діяльності відповідно до своїх засновницьких документів.

Стороною зовнішньоекономічного договору обов'язково має бути іноземний контрагент. Угода повинна містити так звані базові умови, тобто розподіл обов'язків між сторонами, положення про платежі в іноземній валюті, застереження захисні (умови, спрямовані на зменшення можливих витрат контрагентів) та арбітражне. Суб'єкти ЗЕД здійснюють право на діяльність після державної реєстрації їх як учасників такої діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати представництва на території інших держав згідно з їх законами.

Іноземні суб'єкти господарювання, що здійснюють зовнішньо-економічну діяльність на території України, мають право відкривати в ній представництва.

Сторони зовнішньоекономічного договору мають бути здатними до його укладення.

Зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі законодавством України.

Зовнішньоекономічна угода складається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.

Для укладення зовнішньоекономічного договору не потрібний дозвіл органів влади та вищої організації, крім випадків, спеціально обумовлених законодавством. Можуть укладатись будь-які зовнішньоекономічні контракти, окрім прямо і у виключній формі заборонені законодавством України.

Зовнішньоекономічна угода може бути визнана недійсною у судовому або арбітражному порядку, якщо вона суперечить ЗУ та її міжнародним договорам. Передбачено, законодавство якої саме країни застосовується до визначення прав та обов'язків сторін.

Окрім ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність” ЗЕД регулюють наступні нормативно-правові акти:ЦК України;ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94;ЗУ „Про внесення змін та доповнень до ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 07.05.96;ЗУ „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо-економічних відносинах” від 15.09.95;ДКМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19,02.93;УПУ „Про індикативні ціни на товари при здійсненні суб'єктами ЗЕД України експортно-імпортних операцій” від 18.11.94; УПУ „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 04.10.94; УПУ „Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, які укладають суб'єкти підприємницької діяльності України” від 04.11.94;УПУ„Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 27.01.95;УПУ „Про додаткові заходи щодо регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 26.07.95;ПКМУ і НБУ „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахун­ки в іноземній валюті” від 21.06.95;Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затверджене наказом МЗЕЗторгу України від 05.10.95 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.10.95 за № 367/903).Порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів. Затверджений наказом Міністерства економіки України від 29.06.2000 № 136 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.07.2000 за № 420/4641).

Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислово розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються, приблизно однакова. До неї звичайно входять Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв'язків, митні органи (Управління). Центральний банк, Експортно-імпортний банк, Центральне статистичне управління (міністерство), Міністерство іноземних справ, податкові відомства. ст. 9 і 10 ЗУ"Про зовнішньоекономічну діяльність" зафіксовано компетенцію органів державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

До компетенції ВРУ входить:а)прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності; б) затвердження основних напрямків зовнішньоекономічної політики України; в) розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

Кабінет Міністрів (центральний апарат уряду) координує діяльність органів, що беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом узгодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства головними органами державної влади країни.

КМУ виконує такі функції у сфері зовнішньоекономічної діяльності:а) розробляє заходи, спрямовані на здійснення зовнішньоекономічної політики України; б) координує діяльність міністерств, державних комітетів і відомств України щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності; в) координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; г) приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України; д) здійснює переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України; забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності.

НБУ має такі повноваження щодо зовнішньоекономічної діяльності:

• зберігає і використовує золотовалютний резерв України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

• представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами і укладає відповідні міжбанківські угоди;

• регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

Важливе місце у зовнішньоекономічній діяльності посідає Міністерство економіки України. Воно забезпечує здійснення єдиної зовнішньоекономічної політики у разі виходу суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на зовнішній ринок, координує їх зовнішньоекономічну діяльність, у тому числі відповідно до міжнародних договорів України, а також виконує інші функції відповідно до законів України.

Міністерство економіки здійснює функції керівництва, регулювання та контролю у галузі зовнішньої торгівлі, виробляє розпорядження і слідкує за їх виконанням усіма підвідомчими йому організаціями.

Торгові представництва країни в іноземних державах захищають за кордоном права даної країни в галузі зовнішньої торгівлі.

Питання митного контролю в Україні належать до компетенції Державної митної служби. Митні органи - це державна установа, що контролює експортно-імпортні потоки на митному кордоні країни; вони ведуть митну статистику, розробляють митні правила і процедури, стягують митні збори, мито та податки.

Міністерство іноземних справ сприяє визначенню зовнішньополітичних орієнтирів і зовнішньополітичному забезпеченню зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів.

Певні повноваження у сфері зовнішньоекономічної діяльності мають деякі інші центральні органи влади. До органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю належать місцеві ради народних депутатів України та їх виконавчі й розпорядчі органи, а також територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України. Компетенція місцевих рад народних депутатів України та їх виконавчих і розпорядчих органів визначається Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та чинним законодавством.